Решение № 35939462, 04.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 915/1671/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача: Новосьолова І.А., дов. № 01 від 30.10.2013 року

від відповідача: Бондар В.А., дов. № 1571/02.02.01-22/01/14/13 від 09.07.2013 року

від 3-ї особи на стороні позивача - Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: не з'явився.

від 3-ї особи на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Держмайна України по Миколаївській області: Ревенко О.В., дов. № 40 від 10.06.2013 року

від 3-ї особи на стороні відповідача: Власенко С.О., дов. № 15/04 від 16.04.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Надбузького професійного аграрного ліцею, 57130, Миколаївська область, Миколаївский р-н, с.Надбузьке, вул.Леніна,1

до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, 01135, м.Київ, Проспект Перемоги,10

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду Держмайна України по Миколаївській області, 54017, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с 34.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Медіа", Миколаївська область, м.Миколаїв, 54046, вул.Архітектора, Старова, 10-Б, квартира 14

про: визнання незаконним і скасування рішення.

встановив:

18.09.2013 року Надбузький професійний аграрний ліцей звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами (уточнення позовних вимог від 22.11.2013 року) про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 22.06.1990р. №197 в частині оформлення права власності на будинок за адресою: вул.Велика Морська, 38 за ЖЕК-2 Центрального району.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у нього виникло право оперативного управління будівлями, що розташовані за адресою м.Миколаїв, вул.Велика Морська,38 з 1988 року, згідно наказу Миколаївського обласного управління профтехосвіти №305 від 08.09.1988 року. Зазначає, що починаючи з 1988 року ліцей володів, користувався і розпоряджався вищезазначеними будівлями, на будівлі велася документація, ліцей ніс витрати на їх утримання. В 2002 році ПТУ 31, правонаступником якого є ліцей, було замовлено технічний паспорт на громадський будинок (комплекс) за адресою: м.Миколаїв, вул.Велика Морська,38. В графі «Власник» вказано ПТУ 31. На час виготовлення техпаспорту відомостей про іншого власника будівель не було. В березні 2004 року ліцеєм було укладено договір оренди, згідно з яким ним було передано в тимчасове володіння споруди за адресою: м.Миколаїв, вул.Велика Морська,38, в тому числі двоповерховий нежитловий будинок загальною площею 725,1 кв.м. Вказаний договір було погоджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області і начальником управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації. На час передачі в оренду у вказаних державних органів відомостей про будь-якого іншого власника, окрім ліцею, не було. Згідно з відомостями Міністерства науки, молоді та спорту України, відповідно до листа №1/11-16913 від 30.10.2012 року, будівлі за адресою: вул.Велика Морська,38, м.Миколаєва, є державною власністю, знаходяться у сфері управління Міністерства науки, молоді та спорту України та закріплені за Надбузьким професійним аграрним ліцеєм на праві оперативного управління. Згідно з довідкою №487 від 28.05.2013 р. двоповерхова господарська будівля площею 725,1кв.м (м.Миколаїв, вул.Велика Морська,38) знаходиться в оперативному управлінні Надбузького професійного аграрного ліцею і перебуває на його балансі з балансовою вартістю331062,00грн. Вказує, що спірне рішення про оформлення права власності на будинок по вул.В.Морська, 38 за ЖЕК-2 постановлено з грубим порушенням норм чинного законодавства Постанови КМУ №311 від 05.11.1991 року, Постанови Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р.№285, ЦК УРСР, ЗУ «Про власність в СРСР» і порушенням права власника майна - держави і володільця Надбузького професійного аграрного ліцею - без необхідного рішення органу управління і без підписання актів приймання-передачі. Позивач зазначає, що застосування в спірному рішенні Інструкції про проведення реєстрації житлового фонду, затвердженої. Наказом Центрального статистичного управління СРСР від 15.07.1985 №380 як підстави набуття права власності неправомірне, так як двоповерхова будівля за адресою: вул.В. Морська, 38 ніколи не була житловою і не відносилася до житлового фонду.

Міністерство освіти і науки України в поясненнях від 14.10.2013 року та 05.11.2013 року позовні вимоги Надбузького професійного аграрного ліцею підтримує з тих же підстав.

Відповідач у відзиві від 12.11.2013 року вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач вказує на те, що справа повинна розглядатись в порядку адміністративного судочинства, та просить суд припинити провадження у справі. На підставі ст. 267 ЦК України відповідач заявляє про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин та просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач заперечує проти доводів відповідача щодо припинення провадження у справі.

Заслухавши думку представників сторін, суд ухвалив відхилити клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки між сторонами існує спір про право, та відповідно до норм ГПК України даний спір підвідомчий господарському суду, що узгоджується з Постановою пленуму ВГСУ № 10 від 24.10.2011р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам». Так, згідно п.2: З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1,4-1,12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Відповідно до п.17 Постанови - до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

ТОВ «Прогрес-Медіа» в поясненнях від 10.10.2013 та 03.12.2013 року керуючись ч.3 ст.267 ЦК України, заявляє про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. Вказує, що Позивачем по справі було подано апеляційну скаргу на рішення суду по справі № 17/971/07-НР. Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06 червня 2013року , апеляційне провадження Надбузького професійного аграрного ліцею було припинено. Вказане судове рішення залишено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 28 серпня 2013року №17/971/07-НР. Згідно встановленого у рішеннях апеляційної та касаційної інстанціях, правовою підставою закриття апеляційного провадження стало те, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не стосується прав та обов'язків Ліцею, а також останній не був учасником господарських правовідносин на підставі яких нерухоме майно перейшло у власність ТОВ «Прогрес-Медіа». Правовою підставою для закриття апеляційного провадження було встановлення факту відсутності у Ліцею правовстановлюючих документів підтверджуючих факт передачі Ліцею нерухомого майна в оперативне управління. Вказаний висновок суду апеляційної інстанції зроблено за наслідками дослідження тих самих документів, на яких обґрунтовані вимоги позивача по даній справі, а саме: лист Управління освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації №5489-05/06 від 21.11.2012року; - наказ Миколаївського обласного управління профтехосвіти №305 від 08.09.1988року; - витяг з технічного паспорту на громадський будинок за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд.38 від 16.07.2002року; - договір оренди будинку від 24.03.2003року; - лист РВ ФДМУ по Миколаївській області №09/30 від 18.01.2010р.; - лист управління освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації №1929-05/06 від 27.11.2001року; - довідка №487 від 28.05.2013року (балансова вартість); - довідка №486 від 28.05.2013року (правонаступництво). Зазначає, що Позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування порушення його прав та інтересів прийнятим рішенням №197. Вказує на те, що оскаржуваним рішенням було оформлено право на дві будівлі, а згідно Наказу №305 від 08.09.1988 року позивачу передано лише одну будівлю.

Регіональне відділення ФДМУ по Миколаївській області в поясненнях від 27.11.2013 року вказує на те, що оскаржуване рішення про оформлення права власності на будинок по вул. В.Морська, 38 за ЖЕК-2 прийнято з перевищенням повноважень та є незаконним.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 4 грудня 2013 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представників сторін, третіх осіб дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконкому Миколаївської міської ради від 22.06.1990р. №197 право власності на будівлю за адресою: вул. В. Морська № 38 було оформлено на ЖЕК-2 Центрального району м.Миколаєва (а.с.43). Миколаївським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення №2904, в якому зазначено, що житлова будівля (споруда) за адресою: вул. В. Морська № 38,складається з 2-х житлових будинків, власником є ЖЕК-2 Центрального району м.Миколаєва (а.с.44).

Позивач вважає, що у нього виникло право оперативного управління спірної будівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38 саме на підставі наказу Миколаївського обласного управління профтехосвіти від 08.09.1988р. №305 та зазначає, що реєстрація вказаного нерухомого майна не проводилась, але останній міг його безперешкодно зареєструвати на підставі положення п.3 Додатку №1 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої наказом Міністерства комунального господарства УРСР від 31.01.1966р. згідно якого, реєстрація провадилась на підставі урядових і відомчих актів (постанови і розпорядження) про передачу будівель і споруд, передбачені постановою РНК СРСР від 15 лютого 1936 року "Про порядок передачі державних підприємств, будівель і споруд".

Відповідно до ст. 87 ЦК УРСР (чинного на час передачі майна) майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебувало в оперативному управлінні цих організацій.

Порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також: колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначався законодавством Союзу РСР і Української РСР (ст. 91 ЦК УРСР).

Згідно п. 5 Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980р. №285, передача будинків і споруд провадилась:

а) міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішенням цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР, попередньо погодженим, відповідно, з міністерством, державним, комітетом і відомством СРСР, виконавчим комітетом обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

Міністерства, державні комітети і відомства УРСР, виконавчі комітети обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів приймають будинки і споруди, які передають їм міністерства, державні комітети і відомства СРСР, за попередньо погодженими рішеннями;

б) виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР і УРСР - за рішенням виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів, попередньо погодженим з заінтересованими міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР і УРСР;

в) одними міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР іншим міністерствам, державним комітетам і відомствам УРСР - за рішеннями цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР;

г) одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями та установами республіканського підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням, організаціям та установам республіканського підпорядкування того ж самого міністерства, державного комітету, відомства УРСР - за рішенням цього міністерства, державного комітету, відомства УРСР;

д) одними виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів іншим виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів;

є) одними підприємствами, об'єднаннями, організаціями і установами місцевого підпорядкування іншим підприємствам, об'єднанням, організаціям та установам місцевого підпорядкування того ж самого виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів - за рішенням цього виконавчого комітету.

Аналізуючи діюче на час передачі спірного майна законодавство, суд приходить до висновку, що Миколаївське обласне управління профтехосвіти, яке видало наказ від 08.09.1988р. № 305 не відноситься до переліку осіб зазначених в ст. 91 ЦК УРСР у взаємозв'язку із п. 5 Постанови Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980р. №285, які на той час мали повноваження здійснювати передачу будівель та споруд Позивачу.

Пунктами 1,4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, (чинної на час передачі спірного майна) затвердженої наказом Міністерства комунального господарства УРСР від 31.01.1966р. (далі - Інструкція) реєстрації підлягали будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності.

Згідно п.п. 22, 23 вищевказаної Інструкції, на підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку №1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок та на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою. Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власнику надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

Однак, як вбачається з наданого Позивачем наказу Миколаївського обласного управління профтехосвіти від 08.09.1988р. №305, останній не є правовстановлюючим документом згідно названої Інструкції, а також цей наказ не містить опису об'єкту нерухомого майна, що не дає змоги його ідентифікувати з огляду на наявність у інвентаризаційній справі №650, яка надана на запит суду Миколаївським бюро технічної інвентаризації, трьох об'єктів, а саме: житлового будинку літ.А, житлового будинку літ.Б та учбового корпусу літ.В, які мають площу, етажність та вартість.

Відповідно до п.п. 132, 134 Положення про бухгалтерський облік основних засобів (фондів) державних, кооперативних (крім колгоспів) та громадських підприємств та організацій (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 07.05.1976р. №30), передача основних засобів (фондів) одним підприємством (організацією) іншому здійснюється шляхом складання акту прийому-передачі. Списання з балансу безоплатно переданих основних засобів здійснюється на підставі акту прийому-передачі та письмового повідомлення (авізо) приймаючої організації про оприбуткування прийнятих об'єктів.

Позивачем, всупереч вимог ст. 33 ГПК України не надано відповідного акту-прийому передачі та письмового повідомлення (авізо), що також унеможливлює визначити, який саме об'єкт нерухомого майна було передано Позивачу та визначити обсяг порушених прав Позивача оскаржуваним рішенням.

Отже, Позивачем не доведено обсягу набутих прав, які б могло порушити оскаржуване Позивачем рішення. Крім того, слід зазначити, що надані Позивачем, - технічний паспорт від 16.07.2002р. виготовлений ММ БТІ інвентаризаційна справа №650, довідка Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.10.2012р. №1/11-16913, та довідки позивача від 03.12.2012р. №61 та від 06.12.2012р. №753 не є первинними документами, які б підтверджували факт здійснення господарської операції з передачі Позивачу спірної будівлі в оперативне управління. Вказані документи не можуть бути допустимими доказами наявності прав оперативного управління Позивача в розумінні положень статті 34 ГПК України та положень до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності, слід зазначити наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Враховуючи, що позивачем не доведено обсягу набутих прав, які б могло порушити оскаржуване рішення, то в задоволенні позову слід відмовити з підстав його необґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 77, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 09.12.2013 року.

Суддя Н.О. Семенчук