Постановление суда № 141258487, 19.10.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/43211/26

Провадження № 1-кс/947/15783/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026163480000727 від 17.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026163480000727 від 17.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення просить накласти арешт на речі, вилучені 15.10.2026, в період часу з 21 години 30 хвилин по 21 годину 45 хвилин, в ході добровільної видачі речей

Учасники у судове засідання не з`явились, слідчий надав заяву в якій клопотання підтримав та просив розглянути без його участі.

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим відділенням ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026163480000727 від 17.09.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки бажаючи їх настання, використовуючи умови введеного в Україні воєнного стану, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Законів України «Про державний кордон України», «Про прикордонний контроль», «Про порядок виїзду з України та в 'їзду в Україну громадян України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов`язаного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання останньому порад та вказівок, а саме: 30 вересня 2026 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , запропонував (надав пораду) ОСОБА_6 механізм виїзду за кордон шляхом отримання у військовій частині довідки про проходження останнім військової служби за призивом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України на посаді зовнішній оператор безпілотних літальних апаратів та витягу з наказу командира військової частини щодо направлення солдата у службове відрядження за кордон до м. Будапешт, Угорщина терпміном на 30 діб для проходження курсу підготовки зовнішніх операторів безпілотних апаратів, які надають право перетину державного кордону України.

В подальшому в період з 30 вересня 2026 року по 15 жовтня 2026 року, ОСОБА_7 особисто роз`яснював та надавав вказівки, щодо процедури отримання документів з військової частини, які в подальшому будуть слугувати підставою для перетину ним державного кордону України.

Крім того, у вересні 2026 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за сприяння у вирішенні питання щодо проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , з подальшим оформленням документів про відрядження з кордон, з метою проходження навчання.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, 30 вересня 2026 року приблизно о 15:40 годині, ОСОБА_5 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , запевнив ОСОБА_6 , який перебуває на військовому обліку однак не проходить військову службу, про те, що він перебуває у хороших відносинах із командуванням військової частини НОМЕР_1 , до повноважень яких входить прийняття рішень щодо відкомандирування за межі України, та може впливати на прийняття ними рішень, у тому числі щодо зарахування ОСОБА_6 до Збройних Сил України, та подальшої видачі документів про відрядження за межі України, з метою проходження навчання, за умови передачі йому неправомірної вигоди в сумі 4000 доларів США, з яких 500 доларів США останній має передати йому в якості завдатку, а решту суми в розмірі 3500 доларів США - після отримання відповідних документів від командира військової частини.

В подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись в зацікавленості вказаною пропозицією зі сторони ОСОБА_6 , почав вимагати від останнього продовжувати оформлення документів, незважаючи на сумніви ОСОБА_6 в їх оформленні.

Надалі, 03 жовтня 2026 року приблизно об 09:40 год., ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 23000 гривень, як першу частину неправомірної вигоди для себе за вплив на командування військової частини НОМЕР_1 за вирішення питання щодо зарахування ОСОБА_6 до проходження військової служби та видачі документів про відрядження.

В подальшому, 15 жовтня 2026 року приблизно об 20:30 год., ОСОБА_5 під час зустрічі з ОСОБА_6 за адресою: м. Одеса, пр-т. Небесної Сотні, поблизу буд. 65А, діючи з прямим умислом, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на особисте збагачення, з корисливих мотивів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 3000 доларів США (що за курсом НБУ станом на 15 жовтня 2026 року становило 134 940 грн. 30 коп.), як другу частину неправомірної вигоди для себе за вплив на командування військової частини НОМЕР_1 за вирішення питання щодо зарахування ОСОБА_6 до проходження військової служби та видачі документів про відрядження.

В ході досудового розслідування під час проведення слідчих (розшукових) заходів було встановлено, що до скоєння вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надалі, 15.10.2026, в ході конфіденційного співробітництва, свідком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, після передачі грошових коштів, було отримано документи від ОСОБА_5 , що повинні надати право на перетин державного кордону України

В подальшому, свідком ОСОБА_6 , 15.10.2026, в період часу з 21 години 30 хвилин по 21 годину 45 хвилин, було добровільно видано отримані документи, а також інші документи, отримані в ході спілкуванням з ОСОБА_5 , а саме:

-Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2026 №613, відносно ОСОБА_6 на 1 арк.;

-Довідка на ім`я ОСОБА_6 , від 13.10.2026, про проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 на 1 арк.;

-Рапорт про відрядження на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , від ОСОБА_6 , від 10.10.2026, на 1 арк.;

-Запрошення на навчання на ім`я ОСОБА_6 від 07.10.2026, на 1 арк.

15.10.2026, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, як особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення.

15.10.2026, відповідно до ст.ст. 98, 100 КПК України вилучені в ході проведення обшуку речі визнано речовими доказами.

За результатами отриманих речових доказів, затриманому ОСОБА_5 16.10.2026, було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, для забезпечення цивільного позову, конфіскації майна або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що надані матеріали у своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати, що у кримінальному провадженні перевіряються обставини можливого вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

При цьому документи, на які сторона обвинувачення просить накласти арешт, безпосередньо стосуються безпосередньо стосуються обставин проходження ОСОБА_6 військової служби, його службового становища та підстав перебування у відрядженні й участі в навчанні, а отже, можуть містити відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження.

З огляду на характер документів та обставини, що перевіряються стороною обвинувачення, зазначені матеріали можуть бути використані як докази для підтвердження або спростування відомостей щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України. За таких обставин слідчий суддя вважає, що на цьому етапі досудового розслідування існує необхідність у забезпеченні збереження вказаних документів з метою недопущення їх втрати, приховування, пошкодження або знищення, що може перешкодити повному та неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

Слідчий суддя при цьому враховує вимоги ч. 2 ст. 173 КПК України та оцінює правову підставу для арешту майна, можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, розумність і співмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, а також наслідки такого арешту для інших осіб.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що вказані вище документи відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, а накладення на них арешту є необхідним для забезпечення його збереження та недопущення втрати або зміни інформації, яка має значення для кримінального провадження.

За таких обставин клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Водночас слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно має тимчасовий характер, а відповідно до ст. 174 КПК України особи, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту повністю або частково, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження, використання та відчуження, на речі, вилучені 15.10.2026, в період часу з 21 години 30 хвилин по 21 годину 45 хвилин, в ході добровільної видачі речей, а саме:

-Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.10.2026 №613, відносно ОСОБА_6 на 1 арк.;

-Довідка на ім`я ОСОБА_6 , від 13.10.2026, про проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 на 1 арк.;

-Рапорт про відрядження на адресу командира військової частини НОМЕР_1 , від ОСОБА_6 , від 10.10.2026, на 1 арк.;

-Запрошення на навчання на ім`я ОСОБА_6 від 07.10.2026, на 1 арк.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1