Decision № 10041663, 01.06.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 15/67/10

           м. Миколаїв

          За позовом:          Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242;

до відповідача: Миколаївського професійного промислового ліцею, 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 56, код ЄДРПОУ 05537242;

про: стягнення 66513,52 грн. (згідно зменшених позовних вимог)

           Суддя Ржепецький В.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Головащенко Н.О. довіреність № 17/01 від 05.01.2010р.

Від відповідача: Гуревич Г.П. директор.

                     Топор А.М. юрисконсульт.

Представник позивача з’явився в судове засідання. Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог по справі в частині стягнення основного боргу, в якій просить суд стягнути з відповідача 63270,00 грн. основного боргу, 627,64 грн. збитків від інфляції, 333,94 грн. 3% річних та 2281,94 грн. пені, у зв’язку зі сплатою частини суми основного боргу відповідачем в розмірі 21822,18 грн. В даній частині позову просить суд припинити провадження.

          Представник Відповідача в судове засідання з’явився, надав суду відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги частково, в розмірі несплаченого основного боргу –63270,00 грн.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд–

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2006 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 5017 на постачання теплової енергії в приміщення за адресою: м. Миколаїв вул. Енгельса, 56.

Свої зобов’язання по теплозабезпеченню згідно умов Договору позивач виконував належним чином.

На виконання умов Договору Позивач відпустив Відповідачу теплову енергію за термін з 01 лютого 2010 року по 23 березня 2010 року на загальну суму 85 092,18 грн., а було сплачено Відповідачем 30715,93 грн., що підтверджується нарядами на включення системи опалення, відомостями споживання теплової енергії, частковою оплатою заборгованості та розрахунком суми основного боргу.

На оплату спожитої теплової енергії Позивачем на адресу Відповідача було направлено рахунки, що безпосередньо підтверджено поштовими реєстрами.

Відповідно до п.п. 1.8, 1.9 Договору Відповідач повинен здійснювати усі розрахунки щомісячно протягом опалювального періоду шляхом перерахування авансових платежів на наступний місяць до 05 числа поточного місяця. Остаточна оплата повинна здійснюватись до 30 числа погонного місяця. Нарахування сум проплати за послуги по теплозабезпеченню проводяться згідно зі встановленими тарифами за 1 Гкал., що вказується у виставлених рахунках на оплату. Але відповідач несвоєчасно та не повністю розраховується за послуги по договору.

За період з 01.02.2010р. по 23.03.2010 р. та станом на 22 квітня 2010 року у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість в сумі 85 092,18 грн. за спожиту теплову енергію.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором, Позивачу завдано збитків від інфляційних процесів на суму 627,64 грн. за період з 01 березня 2010 року по 31 березня 2010 року.

Три відсотки річних, нараховані Відповідачу, складають 333,94 грн. за період з 01 березня 2010р. по 22 квітня 2010р.

На підставі Закону України "'Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сторонами в п.5.1 Договору узгоджено: в разі несвоєчасної сплати послуг у строки, визначені у п.1.9 Договору "споживач" зобов'язаний сплатити на користь "постачальника" суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання зобов'язання пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 2281,94 грн., але при вирішенні даного спору суд вважає доцільним застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи наведене, а також ступінь виконання зобов'язання боржником, той факт, що порушення зобов'язання відповідачем у справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, відповідач є державним професійно-технічним закладом, фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, відповідачем здійснено заходи стосовно погашення заборгованості, суд вирішив зменшити розмір нарахованого позивачем штрафу до 22,82 грн, що становить 1% від заявленої суми пені.

Після подання позову до суду відповідач сплатив позивачу частину суми позову, а саме частину основного боргу у розмірі 21822,18 грн., що підтверджується банківською випискою. Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Враховуючи, що із заяви про зменшення позовних вимог та доданих до неї документів випливає, що відповідачем погашено частину основної заборгованості перед позивачем, господарський суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в даній частині позову.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          В частині стягнення з Миколаївського професійного промислового ліцею, (54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 56, код ЄДРПОУ 05537242) частини суми основного боргу у розмірі 21822,18 грн. провадження припинити.

3.          Стягнути з Миколаївського професійного промислового ліцею, (54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 56, код ЄДРПОУ 05537242) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242) 63270,00 грн. основного боргу, 627,64 грн. збитків від інфляції, 333,94 грн. –3% річних, 22,82 грн. пені, 853,33 грн. держмита, 227,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В решті позову відмовити.

5.           Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя