№ 1037609, 15.10.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.10.2007

Справа №2-11/12840-2007А

За позовом – Прокурора м.Армянську в інтересах держави в особі Армянського міського центра зайнятості, (96012, м.Армянськ, вул..Гайдара, 2а)

До відповідача – Агрофірми «Тавричеська», (96012. м.Армянськ, с.Суворово, вул..Октябрьська, 57)

Про стягнення 758,12 грн.

Суддя А.С. Цикуренко

При секретарі Лисюк О.Д.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Вильштейн Б.Н., дов. у справі

Від відповідача – не з’явився

Прокурор – Штехбарт Д.В., посв. 06009

Обставини справи:

Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення суми заборгованості в розмірі 758,12 грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про день розгляду справи ізвещався належним чином : рекомендованою поштою (а.с.24). В представленому в суд відзиві відповідач визнає позовни вимоги та просить суд розглянути справу в його відсутність.

Згідно п.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ними про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи.

По клопотанню представника позивача провадження по справі здійснювалося російською мовою у відповідності зі ст. 10 Закону України “Про судоустрій”.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд –

встановив :

Агрофірма «Тавричеська», (96012. м.Армянськ, с.Суворово, вул..Октябрьська, 57), зареєстрована в Армянському міському центру зайнятості як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття за №12500272.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” №1533 – Ш від 02.03.2000 р. законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України „Про зайнятість населення” і інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких дано Верховною Радою України.

Тобто відносини в сфері соціального страхування на випадок безробіття врегульовано спеціальним законодавством

В силу п.2 Прикінцевих положень Закону №1533, до приведення законодавства у відповідність з цим Законом, закони і інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, йому не суперечної, а пунктом 4 Кабінетові Міністрів України в шестимісячний строк із дня опублікування цього Закону доручено підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції по приведенню законів України у відповідність до цього Закону.

Таким чином, з моменту набуття законної сили зазначеного Закону, тобто з 01.01.2001 р., не діють норми Закону України „Про систему оподаткування” у частині йому суперечної.

Отже, з 01.01.2001 р. страхові внески на випадок безробіття не є податковим збором, не входять у систему оподаткування і не можуть бути стягнені в іншому порядку, чим передбачено Законом №1533.

Відповідно до п.п. 2.2 п.2 ст.35 Законом України „Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття” роботодавці зобов’язані сплачувати страхові внески в розмірах, встановлених Законом України від 11.01.2001 р. №2213 „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перше півріччя 2007 р., наявною у матеріалах справи (а.с.7-8), відповідач має заборгованість по внесках у Фонд за період з листопада 2004 р. по червень 2007 р. у сумі 758,12 грн.

Стосовно заявлених вимог спірні правовідносини регулюються Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. №1533 і Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття і обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття” затвердженої наказом Міністерством праці і соціальної політики України від 18.12.2000 р. №339 і зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2002 р. за №30/5221.

Згідно з п.3 ст.17 Закону України №1553 від 02.03.2000 р. роботодавці і застраховані особи виплачують страхові внески один раз у місяць в день одержання роботодавцями в установах банків грошей на оплату праці.

У відповідності зі ст..35 Закону України №1553 від 02.03.2000 р., відповідач був зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно п.9.1 Інструкції сума донарахованих страхових внесків є недоїмкою, а в силу п.9.7 Інструкції не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход Фонду соцстрахування у судовому порядку відповідно до законодавства.

На момент розгляду даного спору доказів погашення відповідачем заборгованості по сплаті страхових внесків у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 758,12 грн. не надано.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтверджені документально.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 150, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Агрофірми «Тавричеська», (96012. м.Армянськ, с.Суворово, вул..Октябрьська, 57), (п/р 26000307390685 ПІБ м.Армянськ, ОКПО 30671794, МФО 324407) на користь Армянського міського центра зайнятості, (96012, м.Армянськ, вул..Гайдара, 2а), (п\р 37178001000458 одержувач ДУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, ОКПО 20742264, МФО 824026) 758,12 грн. заборгованості.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Цикуренко А.С.