Decision № 10049608, 14.02.2007, Commercial Court of Ternopil Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2007 р.Справа № 5/22-201 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46000

до Гусятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, вул..Суходільська, 7, смт.Гусятин, Тернопільська область, 48200

За участю представників сторін:

позивача:          Лазаренко В.О. –нач. юр відділу (дор.№17/07 від 05.01.2007р.)

відповідача:

Суть справи:

          В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Гусятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, 3118грн.05коп., із них : 2740грн. 70 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2003 року по травень 2005 року, 364грн. 51коп. інфляційних нарахувань, 12грн. 84коп. пені.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення –ухвали суду про порушення провадження у справі, знаходиться в матеріалах справи)..

Сторони на вимогу суду згідно ухвали від 23.01.2007р. взаємозвірки розрахунків не провели.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

- 15.09.2003 р. між Гусятинською районною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу (Споживач) та ОДКП "Тернопільтеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №5062, далі - договір, згідно якого позивач взяв на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору);

- сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (п.5.1. договору),

- згідно з п.п.6.1-6.3 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця;

- Відповідно до ст.161 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання згідно договору щодо оплати отриманих послуг по договору належним чином не виконав, допустивши станом на 01.11.2006р. заборгованість в сумі 2740грн. 70коп., яка виникла в період з 01.10.2003р. по 01.05.2005р.

- відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б свідчили про погашення боргу за надані позивачем послуги по постачанню теплової енергії суду не надав, а тому слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 2740грн.70коп.

- Враховуючи, що згідно ст.161 Цивільного кодексу Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв’язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.7.2.3.), у вигляді сплати пені в сумі 12грн.84коп.;

- Крім того, згідно ст. 214 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин та ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за період з 01.05.2005р. по 01.11.2006р. становить 364грн.51коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Гусятинської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу, вул..Суходільська, 7, смт.Гусятин, Тернопільська область, 48200, код 02660850 на користь Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м.Тернопіль, код 03353590 –2740грн. 70коп. боргу, за спожиту теплову енергію, 364грн. 51коп. інфляційних нарахувань, 12грн. 84коп. пені, 102грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата_ року через місцевий господарський суд.

Суддя