Решение № 141104200, 21.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1535/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/1535/26

за позовом Заступника керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Є. Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002, в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", вул. Велика Перспективна, буд. 78, м. Кропивницький, 25006

2. Комунального підприємства "Міськсвітло" Кропивницької міської ради", вул. Юрія Бутусова, буд. 20, м. Кропивницький, 25030

про визнання недійсною додаткової угоди, стягнення 669 509,19 грн

Представники

від прокуратури - прокурор Ледовська Т.В., посвідчення №075370 від 01.03.2023,

від позивача - участі не брали,

від відповідача 1 - Лисенко С.В. адвокат, довіреність № 01/07 від 20.01.2026,

від відповідача 2 - Тоток Д.А. самопредставництво, витяг з ЄДР,

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Комунального підприємства "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" з вимогами:

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.08.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2023119-КЦ від 07.02.2023, укладену між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" (код ЄДРПОУ 03347135) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581),

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581) на користь загального фонду міського бюджету безпідставно сплачені кошти в сумі 669 509,19 грн (ГУК у Кіров.обл./тгм.Кропивн/24060300, код ЄДРПОУ 37918230, банк - Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UА128999980314070544000011567).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 10 696,51 грн (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету 2800).

Ухвалою від 16.06.2026 суд прийняв до розгляду вказану позовну заяву та відкрив провадження у справі № 912/1535/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.07.2026.

29.06.2026 від КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" надійшов відзив на позовну заяву, з викладеними запереченнями проти задоволення позовних вимог.

Також 29.06.2026 відповідач 2 подав додаткові пояснення

29.06.2026 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" подано клопотання про зупинення провадження у справі № 912/1535/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269(178/26).

30.06.2026 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

01.07.2026 прокурор подав заяву, в якій останній просить відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у даній справі.

06.07.2026 прокурор подав відповідь на відзив на позовну заяву, поданий ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" 30.06.2026, а також відповідь на відзив на позовну заяву, поданий КП "Міськсвітло" 29.06.2026.

06.07.2026 відповідач 2 подав заперечення на відповідь на відзив прокурора.

07.07.2026 відповідачем 1 подано заперечення на відповідь на відзив прокурора.

10.07.2026 позивач листом повідомив суд, що підтримує позовні вимоги прокурора у справі №912/1535/26 та клопотання ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у даній справі.

У підготовчому засіданні 10.07.2026 суд оголосив перерву до 14:00 29.07.2026.

17.07.2026 відповідач 2 разом клопотанням про долучення доказів подав додатки за переліком, а також докази направлення копії вказаного клопотання іншим учасникам справи.

20.07.2026 КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради подано:

- заяву про підтримку клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі №912/1535/26 до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26).

- заяву з доповненнями до пояснень у справі № 912/1535/26 щодо економічної обґрунтованості ціни за Договором № 2023119-КЦ від 07.02.2023. Вказана заява також містить клопотання про призначення судової економічної експертизи

23.07.2026 прокурор подав заперечення на клопотання КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради про долучення доказів та про призначення судової економічної експертизи. Також прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №912/1535/26 до прийняття Конституційним Судом України рішення у справі № 3- 78/20269(178/26).

27.07.2026 від КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради надійшли додаткові пояснення у справі щодо заперечення прокурора від 01.07.2026 та доводів, викладених в запереченні прокурора від 23.07.2026 щодо клопотання відповідача 2 про долучення доказів та призначення судової економічної експертизи.

29.07.2026 відповідач 2 подав:

- доповнення до пояснень, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та доповнення переліку питань, які пропонується поставити перед судовим експертом.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 суд оголосив перерву до 15:00 11.08.2026.

04.08.2026 відповідач 2 подав доповнення до пояснень щодо хронології нормативного регулювання зміни ціни за договорами закупівлі електричної енергії (2015-2026 рр.), де просить долучити їх разом з додатком.

06.08.2026 відповідач 1 подав додаткові пояснення у справі.

07.08.2026 відповідач 2 подав доповнення до пояснень щодо кваліфікації підстав зміни ціни за підпунктом 7 пункту 19 особливостей № 1178 у світлі постанови Верховного Суду від 22.07.2016 у справі № 922/3937/25.

11.08.2026 прокурор подав заяви з запереченнями на додаткові пояснення та доповнення відповідачів.

Ухвалою від 11.08.2026, суд ухвалив:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 29.06.2026, Кропивницької міської ради від 10.07.2026, КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради від 19.07.2026 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи 3-78/2026(178/26)

2. Прийняти до розгляду, долучити до матеріалів справи та врахувати при вирішенні спору, подані КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради:

- додаткові пояснення від 29.06.2026,

- клопотання про долучення доказів від 17.07.2026,

- доповнення до пояснень відповідача 2 від 18.07.2026,

- пояснення від 26.07.2026,

- клопотання про долучення доказів від 28.07.2026,

- клопотання про долучення доказів від 28.07.2026,

- клопотання про долучення доказів від 29.07.2026,

- доповнення до пояснень від 29.07.2026,

- доповнення до пояснень від 03.08.2026,

- доповнення до пояснень від 07.08.2026.

3. Прийняти до розгляду додаткові пояснення ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 06.08.2026.

4. Прийняти до розгляду додаткові пояснення прокуратури від 11.08.2026.

5. Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 30.06.2026 про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

6. Відмовити в задоволенні клопотання КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради про призначення судової економічної експертизи.

7. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 20.08.2026 о 12:00 год.

18.08.2026 відповідач 2 подав доповнення до пояснень сторони.

19.08.2026 прокурор подав заяву з запереченнями на доповнення відповідача 2.

20.08.2026 відповідач 1 подав заяву про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом справи № 912/1881/23 згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Ухвалою від 20.08.2026 суд ухвалив:

1. Прийняти до розгляду, долучити до матеріалів справи доповнення до пояснень подані КП "Міськсвітло" Кропивницької міської ради.

2. Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" від 20.08.2026 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом справи № 912/1881/23.

3. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

4. Оголосити перерву у підготовчому засіданні до 10.09.2026 о 9:15 год.

07.09.2026 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" подало суду заяву про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом справи № 922/2848/24.

08.09.2026 прокурор подав заперечення на клопотання ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі, де зазначає обставини на спростування припущення відповідача 1 стосовно тотожності спірних правовідносин у справі що розглядається зі справою № 922/2848/24.

У попередньому засіданні 10.09.2026 суд оголосив перерву до 12:00 16.09.2026.

16.09.2026 Кропивницька міська рада подала заяву про проведення засідання за відсутності її представника.

За результатами підготовчого засідання 16.09.2026 суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, закрив підготовче провадження у справі № 912/1535/26 та призначив справу до судового розгляду на 30.09.2026 о 14:30.

В судовому засіданні 30.09.2026 оголошено перерву до 15:00 15.10.2026. Судове засідання 15.10.2026 не відбулось, судове засідання призначено на 21.10.2026 о 15:00.

Від Кропивницької міської ради надійшло клопотання про проведення засідання без їх участі.

Присутні представники прокуратури та відповідачів підтримали раніше оголошені позиції.

Обставини справи.

Відповідно до річного плану закупівлі UA-P-2023-01-18-002895-b комунальним підприємством "Міськсвітло" Міської ради міста Кропивницького, який затверджено та оприлюднено 18.01.2023, заплановано проведення відкритих торгів з особливостями щодо придбання електричної енергії за рахунок коштів місцевого бюджету в сумі 10907065,00 грн.

Комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" (далі Споживач, Замовник, Підприємство, КП "Міськсвітло" КМР", Відповідач-2) за процедурою відкритих торгів з особливостями проведено закупівлю електричної енергії (UA-2023-01-19-004042-a) в обсязі 1 185 000 кВт/год з очікуваною вартістю 10 907 065 грн з ПДВ.

Оголошення про проведення відкритих торгів 19.01.2023 оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті "Prozorro". Основним критерієм вибору переможця є ціна. Джерелом фінансування вказаної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету.

Переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (в подальшому Відповідач-1, Постачальник, Товариство, ТОВ "КОЕК") з остаточною пропозицією 7 950 558,42 грн, з ціною за електричну енергію по 5,59111 грн/кВт*год без ПДВ та 6,709332 грн/кВт*год з урахуванням ПДВ.

У подальшому між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" (ЄДРПОУ 03347135) та ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (ЄДРПОУ 42132581) укладено договір № 2023119- КЦ від 07.02.2023 (далі - Договір).

Предметом договору є Електрична енергія код ДК 021:2015-09310000-5 на суму 7950558,42 в кількості 1 185 000 кВт/год: за рахунок коштів місцевого бюджету 1132801 кВт/год, за кошти підприємства 52199 кВт/год, як різновид товарної продукції, а також послуги, пов`язані з її постачанням в розумінні п. 34 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі", для забезпечення потреб електроустановок Споживача (п. 2.1 Договору).

Згідно з пунктом 2.3. Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість даного Договору становить 7950558,42 грн, в тому числі ПДВ 20 % 1 325 093,07 грн.

На дату укладання договору бюджетні зобов`язання виникають в межах кошторисних призначень, які в договорі не визначено.

Згідно Додатку №1 до Договору "Комерційна пропозиція" узгоджено, що ціна за одиницю товару для Споживача складає: 5,59111 грн кВт/год без ПДВ і 6,709332 грн кВт/год з урахуванням ПДВ. Оплата послуг з розподілу здійснюється через Постачальника.

Початок постачання за цим договором з 07.02.2023 (п. 1 Додатку 1 до Договору).

По закінченню розрахункового місяця до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, Постачальник надає Споживачу остаточний розрахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії за попередній розрахунковий період.

Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті Споживачем протягом 10 робочих днів з дати отримання та підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі але не пізніше 20 календарного дня періоду, наступного за розрахунковим.

Рахунки на оплату надаються Споживачу через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншим зручним для споживача способом.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами даного Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 2 Додатку 1 до Договору).

Порядок розрахунку, спосіб визначення ціни на електричну енергію та її складові зазначаються в комерційній пропозиції. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць, з першого по останнє число такого місяця.

Ціна та обсяг електричної енергії, поставленої у розрахунковому періоді, зазначається Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії та в актах приймання-передавання товарної продукції. Підписання Сторонами акту приймання-передавання товарної продукції свідчить про погодження сторонами ціни, з врахуванням її зміни в розрахунковому періоді, обсягу та якості електричної енергії, поставленої в розрахунковому періоді.

У випадку застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунки Споживача за даним Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, онлайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спец рахунок Постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Рахунок формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії наданих відповідним АКО та зафіксованих актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії на підставі акту приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії.

Оплата вартості електричної енергії згідно рахунка Постачальника за даним Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, та в будь-якому випадку не пізніше 10 робочих днів від строку оплати, зазначеного комерційною пропозицією.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайті в для отримання інформації про порядок звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п.п. 5.2, 5.3, 5.4, 5.5, 5.6 Договору).

Згідно п. 7.2 Договору Постачальник серед іншого зобов`язується надавати Споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожити електричну енергію, порядок зміни діючого постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим Договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії; публікувати на офіційному вебсайті детальну інформацію про зміну складових ціни електричної енергії за 20 днів до введення їх у дію.

Відповідно до п. 13.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2023, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Постачальник зобов`язаний письмово повідомляти Споживача про зміну будь-яких умов Договору та про можливість припинення дії договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації, якщо Споживач не приймає нові умови.

Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством, зміни до інших умов Договору можуть бути внесені за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатись дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. (п. 13.2 Договору).

Пунктом 13.4 Договору визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі та випадки при настанні яких істотні умови Договору можуть бути змінені.

Зокрема, підпунктом 13.4.2 Договору передбачено можливість збільшення ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в даному договорі. Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару здійснюється з обов`язковим дотриманням вимог законодавства.

Механізм збільшення ціни з підстав визначених п.13.4.2 даного Договору погоджено Сторонами здійснювати виходячи з наступного.

Законом України "Про ринок електроенергії" визначено, що ДП "Оператор ринку" оприлюднює інформацію про ціну електричної енергії.

Факт зростання ціни за одиницю товару встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату укладання договору та на дату письмового звернення до Споживача.

Сторони погоджуються та допускають, що документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку є експертні висновки уповноважених органів, сформовані на підставі інформації, розміщеної на офіційному веб сайті ДП "Оператор ринку" (пп. 13.4.2.1).

У разі настання обставин визначених пунктом 13.4.2 Постачальник письмово звертається до Споживача, та направляє проєкт додаткової угоди щодо внесення змін до Договору, з відповідним обґрунтуванням.

Якщо зміна ціни за одиницю товару в договорі вже провадилась, то наступна зміна здійснюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України на дату, що відповідає останній зміні та на дату нового звернення щодо зміни ціни за одиницю товару по договору.

Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах від останньої зміни ціни та кількості (пп.13.4.2.2., 13.4.2.3).

Підпунктом 13.4.2.4 передбачено, що Споживач розглядає проєкт додаткової угоди та протягом 5 робочих днів з дня отримання повертає Постачальнику підписану додаткову угоду з боку Споживача. Зміна ціни відбувається з дати зазначеної Сторонами в такій додатковій угоді.

У разі, якщо споживач не погоджується з обґрунтованими змінами він, протягом 5 робочих днів з дня отримання додаткової угоди, направляє Постачальнику письмове повідомлення про незгоду/неприйняття змін, Договір вважається розірваним за ініціативою Споживача на 20-ий день після отримання Постачальником такого повідомлення. В такому випадку розірвання Договору проводяться без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації (п.п. 13.4.2.5).

Відповідно до підпункту 13.4.2.8 договору в одному розрахунковому періоді сторонами можуть бути підписані декілька додаткових угод по збільшенню ціни за одиницю товару по договору, але виключно з дотриманням порядку, визначеному в п. 13.4.2.1 п. 13.4.2.5 даного договору.

У подальшому між Споживачем та Постачальником укладено три додаткові угоди, з яких додатковою угодою № 2 від 31.08.2023 сторонами погоджено зміну ціни за одиницю товару в бік збільшення від первинно визначеної вартості до 8,040216 грн/кВт год.

Додатковими угодами:

- №1 від 13.02.2023 Сторони дійшли згоди, внести зміни до п.2.1 Договору, виклавши його в наступній редакції:

"Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2023 році електричну енергію на суму 7950558,42 грн з ПДВ в кількості 1 185 000 кВт/год:

за рахунок коштів місцевого бюджету 52199 кВт/год,

за рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення вулиць міста 1132801 кВт/год, як різновид товарної продукції, а також послуги, пов`язані з її постачанням в розумінні п. 34 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі", для забезпечення потреб електроустановок Споживача».

Крім того внесено зміни в абзац. 2 п. 5.1 Договору та викласти його в наступній редакції:

"На дату укладання договору бюджетні зобов`язання виникають в межах кошторисних призначень, які складають:

за рахунок коштів місцевого бюджету 350 220,42 грн, в тому числі ПДВ 20% - 58 370,07 грн;

за рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення вулиць міста 7 600 338,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1266723,00 грн".

- №2 від 31.08.2023 сторонами внесено зміни до п. 2.1., зменшивши загальний обсяг електричної енергії до 1058367 кВт/год, зокрема обсяг, який постачатиметься за рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення вулиць узгоджено в кількості 1006168 кВт/год.

Вказаною угодою зменшено загальну суму договору на 5,14 грн, у зв`язку з чим абз. 1 п. 5.1. Договору та п.4 Додатку №1 Договору викладено у відповідних редакціях.

Крім того, вищезазначеною додатковою угодою на підставі пп. 2 п. 19 Особливостей та п.13.4.2 Договору сторонами узгоджено внести зміни до абз.1 п.1 Додатку №1 до Договору та викласти його в наступній редакції:

"Ціна за одиницю товару для Споживача складає: 6,70018 грн кВт/год без ПДВ і 8,040216 грн кВт/год з урахуванням ПДВ. Оплата послуг з розподілу здійснюється через Постачальника".

Також, узгоджено внести зміни до п.3 Додатку №1 до Договору та викласти його в наступній редакції:

"Загальний обсяг постачання електричної енергії становить: 1 058367 кВт/ год, в тому числі відповідно:

419981 кВт/год постачаються за ціною 5,59111 грн кВт/год без ПДВ і 6,709332 грн кВт/год з ПДВ;

638386 кВт/год постачаються за ціною 6,70018 грн кВт/год без ПДВ і 8,040216 грн кВт/год з ПДВ".

Умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли з 01.09.2023.

№ 3 від 25.12.2023 сторони дійшли згоди зменшити суму Договору на 1088082,41 грн з ПДВ та викласти п.2.1 Договору в наступній редакції:

"Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2023 році електричну енергію на суму 6862470,87 грн з ПДВ в кількості 923037 кВт/год:

за рахунок коштів місцевого бюджету 45190 кВт/год,

за рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення вулиць міста 877847 кВт/год, як різновид товарної продукції, а також послуги, пов`язані з її постачанням в розумінні п. 34 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі", для забезпечення потреб електроустановок Споживача".

Крім того внесено зміни до п. 5.1 Договору та викладено його в наступній редакції:

Також п. 5.1. Договору викладено в наступній редакції:

"Вартість цього договору становить 6862470,87 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 20% - 1143745,15 грн.

На дату укладання договору бюджетні зобов`язання виникають в межах кошторисних призначень, які складають:

за рахунок коштів місцевого бюджету 321261,47 грн, в тому числі ПДВ 20% - 53543,58 грн;

за рахунок відшкодування вартості спожитої електроенергії для зовнішнього освітлення вулиць міста 6541209,40 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1090201,57 грн".

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2023-01-19-004042-а сума оплати за договором становить 6 862 470,87 грн, проте фактична ціна оплати за договором становить 6 862 470,86 грн, що підтверджується платіжними інструкціями.

За даними актів приймання-передавання електричної енергії фактично поставлено 923037 кВт/год електричної енергії на загальну суму 6 862 470,86 грн, що також підтверджено платіжними інструкціями.

Аналізом вищевказаних актів приймання-передавання та платіжних інструкцій встановлено, що постачання товару відбувалось за цінами, визначеними у договорі та додатковій угоді №2.

Прокурор зазначає, що Додаткова угода № 2 від 31.08.2023 має бути визнана недійсною в судовому порядку з огляду на наступне:

"Постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. №1178, яка набрала чинності 19 жовтня 2022 року "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" визначено особливості проведення публічних закупівель у період дії воєнного стану (далі - Особливості).

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей (в редакції, що діяла на час проведення закупівлі) передбачено погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладання.

На обґрунтованість зміни ціни та належне документальне підтвердження коливання ціни на ринку при внесенні змін до договорів про закупівлю неодноразово зверталась увага Міністерством економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженим органом щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель (листи від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю").

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

У порушення вищевказаних норм Постачальником при ініціюванні зміни ціни за одиницю товару додатковою угодою № 2 не надано належних підтверджуючих документів щодо наявності коливання ціни на ринку, а ті, що надано не відображають інформацію про зміну ціни на електричну енергію на ринку у відповідний період.

Так, Постачальник звернувся до Підприємства листом від 01.08.2023 №700/010, в якому зазначає про зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН ОЕС України та повідомляє, що ціну за одиницю товару по Договору буде збільшено починаючи з 01.09.2023. Крім того, зазначено, що для підтвердження зростання середньозваженої ціни на РДН ОЕС, Товариство надасть експертний висновок, виданий Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою.

Тож на момент звернення, документів які б підтверджували наявність значного коливання ціни даного товару на ринку постачальником не надано, а лише повідомлено про надання його в майбутньому.

Отже, за відсутності будь-якої інформації про наявність коливання ціни на ринку товару в бік збільшення Постачальник ініціює підвищення ціни товару, чим порушено п. 13.2, п.п. 13.4.2.1, 13.4.2.2 п. 13.4.2 Розділу 13 Договору.

Відповідачем не дотримано вимог щодо надання обґрунтування необхідності внесення змін до Договору та документального підтвердження факту збільшення ціни на певний період, а саме чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері, не навів причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Лише 31.08.2023 надано Експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 31.08.2023 №В-298/26, на підставі якого сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 31.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 8,040216 грн/кВт*год з ПДВ, з одночасним зменшенням обсягу електроенергії з 1 132 801 кВт*год до 1 058367 кВт*год.

У вказаному експертному висновку констатовано як змінилась середньозважена ціна електричної енергії на РДН по ОЕС України за 7 днів лютого 2023, станом на 07.02.2023 (3196,88 грн за 1 МВт.год) у порівнянні з 31 днем серпня 2023, станом на 31.08.2023 (4162,23 грн за 1 МВт.год) та визначено відсоток коливання ціни у розмірі 30,197 %, тобто останнім здійснено порівняння з періодом, що передував даті укладення договору. Вказане суперечить підпункту 2 пункту 19 Особливостей, за правилом якого можливість зміни ціни у договорі допустима у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Також, експертний висновок № В-298/26 не є підставою для збільшення ціни на електричну енергію, оскільки він суперечить умовам пункту 13.6.2 Договору, а саме:

у вказаному висновку зазначена середньозважена ціна на електричну енергію станом на 07.02.2023 та 31.08.2023, хоча датою письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни є 01.08.2023, як то передбачено п.п. 13.4.2.1 п. 13.4.2 Договору, а звертаючись з відповідною пропозицією 01.08.2023 Постачальником не надано жодного документу, що підтверджував би збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару.

За умовами Договору від 07.02.2023 ціна електричної енергії складає 6,709332 грн за кВт/год з ПДВ, а за умовами додаткової угоди №2 від 31.08.2023 вже 8,040216, тобто ціну збільшено на 1,330884 грн, або 19,8 % по відношенню до ціни Договору. Таким чином при укладенні вищевказаної додаткової угоди сторонами допущено перевищення законодавчо визначеної допустимої межі підвищення вартості ціни за одиницю товару.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 10.02.2026 у справі №927/842/24).

...

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 по справі № 920/19/24 виснувала (п.205-207), що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, в тому числі і у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

З урахуванням викладеного, підстави для укладення додаткової угоди № 2 від 31.08.2023 у Сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог підпункту 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, а також умов Договору щодо належного документального підтвердження зміни ціни товару (п. 13.2, п.п. 13.4.2.1, 13.4.2.2 п. 13.4.2 Розділу 13)".

КП "Міськсвітло" в своїх поясненнях зазначає, що твердження прокурора що кошти в розмірі 669509,19 грн сплачені безпідставно і становлять шкоду територіальній громаді, спростовується таким:

- ціна договору сформована в конкурентній процедурі за участю п`яти постачальників із розкидом пропозицій 15,9 відсотків і є на 9,0 відсотка нижчою за найдорожчу з них. Отже вона відповідала ринковому рівню, а не була результатом узгоджених дій сторін;

- загальна сума договору внаслідок додаткової угоди № 2 не зросла, а зменшилася на 5,14 грн, чого досягнуто одночасним зменшенням обсягу постачання на 126633 кВт/год. Збільшення видатків місцевого бюджету не відбулося і не могло відбутися;

- фактичні видатки замовника за договором не перевищили планових: сума договору становить 72,9 відсотка очікуваної вартості закупівлі, а ціна за одиницю після додаткової угоди № 2 - 87,4 відсотка очікуваної ціни;

- проявлено максимальну ощадливість, КП "Міськсвітло" в результаті переговорів на підставі законної та належної довідки Торгово-промислової палати погодилося підняти ціну за одиницю товару лише на 19,83% (з 6,71 грн до 8,04 грн з ПДВ), що значно менше зафіксованого ринкового стрибка у 30,197%;

- у випадку переходи КП "Міськсвітло" до Постачальника "останньої надії" бюджету міста було б завдано збитків на суму 190634,83 грн.;

- Особливості здійснення публічних закупівель, затверджені Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 не встановлювали фіксованого числового обмеження максимального відсотка підвищення ціни за одну угоду, а лише вимагали пропорційності ринковому коливанню. Ця вимога виконана: підвищення на 19,83% є пропорційним та меншим за задокументоване ринкове коливання у 30,197%.

Також КП "Міськсвітло" зазначає, що тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" що діяв на дату укладення договору становив 380,28 грн/Мвт год (підпункт 1 пункту 1 постанови № 1788). Тариф, що діяв на дату письмового звернення постачальника (01.08.2023) та на дату підписання Додаткової угоди № 2 (31.08.2023), становив 485,10 грн/МВт год (підпункт 3 пункту 1 постанови № 1788).

Зростання регульованого тарифу на передачу електричної енергії за цей період становить 27,56 відсотка, тобто відбулося в тому самому часовому проміжку та є величиною, зіставною з коливанням ціни на ринку "на добу наперед" (28,15 відсотка за той самий період).

Коливання ціни на ринку "на добу наперед" та зміна регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 є різними за правовою природою підставами зміни договірної ціни за пунктом 7.1 договору, а саме підпунктами 7 та 8 відповідно, які не підлягають змішуванню чи взаємному поглинанню при оцінці економічної обґрунтованості зміни ціни.

Відповідач також зазначає, що ціна за договором визначена за формулою, закладеною в тендерну документацію закупівлі. Отже умова підпункту 7 пункту 19 Особливостей про застосування відповідних показників у договорі про закупівлю виконана: ці показники не просто згадані, а становлять структуру самої договірної ціни.

Пункт 13.4.7 Договору окремо відтворює підпункт 7 пункту 19 Особливостей в частині регульованих цін. Таким чином, друга умова підпунтку 7 - встановлення в договорі порядку зміни ціни також виконана.

ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" у відзиві на позовні заяву виклала позицію, що матеріалами справи не підтверджено, що кошти отримані ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" у рамках виконання Договору № 2023119-КЦ від 07.02.2023 були виділені з міського бюджету та/або такі кошти належали до надходжень чи витрат бюджету, що може слугувати підставою для висновку, що такі кошти є бюджетними, відтак доводи прокурора щодо належності таких коштів до бюджетних є необґрунтованим.

Також зазначено, що товариство при внесенні змін до договору в повній мірі виконувало настанови Особливостей в редакції, що діяли на час дії договору і була відсутня судова практика, яка б однозначно свідчила про те, що тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в контексті прийняття Особливостей є неправильним.

З урахуванням ретроспективності норм Закону № 4888-ІХ, на даний час, чинне законодавче регулювання спірних правовідносин взагалі не містить заборони чи обмежень щодо підняття ціни понад 10%, якщо таке підняття викликане зміною показників середньозважених цін на ринку електроенергії на добу наперед.

Також відповідачі просили врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.07.2026 у справі № 922/3937/25, як таку, що стосується подібних правовідносин, у порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України

Також КП "Міськсвітло" зазначає, що прокуратура в позовній заяву не доводить бездіяльність Кропивницької міської ради, а лише констатує факт незвернення нею до суду та кваліфікує це як підставу для власного представництва. Відтак відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

Відповідачі зазначають, що правовідносини в цій справі між ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради виникли вже після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тобто правове регулювання цих правовідносин здійснювалося відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 цього ж Кодексу, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору як такої, що суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі", та стягнення надмірно сплачених коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар.

Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

У силу положень частини четвертої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Як зазначено в частині першій статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (частина четверта статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Разом з тим пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

У постанові Верховного Суду від 22 вересня 2026 року у cправі № 926/929/24 зазначено:

"5.49. Водночас скаржник зазначає, що правовідносини в цій справі між ТОВ "Гарантована оптимізація енергетичних відносин" та Управлінням освіти виникли вже після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, тобто, на думку скаржника, правове регулювання цих правовідносин здійснювалося відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель.

5.50. Тому скаржник вважає, що спір у цій справі повинен вирішуватися саме відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № від 12.10.2022 1178, а не відповідно до приписів пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

5.51. Колегія суддів, розглянувши наведені доводи скаржника, зазначає, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

5.52. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

5.53. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.54. Згідно із частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

5.55. Пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

5.56. Колегія суддів установила, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 розглядала питання щодо наявності підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, та дійшла висновку про відсутність підстав для такого відступу.

5.57. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зокрема, зазначила, що інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

5.58. За висновком Великої Палати Верховного Суду, укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

5.59. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджені Особливості здійснення публічних закупівель, не може існувати окремо від Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки ця постанова лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". А оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом, то вона має нижчу юридичну силу, ніж Закон України "Про публічні закупівлі". Тому доводи скаржника про застосування до цих спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є необґрунтованими.

5.60. Таким чином, колегія суддів вважає, що скаржник не навів ґрунтовних причин для відступу від існуючих правових позицій Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, щодо застосування статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 918/779/23, що свідчить про необґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

...

5.65. Обґрунтовуючи свою позицію, скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування підпункту 7 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель.

5.66. За змістом підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель істотні умови договору про закупівлю (крім договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури за основними технічними показниками, погодженими Міненерго) не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

5.67. Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 є підзаконним нормативно-правовим актом і не може змінювати, скасовувати чи звужувати дію положень Закону України "Про публічні закупівлі", який має вищу юридичну силу. Станом на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та спірних додаткових угод до нього) та на момент судового розгляду цієї справи норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі " була чинною та незмінною за своїм змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалася та не призупинялася. Затвердження Кабінетом Міністрів України в межах наданих законом повноважень Особливостей здійснення публічних закупівель (постанова від 12.10.2022 № 1178) не означає зміну законодавства у відповідній сфері спірних правовідносин, які регулюються Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини 5 статті 41 цього закону.

5.68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 викладено такі висновки:

"127. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

128. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

129. Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю".

5.69. Отже, суд апеляційної інстанції, застосувавши висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог Прокурора. При цьому суд правильно зазначив, що визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Відтак сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю".

Щодо доводів КП "Міськсвітло" про кваліфікацію підстав зміни ціни за підпунктом 7 пункту 19 Особливостей №1178 враховуючи постанову Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №922/3937/25.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону N 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема:

(1) за пунктом 2 частини п`ятої наведеної норми - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

(2) за пунктом 7 частини п`ятої наведеної норми - зміна встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 затвердив Особливості № 1178, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Так, пункт 19 Особливостей № 1178 містить положення, відповідно до яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (підпункт 2 пункту 19);

- зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (підпункт 7 пункту 19).

Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Так, Верховний Суд у постанові від 22.07.2026 (справа №922/3937/25) розмежовував дві самостійні підстави зміни ціни в договорі про закупівлю електроенергії - коливання ринкової вартості товару, обмежене десятьма відсотками, та зміну середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед", яка такого обмеження не має.

У справі №922/3937/25 Верховний Суд наголосив, що умови укладеного між відповідачами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару (електричної енергії) визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар.

Отже, за умовами Договору погодження ціни за одиницю електричної енергії в залежності від середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" відбувається щомісячно шляхом підписання між сторонами відповідних додаткових угод про внесення змін до договору оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей №1178.

У спірних правовідносинах сторони договору про закупівлю передбачили механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а також визначили порядок визначення ціни відповідно до такого показника (коефіцієнта) у кожному розрахунковому періоді (щомісяця). За таких обставин правовою підставою для внесення змін до Договору є саме підпункт 7 пункту 19 Особливостей.

Проте, у справі 912/1535/26 сторонами договору окремо вартість кожної складової ціни не визначено, а зазначено лише загальну ціну (тариф) електричної енергії для споживача, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, не передбачено механізм визначення ціни електричної енергії за формулою саме залежно від зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а також не визначили порядок визначення ціни відповідно до такого показника (коефіцієнта) у кожному розрахунковому періоді (щомісяця).

Підпунктом 13.4.2 Договору № 2023119-КЦ від 07.02.2023 передбачено, можливість збільшення ціни за одиницю товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в даному договорі. Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару здійснюється з обов`язковим дотриманням вимог законодавства.

Пункт 13.4.7 Договору № 2023119-КЦ від 07.02.2023, на який посилається відповідач, не містить порядку зміни ціни, а лише частково відображає підпункт 7 пункту 19 Особливостей.

Суд враховує доводи відповідача про зростання регульованого тарифу на передачу електричної енергії (постанова НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788), а також підвищення граничних цін на ринку "на добу наперед" згідно постанови НКРЕКП від 27.06.2023 № 1126, відповідно збільшення вартості електроенергії.

Поряд з тим, договором не встановлено порядку зміни ціни. Тендерною документацією визначено формула для загальної суми тендерної пропозиції.

За час дії Договору № 2023119-КЦ Сторонами укладено єдину оспорювану Додаткову угоду №2 від 31.08.2023, якою збільшено вартість електроенергії, саме на підставі підпункту 2 пункту 19 Особливостей.

Не зважаючи на щомісячне коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" (підтверджується відомостями про індекси середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні ОЕС України, які додаються), відповідні щомісячні додаткові угоди не укладались.

В своєму листі від 01.08.2023 № 700/010 ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", яким повідомляло КП "Міськсвітло" про необхідність зміни ціни, як на підставу її зміни посилалось на те, що Постановою НКРЕКП від 27.06.2023 № 1126 було підвищено граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" в наслідок чого спостерігається зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН ОЕС України.

Як зазначено в оскаржуваній додатковій угоді № 2 сторони керувались підпунктом 2 пункту 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 та пунктом 13.4.2 укладеного договору з урахуванням експертного висновку Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати № В-298/26 від 31.08.2023.

Тож, Відповідач 2 безпідставно посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №922/3937/25, так як у вказаній справі зміни до договору з формульним ціноутворенням, прив`язаним до ринку "на добу наперед", сторонами вносились на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей, а укладений Відповідачами Договір № 2023119-КЦ не містить формульного ціноутворення, відповідні додаткові угоди на підставі пп.7 п.19 Особливостей №1178 Сторонами не укладались, а укладено єдину оспорювану додаткову угоду №2 від 31.08.2023 саме на підставі пп.2 п.19 Особливостей №1178.

На обґрунтованість зміни ціни та належне документальне підтвердження коливання ціни на ринку при внесенні змін до договорів про закупівлю неодноразово зверталась увага Міністерством економічного розвитку торгівлі України, як уповноваженим органом щодо формування державної політики у сфері публічних закупівель (листи від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору", від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю").

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Так, Постачальник звернувся до Підприємства листом від 01.08.2023 №700/010, в якому зазначає про зростання середньозваженої ціни електричної енергії на РДН ОЕС України та повідомляє, що ціну за одиницю товару по Договору буде збільшено починаючи з 01.09.2023. Крім того, зазначено, що для підтвердження зростання середньозваженої ціни на РДН ОЕС, Товариство надасть експертний висновок, виданий Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою.

Так дійсно, на момент звернення, документів які б підтверджували наявність значного коливання ціни даного товару на ринку постачальником не надано, а лише повідомлено про надання його в майбутньому.

Лише 31.08.2023 надано Експертний висновок Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати від 31.08.2023 №В-298/26, що став підставою для укладення сторонами додаткової угоди № 2 від 31.08.2023, якою збільшено ціну за одиницю товару до 8,040216 грн/кВт*год з ПДВ, з одночасним зменшенням обсягу електроенергії з 1 132 801 кВт*год до 1 058367 кВт*год

У вказаному експертному висновку констатовано як змінилась середньозважена ціна електричної енергії на РДН по ОЕС України за 7 днів лютого 2023, станом на 07.02.2023 (3196,88 грн за 1 МВт.год) у порівнянні з 31 днем серпня 2023, станом на 31.08.2023 (4162,23 грн за 1 МВт.год) та визначено відсоток коливання ціни у розмірі 30,197 %, тобто останнім здійснено порівняння з періодом, що передував даті укладення договору. Вказане суперечить підпункту 2 пункту 19 Особливостей, за правилом якого можливість зміни ціни у договорі допустима у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.

Також, експертний висновок № В-298/26 не є підставою для збільшення ціни на електричну енергію, оскільки він суперечить умовам пункту 13.6.2 Договору, а саме:

у вказаному висновку зазначена середньозважена ціна на електричну енергію станом на 07.02.2023 та 31.08.2023, хоча датою письмового звернення постачальника до споживача щодо збільшення ціни є 01.08.2023, як то передбачено п.п. 13.4.2.1 п. 13.4.2 Договору, а звертаючись з відповідною пропозицією 01.08.2023 Постачальником не надано жодного документу, що підтверджував би збільшення середньоринкової ціни (діапазону цін) за одиницю товару.

Відповідач 1 стверджує, що вказаний лист від 01.08.2023 носить лише інформаційний характер.

Однак п.п. 13.4.2.2 договору визначено, що у разі настання обставин визначених пунктом 13.4.2 Постачальник письмово звертається до Споживача та направляє проєкт додаткової угоди щодо внесення змін до Договору з відповідним обґрунтуванням.

Лист Постачальника від 01.08.2023 не містить ні належного документального підтвердження обґрунтування, ні жодних додатків.

Крім того, якщо пристати на доводи Товариства, що письмовим зверненням щодо зміни ціни Договору є надання Споживачу та погодження ним проекту додаткової угоди №2 від 31.08.2023 разом з експертним висновком №В-298/26 від 31.08.2023, в такому разі, враховуючи положення пункту 3.2.4. ПРРЕЕ, які передбачають, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача, на які посилається сам Відповідач-1, зміни визначені сторонами у додатковій угоді №2 від 31.08.2023, мали застосовуватись не раніше ніж 20.09.2023, а не з 01.09.2023.

Отже, за відсутності будь-якої інформації про наявність коливання ціни на ринку товару в бік збільшення Постачальник ініціює підвищення ціни товару чим порушено п. 13.2, п.п. 13.4.21, 13.4.2.2 п. 13.4.2 Розділу 13 Договору.

У висновку КРТПП №В-298/26 від 31.08.2023 поданого Товариством, як підставу для внесення змін до Договору, констатовано як змінилась середньозважена ціна електричної енергії на РДН по ОЕС України за 7 днів лютого 2023, станом на 07.02.2023 (3196,73 грн за 1 МВт.год) у порівнянні з 31 днем серпня 2023, станом на 31.08.2023 (4162,23 грн за 1 МВт.год) та визначено відсоток коливання ціни у розмірі 30,197 %.

Суд враховує доводи прокурора, яким детально проаналізовано загальнодоступну інформацію сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України, та вищевказаний експертний висновок встановлено, що у даному випадку експертом взято наступні періоди з 01.02.2023 по 07.02.2023 та з 01.08.2023 по 31.08.2023.

Проте середньозважена ціна на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС України станом на 07.02.2023 (дату укладення договору) становила 3103,87 грн/МВт.год.

Вищевказаним спростовуються твердження ТОВ "КОЕК" про те, що в наданому Товариством висновку зазначена середньозважена ціна саме на дату укладання Договору та на дату внесення змін.

Тож в позовній заяві прокурором обґрунтовано стверджено про неналежність висновку № В-298/26, оскільки в останньому наведено данні про середньозважену ціну електроенергії на ринку за період з 01.02.2023 по 07.02.2023, чим здійснено порівняння з періодом, що передував даті укладення договору.

Відповідно до абзацу 3 п. 13.4.2.1 Договору факт зростання ціни за одиницю товару встановлюється на підставі інформації щодо середньозваженої ціни товару на РДН ОЕС України договору та на дату письмового звернення до Споживача.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що якщо зважати, що розрахунковим періодом за даним Договором є місяць, логічним і послідовним підходом в якості індикаторів для доказування коливання ціни на ринку Товариству необхідно було використовувати середньозважені ціни за місяць (належний період). До прикладу, з 07.02.2023 по 28.02.2023, який би підтверджував коливання, що відбулось після а не до укладання договору.

Крім того, за умовами Договору від 07.02.2023 ціна електричної енергії складає 6,709332 грн за кВт/год з ПДВ, а за умовами додаткової угоди №2 від 31.08.2023 вже 8,040216, тобто ціну збільшено на 1,330884 грн, або 19,8 % по відношенню до ціни Договору. Таким чином при укладенні вищевказаної додаткової угоди сторонами допущено перевищення законодавчо визначеної допустимої межі підвищення вартості ціни за одиницю товару.

З урахуванням зазначеного відповідачі не надали належного документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни для укладання додаткової угоди № 2, якою безпідставно збільшено вартість електричної енергії на 19,8 % від ціни, визначеної в Договорі, як наслідок, укладення такої додаткової угоди є безпідставним, відповідно з порушенням вимог Особливостей № 1178, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 8 ч. 2 тієї ж статті передбачає, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Так, за результатами проведеної процедури закупівлі між КП "Міськсвітло" та ТОВ "КОЕК" укладено договір № 2023119-КЦ від 07.02.2023 про постачання з 07 лютого по 31 грудня 2023 року електричної енергії загальним обсягом 1 185 000 кВт/год за ціною 6,709332 грн за 1 кВт/год з ПДВ (5,59111 грн за 1 кВт/год без ПДВ) загальною вартістю 7 950 558,42 грн з ПДВ.

Загальне збільшення ціни за одиницю електричної енергії склало з 6,709332 грн за 1 кВт/год з ПДВ/5,59111 грн за 1 кВт/год без ПДВ до 8,040216 грн за 1 кВт/год з ПДВ/6,70018 без ПДВ, що становить 19,8 % від початкової ціни товару, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю.

Недійсність додаткової угоди № 2 від 31.08.2023 до Договору № 2023119-КЦ від 07.02.2023 означає, що зобов`язання сторін регулюються Договором.

Згідно актів приймання передачі за договором № 2023119-КЦ від 07.02.2023 за період лютий грудень 2023 року КП "Міськсвітло" фактично отримало 923 037 кВт/год електричної енергії, сплативши 6 862 470, 86 грн з урахуванням податку на додану вартість.

При тому, що без врахування оспорюваної додаткової угоди, при ціні електричної енергії відповідно до первісного Договору Підприємство повинно було сплатити 6 192 961,68 (6,709332 х 923 037 = 6 192 961,68).

Таким чином, за договором № 2023119-КЦ від 07.02.2023 за період лютий - грудень 2023 року включно Споживачем безпідставно сплачено 669 509,18 грн (6 862 470,86 6 192 961,68), які підлягають стягненню.

Щодо повноважень Прокурора

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частини третя і п`ята стаття 53 ГПК України встановлюють, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини четвертої статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Кропивницька міська рада (надалі Міська рада), посадові особи якої не вживають заходів щодо захисту інтересів держави, порушених неправомірним використанням бюджетних коштів.

За приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Кропивницька міська рада представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування (ст. 17 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до Статуту комунального підприємства "Міськсвітло" Кропивницької міської ради", затвердженого рішенням Кропивницької міської ради №1544 від 04.05.2023 за своєю організаційною формою власності є комунальним унітарним підприємством, що засноване на власності Кропивницької міської територіальної громади (п.1.1 Статуту).

Засновником та власником Підприємства є Кропивницька міська рада (п. 1.2 Статуту).

Підприємство створено згідно з вимогами чинного законодавства України і у своїй діяльності керується Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішеннями Кропивницької міської ради та її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами Головного управління житлово- комунального господарства Кропивницької міської ради (далі Уповноважений орган), цим Статутом та іншими нормативними актами, а при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності також актами інших держав.

Підприємство у своїй діяльності підзвітне й підконтрольне Засновнику, безпосередньо підпорядковане Уповноваженому органу.

Установа має право укладати договори, набувати майнові й особисті немайнові права, виконувати зобов`язання, бути позивачем і відповідачем у суді (пункти 1.3, 1.5, 1.6 Статуту).

Метою діяльності Підприємства є здійснення виробничо-господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку для задоволення соціально-економічних потреб населення, Засновника та членів трудового колективу а також для вирішення місцевих завдань в галузі житлово-комунального господарства і задоволення потреб громади в роботах і послугах, пов`язаних з зовнішнім освітленням і світлофорними об`єктами. Забезпечення для учасників дорожнього руху на вулично-дорожній мережі міста Кропивницького безпечних умов, шляхом вжиття заходів з організації дорожнього руху (п. 3.1. Статуту).

Майно Підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Джерелом формування майна Підприємства є: майно, передане йому Засновником; доходи, одержані від реалізації товарів, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів, кредитів банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна іншого підприємства, організації та інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Підприємство не має права без згоди Засновника продавати, передавати, надавати в оренду або тимчасове безоплатне користування майно юридичним або фізичним особам.

Майно Підприємства є власністю Кропивницької міської територіальної громади і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Розподіл прибутку Підприємства, розмір частки чистого прибутку, що підлягає зарахуванню до бюджету Кропивницької міської територіальної громади, встановлюється за рішенням Засновника (пункти 5.1 5.5 Статуту).

Вищий орган управління: Засновник Кропивницька міська рада.

Засновник вирішує всі питання відносно діяльності Підприємства.

Управління Підприємством здійснюється уповноваженим органом Засновника Головним управлінням житлово-комунального господарства Кропивницької міської ради та директором Підприємства в межах, встановлених чинним законодавством (пункти 7.1 7.3 Статуту).

Положеннями п.8.1 Статуту визначено, що підприємство самостійно здійснює свою господарську діяльність, несе відповідальність за наслідки цієї діяльності перед Засновником, за виконання взятих на себе зобов`язань перед трудовим колективом і партнерами за укладеними договорами, перед бюджетом і банками відповідно до чинного законодавства України.

Засновником та Власником закладу є міська територіальна громада в особі Кропивницької міської ради.

Належним органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, виступає саме Кропивницька міська рада, яка в межах наданих повноважень відповідає за реалізацію державної політики у галузі житлово- комунального господарства і задоволення потреб громади в роботах і послугах, пов`язаних з зовнішнім освітленням і світлофорними об`єктами; забезпечення для учасників дорожнього руху на вулично-дорожній мережі міста Кропивницького безпечних умов Комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради", оскільки прийняла рішення про створення підприємства, є засновником комунального закладу та власником комунального майна, закріпленого за ним.

З огляду на викладене вбачається, що Кропивницька міська рада, в першу чергу як представник інтересів територіальної громади, а також як Засновник Відповідача-2, уповноважена здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах

Виключно з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Кропивницька окружна прокуратура 30.05.2025 за № 51-78-6326вих-25, 10.09.2025 за №51-78-10278вих-25 та 18.11.2025 за №51-78- 12900вих-25 звернулася до Міської ради з відповідними листами.

У вказаних листах прокурором чітко та детально описано встановлені факти порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, допущені при укладенні додаткової угоди №2 до Договору № 2023119- КЦ від 07.02.2023 підзвітним та підконтрольним закладом, а також вказано на безпідставне витрачання бюджетних коштів. Крім того, перед Міською радою поставлено питання чи вживались ними заходи до усунення виявлених порушень та чи планується вжиття таких заходів у подальшому.

У відповідь Міською радою листом від 19.06.2025 №4298/11 повідомлено прокурора, що заходи щодо усунення недоліків, що стосуються завищення цін на товар внаслідок укладання додаткових угод, не вживались.

Таким чином, заходи цивільно-правового характеру до відновлення інтересів держави та фактичного повернення сплачених коштів за непоставлений товар не вживалися, що свідчить про бездіяльність вповноваженого органу та не вжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави

Слід зазначити, що у судовому процесі держава бере участь як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач і визначив стороною у справі певний орган (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №913/152/19, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі №761/3884/18).

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси держави та місцевого самоврядування повністю збігаються.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, серед інших, поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути осягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно статті 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за електричну енергію після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення інтересів держави.

Як наслідок, укладення додаткової угоди з порушенням вимог законодавства може призвести до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету та свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Слід зауважити, що джерелами фінансування вказаної закупівлі є кошти місцевого бюджету.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2023 у справі №924/1283/21 (п. 44- 45, 47-52, 54) зазначав, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Отже, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

У контексті заявлених Прокурором позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь комунального закладу Велика Палата Верховного Суду звернула також увагу на свої висновки, викладені у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19, де вказано, зокрема, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що за висновками Верховного Суду, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Ураховуючи наведене, заклад у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (електричної енергії) в обсязі та в межах видатків, що визначені Міською радою (Головним управлінням житлово-комунального господарства КМР - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Згідно із частиною четвертою статті 48 БК України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів.

Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Крім того, відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Таким чином, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Такий висновок наведено Верховним судом у постановах: від 14.03.2018 по справі №815/1216/16, від 30.09.2020 по справ №160/8475/19, від 22.07.2020 по справ №524/9076/17, від 05.11.2024 по справі № 918/22/24.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 зроблено висновок, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади та наявні підстави для стягнення безпідставно отриманих коштів за незаконними правочинами.

Беззаперечно наявні інтереси держави та територіальної громади щодо дотримання законності комунальними підприємствами при здійсненні публічних закупівель, оскільки їх здійснення впливає на майновий стан територіальної громади (Власника).

Таким чином, безпідставно збережені кошти, які переплачено на підставі додаткової угоди, укладеної з порушенням вимог закону, є коштами територіальної громади, тобто коштами місцевого бюджету та їх неефективне витрачання порушує права мешканців громади і саме Кропивницька міська рада як представник територіальної громади та засновник КП "Міськсвітло" є належним позивачем і вповноваженим органом на забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року.

Таким чином, безпідставно сплачені кошти за електричну енергію мають бути обов`язково повернуті до доходів загального фонду місцевого бюджету міста Кропивницького.

Зі змісту преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальну економію та ефективність.

Укладенням оспорюваної додаткової угоди до договору про закупівлю електричної енергії порушено матеріальні інтереси, оскільки з їх урахуванням КП "Міськсвітло" отримало менше електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Суд в ухвалі від 11.08.2026 надав оцінку доводам відповідачів про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, а також доводам щодо фінансування даної закупівлі.

Суд прийшов до висновку, що кошти виділено для КП "Міськсвітло" з місцевого бюджету, якими профінансовано Договір № 20232119-КЦ від 07.02.2023, укладений між КП "Міськсвітло" та ТОВ "КОЕК" через Управління Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому Кіровоградської області в розмірі 321 261,47 грн та в межах виконання Комплексної програми розвитку житлово-комунального господарства та безпеки дорожнього руху в місті Кропивницькому на 2021-2025 роки на підставі Договору № 60 від 24.02.2023, укладеного між ГУ ЖКГ КМР та КП "Міськсвітло" в розмірі 6 568 873,01 грн.

Відповідно такі кошти не є чистим прибутком чи власними коштами КП "Міськсвітло" і відсутні підстави для залишення позову без розгляду з цих підстав.

З урахуванням всього зазначеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.08.2023 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2023119-КЦ від 07.02.2023, укладену між Комунальним підприємством "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" (код ЄДРПОУ 03347135) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок 78) на користь загального фонду міського бюджету безпідставно сплачені кошти в сумі 669509,19 грн (ГУК у Кіров.обл./тгм.Кропивн/24060300, код ЄДРПОУ 37918230, банк - Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UА128999980314070544000011567).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42132581, 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, будинок 78) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 9365,31 грн (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету 2800).

Стягнути з Комунального підприємства "Міськсвітло" Кропивницької міської ради" (код ЄДРПОУ 03347135, 25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Ю.Бутусова, буд. 20) на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір в сумі 1331,2 грн (код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету 2800).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі, учасникам справи до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 02.11.2026.

Суддя В.Г. Кабакова