від відповідача:
ОСОБА_1 -приватний підприємець на підставі свідоцтва від 13.09.2001р
Заявлені вимоги про стягнення з
приватного підприємця ОСОБА_1 на користь спільного українсько-російського
товариства з обмеженою відповідальністю “Светолюкс” 321,60 грн. основного боргу
на підставі договору №НОМЕР_1 на розміщення рекламно-інформаційних матеріалів
від 28.03.2003р., 92,44грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 27,33 грн.
Ухвалою суду від 17.04.2006р.
порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.05.2006р.
Враховуючи клопотання сторін
розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації
судового процесу.
Представник позивача у судовому
засіданні, яке відбулося 24.05.2006р., підтримав позовні вимоги з підстав, що
викладені в позові.
Відповідач письмових заперечень по
суті спору на надав. Разом з тим, в судовому засіданні факт розміщення
позивачем рекламної інформації, передбаченої договором №НОМЕР_1 на розміщення
рекламно-інформаційних матеріалів від 28.03.2003р., не заперечив. Однак, проти
позову заперечує, оскільки вважає, що підставою для розміщення рекламної
інформації мала бути попередня оплата з боку відповідача, яку здійснено не
було. Таким чином, на його думку, позивач безпідставно виконав умови договору.
В порядку ст. 77 ГПК України
розгляд справи, в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України, відкладався.
Останнє засідання відбулося 15.06.2006р. Оскільки нез'явлення сторони у справі
не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського
процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі
матеріалами. В судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено
вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив, що 28.03.2003р. між спільним українсько-російським товариством з
обмеженою відповідальністю “Светолюкс” (Виконавець) та приватним підприємцем
ОСОБА_1 (Рекламодавець) укладено договір № НОМЕР_1 на розміщення
рекламно-інформаційних матеріалів (в подальшому -Договір), за умовами якого
Виконавець зобов'язався розмістити рекламно-інформаційні матеріали, надані
Рекламодавцем, а саме: інформацію в каталозі Орієнтир АПК Запоріжжя - блок 8 х
5 кольоровий.
Умови розміщення рекламно-інформаційних
матеріалів та порядок здійснення оплати передбачений розділом 2 Договору. Так,
п. 2.1 Договору розміщення рекламних матеріалів здійснюється Виконавцем у ІІ
кварталі 2003р. на строк - 12 місяців за умови попередньої оплати з боку
Рекламодавця послуг з розміщення реклами відповідно до виставленого рахунку на
протязі 10 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів на
розрахунковий рахунок Виконавця або іншим шляхом, що не суперечить
законодавству України.
За умовами п. 2.2 Договору загальна
сума договору становить 321,60 грн.
П. 4.1 Договору визначено, що він набирає чинності з
моменту його підписання і діє до повного його виконання, якщо інше не буде
узгоджено сторонами.
Як вбачається, 28.03.2003р.
Виконавцем на сплату послуг з розміщення рекламно-інформаційних матеріалів
Рекламодавцю пред'явлений рахунок-фактура № НОМЕР_1 на суму 321,60 грн., копія якого міститься в
матеріалах справи.
За своєю правовою природою
правовідносини сторін є господарськими. Згідно з приписами п. 4 Прикінцевих положень
господарського кодексу України, цей кодекс застосовується до господарських
відносин, які виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин,
що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені
положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які
продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Оскільки спірні правовідносини
виникли до набрання чинності ГК України, але продовжують існувати до
теперішнього часу, до них застосовуються норми Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175
господарського кодексу України майново-господарськими визнаються
цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських
відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана
сторона повинна вчиняти певну господарську дію на користь другої сторони або
утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від
зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають
між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею ст. 193 ГК України, зокрема
п.п. 1,7 встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно
до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання
зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить цивільний
кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обовязки повинні виконуватися
належним чином у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або
договору.
Статтею 629 цивільного кодексу
України визначено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Сигнальний примірник каталогу з
актом виконаних робіт був направлений позивачем на адресу відповідача
08.08.2003р., і отриманий останнім 11.08.2003р., що підтверджується поштовим
повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_2 (копія в матеріалах справи).
Встановлено, що Рекламодавець
попередню оплату не здійснив. Виконавець, в свою чергу, на виконання умов
Договору розмістив рекламну інформацію в каталозі Орієнтир АПК Запоріжжя за №
НОМЕР_3, який був надрукований та отриманий з типографії у червні 2003р.
Як вбачається, у зв'язку з
порушенням з боку Рекламодавця зобов'язань по Договору позивач 11.12.2003р.
направив на адресу відповідача претензію № НОМЕР_4, про що свідчить
повідомлення про вручення поштового відправлення № НОМЕР_5 (копія в матеріалах
справи), з вимогою у 5-денний термін сплати заборгованості за Договором у
розмірі 321,60грн., яка була отримана останнім 15.12.2003р.
Відповідач вимогу позивача залишив без
відповіді та задоволення.
Як свідчать матеріали справи, на день
розгляду спору відповідач має
заборгованість перед позивачем у розмірі 321,60 грн. Оплату даної суми
відповідач не довів, тому вимоги позивача в частині стягнення з ПП ОСОБА_1
основного боргу у сумі 321,60 грн. слід визнати документально підтвердженими,
нормативно обґрунтованими та такими, що
підлягають задоволенню.
Пунктом 10 Прикінцевих та
перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що правила цього
кодексу про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих
випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим
Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004р., була
встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Відповідно до ст. 214 ЦК УРСР, що
діяв на момент виникнення спірних правовідносин, боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлений договором або законом. Ст. 625 чинного ЦК України також передбачає цю норму.
Відповідно до цієї норми позивачем
заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат згідно наданого
розрахунку за період часу з 12.04.2003р. по 21.03.2006р. у сумі 92,44 грн. та
3% річних за період часу з 12.04.2003р. по 21.03.2006р. у розмірі 27,33 грн.
Вивчивши матеріали справи суд
дійшов висновку, що прострочка виконання грошових зобов'язань починається з 21.12.2003р.
Таким чином, позовні вимоги в
частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню
частково, сума 3% річних, що підлягає стягненню за період часу з 21.12.2003р.
по 21.03.2006р. складає 22,51 грн., а сума витрат, понесених позивачем
внаслідок інфляційних процесів за період часу з 21.12.2003р. по 21.03.2006р.
становить 82,52 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних та
інфляційних витрат судом відхиляються, як заявлені безпідставно.
Враховуючи вищевикладене, позовні
вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача стягується 321,60грн.
основного боргу, 82,52 грн. інфляційних витрат та 22,51 грн. 3% річних.
Заперечення відповідача судом до
уваги не приймаються, оскільки викладені обставини не звільняють відповідача
від виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаних
робіт, і чинне законодавство не передбачає звільнення від відповідальності за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Судові витрати у відповідності до
ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85
господарського процесуального кодексу України, ст. 526, 625 цивільного кодексу України, ст. 193 господарського кодексу України, ст. 214 цивільного кодексу
УРСР, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в Орджонікідзевському відділенні УАК ПІБ в м.
Запоріжжі, МФО 313333, ідентифікаційний код НОМЕР_7) на користь спільного
українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю “Светолюкс”
(36007, м. Полтава, вул.Кучеренко, 5, кв. 2, р/р 26001300297001 в ПРУ КБ
“Приватбанк”, МФО 331401, код ЄДРПОУ 19360913) 321 (триста двадцять одна) грн.
60 коп. основного боргу, 22 (двадцять дві) грн. 51 коп. 3% річних, 82
(вісімдесят дві) грн. 52 коп. інфляційних витрат, 98 (дев'яносто вісім) грн. 60
коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 06 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає
законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 04 липня 2006 року.
Суддя Ю.О.
Скиданова
Часті запитання
Який тип судового документу № 46111 ?
Документ № 46111 це Решение
Яка дата ухвалення судового документу № 46111 ?
Дата ухвалення - 15.06.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 46111 ?
Форма судочинства - Хозяйственное
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 46111 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Данные о судебном решении № 46111, Господарський суд Запорізької області
Судебное решение № 46111, Господарський суд Запорізької області было принято 15.06.2006.
Форма судопроизводства - Хозяйственное,
форма решения – Решение.
На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
Судебное решение № 46111 относится к делу № 22/98/06
то решение относится к делу № 22/98/06. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа:
Наша платформа позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска информации. Это позволяет продуктивно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
