Решение № 141293849, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/22801/26

провадження № 2/753/18893/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 280798 від 13 квітня 2025 року в розмірі 10 476,80 грн., з яких 8 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 2 476,80 грн. - заборгованість за процентами, а також судового збору в сумі 2 662,40 гр.н і витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 500,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 13 квітня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем укладено кредитний договір № 280798, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 8 000,00 грн. строком на 90 днів зі сплатою процентів за ставкою 0,72% на день. Відповідач зобов`язання за договором належно не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

19 грудня 2025 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 19122025/1. Позивач зазначає, що за реєстром прав вимоги до нього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 280798.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 05 жовтня 2026 року справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів срави вбачається, що кредитний договір № 280798 від 13 квітня 2025 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором KL8429. Договір визначає суму кредиту 8 000,00 грн, строк кредитування 90 днів - до 11 липня 2025 року - та процентну ставку 0,72% на день.

Інформаційна довідка підтверджує перерахування відповідачу 13 квітня 2025 року кредитних коштів у сумі 8 000,00 грн. на платіжну картку, зазначену в матеріалах справи. Довідка про ідентифікацію містить відомості щодо використання відповідачем одноразового ідентифікатора при укладенні договору. Отже, факт укладення договору та надання кредитних коштів підтверджено письмовими доказами.

Виписка з особового рахунка станом на 20 лютого 2026 року відображає заборгованість у сумі 10 476,80 грн., з яких 8 000,00 грн. - тіло кредиту та 2 476,80 грн. - проценти. Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту або сплати нарахованих процентів суду не надано. Розмір заявлених процентів не перевищує суми процентів, передбаченої графіком платежів за 90-денний строк кредитування. За таких обставин суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення заявленої суми заборгованості в межах позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу № 19122025/1 від 19 грудня 2025 року та витяг із реєстру боржників підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 280798. Докази перерахування фінансування первісному кредитору долучені до матеріалів справи.

Вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором від 17 березня 2026 року була направлена відповідачу за адресою її реєстрації. Доказами направлення є копія фіскального чека та список згрупованих відправлень. Водночас строк повернення кредиту сплив 11 липня 2025 року, тому обов`язок відповідача повернути кредит настав незалежно від одержання цієї вимоги.

Оцінивши надані докази в сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 8 000,00 грн та проценти в сумі 2 476,80 грн, а всього 10 476,80 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджено платіжним документом. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43561872, заборгованість за кредитним договором № 280798 від 13 квітня 2025 року в сумі 10 476,80 грн (десять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 80 копійок), витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.