Decision № 103829155, 01.04.2022, Zakarpattia District Administrative Court

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2022 року м. Ужгород№ 260/988/22 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063) призначити позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком з включенням до загального страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку з 06.06.1980 року по 29.12.1981 року та зарахування до загального трудового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 30.12.1981 року по 28.02.1987 року, з 02.03.1987 року по 31.12.1990 року в кратному розмірі, а саме - один рік роботи за один рік і шість місяців; 3. Вирішити питання розподілу судових витрат.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 березня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Відповідачем було відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного стажу. Вказане рішення відповідачем прийнято без врахування періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку, а період роботи з 30 грудня 1981 року по 28 лютого 1987 року, з 02 березня 1987 року по 31 грудня 1990 року в районах Крайньої Півночі не обраховано в кратному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців). Не обґрунтованим позивач вважає не зарахування до трудової стажу період догляду за дитиною до 3-х років та не обрахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі в кратному розмірі. Наведені обставини на думку позивача свідчать про протиправність дій відповідача. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Позивач звернувся із заявою до Головного управління про призначення пенсії за віком на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розглянувши документи, подані для призначення пенсії, Головним управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсій № 072250005410 від 30 листопада 2021 року, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Згідно наданих документів загальний страховий стаж становить 24 роки 2 місяці 24 дні. До страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку, оскільки в свідоцтві про народження НОМЕР_2 відсутня відмітка про видачу паспорта або інша інформація, що підтверджує факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Крім того, відповідач зазначив, що періоди роботи позивача в Районі Крайньої Півночі в Будівельному управлінні №14 треста "Промстрой" комбінату "Якутуглестрой" обчислено в одинарному розмірі без урахування кратності, у зв`язку з ненаданням строкових трудових договорів або довідок про укладення з позивачем строкових трудових договорів та поширення на нього пільг з кратного обчислення стажу роботи.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом статті 92 частини 1 пункту 6Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії по віку на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 14 січня 2022 року № 0700-0201-8/1576 відповідачем було повідомлено позивача про прийняте рішення № 072250005410 від 30 листопада 2021 року, згідно якого, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи позивачу було відмовлено в призначені пенсії по віку на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказаним листом, відповідач одночасно зазначив, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 становить 24 роки 2 місяці 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку, оскільки в свідоцтві про народження НОМЕР_2 відсутня відмітка про видачу паспорта або інша інформація, що підтверджує факт догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку. Згідно Постанови правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"" в пункті 2.17 зазначено, що факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть (а.с.а.с. 7, 8).

Позивач не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду із позовом.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі по тексту - Закон України № 1058).

Відповідно до статті 24 частини 1 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (стаття 24 частина 2 Закону України № 1058).

Відповідно до статті 24 частини 4 Закону України № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 26 частини 1 Закону України № 1058, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

У відповідності до положень статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує наявним трудовий стаж , є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, даних за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У відповідності до пункту 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою.

Щодо не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною віком до 3-х років з 06 червня 1980 року по 29 грудня 1981 року, суд зазначає про таке.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року 1 (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії для підтвердження перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається свідоцтво про народження дитини.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі:

свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть);

документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.

На підтвердження догляду за дитиною віком до трьох років позивачем було надано свідоцтво про народження дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 від 12 березня 2021 року (а.с. 9).

Суд зазначає, що відповідач протиправно не взяв до уваги свідоцтво про народження дитини, оскільки надання саме цього документу на підтвердження періоду догляду за дитиною віком до 3-х років передбачено чинним законодавством.

Також, статтею 44 частиною 3 Закону України № 1058 передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідні положення кореспондуються і в Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Так, згідно із статтею 101 частиною 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1.

На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.

Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів у трудовій книжці, натомість не зарахував спірні періоди роботи позивача без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у документах.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у нього права на зарахування до страхового стажу періоду її догляду за дитиною віком до 3-х років з 06 червня 1980 року по 29 грудня 1981 року.

Таким чином, відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача період догляду за дитиною віком до 3-х років з 06 червня 1980 року по 29 грудня 1981 року, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу період догляду за дитиною віком до 3-х років з 06 червня 1980 року по 29 грудня 1981 року.

Щодо зарахування до загального трудового стажу позивача періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 30 грудня 1981 року по 28 лютого 1987 року, з 02 березня 1987 року по 31 грудня 1990 року в кратному розмірі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР" від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

За приписами наведеної норми (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В пункті 7 Інструкції про порядок надання пільг особам, що працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої Постановою Державного Комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28, зазначено, що трудові договори на визначений термін, тобто письмові договори, укладаються тільки тими підприємствами і організаціями, які розміщені в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до таких районів.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі та у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, Ямало-Ненецький автономний округ і Ханти-Мансійський автономний округ Тюменської області Тюменської області належать до районів Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пунктом 5 підпунктом "д" Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 (а.с.а.с. 11-17), позивач, зокрема:

з 30 грудня 1981 року по 28 лютого 1987 року працювала в Будівельному управлінні № 14 треста "Промстрой" комбінату "Якутуглестрой" (записи за № 1 - № 5 трудової книжки);

з 02 березня 1987 року по 13 червня 1991 року працювала в Будівельному управлінні "Промстрой" комбінату "Якутуглестрой" (записи за № 6 - № 8 трудової книжки).

Тотожні відомості підтверджуються архівною довідкою Муніципальної бюджетної установи "Муніципальний архів Нерюнгринского району" від 21 грудня 2017 року № К-2447 (а.с.а.с. 18-20).

Таким чином, вказаний стаж роботи підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств, на яких він виконував роботи, архівною довідкою, необхідні для призначення пенсії.

Покликання відповідача про те, що обов`язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, не ґрунтується на законі, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 вересня 2019 року (справа № 348/2208/16-а, провадження № К/9901/32412/18), постанові від 14 листопада 2019 року у справі №265/6105/16-а адміністративне провадження № К/9901/44953/18.

Крім того, Верховний Суд вже висловив правову позицію з цього питання, так, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 302/662/17-а) зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Аналогічна позиція викладена також Верховним Судом у Постанові від 18 червня 2020 року справа № 537/1415/17 адміністративне провадження №К/9901/22807/18.

Суд також звертає увагу відповідача, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові в справі № 748/696/17 від 27.11.2019 зазначив, що відповідно до пункту 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, яка є додатком до вказаного порядку.

При ухваленні даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, відомості трудової книжки під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу позивача періодів з 30 грудня 1981 року по 28 лютого 1987 року, з 02 березня 1987 року по 31 грудня 1990 року в кратному розмірі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 87 Закону України № 1788 ХІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 46 частини 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 77 частин 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із статті 6 частини 1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти рішення щодо призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_3 на пільгових умовах та підставі статті 55 пункту "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з включенням до загального страхового стажу періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-ох річного віку з 06 червня 1980 року по 29 грудня 1981 року та зарахування до загального трудового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 30 грудня 1981 року по 28 лютого 1987 року, з 02 березня 1987 року по 31 грудня 1990 року в кратному розмірі, а саме - один рік роботи за один рік і шість місяців.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко