№ 22103228, 02.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8755/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року 14 год. 59 хв. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТарасишиної О.М.,

за участю секретаряТаратунської О.В.,

представника ПозивачаТимошенко Т.Ф.,

представника ВідповідачаЛупуленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631505 від 22.07.2011 року на суму 81758,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631505 від 22.07.2011 року на суму 81758,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси була проведена камеральна перевірка товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль»щодо податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, результати якої були викладені в акті перевірки. За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 81758,00 грн.

Перевіркою встановлено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, відтак, позивачу було відмовлено у бюджетному відшкодуванні.

Відтак, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомленнярішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, а дії податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення є протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржуване рішення є законним, а дії податкового органу правомірними, отже позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Товариство з додатковою відповідальністю «ВЕРСТАТОНОРМАЛЬ»(ідентифікаційний код юридичної особи 00222321), взято на облік платника податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та згідно свідоцтва № 100318069 позивач є платником податку на додану вартість (а.с. 11,13).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси була проведена камеральна перевірка товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль»щодо податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року від 17.06.2011 року № 9003989618 із заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 81 758.00 грн.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №59/15-525 від 12.07.2011 року, яким встановлено порушення підпункту «а»пункту 200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, пункту 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, а саме визначені розбіжності по заниженню податкових зобовязань та завищення податкового кредиту, які впливають на розрахунки з бюджетом в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 81758,00грн. у травні 2011 року.

На підставі акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000631505 від 22.07.2011 року, яким визначена сума завищення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 81758,00 гривень.

Вважаючи, що відповідач безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення, позивач 01.08.2011 року звернувся до Державної податкової адміністрації в Одеській області зі скаргою.

19.08.2011 року Державна податкова адміністрація в Одеській області рішенням №29061/10/250007 продовжила термін розгляду первинної скарги до 30.09.2011 року.

29.09.2011 року рішенням №33700/10/25-0007 Державна податкова адміністрація в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, податкове повідомлення-рішення №0000631505 від 22.07.2011 року залишила без змін.

В акті перевірки зазначено, що у Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 628989,00грн.; частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) або до державного бюджету України, а у разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобовязань у декларації у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх звітних (податкових) періодах або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 81758.00грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, становить 81758.00 грн. (а.с. 19).

Згідно Додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (довідки про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)) залишок відємного значення попереднього податкового періоду складається із суми податку на додану вартість яка виникла у квітні 2011р., а саме 81 758,00 грн. (а.с. 18).

Перевіркою встановлено, що згідно бази даних «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»на рівні ДПА України ТДВ «Верстатонормаль»рахуються розбіжності другої категорії за період березень 2008р. - травень 2011р. по заниженню податкових зобовязань у сумі 51983,87 грн. та по завищенню податкового кредиту у сумі 64355,45 грн.

Відповідачем правомірно зроблено висновок, що при наявності розбіжностей по заниженню податкових зобовязань та по завищенню податкового кредиту ТДВ «Верстатонормаль»завищена сума що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Підпунктом 78.1.5 ,п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в тому числі коли платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та обєктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011р. у розмірі 81758,00 грн. заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку та складено акт перевірки від 28.09.11 №90/23-310/00222321 (а.с. 39).

Вказаною перевіркою фактично підтверджені висновки акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 12.07.2011року №59/15-525, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування відємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно п.200.2 ст.200 Податкового Кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідна до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.200.4 ст.200, п. 200.3,ст.200 Податкового кодексу України).

Таким чином відповідач правомірно встановив, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 81758,00 грн.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно п. 2 цього ж Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операціїце факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Окрім того, варто зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обовязкові реквізити.

Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обовязкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відповідно до п 2.1 вищезазначеного Положення первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобовязань і фінансових результатів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість та формуванням податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Частиною пятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи вищезазначене, під час розгляду адміністративної справи, судом було запропоновано позивачу надати первинну документацію договори, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, тощо, але представник позивача відмовився надати будь-які інші докази крім тих, що наявні в матеріалах справи посилаючись на великий обсяг документів, які необхідно надати. У судовому засіданні 28.02.2012 року представник позивача надав суду вибірково документи, з яких частково формувався податковий кредит та просив суд розглядати позовні вимоги з урахуванням матеріалів, які він вже надав суду.

Згідно з частиною першою ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будьякі фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд, відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будьякими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи подані сторонами докази, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, зясувавши докази, наявні в матеріалах справи, та які були досліджені в судовому засіданні, дійшов висновку, що відповідачем оскаржуване повідомленнярішення прийняте обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязок доказування покладено на відповідачаорган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач діяв на підставі закону, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у звязку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 28.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 163, 167, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631505 від 22.07.2011 року на суму 81758,00 грн.відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 02.03.2012 року.

СуддяО.М. Тарасишина

У задоволені адміністративного позову товариства з додатковою відповідальністю «Верстатонормаль» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000631505 від 22.07.2011 року на суму 81758,00 грн. відмовити повністю.

02 березня 2012 року.

.