№ 8732281, 11.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5042/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні

за участю представників сторін:

позивача : Сивої Валентини Дмитрівни, Чуткого Анатолія Миколайовича

відповідача : Яремчука Віктора Вікторовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Немирівські ЕМ"

до: Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької обласіт

про: визнання протиправною відмову та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “АК Вінницяобленерго” в особі “структурної одиниці Немирівські електричні мережі” (далі - Позивач) звернулось з позовом до управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов’язати вчинити певні дії з відшкодування позивачу частини вартості електроенергії.

Позовні вимоги мотивовані, зокрема тим, що відповідач відмовив у відшкодуванні витрат пов'язаних із наданням пільг з оплати електроенергії без норм споживання особам, на яких поширюється дія Закону України „Про міліцію", посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати”, якою встановлені норми споживання електричної енергії, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. На думку позивача така відмова є неправомірною, оскільки положення Закону, які обмежують надання пільг в рамках норм споживання визнані неконституційними, в зв’язку з чим, останній звернувся з позовом до суду про стягнення коштів.

В процесі розгляду даної справи, представником позивача неодноразово змінювались, збільшувались та зменшувались позовні вимоги, про що подавались відповідні заяви. Останньою заявою, поданою в судовому засіданні 11 лютого 2010 року позивач просить визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на пільги згідно Закону України "Про міліцію" та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області завдану шкоду в розмірі - 4616,31 грн. на користь позивача.

Зважаючи на права якими наділені сторони статтею 51 КАС України вказану заяву прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд в його задоволенні відмовити в повному обсязі, надавши суду усні та письмові заперечення № 01-13-56 від 12.01.2010 року (а.с. 93), зазначивши, що управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації не має можливості для проведення відшкодування витрат громадянам, які мають право на пільги за Законом України "Про міліцію", так як дане відшкодування не передбачено Законом про Державний бюджет України на відповідні роки. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, у тому числі для осіб на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію", в межах яких і проводиться відшкодування. Також, представником відповідача у судовому засіданні зазначено, що немає визначених чинним законодавством підстав та необхідних обсягів фінансових ресурсів для проведення відшкодування витрат по оплаті використаної електроенергії працівникам міліції.

Розглянувши адміністративну справу, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.09.2009 року листом № 14-9354 ВАТ "АК Вінницяобленерго" в особі "СО Немирівські ЕМ" звернулось до управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області з метою врегулювання спірного питання, яке стосується відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії (а.с 7).

Так, в зазначеному лисі позивач просив УПСЗН як розпорядника коштів місцевого бюджету, погодити розмір коштів, які не відшкодовані енергопостачальній організації за надані пільги працівникам міліції звільненим зі служби за віком, хворобою або вислугою років.

Листом від 22.09.2009 року за № 01-13-2913 відповідач надав відповідь, якою повідомив про те, що Постановою КМ України від 1.08.1996 р. № 879 встановлено норми користування житлово-комунальними послугами, в межах яких надаються передбачені чинним законодавством пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Згідно Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 10рп/2008 положення пункту 68 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині надання пільг в межах встановлених норм, визнано неконституційними. Проте, додаткові кошти на відшкодування зазначених пільг поза межами норм в Державному бюджеті України на 2009 рік не передбачені.

Станом на 11.02.2010 року відповідачем не відшкодовано позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг поза межами норм споживання в розмірі 4616,31 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Так, частина 4 статті 22 Закону України "Про міліцію", із врахуванням змін, внесених Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зобов'язувала працівникам міліції та членам їх сімей надати 50 - процентну знижку по оплаті спожитої електроенергії, в межах норм встановлених законодавством.

Однак, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року за № 10рп/2008 внесені Законом України про Державний бюджет України на 2008 рік зміни до вказаної статті, в частині, що стосується встановлення меж норм споживання - визнано такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин стаття 22 Закону України "Про міліцію" передбачає надання пільг працівникам міліції та членам їх сімей у вигляді 50-процентної знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива без обмеження норм споживання.

Цією ж статтею, передбачено, що за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Статтею 9 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів плати за житло і житлово-комунальні послуги, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. До їх числа належать, зокрема, нормативи користування житлово-комунальними послугами щодо яких держава надає пільги.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік", надання пільг споживачам здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам.

Пунктом 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256, відповідача визначено головним розпорядником коштів, який зобов'язаний проводити відповідні відшкодування.

Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово - комунальних послуг, зокрема послуг з постачання електричної енергії.

Згідно статті 21 вказаного Закону, окремо визначаються нормативи коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, що спрямовуються на покриття витрат підприємств, установ і організацій соціально-культурного, житлово-комунального та побутового обслуговування, які не покриваються виплатами населення. Нормативи фінансування встановлюються під час прийняття Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, а також під час формування бюджетів соціальних фондів.

За таких обставин, посилання відповідача у своєму листі - відмові на прийняту значно раніше ніж Закон України "Про міліцію" постанову КМУ від 01.08.1996 року № 879, якою встановлені норми та надання такому нормативному акту юридичної сили вищої ніж Закон, є некоректним та неправомірним.

Отже, позивачу, як енергопостачальній організації, повинно відшкодовуватися відповідачем 50 відсотків вартості використаної електроенергії, особами на яких поширюється дія статті 22 Закону України "Про міліцію", без врахування норм спожитої електроенергії, визначених постановою КМУ від 01.08.1996 року №879.

У судовому засіданні правильність визначення розміру шкоди, завданої позивачу, внаслідок не проведеної оплати виходячи з розрахунку позивача, без обмеження норм споживання, не заперечувалась.

В акті звірки розрахунків по категорії пільговиків, підписаного обома сторонами вказані суми, що нараховані Немирівськими ЕМ (без врахування норм споживання) та УПСЗН (з врахуванням норм споживання, встановлених Постановою КМУ від 01.08.1996 року №879). Різниця складає 4616,31 грн., яку і просить відшкодувати позивач.

Крім того, в процесі розгляду справи встановлено, що між сторонами відсутній спір з приводу переліку та кількості осіб, які мають право на пільги відповідно до статті 22 Закону України "Про міліцію".

Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України “Про Державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, цільове спрямування цих видатків.

Відповідно пункту 5 статті 51 Бюджетного кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Згідно пункту 2.1 наказу Державного казначейства України №136 від 09.08.2004р. та статті 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов’язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом поточного бюджетного року.

Показники Державного бюджету на 2009 рік в частині виплат, які встановлені статтею 22 Закону України “Про міліцію” розраховано, виходячи з положень постанови КМУ від 01.08.1996р. №879, і не передбачають призначень для взяття зобов’язань щодо перерахунку пільг за минулі роки.

Проте, суд вважає, що розпорядники бюджетних коштів з врахуванням вимог бюджетного законодавства, у випадку виникнення обставин, які потребують додаткових видатків з бюджету, можуть звернутися з пропозицією про збільшення бюджетних асигнувань чи врахувати їх у кошторис наступного бюджетного року, подавши завчасно пропозиції щодо включення видатків за минулі роки при формуванні бюджету на наступний рік.

Так, за змістом статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті “б”пункту 4 частини 1 статті 89 цього кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2, 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року за № 256 (далі -Порядок) передбачено, що фінансування видатків бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті автономної республіки Крим, бюджетах м. Києва і Севастополя, міст республіканського і обласного значення, та у районних бюджетах на зазначені цілі. Головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Цим же положенням пунктом 6 передбачені дії які необхідно здійснити головним розпорядником коштів місцевих бюджетів у разі виникнення додаткових зобов’язань.

Так, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа фінансовим органам обласних, управлінням Державного казначейства в областях. Також, відповідно до статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня і розмірах передбачених статтями 12-16 названого закону, здійснюють органи праці та соціального населення через відділення зв’язку або через установи банку.

Отже, витрати державного бюджету на 2009 рік на покриття таких зобов`язань не можуть здійснюватися, але можуть бути внесені зміни для забезпечення таких виплат у майбутніх періодах для вирішення питань щодо погашення заборгованості минулих років.

Більш того пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 від 4.03.2002 р. поміж іншого установлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведено правомірність відмови позивачу у відшкодуванні витрат, пов'язаних із наданням пільг по оплаті електроенергії особам на яких поширюється дія Закону України "Про міліцію".

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відшкодування пільг громадянам, які мають право на пільги згідно Закону України "Про міліцію".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області (м. Немирів, вул. Луначарського, 19) завдану шкоду в розмірі - 4616,31 грн. (чотири тисячі шістсотшістнадцять грн. 31 коп.) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Немирівські електричні мережі" (м. Немирів, вул. Горького, 2, код 25510400, р/р 26000351601, МФО 302731 в Вінницькій філії Енергобанк) .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" в особі Структурної одиниці "Немирівські електричні мережі"(м. Немирів, вул. Горького, 2, код 25510400, р/р 26000351601, МФО 302731 в Вінницькій філії Енергобанк) 46,16 грн. (сорок шість грн. 16 коп.).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 16.02.10

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна

11.02.2010