Решение № 140935009, 19.10.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

Справа № 293/1232/26

Провадження № 2/293/1033/2026

19 жовтня 2026 рокуселище ЧерняхівЧерняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА Фінанс Груп"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АІА Фінанс Груп" звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (оферти), відповідно до змісту якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА Фінанс Груп" на загальну суму заборгованість за договором про надання кредиту №1778226 від 16.10.2018 в розмірі 7491,17 грн, з яких 4900,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 888,00 грн заборгованість по процентам; 500,00 грн 3% річних; 1202,71 інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №1778226 від 16.10.2018.

11.08.2026 суд у порядку ч.8 ст. 187 ЦПК України отримав відповідь №3211447 від 21.08.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 25.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 24.09.2026 о 11:00 год.

Ухвалою від 24.09.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 24.09.2026, суд відклав розгляд справи на 19.10.2026.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №1778226 від 16.10.2018.

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором (офертою) в загальному розмірі 7491,17 грн, з яких 4900,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 888,00 грн заборгованість по процентам; 500,00 грн 3% річних; 1202,71 інфляційні втрати.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору (оферти), відповідач не виконала свого зобов`язання належним чином та заборгованість за кредитом не погасила.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив хоча про день, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином та своєчасно, про що в матеріалах справи міститься повідомлення.

30.09.2026 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у без участі у якій позивач просить проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання від 19.10.2026 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Виклик відповідача здійснювався шляхом направлення судової повістки за адресою останнього відомого місця проживання АДРЕСА_2 . Відповідно до поштового конверту, що повернувся на адресу суду, судова повістка адресату вручена, що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи в суді

Таким чином, в силу положень ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Відзив на позовну заяву чи клопотання із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідач не надав.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідач не надав суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростував доводи позивача.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

У судовому засіданні від 12.10.2026, відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну чатисну) рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.10.2018 між ТОВ "Споживчий кредит" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферти) №1778226 на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 42 дні. Дата повернення 18.08.2023 р.

Даний договір укладено в електронному вигляді на умовах Пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту (далі Оферта), що опублікована на веб-сайті credit365.ua, підписана електронним цифровим підписом Позивача 06.09.2018 р. та Заявки на отримання кредиту Відповідача № 1778226 від 16.10.2018 р. (далі Заявка) на обраних Відповідачем умовах., які акцептовані Відповідачем 16.10.2018 р., шляхом підписання електронним підписом Відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205, ст. 638, ст. 639 Цивільного Кодексу України).

Згідно п. 1.1 Договору: кредитодавець надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю Кредит та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених Договором та погодженою Кредитодавцем Заявкою Позичальника.

Згідно п. 2.1 Договору: договір укладається за кожною окремою погодженою Заявкою Позичальника на строк Кредиту, визначений в такій Заявці." Згідно п. 2.2 Договору: "2.2. Сума Кредиту та строк повернення Кредиту в межах, визначених Договором, зазначається в Заявці Позичальника, що формується Позичальником у власному Особистому кабінеті на підставі умов Договору.

Як вбачається з умов заявки №1778226 сума кредиту, грн 4900,00 грн/ строк повернення кредиту, дні 14/ процентна ставка (% від суми кредиту в день)- 1,3 %/ реальна річна процентна ставка за кредитом, % - 472 %/ очікувана сукупна вартість кредиту (проценти), грн./ - 888,00 грн/ загальна сума до повергнення (проценти і кредит), грн 5788, 00 грн.

Термін для повернення Відповідачем кредиту та нарахованих процентів за Договором до 31.10.2018 р. включно

Відповідно до інформації про підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, 16.10.2018 ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором №0677031 підписала заявку №1778226 на отримання кредиту від 16.10.2018 та пропозицію (оферту) укладення договору про надання кредиту від 06.09.2018 р.

Згідно наданою інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» №156/08 від 11.08.2026, ОСОБА_1 17.10.2018 перераховано грошові кошти у сумі 4900,00 номер транзакції №23975-36722-42768, призначення платежу: виплата кредиту ОСОБА_1 за договором кредиту №1778226.

У зв`язку з тим, що відповідач у вказаний термін кредит не повернула, проценти не сплатила, позивач скористався послугою щодо продовження строку користування кредитом, що встановлена розділом IV Оферти «Угода про відтермінування повернення кредиту».

В зв`язку з продовження строку користування кредитом поточний термін повернення кредиту та процентів за кредитом до 07.04.2019 включно.

Таким чином, станом на дату складання позовної заяви прострочення відповідача з повернення кредиту становить 2690 днів.

Згідно п. 7.4 Договору, у випадку припинення дії, або закінчення строку дії Договору. Сторони не звільняються від обов`язку виконання зобов`язань, що виникли під час його дії. При цьому непогашені грошові зобов`язання повертаються Стороною, що прострочила з урахуванням положень п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, з процентами у розмірі згідно п. 2.11 Договору.

Однак, починаючи із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, Позивач нараховує Відповідачу штрафні санкції згідно ст. 625 ЦК України до 23.02.2022 року (за 1053 дні).

З урахування наведених даних станом на 18.08.2026 р. заборгованість відповідча за кредитним договором (офертою) в загальному розмірі становить 7491,17 грн, з яких 4900,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 888,00 грн заборгованість по процентам; 500,00 грн 3% річних; 1202,71 інфляційні втрати.

16.10.2026 року ТОВ «АІА Фінанс Груп» направило відповідачу вимогу щодо виконання зобов`язань за договором, проте вимоги виконані не були.

Зважаючи на те, що відповідач допустив порушення прийнятих на себе зобов`язань з повернення кредиту, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами склалися у зв`язку з підписанням відповідачем електронного договору про споживчий кредит №1778226 від 16.10.2018.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за цим договором.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредитних коштів, а також факт укладення договору на умовах зазначених позивачем.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач своїм електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора у договорі визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядком надання товариством грошових коштів.

Відповідач електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора N883 у договорі визнала та погодилася на запропоновані позивачем умови користування та порядком надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору (оферти) свідчить про те, що ОСОБА_2 (відповідач) всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію"зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію", електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір №1778226 від 16.10.2018 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно п. 7.4 договору у випадку припинення дії, або закінчення строку дії договору. сторони не звільняються від обов`язку виконання зобов`язань, що виникли під час його дії. При цьому непогашені грошові зобов`язання повертаються стороною, що прострочила з урахуванням положень п. 2 ст. 625 ЦК України, з процентами у розмірі згідно п. 2.11 договору.

Ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, станом на 18.08.2026 року заборгованість відповідача складає: сума кредиту 4900,00 грн, проценти 888,00 грн, 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України нараховані до 23 лютого 2022 року) 500,46 грн, інфляційні втрати (згідно ст. 625 ЦК України нараховані до 23 лютого 2022 року) 1202,71 грн, загальний розмір заборгованості відповідача становить 7491,17 грн.

Судом встановлено, що відповідач з умовами договору був ознайомлений, підписав кредитний договір, однак умови договору порушив, у встановлений договором строк кредитні кошти не повернула та проценти за користування кредитом не сплатив. Зворотного відповідачем не доведено.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не спростовано.

Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договором підтверджується наданою суду довідкою-розрахунком за якою станом на дату подання позовної заяви відповідач перед позивачем має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4900,00 грн.; заборгованість за процентами у розмірі 888,00 грн, 500,00 грн 3% річних, 1202,71 інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до умов договору та підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню за кредитним договором №1778226 від 16.10.2018 року заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4900,00 грн, заборгованість за процентами у розмірі 888,00 грн, 500,00 грн 3% річних, 1202,71 інфляційні втрати

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, суд зазначає таке

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).

Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).

Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.

Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на правову допомогу суду надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги №21-3 від 01.09.2021, копію додаткової угоди №13 від 06.02.2025 до договору про надання правничої (правової) №21-3 від 01.09.2021, копію акта №260818-1 про надані послуги від 18.08.2026 відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги №21-3 від 01.09.2021, копія платіжної інструкції №1384 від 12.08.2026 .

Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничо ї допомоги.

Як визначено нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

При ухваленні рішення суд, відповідно до положеньстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.

Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг з правової допомоги, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд дійшов висновку про те, що понесені стороною позивача витрати на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13,79,81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273,280-284, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІА Фінанс Груп" (адреса: вул. Михайлівська, буд. 15/1 Б, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41184403)

4 900,00 грн заборгованість по тілу кредиту;

888,00 грн проценти за користування кредитом;

500,46 грн 3% річних;

1 202,71 грн інфляційні втрати;

2 662,40 грн судового збору.

3 500,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ""АІА Фінанс Груп" (адреса: вул. Михайлівська, буд. 15/1 Б, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 41184403).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено та підписано: 26.10.2026.

СуддяЛюдмила ЛОСЬ