Court ruling № 103814082, 29.03.2022, Kalush City and District Court of Ivano-Frankivsk Oblast

Справа №343/1489/20

Провадження № 1-кп/345/49/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2022 м. Калуш

Колегія суддів Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

суддів Якиміва Р.В., Онушканича В.В.,

з участю секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

прокурора Хомика О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Івашківа В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

в провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.

Під час судового засідання відносно ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15.04.2022 включно.

29.03.2022 через канцелярію суду від прокурора поступило клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою терміном на 60 діб без визначення розміру застави, обгрунтовуючи його ризиками, зазначеними у клопотанні, та посилаючись на матеріали кримінального провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Івашків В.М. просить застосувати до свого підзахисного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, так як у зв`язку з війною останній має намір піти захищати Україну.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та зазначив, що у випадку, якщо він не піде на війну, просить звернути сплачену заставу на користь держави.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_1 був обраний та неодноразово продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою. Востаннє, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.02.2022 продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 15.04.2022 включно (т. 3 а.с. 215-218).

У зв`язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час триває, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, то за клопотанням прокурора на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Прокурор, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 , якому 04.06.2020 повідомлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, частина з яких ще не допитана в судовому засіданні, вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підставне, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 термін обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно продовжити на строк 60 днів з 16.04.2022 (з урахуванням строку дії ухвали суду від 15.02.2022) по 14.06.2022 включно.

При цьому суд бере до уваги наступне.

Обставини по даному кримінальному провадженні з часу попереднього обрання запобіжного заходу не змінились, а ризики не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, так як такі не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину проти життя та здоров`я, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 2 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, наявність ризиків вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: впливу на свідків та потерпілу, вчинення іншого кримінального правопорушення, переховування від суду, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали та мають високу вірогідність у зв`язку із можливістю найсуворішого покарання, а тому є виправданим продовження застосування запобіжного заходу на 60 днів.

Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 . Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

За сукупності всіх обставин, суд прийшов до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

В аспекті ч. 4 ст. 183 КПК України суд наділений диспозитивним правом визначати або не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, і дискреційність повноважень суду вказує на те, що орган досудового розслідування та прокурор мають довести у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу необхідність не визначати розмір застави.

Прокурор в судовому засіданні просив не визначати розмір застави, так як інкримінований злочин вчинено зі застосуванням насильства.

Однак, обинувачений та захисник просили визначити заставу, так як такий запобіжний захід надасть можливість ОСОБА_1 виконати свій обов"язок захищати Батьківщину у війні з агресором, а у випадку порушення умов застави - звернути її в дохід держави.

При вирішенні даного питання колегія суддів враховує думку та мотиви обох сторін, а також те, що указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 днів, а Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Таким чином, опираючись на фактичні обставини справи, тривалість та стадію її розгляду, враховуючи бажання та волевиявлення ОСОБА_1 захищати Україну, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу, розмір якої встановити, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі Мангурас проти Іспанії (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Таким чином, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, а також його бажання безпосередньо брати участь в обороні України, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100,00 гривень, а також, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення ним застави, покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки.

Визначений судом розмір застави є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання та кримінального провадження, а також буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним для обвинуваченого суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 327, 331 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) календарних днів до 14.06.2022 включно.

Визначити ОСОБА_1 , заставу у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 248100,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Калуського міськрайонного суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265), у будь-який момент протягом строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити обвинуваченого з-під варти та зобов`язати його прибувати за першою вимогою до суду.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілою по даному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Визначені обов`язки покласти на обвинуваченого на строк два місяці з часу внесення застави. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 31.03.2022 об 11:00 годині.

Головуюча:

Судді: