Decision № 10121765, 25.05.2010, Zaliznychnyi District Court of Simferopol

№ 2-291/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2010 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Корогодіної О.Е.

при секретарі Амірасланові Р.Т.

за участю прокурора Коноваленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Служба по справах дітей Сімферопольської міської ради Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3, Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання договору дарування частини квартири недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Залізничного району м. Сімферополя АР Крим звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Служба по справах дітей Сімферопольської міської ради Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора Автономної Республіки Крим, ОСОБА_3, Кримське Республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання договору дарування частини квартири недійсним.

Позовні вимоги прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим мотивовані тим, що мати неповнолітньої ОСОБА_1 ОСОБА_4, за рішенням суду Залізничного району м. Сімферополя від 21 лютого 2002 року позбавлена батьківських прав відносно її доньки.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 2008 року, виданого відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, та розпорядження органу приватизації № 1120 від 23 вересня 2007 року право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано в рівних частках за ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

На підстав договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 04 серпня 2004 року, реєстр № 3-1015, ОСОБА_4 подарувала своєї сестрі ОСОБА_2 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла. В даний час дівчинка знаходиться на піклуванні ОСОБА_3

Даний договір слід визнати недійсним за наступними підставами. Відповідно до п. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності угоди являється недотримання в момент укладання угоди стороною вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно довідки від 18 березня 2008 року, виданою наркологічним диспансером, ОСОБА_4 находилась на обліку в диспансері з діагнозом наркоманія опійна. В слідстві зловживання наркотичних засобів ОСОБА_4 страждала психічними та поведінковими розладами, в звязку з чим не могла усвідомлювати значення своїх дій.

Находячись в такому стані 04 серпня 2004 року ОСОБА_4 згідно договору дарування подарувала своєї сестрі ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Крім того, дана угода суперечить інтересам неповнолітньої ОСОБА_1 та сприяє зменшенню майнових та житлових прав дитини-сироти, оскільки після смерті матері вона могла би успадкувати спірну частину квартири.

Згідно частини 1 ст. 225 ЦК України угода, здійснена дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цієї особи, а в разі смерті за позовом інших осіб, цивільні права і інтереси яких порушені.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором набуто у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав (Добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача в разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якому він передав майно у володіння, не з їх волі, іншим шляхом.

Тому прокурор просить суд визнати недійсним договір дарування 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 посвідчений 04 серпня 2004 року державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі під № 3-1015, та витребувати вказане подароване майно від добросовісного набувача ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявилась, про час та місце судового засідання був повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник Служби по справах дітей Сімферопольської міської ради та ОСОБА_3 у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, надали до суду заяви, в яких підтримували позовні вимоги прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах ОСОБА_1, та просили розглянути справу за їх відсутності та постановити рішення відповідно до інтересів неповнолітньої дитини.

Представник Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори ТА КРП «СМБРТІ» у судове засідання не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, надали до суду заяви, в яких прохали постановити рішення відповідно до вимог закону.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що мати неповнолітньої ОСОБА_1 ОСОБА_4, за рішенням суду Залізничного району м. Сімферополя від 21 лютого 2002 року позбавлена батьківських прав відносно її доньки.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23 вересня 2008 року, виданого відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду, та розпорядження органу приватизації № 1120 від 23 вересня 2007 року право власності на АДРЕСА_1 зареєстровано в рівних частках за ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

На підстав договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Сімферопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 04 серпня 2004 року, реєстр № 3-1015, ОСОБА_4 подарувала своєї сестрі ОСОБА_2 1/3 частки квартири АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 померла. В даний час дівчинка знаходиться на піклуванні ОСОБА_3

Даний договір слід визнати недійсним за наступними підставами. Відповідно до п. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника угоди повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності угоди являється недотримання в момент укладання угоди стороною вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно довідки від 18 березня 2008 року, виданою наркологічним диспансером, ОСОБА_4 находилась на обліку в диспансері з діагнозом наркоманія опійна. В слідстві зловживання наркотичних засобів ОСОБА_4 страждала психічними та поведінковими розладами, в звязку з чим не могла усвідомлювати значення своїх дій.

Находячись в такому стані 04 серпня 2004 року ОСОБА_4 згідно договору дарування подарувала своєї сестрі ОСОБА_2 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Дані доводи підтверджуються актом амбулаторної посмертної судово-психіатричної експертизи № 126 від 11 лютого 2010 року, відповідно висновків якого ОСОБА_4 психічними захворюванням не страждала. У ОСОБА_4 з 1980 року виявлявся психічний розлад Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіоідів з синдром залежності, які з 2003 року трансформувались в розлад особистості та поведінки в результаті зловживання опіоідів. На момент укладання договору дарування частки квартири 04 серпня 2004 року, у ОСОБА_4 виявлялись розлад особистості та поведінки в результаті зловживання опіоідів з вираженим синдромом залежності, що перешкоджало їй в повній мірі усвідомлювати (розуміти значення) своїх дій та керувати ними у вказаний період часу. Вирішити питання, з якого часу ОСОБА_4 не могла в повні мірі усвідомлювати (розуміти значення) свої дії та керувати ними, не надається можливим ввіду відсутності достатніх обєктивних даних про динаміку вказаного психічного розладу.

Даний висновок експертів суд знаходить обґрунтованим та правильним, та вважає можливим покласти його в основу рішення.

Крім того, дана угода суперечить інтересам неповнолітньої ОСОБА_1 та сприяє зменшенню майнових та житлових прав дитини-сироти, оскільки після смерті матері вона могла би успадкувати спірну частину квартири.

Згідно частини 1 ст. 225 ЦК України угода, здійснена дієздатною фізичною особою в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цієї особи, а в разі смерті за позовом інших осіб, цивільні права і інтереси яких порушені.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором набуто у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав (Добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача в разі якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якому він передав майно у володіння, не з їх волі, іншим шляхом.

Тому суд вважає, що вимоги прокурора про визнання недійсним договір дарування 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 посвідчений 04 серпня 2004 року державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі під № 3-1015, та витребування вказаного подарованого майна від добросовісного набувача ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів в солідарному порядку належить до стягнення судовий збір у справі в сумі 51 грн. та витрати на ІТЗ 120 грн., також з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути витрати за проведення експертизи в сумі 1733 гривні 67 копійок.

На підставі наведеного, керуючись пунктами п.п.4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003 року ), статтями 529 Цивільного кодексу України (1963 року), 10, 11, 60, 74, 88, 175, 215-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги прокурора Залізничного району м. Сімферополя АР Крим в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування 1/3 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 укладений 04 серпня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений 04 серпня 2004 року державним нотаріусом Першої Сімферопольської нотаріальної контори ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі під № 3-1015.

Витребувати 1/3 частку квартири АДРЕСА_1від добросовісного набувача ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та витрати зі ІТЗ 120 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кримської Республіканської Установи «Клінічна психіатрична лікарня» витрати за проведення експертизи відносно ОСОБА_4 в сумі 1733 гривні 67 копійок (реквізити для оплати: 95006, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 27; ОКПО 01995396; р,р 35427002001187; МФО 824026 Банк ГУ ГКУ в АР Крим; ИНН № 019953901279; Свідоцтво № 100024368).

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя