Приговор № 57527821, 04.05.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4400/16-к

Провадження №1-кп/127/670/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Чезганової А.М.,

при секретарі - Конецул О.А.,

за участю сторін кримінального провадження -

з боку обвинувачення: прокурора Караваєвої В.В.,

з боку захисту: обвинувачених - ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_1 -

ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

за участю представника служби у справах дітей ВМР - Остапець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення:

-ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підлісний Ялтушків Барського району Вінницької області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, студента 2-го курсу ВХПТУ №5, неодруженого, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого;

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця смт. Глеваха Васильківського району Київської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, студента 2-го курсу ВХПТУ №5, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, відомості про яке внесені 20 вересня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010006292,-

В С Т А Н О В И В:

20 вересня 2015 року, близько, 00.00 год. обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_2, вступили в попередню змову на відкрите заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій умисел, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з корисливих спонукань, з метою викрадення чужого майна із застосуванням фізичного насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров»я потерпілого в момент заподіяння, нанесли удари ногами та руками в область голови та тулуба потерпілому ОСОБА_7, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва, синців на лівій вушній раковині, на лівому передпліччі, які згідно з висновком експерта №1374 від 20 вересня 2015 року, належать до легких тілесних ушкоджень, та відкрито заволоділи належною ОСОБА_7 спортивною сумкою з логотипом «Adidas» чорного кольору, вартість якої, відповідно до судово-товарознавчої експертизи №237/16-21 від 26 січня 2016 року, на момент вчинення злочину складала 32 гривні 90 копійок, та перепусткою до гуртожитку «ВПУ №11», видану 12 листопада 2014 року на ім»я ОСОБА_7, що знаходилась у зазначеній сумці та яка не становить для потерпілого матеріальної цінності.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але реальну можливість розпорядитись викраденим майном не отримали з причин, які не залежали від їх волі, оскільки були одразу виявлені та затримані працівниками поліції на місці події.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин встановлених судом, наведених вище, повністю визнав, суду пояснив, що 20 вересня 2015 року пізно ввечері він разом з ОСОБА_2 пішли в магазин. По дорозі вони зустріли потерпілого, з яким раніше знайомі не були. Побачивши у останнього сумку, вони вирішили нею заволодіти. Підійшли до потерпілого та сказали, щоб він віддав сумку. Після того як він відмовився, вони почали його бити в область грудей та самі забрали сумку. В сумці потерпілого нічого цінного не було. Коли він оглядав вміст сумки, то їх затримали працівники поліції. В сумці був робочий одяг потерпілого та перепустка до гуртожитку. У вчиненому щиро каявся, просив суд суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин встановлених судом, наведених вище, повністю визнав, суду дав показання аналогічні показанням обвинуваченого ОСОБА_1 У вчиненому щиро каявся, просив суд суворо його не карати.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 суду пояснив, що його син спокійний, врівноважений хлопець, навчається посередньо, але характеризується позитивно, як за місцем проживання так і за місцем навчання. Після вчиненого син зробив для себе належні висновки. Просив суд суворо сина не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 та його законний представник - ОСОБА_8 у судове засідання не з»явилися, суду надали заяву, в якій просили справу розглянути у їх відсутність, претензій до обвинувачених не мають (а.с. 45).

Представник служби у справах дітей Вінницької міської ради - Остапець Н.М. суду пояснила, що неповнолітній ОСОБА_1 у них на обліку не перебував. З урахуванням його позитивних характеристик його слід покарати не суворо.

Враховуючи, що учасники судового провадження визнають недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь - які сумніви у добровільності їх позиції, роз»яснивши їм, що згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Надавши юридичну оцінку діям обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає, що їх дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України - незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинувачених, наявність обставин, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, позитивно характеризуються за місцем проживання та навчання, на обліку в КЗ ВОНД «Соціотерапія» не перебувають. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 не перебуває на обліку у КЗ «ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка», а обвинувачений ОСОБА_1 не перебуває на диспансерному обліку у психіатра в Барській центральній лікарні.

Обставинами, що пом»якшують покарання обвинувачених, є їх щире каяття та повне відшкодування шкоди потерпілому, обвинувачений ОСОБА_1 на момент вчинення злочину був неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, даних про особи обвинувачених, думки потерпілого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених слід стягнути процесуальні витрати, пов»язані із залученням експерта, в сумі 92 гривні 25 копійок з кожного.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов»язати обвинуваченого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов»язати обвинуваченого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО - 802015, номер рахунку - 31113115700002, код ЄДРПОУ - 38054707, одержувач - УК у м. Вінниці /м. Вінниця/ 24060300, за кодом бюджетної класифікації доходів 24060300 «Інші надходження» та символом звітності 115 для зарахування до державного бюджету) 92 (дев»яносто дві) гривні 25 копійок з кожного процесуальних витрат, пов»язаних із залученням експерта.

Речові докази - спортивну сумку з логотипом «Adidas» чорного кольору та перепустку до гуртожитку, які зберігаються у ОСОБА_7, залишити йому за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: