Норматив капіталу, що вказує на розмір регулятивного капіталу банку, який має перевищувати мінімально встановлений розмір. Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків. Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності зобов'язані постійно оцінювати якість активних банківських операцій.

Норматив капіталу, що являє собою співвідношення регулятивного капіталу до сумарної балансової вартості активів і позабалансових зобов’язань, зважених за ступенем кредитного ризику. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків має бути не менше ніж 10%.

Норматив капіталу, що являє собою співвідношення основного капіталу до суми активів та позабалансових зобов'язань банку, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику. Норматив достатності основного капіталу відображає рівень захищеності активів банку з точки зору адекватності обсягу капіталу 1-го рівня - основної частини регулятивного капіталу, що включає у себе кошти акціонерів банку у статутному капіталі, реінвестований прибуток, емісійні різниці, резервні фонди, загальні резерви і резервні фонди. Чим вище значення показника достатності основного капіталу (Н3), тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. Нормативне значення нормативу Н3 діючих банків має бути не менше ніж 7%.

Н-РК (Regulatory capital ratio) - Норматив достатності регулятивного капіталу - норматив капіталу, що являє собою співвідношення регулятивного капіталу до сумарної балансової вартості активів і позабалансових зобов’язань, зважених за ступенем кредитного ризику. Норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника достатності (адекватності) регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. Нормативне значення нормативу Н-РК діючих банків має бути не менше ніж 8,5%..

Н-К1 (Tier1 capital ratio) - Норматив достатності капіталу 1 рівня - норматив капіталу, що являє собою співвідношення капіталу 1 рівня до суми активів і позабалансових зобов’язань банку, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику. Норматив достатності капіталу 1 рівня відображає рівень захищеності активів банку з позицій адекватності обсягу капіталу 1-го рівня (К1), що складається з основного капіталу 1 рівня (ОК1) та додаткового капіталу 1 рівня (інструмент капіталу з умовами списання/конверсії) із відповідними вирахуваннями. Нормативне значення нормативу Н-К1 діючих банків має бути не менше ніж 7,5%..

Н-ОК1 (CET1 capital ratio) - Норматив достатності основного капіталу 1 рівня – норматив капіталу, що являє собою співвідношення основного капіталу 1 рівня до суми активів і позабалансових зобов’язань банку, зважених на відповідні коефіцієнти кредитного ризику. Норматив достатності основного капіталу 1 рівня відображає рівень захищеності активів банку з позицій адекватності обсягу основного капіталу 1-го рівня - основної частини регулятивного капіталу, що включає у себе кошти акціонерів банку у статутному капіталі, реінвестований прибуток, емісійні різниці, резервні фонди, загальні резерви і резервні фонди. Чим вище значення показника достатності основного капіталу (Н-ОК1), тим більша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. Нормативне значення нормативу Н-ОК1 діючих банків має бути не менше ніж 5,625%..

Норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності для покриття чистого очікуваного відпливу грошових коштів протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію. Національний банк у зв’язку із переходом банків до розрахунку коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR) скасував менш жорсткі економічні нормативи миттєвої ліквідності (Н4) та поточної ліквідності (Н5) з 2 вересня 2019 року. Нормативне значення нормативу LCR діючих банків має бути не менше ніж 90% відсотків - починаючи з 01 червня 2019 року; 100% - починаючи з 01 грудня 2019 року.

NSFR (Net Stable Funding Ratio) - Коефіцієнт чистого стабільного фінансування - норматив ліквідності, який визначає мінімальний необхідний рівень ліквідності банку на горизонті один рік. NSFR розраховується як співвідношення обсягу наявного стабільного фінансування до обсягу необхідного стабільного фінансування. Згідно з вимогами НБУ, нормами ЄС та Базельськими рекомендаціями значення NSFR для банків має становити не менше 100%.

Норматив кредитного ризику, що встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до контрагента або групи пов'язаних контрагентів та всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо контрагента або групи пов'язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати 25%.

Норматив кредитного ризику, який встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов'язаних контрагентів. Кредитний ризик, що прийняв банк на одного контрагента або групу пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до контрагента або групи пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб та всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб, становить 10% і більше регулятивного капіталу банку. Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків щодо контрагентів, груп пов'язаних контрагентів, усіх пов'язаних з банком осіб до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

Норматив кредитного ризику, що встановлюється для обмеження ризику операцій з пов'язаними з банком особами, зменшення негативного впливу операцій з пов'язаними з банком особами на діяльність банку. Норматив Н9 визначається як співвідношення сукупної суми всіх вимог банку до пов'язаних з банком осіб та суми всіх фінансових зобов'язань, наданих банком щодо пов'язаних з банком осіб, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 25%.

Норматив інвестиційного ризику, що встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з інвестуванням в акції, паї, частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної особи. Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою визначається як співвідношення розміру коштів, які інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою, до статутного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н11 не має перевищувати 15%.

Норматив інвестиційного ризику , що встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності. Норматив загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми коштів, що інвестуються на придбання акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи, до статутного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60%.

Норматив валютного ризику, що визначається як співвідношення загальної величини довгої відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Критичне значення нормативу – не більше 5%.

Норматив валютного ризику, що визначається як співвідношення загальної величини короткої відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті до регулятивного капіталу банку. Критичне значення нормативу – не більше 5%.

Індикатор достатності капіталу, що характеризує частку власного капіталу банку у загальній сумі активів. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансово незалежним є банк від своїх кредиторів та ризиків паніки серед вкладників.

Індикатор достатності капіталу, що характеризує частку статутного і субординованого капіталу банку у загальній сумі активів. Чим вищий цей коефіцієнт, тим більш фінансово незалежним є банк від своїх кредиторів та ризиків паніки серед вкладників.

Індикатор кредитного ризику, який опосередковано вказує на частку токсичних кредитів у портфелі активів банку, оскільки обсяги необхідного резервування під кредитні ризики обернено залежні від якості активів.

Індикатор ефективності, що демонструє здатність робочих активів банку генерувати чистий процентний дохід. Чим більший даний індикатор, тим більшою є база для формування прибутку банку.

Індикатор ефективності, котрий відображає рівень операційних витрат банку відносно отриманих доходів. Високі показники індикатора свідчать про слабший фінансовий стан банку і проблеми з управлінням витратами.

Індикатор ефективності, що є базою для оцінки рентабельності банку без врахування ефекту відрахувань на формування резервів, таким чином більш точно відображаючи операційну ефективність, за рахунок абстрагування від втрат, пов’язаних з токсичністю активів банку.

Індикатор прибутковості, який показує скільки прибутку приносить кожна гривня активів банку. Коефіцієнт дає розуміння наскільки ефективно менеджмент використовує активи банку для генерації прибутку. Від'ємні значення свідчать про збитки.

Індикатор прибутковості, що вказує скільки прибутку генерує кожна гривня власного капіталу банку. Чим вище значення коефіцієнта, тим краще банк використовує власний капітал для генерації прибутку. Від'ємні значення свідчать про збитки.

Індикатор ліквідності, що характеризує здатність банку погашати свої зобов'язання за рахунок грошових коштів. Індикатор дозволяє зрозуміти, чи володіє банк ресурсами, які можна використати для погашення вимог кредиторів і вкладників

Індикатор ліквідності, що характеризує структуру ліквідності активів банку, а отже достатність обсягу високоліквідних активів. Індикатор дозволяє зрозуміти, яку частку активів банк тримає у ліквідній формі (не лише грошових коштах, а й торгових цінних паперах та рахунків в інших банках), що дозволяє оперативно погасити вимоги кредиторів і вкладників.

Індикатор ліквідності, що характеризує структуру ліквідності активів банку, а отже достатність грошових коштів. Індикатор дозволяє зрозуміти, яку частку активів банк тримає у найбільш ліквідній формі, що дозволяє швидко погашати вимоги кредиторів і вкладників.

Індикатор інвестиційного ризику, що вказує на частку непрофільних активів банку, таких як інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, інвестиційна нерухомість, основні засоби та нематеріальні активи. Високі показники індикатора можуть свідчити про недостатньо ефективну бізнес-модель банку та вищу чутливість до ринкових ризиків знецінення активів.

Індикатор якісного характеру, який залежить від рівня надійності доступу банку до фінансової підтримки з боку акціонерів, що визначається суверенним кредитним рейтингом країни походження та геополітичних ризиків для іноземних банків, а також можливістю доступу до державних бюджетних ресурсів для вітчизняних банків.