Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
05.11.2007 р. № 8/44
Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Коваль А.В.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.07.2007р. № 0001094120/0, від 16.05.2007р. № 0001094120/1, від 02.08.2007р. № 0001094120/2
Представники сторін:
Від позивача : Щирук М.М. за дов. № Юр-692/д від 27.12.2006р.
Від відповідача : Вовчук М.В. за дов. № 1441/9/10-206 від 27.08.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернулося з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.07.2007р. № 0001094120/0, від 16.05.2007р. № 0001094120/1, від 02.08.2007р. № 0001094120/2.
Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги, просить визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень від 27.07.2007р. № 0001094120/0, від 16.05.2007р. № 0001094120/1, від 02.08.2007р. № 0001094120/2 в розмірі 425,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, які викладені в спірних податкових повідомленнях-рішеннях прийнятих СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем не було порушено граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання земельного податку.
Позивач зазначає, що не був зобов’язаний сплачувати земельний податок за жовтень 2004 року, оскільки свої зобов’язання з внесення до бюджету плати за землю позивач виконав, сплативши орендну плату за землю, що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2004 року № 2564-РУД4.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких не погоджується з позовними вимогами, вважає, що позивачем був несвоєчасно сплачений земельний податок та вказує на те, що згідно облікової картки платника за платежем земельний податок юридичних осіб. проплата за платіжним дорученням № 2564-РУД4 від 15.11.2004 року відсутня..
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП здійснено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укрнафта» за період з 01.10.2004 року по 30.09.2006 року. За результатами перевірки був складений Акт СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 230/41-2/00135390 від 16.02.2007 року. На підставі вказаного акту, СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП винесено податкове повідомлення-рішення від 27.02.2007 р. № 0001094120/0, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 4261.21 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно з підпунктом п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 426.12 грн. Не погоджуючись з винесеним рішенням ВАТ «Укрнафта»оскаржила рішення СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП. За результатами розгляду скарги податковою інспекцією було прийняте рішення про результати розгляду первинної скарги від 11.05.2007 року № 6001/10/25-019. яким податкове повідомлення-рішення за № 0001094120/0 від 27.02.2007 року залишено без змін, а скаргу ВАТ «Укрнафта»без задоволення. За результатами розгляду скарги СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП було винесене податкове повідомлення-рішення від 16.05.2007 року № 0001094120/1, за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 4261,21 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно підпунктом п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 426,12 грн. Не погоджуючись з винесеним рішенням ВАТ «Укрнафта»оскаржила рішення до Державної податкової адміністрації у м. Києві 17.08.2007 року. Прийнятим рішенням про результати розгляду скарги від 30.07.2007 року № 2689/10/25-214, Державна податкова адміністрація у м. Києві податкове повідомлення-рішення за № 0001094120/1 від 16.05.2007 року залишила без змін, а скаргу без задоволення. За результатами скарги СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП було винесене податкове повідомлення-рішення від 02.08.2007 року № 0001094120/2. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 4261.21 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію згідно з підпунктом п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 426.12 грн. Не погоджуючись з винесеним рішенням ВАТ «Укрнафта»оскаржила рішення до Державної податкової адміністрації України. За результатами розгляду скарги ДПА України було прийняте рішення від 17.08.2007 року № 7925/6/25-0215 про залишення скарги без розгляду.
Позивач заперечує проти нарахувань, здійснених податковим органом з наступних підстав.
Ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).
Ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначає обов’язки платників податків, до яких віднесено, зокрема, обов’язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ існує два види плати за землю: земельний податок або орендна плата.
Земельний податок –це обов’язків платіж, що стягується з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками. Його сплачують власники земельних ділянок, земельних часток, паїв та землекористувачі.
Згідно з п. 1 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю –це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, суб’єктами права власності на землю є громадяни, юридичні особи, територіальні громади та держава.
Ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України вказує на те, що право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Таке право, згідно з ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України набувають тільки підприємства, установи й організації державної чи комунальної форми власності.
Ст. 15 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що власники землі й землекористувачі сплачують земельний податок із дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, що включає дані реєстрації права власності, права користування землею і договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. Обов’язок з ведення земельного кадастру покладено на Державний комітет по земельних ресурсах.
Ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності й право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання його власником чи користувачем документа, який засвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, а також його державної реєстрації.
Таким документом є державний акт, форму якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»від 02.04.2002 року №449.
Таким чином, суд дійшов висновку, що одержання акта на право постійного користування земельною ділянкою є моментом, починаючи з якого власники землі й землекористувачі стають платниками земельного податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю», орендна плата розглядається як одна з форм плати за землю. Орендна плата за земельну ділянку –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому її розмір не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря, а обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Однак при цьому потрібно враховувати ту обставину, що якщо орендуються земельні ділянки, що перебувають у комунальній чи державній власності, орендна плата сплачується орендарем на рахунки відповідних бюджетів, орендодавцем при цьому виступають органи місцевого самоврядування.
Отже, у зв’язку з тим, що інвентаризація земель в Україні це довготривалий процес, ВАТ «Укрнафта»на протязі декількох років здійснювала оформлення відповідних документів на право користування, а пізніше, після набуття товариством приватної форми власності, на право оренди земельної ділянки.
Рішенням Київської міської ради від 08.11.2001 року № 85/1519 було затверджено проект відведення земельної ділянки ВАТ «Укрнафта».
В 2004 році на виконання вищевказаного рішення, виконані геодезичні вишукувальні роботи по визначенню меж земельної ділянки в натурі, про що складено акт від 16.03.2004 року.
08.06.2004 року між Київською. міською радою та ВАТ «Укрнафта»укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим № 8000000000:91:167:0012, що знаходиться за адресою: вул. Обсерваторна. 21 у Шевченківському районі м. Києва.
Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів за № 91-6-00281 від 30.06.2004р. у книзі записів державної реєстрації договорів.
Таким чином, сплата земельного податку здійснювалась ВАТ «Укрнафта»до червня 2004 року (включно) відповідно до податкового розрахунку земельного податку від 27.01.2004 р. № 296.
Після укладання договору оренди та його державної реєстрації ВАТ «Укрнафта»зобов’язано сплачувати плату за землю у формі орендної плати безпосередньо до бюджету, про що було повідомлено податкову інспекцію листом від 19.07.2004 року № 18-05/476. Після чого відповідач надав реквізити рахунку, на який ВАТ «Укрнафта»сплачувала та сплачує до цього часу плату за землю у формі орендної плати.
При здійснення перевірки відомостей сплати земельного податку податковою інспекцією не було враховано, що сума земельного податку за жовтень 2004 року в сумі 4257,89 грн. було скоригована самостійно ВАТ «Укрнафта», а саме було подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2004 рік (земельна ділянка 91167012) код 13050100 наданий до СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП 07.12.2004 року з наведенням вірних сум по сплаті за землю в якому у р. 7 «Сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки»підлягає до зменшення у наступних місяцях: квітень –349,32 грн.; травень –349.32 грн.; червень –417,41 грн.; липень –2392,17 грн.; серпень –2392,17 грн.; вересень –2392.17 грн.; жовтень –2392.17 грн.; листопад –2392.17 грн.; грудень –2392.11 грн.
Уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2004 рік (земельна ділянка 91167012) код 13050100 наданий до СДПІ в місті Києві по роботі з ВПП 07.12.2004 рік з наведенням вірних сум по сплаті орендної плати, в якому у р. 4 «разом нарахованого податку за поточний рік «підлягає нарахуванню у наступних місяцях : червень - +102,14 грн.; липень - +3064,28 грн.; серпень - +3064,28 грн.; вересень - +3064,28 грн.; жовтень - +3064,28 грн. –термін сплати 30.11.2004р.; листопад - +3064,28 грн.; грудень - +3064,28 грн.
Відповідач в своїх поясненнях по справі зазначає, що земельний податок ВАТ «Укрнафта»повинна була сплачувати в 2004 році на рахунок у Шевченківському РВДК р/р 33219811111211. У той же час, згідно листа відповідача від 27.07.2004р. № 19088/10/28-4200 орендну плату за землю ВАТ «Укрнафта»повинно було сплачувати у 2004р. на р/р 33218812111211 ВДК у Шевченківському районі.
Проте суд не може погодитись з позицією відповідача виходячи з наступного.
Як було зазначено, сплата земельного податку за земельну ділянку за адресою: вул. Обсерваторна. 21 у Шевченківському районі м. Києва, здійснювалась ВАТ «Укрнафта»до червня 2004 року (включно), а з липня 2004 року за цю ж земельну ділянку плата за землю здійснювалась у формі орендної плати.
Відповідно до платіжного доручення від 15.11.2004 року № 2564-РУД4 ВАТ «Укрнафта»перерахувала орендну плату за вересень, жовтень 2004 року в розмірі 6128,56 грн. на рахунок 33218812111211 ВДК у шевченківському районі. Відповідач підтвердив находження даної суми до Державного бюджету України.
У той же час відповідач наполягає на тому, що спір виник щодо відсутності сплати ВАТ «Укрнафта»земельного податку за жовтень 2004 року на рахунок у Шевченківському РВДК р/р 33219811111211.
Однак, зважаючи на вищевикладене ВАТ «Укрнафта»не було зобов’язане сплачувати земельний податок за жовтень 2004 року. Свої зобов’язання з внесення до бюджету плати за землю ВАТ «Укрнафта»виконало сплативши орендну плату за землю платіжним дорученням від 15.11.2004 року № 2564-РУД4.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України, акти законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності та не мають зворотної дії у часі.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХХІ, у редакції, що була чинна у момент здійснення обчислення і сплати земельного податку, коштів від плати за землю ВАТ «Укрнафта», земельний податок сплачувався рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами –виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками –щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Вказана стаття Закону України «Про плату за землю»щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) зупинена п. 18 ч. 1 ст. 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року № 1344-ІV.
Разом з цим, ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України, які впливають на формування доходної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів. Застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Законом про Держбюджет не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України.
Правовий аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що зупинення Законом про Держбюджет норм окремих законів не має правового значення, оскільки норми «про зупинення», навіть при тому, що вони набрали чинності з 01.01.2004 року, не можуть застосовуватись у 2004 році, а відповідно у 2004 році діють положення ст. 17 Закону України «Про плату за землю», які встановлюють квартальний термін сплати земельного податку.
Відповідно до п. 5 Наказу державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року № 434 у разі зміни протягом року грошової оцінки землі, функціонального використання землі, настання іншої зміни чи виявлення помилок, що змінюють суму земельного податку за звітний(і) місяць(і), платник податку подає новий звітний Розрахунок з виправленими показниками за такий(і) звітний(і) місяць(і) у строки, установлені підпунктом 4.1.4. «а»п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», без застосування штрафів, установлених п. 17.2 ст. 17 цього Закону.
Отже, термін сплати орендної плати за жовтень місяць 2004 р. в сумі 3064.28 грн. ВАТ «Укрнафта»не порушено, а висновки викладені податковою інспекцією в п. 3.3.8 акту перевірки наведені неправомірно та безпідставно тому, що суми відображені у графі 3 таблиці № 3.3.8.2, підлягали до зменшення, а не до збільшення вищенаведеного уточнюючого розрахунку від 07.12.2004 року.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення. Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами обґрунтованість своїх заперечень.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 8-12, 17, 19, 20, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 27.02.2007р. № 0001094120/0, від 16.05.2007р. № 0001094120/1, від 02.08.2007р. № 0001094120/2 недійсними.
3. Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Є. Пилипенко Дата підписання постанови: 05 листопада 2007 р.
Судебное решение № 2854720, Окружний адміністративний суд міста Києва было принято 05.11.2007. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 8/44. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: