Решение № 18546532, 04.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2994/2011(3/188)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд ЛТД»

54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4

до відповідача: Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»

Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Снігурівський райавтодор»

54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А

про стягнення заборгованості в сумі 44285,22 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 44285,22 грн., з яких: сума основної заборгованості 36161,20 грн., 3% річних 1868,13 грн., втрат від інфляції 6255,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 16-13/10/08 на постачання щебеневої продукції від 16.10.2008 р., додаткових договорів № 1 та № 2 до договору, накладної, акту звірки розрахунків, норм ст.ст. 526, 625, 530, 258 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач повністю не виконав свої грошові зобовязання та станом на 30.08.11 р. не оплатив отриманий товар на суму 36161,20 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду від 07.09.11 р. не виконав, відзив по суті позовної заяви до суду не скерував, свого представника в судове засідання з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать як поштове повідомлення так і скероване 30.09.2011 року через канцелярію суду клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи, в звязку зі знаходженням у відрядженні компетентного представника.

Назване клопотання досліджене судом, в результаті - визнано необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що вказана відповідачем у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів позивача може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами обєктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких причин, у даному випадку, немає.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

04.10.2011 року за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

16 жовтня 2008 року між Філією «Снігурівський райавтодор»ДП «Миколаївський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»(далі-покупець) та ТОВ «Новотрейд ЛТД»(далі-постачальник) був укладений договір № 16-13/10/08 згідно з умовами якого постачальник зобовязався постачати покупцеві щебеневу продукцію узгодженими партіями, а покупець зобовязався її оплатити та прийняти в асортименті та кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з постачальником.

За умовами пунктів 2.1, 3.5, 8.4 цього договору загальна вартість договору складає 600000,00 грн. Датою поставки товару вважається дата отримання цього товару покупцем, що підтверджується підписом відповідальної особи покупця у товарній накладній. Цей договір набирає чинності та вступає в силу з дати його укладання та підписання сторонами, та діє до повного виконання всіх зобовязань, що випливають з вказаного договору.

21.08.09 р. до договору сторони уклали додаткову угоду № 1; 01.02.10 р. додаткову угоду № 2.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються положеннями цивільного законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач за видатковою накладною № НТ-0000134 від 16.11.09 р. поставив відповідачу, а останній, на підставі довіреності № 121, прийняв товар на загальну суму 36161,20 грн.

Акт приймання-передачі № 1 за договором № 16-13/10/08 від 16.10.08 р. свідчить про передачу позивачем відповідачу та прийняття останнім документів на поставлений товар згідно п. 3.4 договору.

Претензії та будь-які зауваження сторін в зазначених документах відсутні.

За змістом пунктів 2.4 та 2.5 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки товару, за умови отримання документів відповідно до п. 3.4 даного договору. Оплата товару, що постачається, та вартості доставки товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з пояснень позивача та наданих останнім документальних доказів, відповідач у встановлений в договорі строк отриманий товар не оплатив.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом скерувати до суду докази, які свідчать про відсутність боргу перед позивачем по спірним відносинам. Втім, копію позову відповідачу було направлено 06.09.11 р., судову ухвалу 08.09.11 р. Судове ж засідання відбулось 04.10.11 р.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Як вищенаведені факти так і узгоджений акт звірки між сторонами свідчать про наявність боргу відповідача перед позивачем по договору № 16-13/10/08 в розмірі 36161,20 грн.

Позивач крім стягнення основного боргу просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді: 3% річних від суми заборгованості та втрати від інфляції.

Так, діючим законодавством, а саме п. 1 ст. 612, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи наявність та розмір основного боргу відповідача, позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення: 3% річних в сумі 103,70 грн. та втрат від інфляції в розмірі 6255,89 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволенню їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Миколаївський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»в особі філії «Снігурівський райавтодор» (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, код ЄДРПОУ 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотрейд ЛТД»(54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код ЄДРПОУ 34889044) грошові кошти в сумі 44285,22 грн., з яких: сума основної заборгованості 36161,20 грн., 3% річних 1868,13 грн., втрат від інфляції 6255,89 грн., 442,85 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 07.10.2011 року.