Решение № 6841635, 19.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2009 р. Справа № 3/217/09

за позовом:                    Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”

          01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6

До :           Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс”

                              54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва, 17

Про: стягнення заборгованості в сумі 3020683,09 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Куликов І.А., за довіреністю;

Від відповідача: не з’явився .

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість за кредитом –2649302,60 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту –269500,46 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом –97989,48 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів –3890,55 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору про відкриття кредитної лінії №324-МВ/07 від 14 вересня 2007 року; додаткових угод до договору; ст.ст. 526,530,1049,1054 Цивільного кодексу України та мотивовані невиконанням відповідачем належним чином покладених на нього договірних зобов’язань.

20.10.2009 року в судовому засіданні позивач надав заяву про зміну назви позивача, в якій просить суд вважати позивачем по справі Публічне акціонерне товариство “Альфа-Банк”як правонаступника Закритого акціонерного товариства “Альфа –Банк””.

          Так, на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»та Закону України «Про банки та банківську діяльність»з 19.08.2009р. Закрите акціонерне товариство «Альфа-Банк»змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ юридичної особи, та п.1.2 Статуту ПАТ «Альфа-Банк».

Отже, відповідно до правил ст. 25 Господарського процесуального кодексу України суд по даній справі здійснює процесуальне правонаступництво позивача.

Відповідач в письмових заперечення не погоджується з позовною заявою так як вона подана в супереч умов договору про відкриття кредитної лінії №324-МВ/07 від 14.09.07р., оскільки вимогу про дострокове виконання зобов’язань за договором підприємство отримало 28.07.09р., вимоги про усунення порушень –18.08.09р., а позовну заяву про стягнення заборгованості –також 18.08.09р.

Крім того, відповідач в письмовому клопотанні від 02.11.09р. просить суд винести ухвалу якою припинити нарахування пені за кредитним договором з моменту подачі позовної заяви до моменту розгляду справи по суті:

Суд відмовляє в задоволені цього клопотання, оскільки норми діючого господарського процесуального законодавства України не передбачають здійснення судом відповідних процесуальних дій.

19.11.09р. відповідач свого представника з невідомих причин в судове засідання не направив.

          Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –

встановив:

14 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір про відкриття кредитної лінії №324-МВ/07 згідно з умовами якого, банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію, та на підставі додаткової угоди до цього договору окремими частками (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Відповідач, як позичальник, в свою чергу зобов’язується використати кредит з метою визначеною в пункті 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором.

Строк дії кредитної лінії закінчується 14.09.2010 року (п. 1.4 договору). Ліміт кредитної лінії: сума еквівалентна 2650000,00 грн. (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору кредитної лінії розмір процентів за користування кредитом складає :

-          за користування частиною кредиту, наданою у гривнях - визначається у додатковій угоді, на підставі якої він надається.

Відповідно до умов договору кредитної лінії позичальнику згідно додаткових угод було надано кредит наступними траншами. Так, згідно:

-          Додаткової угоди № 1 від 18.09.2007 року до договору кредитної лінії позичальнику надано транш у розмірі 560 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 17 % річних та строком повернення 18.09.2008 року;

-          Додаткової угоди № 2 від 25.12.2007 року до договору кредитної лінії позичальнику надано транш у розмірі 1 040 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 18,5 % річних та строком повернення 25.12.2008 року;

-          Додаткової угоди № 3 від 18.01.2008 року до договору кредитної лінії позичальнику надано транш у розмірі 600 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 18,5 % річних та строком повернення 16.01.2009 року;

-          Додаткової угоди № 4 від 15.02.2008 року до договору кредитної лінії позичальнику надано транш у розмірі 450 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 18,5 % річних та строком повернення 16.01.2009 року;

-          Додаткової угоди № 5 від 16.09.2008 року до договору кредитної лінії позичальнику надано транш у розмірі 560 000, 00 гривень зі сплатою процентів у розмірі 26,5 % річних та строком повернення 16.09.2009 року.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії, що підтверджується:

-          Меморіальним ордером № 10852 від 18.09.2007 року;

-          Меморіальним ордером № 24065 від 25.12.2007 року;

-          Меморіальним ордером № 16090 від 18.01.2008 року;

-          Меморіальним ордером № 19827 від 15.02.2008 року;

-          Меморіальним ордером № 35760 від 16.09.2008 року.

Крім того, нарахування та виплати за договором кредитної лінії відображені у виписках по особовим рахункам відповідача.

Сторони обумовили, що відповідно до п. 6.1 договору кредитної лінії проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для кредиту у гривнях чи у російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно п. 6.2 договору кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 25-го числа (включно) по останній робочій день (включно) місяця, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені окремо).

Додатковою угодою від 10.12.2007 року було змінено порядок сплати процентів, а саме: проценти, нараховані за місяць позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 1-го (включно) по 5-те число (включно) місяця, наступного за тим, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені окремо).

На підставі п. 11.1 договору кредитної лінії за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або плати за управління кредитом позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0, 2 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник порушує свої зобов'язання за договором кредитної лінії та не сплачує визначені договором платежі за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.п.1 п.11.6 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, плати за управління кредитом і виконання усіх інших зобов’язань позичальника за цим договором у строком не пізніше 10 днів з дати пред’явлення позичальнику відповідної вимоги у будь-якому із наступних випадків: у разі суттєвого порушення позичальником цього договору.

За змістом п.11.5 договору суттєвим порушенням вважається, зокрема, повне або часткове прострочення процентів за користування кредитом та плати за управління кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 20 і більше календарних днів;

Несплата або частково несплата пені за прострочення виконання будь-якого грошового зобов’язання позичальником за цим договором або будь-якого зі штрафів, передбачених п. 11.2 цього договору, якщо таке прострочення складає 20 і більш календарних днів із дня надіслання позичальнику вимоги банку про їх сплату.

          Матеріали справи свідчать, що банк звернувся до відповідача з письмовою вимогою №41821-11-б/б від 21.07.09р. про дострокове виконання зобов’язань за договором, яка була отримана останнім 28.07.09р.

          Вимога містить в собі посилання банку саме на виконання умов п.11.6 договору, оскільки станом на 16.07.09р. у позичальника перед банком існувала прострочення заборгованості по сплаті кредиту, по сплаті процентів, по сплаті пені за прострочення сплати кредиту та процентів.

          Відповідач належним чином на вимогу позивача не відреагував, кредит не повернув, проценти та пеню не сплатив.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За правилами ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте відповідач не виконує взяті на себе зобов’язання, не повертає кредитні кошти та не сплачує проценти й пеню за користування кредитом.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов’язань, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та задоволенню їх в повному обсязі.

Таким чином, керуючись ст. ст. 25,44,49,82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Здійснити по справі №3/217/09 процесуальне правонаступництво позивача.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” (54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва, 17, код ЄДРПОУ 03328468) на користь Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) –2649302,60 грн заборгованість за кредитом, 269500,46 грн. пені, 97989,48 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3890,55 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне повернення процентів, 25500 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя