Court ruling № 100633079, 28.10.2021, Darnytskyi District Court of Kyiv City

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9025/20

провадження № 2/753/3503/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Вербицькому В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О., ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „Сетам", ОСОБА_2 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників справи питання про залишення позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О., ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „Сетам", ОСОБА_5 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння без розгляду, оскільки позивач та/або її представник 1.04.2021 року, 10.09.2021 року та 28.10.2021 року втретє не з`явились у судові засідання, при цьому позивач була тричі повідомлена судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у її відсутність не зверталась.

Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.

Згідно п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.

Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 5.06.2020 року (а.с.2). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 9.06.2020 року було відкрито провадження у справі, і призначено справу до судового розгляду на 1.04.2021 року о 9-15 годин (а.с.47-48), про що були повідомлені сторони по справі, включаючи позивача (а.с.53-54). Позивач отримала судову повістку власноруч в приміщенні суду 8.09.2020 року, про що свідчить її особистий підпис на копії судового повідомлення (а.с.57), а також відправлене судове повідомлення - 25.03.2021 рорку (а.с.85) і отримала SMS-повідомлення на свій мобільний телефон 18.06.2020 року о 14-33 годин (а.с.86), вказаний нею у позовній заяві (а.с.2), однак до суду 1.04.2021 року ні вона, ні та/або її представник не з'явились (а.с.88-89), що стало підставою відкладення розгляду справи на 10.09.2021 року на 9-15 годин, про що були повторно повідомлені сторони по справі, включаючи позивача (а.с.90). Судове повідомлення позивач отримала 1.08.2021 року (а.с.203).

Але 10.09.2021 року позивач та/або її представник до суду не з`явились повторно (а.с.208-209), що стало підставою для відкладення розгляду справи вдруге на 28.10.2021 року на 9-15 годин. Позивач була втретє повідомлена судом про дату наступного розгляду справи належним чином (а.с.211-212). Згідно змісту рекомендованого листа поштового відділення позивач отримала судове повідомлення 4.10.2021 року (а.с.217), а 13.09.2021 року о 14-53 годин вона отримала SMS-повідомлення на свій мобільний телефон (а.с.214). Крім того, позивач 13.10.2021 року в приміщенні суду ознайомилась з матеріалами справи, про що свідчить її особистий підпис на її заяві (а.с.216).

Однак в судове засідання 28.10.2021 року ні позивач, ні її та/або представник не з'явились втретє.

Суд розцінює всі три неявки до суду позивача 1.04.2021 року, 10.09.2021 року та 28.10.2021 року без поважних підстав, оскільки позивач та/або її представник не надали будь-яких доказів поважності їх неявки до суду на вказані дати.

За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між першим і третім судовими засіданнями, тобто між 1.04.2021 року та 28.10.2021 року пройшов майже семимісячний термін, однак вказані процесуальні особи, позивач та/або її представник не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 28.10.2021 року або на дати, які передували вказаній

Таким чином, оскільки позивач та/або її представник (представники) 1.04.2021 року, 10.09.2021 року та 28.10.2021 року тричі не з`явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач була тричі повідомлена судом про розгляд справи належним чином за адресою її місця реєстрації та проживання вказаної в позові, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у її відсутність або відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи вона не зверталась, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває майже 17 місяців, що значно перевищує розумний строк розгляду справи, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.

Згідно ч.9, ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд залишає позов позивача без розгляду, тому одночасно і з винесенням вказаного процесуального документу суд скасовує заходи забезпечення позову у даному цивільному провадженні.

Керуючись ст.158; 222; п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Олефіра О.О., ТОВ „Фактор Плюс", Державного підприємства „Сетам", ОСОБА_2 , 3-ті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сєрова Олена Валеріївна, АТ „Райффайзен Банк Аваль", ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 9.06.2020 року, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення.

Суддя :