№ 21077615, 19.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10427/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОРТТОРГ»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування наказу від 10.11.2011 року №1865, визнання протиправними дій, висновків акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПОРТТОРГ» (далі ТОВ «АГРОПОРТТОРГ») з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси (далі ДПІ), в якому, уточнивши позовні вимоги, просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №1865 від 10.11.2011 року, на підставі якого була визначена необхідність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за наслідками якої був складений акт №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за січень-квітень 2011 року; визнати протиправними висновки відповідача щодо завищення ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»податкових зобовязань з ПДВ у сумі 6931012грн. та встановлення завищення ним податкового кредиту по ПДВ у сумі 9221083грн. за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем порушені вимоги ПКУкраїни, а саме він не був повідомлений про дату початку та місце проведення перевірки, що є необхідною умовою проведення перевірки. В акті зазначено, що ТОВ«АГРОПОРТТОРГ»начебто не находиться за місцем реєстрації, що не відповідає дійсним обставинам. Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок врегульовані ст.79 ПК України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється в разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Проте в наказі відповідача, як і в акті перевірки, відсутнє посилання на підставу проведення перевірки.

Також позивач вважає, що відповідач стверджуючи в акті перевірки про нікчемність складених ним з контрагентами угод, вийшов за межі своїх повноважень. Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не наділяє податкові органи компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства, на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України правочин, що суперечить інтересам держави та суспільства може бути визнаний недійсним тільки судом. Згідно ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, повноваження по визнанню правочину таким, що вчинено без наміру правових наслідків належить також до компетенції суду, а не відповідача. На теперішній час не існує доказів визнання недійсним у судовому порядку будь-яких договорів, стосовно яких ДПІ в акті перевірки визнано недійсними правочини в межах звітного (перевіреного) податкового періоду.

Аналіз норм ПК України щодо компетенції податкових органів щодо проведення перевірок відносно дотримання норм податкового законодавства та її повноважень у разі встановлення порушень свідчить про те, що податковий орган законодавцем обтяжений обовязком у разі встановлення завищення або заниження податкового зобовязання прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу як субєкта владних повноважень у спірних правовідносинах закон не передбачає. Проте відповідач в акті перевірки зазначає про завищення ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»податкових зобовязань з ПДВ у сумі 6931012грн. та завищення ним податкового кредиту по ПДВ у сумі 9221083грн. за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року, при цьому податкових повідомлень-рішень не виносилось. На думку позивача вказані обставини не позбавляють його права оскаржити дії відповідача щодо незаконного проведення перевірки та зазначення в акті перевірки протиправних висновків щодо нікчемності правочинів та порушення податкового законодавства. Про наявність у нього такого права вказано в рішенні Верховного суду України по справі №9/175-04 від 24.01.2006 року, в якому зазначено, що суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист повязане із самою протиправністю дій.

Крім того, ДПІ реалізувало акт перевірки в інший спосіб, ніж передбачено законом, він був відповідачем направлений до інших ДПІ, в яких на обліку знаходяться його контрагенти, та саме від яких він дізнався про проведення відносно нього перевірки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що дії відповідача є протиправними також у звязку з порушенням ним вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУкраїни від 22.12.2010 року №984 (далі Порядок №984), який вимагає від органів податкової служби перевірки первинних документів бухгалтерського обліку та інших первинних документів. Натомість, як вбачається з акту перевірки, у спірних правовідносинах відповідач без дослідження жодних первинних документів, у тому числі і про рух коштів у безготівковій формі, зробив висновок, що суперечить закону. А тому висновки відповідача про безтоварність та нікчемність правочинів без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності, не можуть вважатись правомірними та обґрунтованими.

Між тим, у ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»наявні всі первинні документи, які підтверджують правомірність визначення ним своїх податкових зобовязань з ПДВ та формування ним податкового кредиту відповідно до вимог ПК України. Крім того, під час укладення договорів контрагенти надавали ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»свідоцтва про реєстрацію платниками ПДВ (мали спеціальну податкову правосубєктність), тобто тим самим підтверджували свою спроможність здійснювати господарську діяльність в правовому полі.

Дізнавшись про наявність акту ТОВ «АГРОПОРТТОРГ» були надані заперечення на нього, проте вони розглянути не були, а відповідь ДПІ фактично дублює частину акту перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вважав, що ДПІ діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, крім того наполягав, що негативних наслідків для позивача, як платника податків, акт не створює.

Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ«АГРОПОРТТОРГ» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.09.2009 року. На податковому обліку з 30.09.2009 року, з 07.10.2009 року було платником ПДВ згідно свідоцтва №100248788 (а.с.46-61).

Наказом ДПІ №1865 від 10.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»наказано старшому державному податковому ревізору-інспектору Нігрей Л.М. розпочати позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року з 11.11.2011 року (т.2 а.с. 229).

ДПІ оформлено повідомлення №308 від 10.11.2011 року, в якому позивач повідомляється про проведення 11.11.2011 року на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України у приміщенні ДПІ позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року (т.2 а.с.230).

В день видання наказу 10.11.2011 року ДПІ складений акт №238/23-226 від 10.11.2011 року про неможливість вручення повідомлення та наказу про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»за січень-квітень 2011 року у звязку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням підприємства (а.с.т.2 а.с.231).

11.11.2011 року ДПІ склало акт №302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобовязань ТОВ «АГРОПОРТТОРГ», код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11 по 30.04.11р.»(т.1 а.ч.15-41,т.2 а.с.239-265).

В загальних положеннях Акту зазначено, що перевірка проводилась з 11.11.11 року.

У висновку Акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

Суд вважає, що перевірка та її оформлення відносно позивача проведені з порушенням законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України в главі 8 визначив види перевірок та порядок їх проведення. Документальні перевірки можуть бути планові або позапланові, виїзні або невиїзні. Згідно ст.ст.77-79 ПК України позапланові документальні перевірки (як виїзні, так і невиїзні) здійснюються лише при наявності обставин визначених у п.78.1 ст.78 ПК України.

В наказі ДПІ №1865 від 10.11.2011 року «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»не зазначена жодна з передбачених п.78.1 ст.78 ПК України підстав, згідно якої ДПІ має право провести позапланову перевірку позивача. Посилання в наказі на пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, який містить поняття документальних перевірок, та на п.79.2 ст.79 ПК України, який містить умови проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, є недостатнім, оскільки не визначає передбачену п.78.1 ст.78 ПК України підставу проведення позапланової перевірки. Проте суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування вказаного наказу задоволенню не підлягають, оскільки саме до наказу, як рішення субєкта владних повноважень, ПК України не містить вимог щодо його складання. Ст.81 ПК України визначає вимоги лише щодо змісту направлення на перевірку.

На підставі зазначеного наказу ДПІ оформило повідомлення від 10.11.2011 року №308 ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»про проведення його позапланової документальної невиїзної перевірки 11.11.2011 року в приміщенні ДПІ в каб.406. В повідомленні також не зазначена передбачена п.78.1 ст.78 ПК України підстава проведення позапланової перевірки. Ця підстава не зазначена і в акті №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року. В судовому засіданні судом не встановлено наявності жодної підстави, передбаченої п.78.1 ст.78 ПК України для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.

Крім того, незважаючи на посилання в наказі та акті перевірки, про її проведення відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, вимоги цієї статті щодо умов проведення документальної позапланової перевірки відповідачем також не додержані.

Назва складеного 11.11.2011 року ДПІ акту «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобовязань ТОВ «АГРОПОРТТОРГ», код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11 по 30.04.11р.»не відповідає його змісту, в якому зазначено, що перевірка позивача проводилась в приміщенні ДПІ з 11.11.2011 року на підставі декларацій з ПДВ період 01.01.11 по 30.04.11р.; бази даних ДПІ у Малиновському м .Одеси.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Враховуючи вищезазначені вимоги щодо порядку проведення перевірки суд вважає що складання відповідачем акту 10.11.2011 року №238/23-226 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»для ознайомлення та підпису повідомлення та наказу про проведення невиїзної перевірки у звязку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням підприємства, - не має жодного правового значення, оскільки обовязковою умовою проведення перевірки є саме вручення наказу та повідомлення або надіслання їх рекомендованим листом із повідомленням про вручення, тобто законодавство визначає обовязковість повідомлення платника податків про здійснення відносно нього документальної перевірки та способи такого повідомлення, які відповідачем не дотримані.

Відповідач не довів у судовому засіданні, що позивач був повідомлений про здійснення перевірки. Незважаючи на наявність у висновку-відповіді ДПІ від 25.11.2011 року посилання на направлення повідомлення та наказу позивачу рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення (т.1 а.с.43), представник відповідача у судовому засіданні вказав на відсутність у нього доказів цих обставин. Крім того, направлення повідомлення від 10.11.2011 року поштою про початок перевірки 11.11.2011 року, тобто на другий день, не спростує порушення вимог законодавства відповідачем щодо повідомлення субєкта господарювання про здійснення перевірки, яке повинно бути вручено до початку перевірки. Представник відповідача також не спростував твердження позивача щодо знаходження його за юридичною адресою, яка зазначена також в акті перевірки №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року.

При таких обставинах суд вважає, що відповідач в порушення вимог ст.79 ПК України здійснив перевірку позивача фактично без повідомлення його про цю перевірку, чим не тільки порушив його право на обізнаність про проведення перевірки, але і позбавив його можливості виконати покладені на нього пунктом 85.2 ст.85 ПК України обовязки щодо надання посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать до предмета перевірки або повязані з ним. Такі обовязки виникають у платника податків після початку перевірки.

Крім того, статтею 85 ПК України передбачено право податкових органів отримувати копії первинних документів, що належать до предмету перевірки. Проте жодний первинний документ щодо предмету перевірки податковий орган не витребував та не перевіряв.

Статтею 86 ПК України встановлений порядок оформлення перевірок, ознайомлення з актом перевірки платника податків, право на надання заперечень, та строків прийняття податкових повідомлень - рішень на підставі цих актів.

Судом достовірно встановлено, що позивач повідомлений про проведення перевірки не був, з актом перевірки від 11.11.2011 року не ознайомлений.

Незважаючи на наявність у висновку-відповіді ДПІ від 25.11.2011 року позивачу посилання на реєстрацію акту перевірки та направлення його ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»14.11.2011 року (т.1 а.с.43), представник відповідача доказів цих обставин не надав, та не спростував твердження позивача про не направлення йому відповідачем копії акту перевірки та неотримання ним від ДПІ цього акту перевірки, про наявність якого він дізнався від контрагентів. Суд вважає, що доводи позивача щодо вказаних обставин підтверджуються актом ДПІ 10.11.2011 року №238/23-226 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»для ознайомлення та підпису повідомлення та наказу про проведення невиїзної перевірки у звязку з відсутністю посадових осіб (а.с.т.2 а.с.231), в якому зазначено, що згідно акту встановлено неможливість вручення для ознайомлення та підписання акта невиїзної планової перевірки ТОВ«АГРОПОРТТОРГ», тобто ще до проведення перевірки та складання акту перевірки в даному акті від 10.11.2011 року зафіксована неможливість ознайомлення з ним посадових осіб ТОВ «АГРОПОРТТОРГ», чим відповідач порушив вимоги ст.86 ПК України, яка регламентує дії субєкта владних повноважень після складання акту перевірки щодо його ознайомлення та направлення субєкту господарювання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушені вимоги законодавства щодо підстав та порядку проведення перевірок. При цьому суд вважає, що відповідач - субєкт владних повноважень діяв протиправно, не добросовісно, не розсудливо, оскільки позивач подавав до ДПІ податкові декларації, проте про проведення відносно нього перевірки ні до її проведення ні після її проведення не повідомлявся, однак відповідач реалізовував акт перевірки шляхом направлення його до податкових органів за місцем знаходження контрагентів позивача.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що такі дії відповідача не ґрунтуються на положеннях законодавства, які регламентують повноваження органів податкової служби щодо оформлення результатів перевірки і реалізації цих результатів, а саме - при складанні акту перевірки, в якому зазначено про порушення податкового законодавства субєктом господарювання, орган податкової служби зобовязаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Згідно з Законом «Про державну податкову службу в Україні», Податковим кодексом України завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. Для виконання цих завдань податкові органі мають право проводити перевірки.

Статтею 86 ПК України, Порядком №984 (п.6 розділу П, п.7 розділу ІV) визначено, що за результатами перевірки складається акт, у висновку якого зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту керівником податкового органу приймається податкове повідомлення-рішення. Виключення передбачене лише для акту перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону.

ДПІ у висновку акту перевірки зазначило про порушення позивачем не податкового законодавства, а норм ЦК України щодо складання правочинів, та незважаючи на те, що в описовій частині акту вказало на завищення ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»податкових зобовязань з ПДВ у сумі 6931012 грн. та встановлення завищення ним податкового кредиту по ПДВ у сумі 9221083грн. за період з 01.01.2011 по 30.04.2011 року, у висновку акту перевірки жодного порушення податкового законодавства не відображено. ДПІ за наслідками перевірки податкового повідомлення - рішення не прийняло, що може свідчити лише про відсутність підстав для прийняття такого рішення, а відповідно про відсутність порушень податкового законодавства зі сторони позивача або його не доведення.

Крім того, дослідивши акт №302/23-214/36675291 від 11.11.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобовязань ТОВ «АГРОПОРТТОРГ», код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11 по 30.04.11р.», судом встановлено, що зазначений акт, в якому фактично відображено проведення перевірок відносно позивача, складений з порушенням вимог Порядку №984, який згідно п.1 розділу 1 розроблений відповідно до вимог ПКУкраїни та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»саме для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Пунктом 6 розділу І Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В Акті перевірки від 11.11.2011 року відсутні посилання на вищевказані первинні документи, на підставі яких зроблений висновок про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем зі своїми контрагентами, відсутність реального товарного характеру. Суд вважає недостатнім для зазначеного висновку Акту посилання в ньому лише на дані інформаційних баз податкової служби, оскільки без визначення та дослідження в акті договорів контрагентів позивача, поставок та інших господарських операцій, умов цих договорів, їх виконання з посиланням на первинні документи, не може бути перевірена правомірність висновків акту перевірки, та такі висновки не можуть бути підставою для прийняття рішень відносно позивача та його контрагентів, оскільки інших доказів порушення позивачем податкового законодавства представником ДПІ, який є субєктом владних повноважень, суду не надано.

Суд вважає, що висновок акта перевірки про те, що перевіркою встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України, - без чіткого визначення порушень податкового законодавства зі сторони позивача, без посилання на конкретні договори, первинні документи, грубо порушує права позивача щодо захисту ним своїх законних прав та інтересів.

При цьому суд вважає також обґрунтованими доводи позивача, що податковий орган посилаючись на нікчемність конкретного договору (а не в загалі, як це зазначено в акті) повинен був зробити посилання на докази цих обставин. Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України правочин, що суперечить інтересам держави та суспільства може бути визнаний недійсним тільки судом. Згідно ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто, повноваження по визнанню правочину таким, що вчинено без наміру правових наслідків належить до компетенції суду. Відповідач в акті перевірки не зазначив, а також представник відповідача в судовому засіданні не надав доказів наявності рішень суду щодо визнання недійсними укладених позивачем правочинів в межах звітного (перевіреного) податкового періоду.

Крім того, в обґрунтування своїх позовних вимог та спростування висновків акту перевірки позивач надав до суду копії первинних документів, які досліджені судом, щодо укладення договорів з контрагентами та їх виконання за перевіряємий період, які не витребувались та не досліджувались відповідачем при проведенні перевірки: договори, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, видаткові та податкові накладні щодо здійснення господарських операцій. Представник відповідача в судовому засіданні не зазначив жодного доказу щодо наявності порушень вимог законодавства при складанні вказаних первинних документів та їх будь-якої невідповідності вимогам законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій ДПІ щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, оформленої актом перевірки від 11.11.2011 року №302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобовязань ТОВ «АГРОПОРТТОРГ», код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11р. по 30.04.11р.», висновком якого встановлено порушення ч.5 ст.203,ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АГРОПОРТТОРГ»при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОРТТОРГ»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання протиправним та скасування наказу від 10.11.2011 року №1865, визнання протиправними дій, висновків акту перевірки задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОРТТОРГ», оформленої актом перевірки від 11.11.2011 року №302/23-214/36675291 «Про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобовязань ТОВ«АГРОПОРТТОРГ», код ЄДРПОУ 36675291 за період 01.01.11р. по 30.04.11р.», висновком якого встановлено порушення ч.5 ст.203,ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «АГРОПОРТТОРГ» при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України.

У задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя

19 січня 2012 року