Решение № 141068882, 29.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

29.10.2026 Справа № 756/16407/25

Справа № 756/16407/25

Провадження № 2/756/1822/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києвав складі:

головуючий суддя Шролик І.С.,

за участю секретаря судового засідання Дулиної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовних вимог

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на 31.08.2025 у загальному розмірі 105 646,39 грн, яка складається з:

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 7 450,01 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 259,05 грн, 3% річних у розмірі 353,93 грн;

- заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 094,98 грн, інфляційних втрат у розмірі 1 030,05 грн, 3% річних у розмірі 289,55 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 14 474,12 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 446,13 грн, 3% річних у розмірі 687,62 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 31 127,44 грн, інфляційних втрат у розмірі 5 260,54 грн, 3% річних у розмірі 1 478,77 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19 074,18 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 604,83 грн, 3% річних у розмірі 744,56 грн, пені у розмірі 905,88 грн;

- заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 6 545,99 грн, інфляційних втрат у розмірі 879,10 грн, 3% річних у розмірі 256,86 грн, пені у розмірі 312,51 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 557,02 грн;

- заборгованості з плати за абонентське обслуговування з послуги з постачання гарячої води у розмірі 703,65 грн;

- заборгованості зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуги з централізованого опалення у розмірі 109,62 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Будинок АДРЕСА_2 приєднаний до мереж тепло- та водопостачання, а квартира АДРЕСА_3 у цьому будинку - до внутрішньобудинкової системи тепло- та водопостачання. Споживачі послуг за цією адресою своєчасно їх не оплачували, внаслідок чого утворилася заборгованість. Крім того, на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного з ПАТ «Київенерго», позивач набув право вимоги щодо оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. У зв`язку з простроченням оплати позивач нарахував інфляційні втрати та 3% річних, а на заборгованість, що утворилася з 01.11.2021, - також пеню.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025 справу передано на розгляд судді ОСОБА_4.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07.01.2026 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості, що утворилася до жовтня 2022 року. Відзив обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - її мати ОСОБА_3 . Повноліття вона досягла ІНФОРМАЦІЯ_3 і на цей час є студенткою денної форми навчання. Вважає, що неповнолітня особа не має права самостійно укладати договір про надання житлово-комунальних послуг, а солідарну відповідальність за оплату цих послуг за ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» несуть лише дієздатні особи, тому за період до досягнення нею повноліття цивільна відповідальність на неї покладена бути не може.

Представник відповідача - адвокат Іщенко Є.Д. подав до суду заяву про застосування позовної давності, в якій просив застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, що утворилася до 02.04.2017. Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, зазначив, що в межах позовної давності позивач має право на стягнення заборгованості, яка утворилася починаючи з 02.04.2017. Згідно з розрахунком заборгованості вихідне сальдо за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за березень 2017 року становило 3 032,87 грн, і ця заборгованість стягненню не підлягає.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою судді від 08.09.2026 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 29.10.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу без участі позивача.

Відповідач та її представник у судове засідання не зявились, просили проводити розгляд справи без їх участі.

Встановлені фактичні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Квартира АДРЕСА_4 належала: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в рівних частинах на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Мінського району м. Києва 04.03.1994.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

04.02.2025 державний нотаріус Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ковалевська Н.В. у спадковій справі № 809/2023 видала свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з якими спадкоємцями майна ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_4 - є її дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кожен у 1/2 частці.

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва від 08.09.2025 № 136682692 у квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 - з 14.12.2004 та ОСОБА_6 - з 14.07.2009.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» (кредитор) та КП «Київтеплоенерго» (новий кредитор) укладено договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким новий кредитор набув право вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (п. 1.1), а також право вимоги додаткових грошових зобов`язань, у тому числі 3% річних та інфляційних нарахувань (п. 1.3). Перелік споживачів і сум заборгованості визначено в додатках № 1 та № 2 до договору. Згідно з додатками до договору за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 відступлено право вимоги заборгованості за послугу з централізованого опалення у розмірі 7 450,01 грн та за послугу з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6 094,98 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.05.2018 по 31.08.2025 позивач щомісячно нараховував плату за ці послуги; оплати від споживачів не надходили. Заборгованість за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 становить: за послугу з централізованого опалення - 14 474,12 грн, за послугу з централізованого постачання гарячої води - 31 127,44 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 31.08.2025 заборгованість становить: за послугу з постачання теплової енергії - 19 074,18 грн, за послугу з постачання гарячої води - 6 545,99 грн.

Згідно з розрахунками заборгованості з плати за абонентське обслуговування та внесків за обслуговування вузла комерційного обліку заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуги з постачання теплової енергії становить 1 557,02 грн, з послуги з постачання гарячої води - 703,65 грн, зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуги з централізованого опалення - 109,62 грн.

Згідно з розрахунками позивача інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість, право вимоги якої набуто за договором № 602-18, нараховано на загальну суму 13 544,99 грн (7 450,01 грн + 6 094,98 грн) за один і той самий період і становлять відповідно 2 289,10 грн (1 259,05 грн + 1 030,05 грн) та 643,48 грн (353,93 грн + 289,55 грн).

Заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що утворилася станом на 31.03.2017 становить 3 032,87 грн.

Відповідач розрахунки позивача не оспорила, контррозрахунку не надала, доказів оплати послуг матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2-4 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Верховний Суд у постанові від 18.02.2026 у справі № 344/16809/24 (провадження № 61-9380св25), розглядаючи спір про стягнення зі спадкоємця заборгованості за послуги з теплопостачання, зазначив: «У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, правовідносини, що виникли між кредитором та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникають між кредитодавцем і спадкоємцями боржника, та вирішуються у порядку, визначеному статтею 1282 ЦК України.»

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.10.2024 у справі № 638/1046/14-ц (провадження № 14-12цс24) зазначила, що «встановлені статтею 1281 ЦК України строки є строками, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право», а їх сплив «має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання».

Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) виклала висновок про те, що «в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану».

Мотиви та висновки суду

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надавав послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 - послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води до квартири АДРЕСА_4 , а також набув за договором № 602-18 право вимоги заборгованості за спожиті в цій квартирі до 01.05.2018 послуги. Плата за надані послуги не вносилася, розмір заборгованості підтверджується розрахунками позивача і відповідачем не спростований.

До 08.08.2023 квартира в цілому належала ОСОБА_3 , яка як власник житла була споживачем зазначених послуг і зобов`язана була їх оплачувати. Невиконаний обов`язок з оплати спожитих до дня смерті ОСОБА_3 послуг входить до складу спадщини (ст. 1218 ЦК України) і перейшов до її спадкоємців, які прийняли спадщину, - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, тобто відповідач відповідає за цими зобов`язаннями в розмірі 1/2 частки.

З 08.08.2023 - з часу відкриття спадщини - 1/2 частка квартири належить відповідачу (ч. 5 ст. 1268 ЦК України), тому як співвласник житла вона зобов`язана нести тягар його утримання, в тому числі оплачувати спожиті житлово-комунальні послуги пропорційно своїй частці.

Отже, відповідач як спадкоємиця ОСОБА_3 , яка одержала у спадщину 1/2 частку квартири, відповідає перед позивачем за заборгованістю за житлово-комунальні послуги, спожиті в цій квартирі, у розмірі 1/2 частки.

Доводи відповідача про те, що до досягнення повноліття вона не могла самостійно укладати договір про надання житлово-комунальних послуг і нести відповідальність за його невиконання, не є підставою для відмови в позові, оскільки обов`язок з оплати послуг, спожитих до відкриття спадщини, покладається на відповідача не як на особу, яка сама уклала договір чи була солідарним боржником як зареєстрована у житлі особа (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а як на спадкоємицю власника житла, обов`язок якого перейшов до неї в порядку спадкування в межах її частки. На час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) відповідач була повнолітньою.

Суд враховує, що свідоцтво про право на спадщину відповідач одержала 04.02.2025. Доказів того, що спадкоємці повідомили позивача про відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1281 ЦК України) або що позивач знав чи міг знати про прийняття спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину до звернення до суду, матеріали справи не містять. Про прийняття відповідачем спадщини та одержання нею свідоцтва позивачу стало відомо з матеріалів цієї справи - відзиву на позов, поданого 07.01.2026. Вимоги до відповідача позивач пред`явив шляхом звернення до суду з цим позовом і підтримав їх у ході розгляду справи, тому строк, встановлений ч. 3 ст. 1281 ЦК України, позивачем не пропущено. Відповідач на сплив цього строку не посилалася.

Доказів того, що розмір заборгованості, який припадає на частку відповідача, перевищує вартість одержаного нею у спадщину майна - 1/2 частки квартири, відповідач не надала і на такі обставини не посилалася.

Вирішуючи заяву представника відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з того, що оплата житлово-комунальних послуг здійснюється щомісячними платежами, тому позовна давність обчислюється окремо щодо кожного щомісячного платежу зі спливом строку його оплати.

З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, продовження позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану, а надалі зупинення її перебігу стосується лише тих вимог, позовна давність щодо яких не спливла станом на 02.04.2020. Щодо платежів, строк оплати яких сплинув до 02.04.2017, трирічна позовна давність сплинула до 02.04.2020, тому положення п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до них не застосовуються.

Отже, позовна давність щодо вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що утворилася станом на 31.03.2017, у розмірі 3 032,87 грн сплинула. Про застосування позовної давності заявила сторона у спорі, доказів переривання її перебігу або поважності причин її пропуску позивач не надав, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Оскільки інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість, право вимоги якої набуто за договором № 602-18, нараховано на всю суму 13 544,99 грн за один і той самий період, на заборгованість у розмірі 3 032,87 грн, щодо якої позовна давність сплинула, припадають інфляційні втрати у розмірі 512,55 грн та 3% річних у розмірі 144,08 грн, зі спливом позовної давності до основної вимоги позовна давність вважається такою, що сплинула і до цих додаткових вимог (ст. 266 ЦК України), тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Усього позовна давність сплинула щодо вимог на загальну суму 3 689,50 грн.

Щодо решти заявлених вимог позовна давність не сплинула: станом на 02.04.2020 вона тривала, була продовжена на строк дії карантину та воєнного стану, а з 30.01.2024 її перебіг зупинився. За таких обставин у межах позовної давності заявлено вимоги на загальну суму 101 956,89 грн (105 646,39 грн - 3 689,50 грн), з яких: заборгованість за житлово-комунальні послуги - 84 104,14 грн, інфляційні втрати - 12 967,15 грн, 3% річних - 3 667,21 грн, пеня - 1 218,39 грн.

Враховуючи, що відповідач відповідає перед позивачем у розмірі 1/2 частки, з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 052,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 483,58 грн, 3% річних у розмірі 1 833,61 грн та пеня у розмірі 609,20 грн, а всього 50 978,46 грн., відповідальність відповідача як співвласника житла обмежується її часткою. За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.09.2025 № 1843.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 461,13 грн (3 028 грн ? 50 978,46 грн / 105 646,39 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 052,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 6 483,58 грн, 3% річних у розмірі 1 833,61 грн, пеню у розмірі 609,20 грн, а всього 50 978,46 грн, та судовий збір у розмірі 1 461,13 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Ірина ШРОЛИК