Постановление суда № 71698024, 22.01.2018, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/617/17

2/588/34/18

О К Р Е М А У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2018 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Тростянецького районного суду Сумської області перебувала справа за указаним позовом.

При вирішенні спору між сторонами у цій справі судом установлено зловживання процесуальними правами та порушення процесуальних обов’язків представниками позивача, що є підставою для постановлення окремої ухвали, виходячи з таких мотивів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1, 3 статті 12 ЦПК України).

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 83 цього Кодексу визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Указані положення процесуального закону представниками позивача під час подання до суду позовної заяви та доказів дотримані не були, а були виконані через неодноразові вимоги суду та клопотання відповідача, що призвело до значного затягування судового розгляду справи.

Так, представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 до Тростянецького районного суду Сумської області у травні 2017 року було подано позовну заяву, яка за змістом викладених і ній обставин не узгоджувалась із доданими до позовами доказами, не містила вичерпних зрозумілих обґрунтувань заявлених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 07.04.2014 року.

Так, представник ОСОБА_3 у позовній заяві посилалась на те, що сторони 07.04.2014 року уклали Угоду про надання особистого кредиту, хоча в додатках до позову такої «Угоди» надано не було. Натомість указаним представником позивача до суду надіслано не засвідчені належним чином копії Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк»на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка», Додаток до такого Договору.

У позовній заяві зазначено, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав, надавши кредит в сумі 13500 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, хоча така виписка до позову представником ОСОБА_3 не була додана.

Сума заборгованості, яку представник позивача ОСОБА_3 у позовній заяві просила стягнути з ОСОБА_2, була наступною: 21772,21 грн., у тому числі 12779,83 грн. – тіло кредиту, 7058,72 грн. – просрочка по тілу, відсотки за кредитом - 56,4 грн., 1877, 26 грн. – неустойка. (а.с.4-5).

Разом з тим, ні загальна сума боргу станом на 04.04.2017 року, ні жодна з указаних складових боргу не узгоджувалась із розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяві, яка підписана керівником з супроводу операційної діяльності в м.Чернігів ОСОБА_4, який містив такі показники заборгованості: загальна сума 20964,64 грн., у тому числі тіло кредиту – 8122,95 грн., просрочки по тілу – 10664,41 грн., відсотків за кредитом – 171,79 грн., неустойка – 2005,49 грн. (а.с.19).

Під час судового розгляду справи у судовому засіданні 02.08.2017 року представник позивача ОСОБА_5 надав пояснення, але указані суттєві розбіжності в обставинах, викладених у позовній заяві та доданих документах, порядок визначення складових заборгованості представник пояснити та обґрунтувати не спромігся, що, у тому числі зумовило, відкладення судового розгляду до 31.08.2017 року.

В подальшому представник позивача жодного разу в судові засідання не з’явився. Представник ОСОБА_5 надіслав письмове пояснення про те, що у розрахунку заборгованості та у позові помилково зазначено неустойку як заборгованість, замість правильної за твердженням ОСОБА_5 складової – комісії за розрахунково-касове обслуговування основної картки та додав виписку по рахунку відповідача. Крім того, представник позивача просив суд справу розглядати без його участі, вказавши суду на необхідність дотримання судом розумних строків розгляду справи (а.с.42-44).

Натомість розгляду судом справи в розумні строки перешкодила саме недобросовісна процесуальна поведінка представників позивача та подання позовної заяви із суттєвими недоліками.

Ураховуючи заперечення відповідача проти позову, про що було відомо представнику позивача ОСОБА_5, невідповідність сум заборгованості, викладених у позовній заяві та розрахунку боргу, відсутність договорів добровільного страхування, підписаних відповідачем, виписки по рахунку відповідача, належним чином засвідчених копій Анкети-заяви та Додатку Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум-готівка» зумовили неодноразові відкладення судового розгляду справи для роз’яснення позивачу покладених на нього як на сторону у справі обов’язків в частині доказування.

Указані недоліки були усунені лише після надсилання листів суду на підставі протокольних ухвал від 08.11.2017 та від 22.12.2017 року із роз’ясненням положень процесуального закону, в яких судом позивачу було вказано на очевидні невідповідності викладені вище, яких при сумлінному ставленні представників до покладених обов’язків не мало би бути.

Також судом двічі явка представника позивача визнавалась обов’язковою, що було проігноровано без будь-яких пояснень причин з боку позивача.

Лише 28.12.2017 року до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог від 22.12.2017 року, згідно з якою сума заборгованості, яку представник позивача просив стягнути, була зменшена та приведена у відповідність із розрахунком заборгованості, який підписаний керівником з супроводу операційної діяльності в м.Чернігів ОСОБА_4, а також додано засвідчені належним чином копії підписаних відповідачем анкети-заяви, додатку до договору та договорів добровільного страхування (а.с.76-88).

Таким чином, під час розгляду справи судом установлено недобросовісне користування процесуальними обов’язками з боку позивача - публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», що виразилось у наявності суттєвих недоліків у позовній заяві, неподанні істотних доказів, що мають значення для правильного вирішення заявленого спору, до суду першої інстанції під час подання позовної заяви відповідно до статті 83 ЦПК України, та подання їх лише під час розгляду справи без обґрунтування об’єктивно незалежних від сторони позивача причин неможливості їх подання до суду разом з позовною заявою і належним чином засвідчених.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що необхідно постановити окрему ухвалу та про виявлені порушення процесуального закону необхідно довести до відома Голови Правління Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» ОСОБА_6

На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 260, 262, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Про виявлені недоліки та порушення процесуального закону інформувати Голову Правління Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» ОСОБА_6 для вжиття заходів їх усунення.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження копії ухвали необхідно повідомити Тростянецький районний суд Сумської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя М.В. Щербаченко