№ 8732187, 01.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5079/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича,

при секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Козинець Д.О.

відповідача : не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

до: відкритого акціонерного товариства "Пересувна механізована колона №61"

про: стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

ВСТАНОВИВ :

До суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (далі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства “Пересувна механізована колона №61” (далі відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в загальній сумі 18417,18 грн.

Згодом представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній сумі 17924,20 грн. (а.с.55).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та письмові докази у справі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується реєстрами відправленої кореспонденції за 04.12.2009 р., 22.12.2009 р. та 12.01.2010 р. (а.с.43,49,54). Крім того, представник відповідача був присутній під час судового засідання 25.01.2010 р., в ході якого клопотання останнього про відкладення розгляду справи для ознайомлення із уточненими позовними вимогами було задоволено, а розгляд справи відкладено на 01.02.2010 р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.53-65).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з участю його представника та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів відповідача, а після зясування думки представника позивача - дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Пересувна механізована колона №61” здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 29.09.2004 р. (а.с.7).

Згідно з довідкою Головного управління статистики Вінницької області № 592 від 05.04.2006 року відкрите акціонерне товариство “Пересувна механізована колона №61” включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 01037287, місцезнаходження: пров. Індустріальний, 8, м. Вінниця, 21011 (а.с.8).

В якості платника страхових внесків ВАТ “Пересувна механізована колона №61” перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі необхідних документів (а.с.21-23,29,30) ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були призначені пенсії відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах за списком № 2 у звязку з роботою зазначених осіб на ВАТ “Пересувна механізована колона №61”.

Судом оглянуто надані представником позивача докази, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2006 рік (а.с.20), 2007 рік (а.с.18), 2008 рік (а.с.17), 2010 рік (а.с.60), витяг з картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 з 01.01.2006 р. по 18.01.2010 р. (а.с.58,59) та розрахунок заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 станом на 18.01.2010 р. (а.с.57).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідач є платником збору на обовязкове державне пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.

Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у звязку з набранням Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” чинності з 1 січня 2004 р.

Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” встановлено ставку на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, ч. 1 п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 у розмірі 100 відсотків.

Підпунктом 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунки відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлялись вчасно, в порядку та строки, встановлені в Інструкції №21-1.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2, виплачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на загальну суму 17924,20 грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених вищезазначених особам, не сплатив.

Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці пенсії за віком на пільгових умовах на загальну суму 17924,20 грн., підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” та Інструкцією №21-1.

Судом встановлено, що заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а її розмір відповідачем не оспорюється.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Пересувна механізована колона №61» (код ЄДРПОУ 01037287, вул. Пирогова 146/56 м. Вінниця) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в загальній сумі 17 924 (сімнадцять тисяч девятсот двадцять чотири) грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.02.10

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович