№ 8732192, 02.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5260/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,

за участю: представника позивача - Чайковська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (далі - УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ут-Санлайн” (дала - ТОВ “Ут-Санлайн”) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, застосованих фінансових санкцій та нарахованої пені

в с т а н о в и в:

У грудні 2009 року УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці звернулося до суду з позовом до ТОВ “Ут-Санлайн” про стягнення заборгованості.

Зазначали, що відповідно до вимог пункту 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальник зобов’язаний сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а у відповідача, з урахуванням застосованих штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені, станом на 01.12.2009 року утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом в розмірі 118 054,62 грн., в тому числі зростання боргу за період з 23.02.2009 року по 01.12.2009 року становить: 79 754,35 грн.

Посилаючись на те, що відповідач в добровільному порядку суму боргу не сплачує, що наносить шкоду законним правам та інтересам громадян, які потребують соціального захисту, позбавляє працівників підприємства трудового стажу та створює перешкоди для реалізації ними свого права на пенсію, позивач просив задовольнити позов та стягнути з ТОВ “Ут-Санлайн” на його користь суму боргу зі сплати страхових внесків, штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені в сумі 79 754,35 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та посилаючись на обставини викладенні в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 14.12.2009 р., 04.01.2010 р. та 15.01.2010 р. (а.с.42,55,61) та повідомленням про вручення поштового відправлення №71632 (а.с. 49).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “Ут-Санлайн” згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 825493, зареєстроване 15.06.2007 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 35200940, юридична адреса вул. Келецька, 61-А, м. Вінниця, 21027 (а.с. 7).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області № 1074 від 18.06.2007 року ТОВ “Ут-Санлайн” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код - 35200940, місцезнаходження: вул. Келецька, 61-А, Ленінський район, м. Вінниця, 21027 (а.с.8).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Ут-Санлайн” зареєстровано в УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці 19.06.2007 року, як платник страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Внаслідок несплати коштів на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем станом на 01.12.2009 року утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків перед управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці в сумі 118054,62 грн., в т.ч.: заборгованість у сумі 38 300,27 грн., яка встановлена та стягнута відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2009 року по справі №2-а-1699/09/0270 (а.с.37-39), та сума наростаючого боргу за період з 23.02.2009 року по 01.12.2009 рік в розмірі 79 754,35 грн.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Згідно положень ч. 2 ст. 5 Закону № 1058- IV, виключно цим законом визначаються принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, а також платники страхових внесків.

Згідно визначенням даними статтею 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною 6 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі п. 2 ч. 9 статті 106 Закону (в редакції чинній на момент винесення рішення № 138 від 06.05.2009 року), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" № 1074-VI від 5 березня 2009 року, внесено зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у статті 106 абзаци перший - четвертий пункту 2 частини дев'ятої замінено одним абзацом такого змісту:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом також встановлено, що ТОВ “Ут-Санлайн” були подані розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із нарахуванням страхових внесків:

- за лютий 2009 року сума страхових внесків, що підлягає сплаті становить 7605,71 грн. (а.с. 10,11);

- за березень 2009 року - 7655,61 грн. (а.с.12,13);

- за квітень 2009 року - 7671,18 грн. (а.с.14,15);

- за травень 2009 року - 7686,23 грн. (а.с.16,17);

- за червень 2009 року - 7686,23 грн. (а.с. 18,19);

- за липень 2009 року - 7414,02 грн. (а.с. 20,21);

- за серпень 2009 року - 7712,85 грн. (а.с.22,23);

- за вересень 2009 року - 7712,38 грн. (а.с.24,25);

- за жовтень 2009 року - 7711,44 грн. (а.с.26,27).

В зв'язку з несплатою та несвоєчасною сплатою ТОВ “Ут-Санлайн” страхових внесків рішеннями УПФ України в Ленінському районі до відповідача застосовані фінансові санкції та нараховано пеню:

- рішення № 138 від 06.05.2009 року про застосування штрафу в розмірі 50 % сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в розмірі 15083,57 грн. та пеня 8539,14 грн. за період 20.05.2008 року по 14.04.2009 року, отримане відповідачем 11.05.2009 року (а.с. 28,29);

- рішення № 462 від 13.10.2009 року про застосування штрафу в розмірі 10% від кількості днів затримки, за період з 21.07.2008 року по 21.07.2009 року, в сумі 5344,69 грн. та нарахування пені в розмірі 15130,51 грн., отримане відповідачем 13.10.2009 року (а.с. 30,31).

Положеннями частини 3 статті 106 Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Окрім того позивачем надсилались вимоги про сплату недоїмки № Ю-1845 від 06.05.2009 року на суму 79732,76 грн., № Ю-1845 від 03.06.2009 року на суму 111026,95 грн., № Ю-1845 від 01.11.2009 року на суму 110343,18 грн. (а.с.32-34). Однак, вказані вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем. Відомостей щодо оскарження даних вимог представник відповідача суду не надав.

Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 106 Закону, визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Таким чином, станом на лютий 2009 року по листопад 2009 року загальна заборгованість ТОВ “Ут-Санлайн” перед управлінням ПФУ в Ленінському районі складала 79 754,35 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, сума, відображена в позовній заяві підтверджується належними доказами, також позивач діяв в межах своєї компетенції та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ут-Санлайн” (вул. Келецька, 61-а, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35200940, р/р 26008001011108 ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (р/р 25609323730103 ОПЕРВ ВАТ "Державний ощадбанк", МФО 302076, код ЭДРПОУ 20097220) заборгованість в сумі 79 754 (сімдесят дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) гривні 35 (тридцять п’ять) копійок.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 07.02.10

Суддя           Дончик Віталій Володимирович