Решение № 140870721, 12.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/1296/26

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Козаренко С.М. в порядку самопредставництва;

Від відповідача: Денисенко В.В. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» до товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-сервіс» про стягнення 1 519 332,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (далі АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-сервіс» (далі ТОВ «Альма-сервіс») про стягнення попередньої оплати у розмірі 685 941,60 грн, пені у розмірі 78 855,09 грн, штрафу у розмірі 754 535,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду № 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 в частині виконання підрядних робіт у строк до 02.01.2026.

Ухвалою суду від 21.04.2026 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ «Альма-сервіс» не було надано суду відзиву на позов у зв`язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Водночас під час розгляду справи ТОВ «Альма-сервіс» неодноразово зверталося до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи, з іншими клопотаннями щодо процесуальних питань.

22.06.2026 ТОВ «Альма-сервіс» звернулося до суду із клопотанням про витребування у позивача копії проєктної документації або технічного завдання, доказів передачі відповідачу проєктної документації або технічного завдання, копії акта приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт).

У підготовчому засіданні 26.06.2026 судом було поставлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про залишення клопотання відповідача без розгляду у зв`язку з пропуском процесуального строку та відсутністю клопотання про його поновлення. Судом було враховано, що клопотання про витребування доказів мало бути подано у строк для подання доказів, тобто разом з відзивом на позов (ч. 3 ст. 80, ч. 1ст. 81 ГПК України), строк для подання якого відповідачем був пропущений.

27.07.2026 до суду від ТОВ «Альма-сервіс» надійшло клопотання про призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої запропоновано поставити питання про вартість фактично виконаних робіт та ступінь виконання робіт.

АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» заперечувало проти задоволення заявленого відповідачем клопотання, стверджуючи про невиконання відповідачем взагалі будь-якого обсягу підрядних робіт за договором.

У підготовчому засіданні 10.08.2026 судом було постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заявленого ТОВ «Альма-сервіс» клопотання з огляду на його необґрунтованість та недоведеність умов, за сукупності яких суд, згідно з приписами ст. 99 ГПК України, може призначити судову експертизу.

Представник ТОВ «Альма-сервіс» під час розгляду справи по суті заперечував проти задоволення заявленого позивачем позову, посилаючись на відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика, з дати підписання якого має розраховуватися строк виконання підрядних робіт. Таким чином, за переконанням відповідача, строк виконання зобов`язання за укладеним договором треба вважати таким, що не настав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

05.11.2025 між АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (Замовник) та ТОВ «Альма-сервіс» (Підрядник) було укладено договір підряду № 044-Єг/11.2025, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого за цим договором Підрядник зобов`язується у встановлений цим договором термін за завданням Замовника на свій ризик виконати наступний комплекс робіт: «Ремонт та вдосконалення інженерних загороджень охорони периметру території підприємства», а Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Перелік і обсяг робіт, інша інформація, пов`язана з цими роботами, вказується в узгодженій обома сторонами кошторисній документації, що додається до цього договору і є його невід`ємною частиною (додатки № № 1А, 1Б, 1В, ІД).

Згідно з п. 2.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 договору підряду № 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 вартість робіт за цим договором (договірна ціна) становить 1 371 883,20 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 228 647,20 грн. У зв`язку із необхідністю закупівлі матеріалів та сировини, аванс за цим договором становить 50% від суми вказаної у п. 2.1. договору та складає 685 941,60 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 114 323,60 грн.

Строк виконання робіт по даному договору становить: - обсяг робіт, який передбачений договірною ціною № 1 А: 45 (сорок п`ять) календарних днів з дати підписання даного договору, або передачі фронту робіт відповідно до умов даного договору (п. 5.1 договору підряду № 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025).

Згідно з п. 5.2 договору підряду № 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 в день укладення цього договору (якщо інше не буде погоджено сторонами) Замовник зобов`язується передати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) за актом, у якому фіксуються момент передачі будівельного майданчику (фронту робіт) та (у разі необхідності) стан будівельної готовності на об`єкті.

За змістом п. 5.3 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 датою, з якої Підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт, тобто днем початку виконання робіт, є наступний день після дня укладення цього договору і підписання сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт), якщо інше не передбачено договором, а також (у разі, якщо це передбачено умовами цього договору) - після виконання Замовником зобов`язання щодо сплати Підряднику авансового платежу (передплати) відповідно до договору.

Відповідно до п. 5.5 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 датою виконання Підрядником всього обсягу робіт, передбаченого цим договором, є (1) дата підписання сторонами з дотриманням порядку, визначеному у цього договорі, остаточного акту приймання-передачі робіт за договором або (2) дата виправлення Підрядником (чи третьою особою за рахунок Підрядника) всіх виявлених недоліків, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт по усуненню недоліків, в залежності від того, яка дата настане пізніше

Згідно з п. 11.2 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених робіт, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% відсотків.

Положеннями пп. 13.2.1 п. 13.2 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 передбачено, що за порушення строків виконання робіт (у тому числі, за порушення строків виконання окремих етапів робіт згідно з договором) та/або строку передачі виконаних робіт Підрядник сплачує Замовнику штраф:

- у розмірі 5% (п`ять відсотків) від вартості робіт по даному договору, який сплачується Замовнику протягом 5 (п`яти) календарних днів після закінчення відповідного строку виконання робіт;

- у випадку якщо Підрядник затримує виконання та/або передачу робіт Замовнику більше ніж на 10 (десять) календарних днів Підрядник сплачує додатково Замовнику штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від вартості робіт по даному договору;

- у випадку прострочення виконання та/або передачу робіт Замовнику більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Підрядник додатково до попередніх штрафів сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості робіт по даному договору.

Строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання цього договору та закінчується 31.12.2025 року. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. п. 15.2, 15.3 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025).

Невід`ємними додатками до договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 є додатки № 1А (договірна ціна; № 1Б (дефектний акт); № 1В (локальний кошторис); № ІД (підсумкова відомість ресурсів); № 2 (класифікація видів порушень вимог з охорони праці та пожежної безпеки на території підприємства і розмір штрафних санкцій за дані порушення); № 3 (форма остаточного акта приймання-передачі робіт), які також наявні в матеріалах справи.

30.10.2025 ТОВ «Альма-сервіс» було виставлено АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» рахунок №10 на оплату авансу за договором підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 у розмірі 685 941,60 грн.

17.11.2025 АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» перерахувало на рахунок відповідача аванс за договором підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 у розмірі 685 941,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №689711071.

25.11.2025 ТОВ «Альма-сервіс» звернулося до позивача із листом, у якому з посиланням на договір підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 відповідач просив погодити прохід 8-ми працівників компанії для виконання робіт на території заводу терміном на 2 місяці, а також трьох транспортних засобів. Вказане звернення було задоволено позивачем, що підтверджується копіями знімків екрана з програми про надання перепусток на територію заводу, а також службовою запискою начальника служби безпеки АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» від 26.11.2025, адресованою начальнику воєнізованої охорони.

05.02.2026 АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» звернулося до ТОВ «Альма-сервіс» з претензією, у якій позивачем було повідомлено про відмову від договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 на підстав ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України у зв`язку з невиконанням відповідачем підрядних робіт у строк до 02.01.2026. Одночасно позивачем було заявлено вимогу про повернення авансового платежу та нарахованої неустойки.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1955 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявленого АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» позову є вимоги про стягнення ТОВ «Альма-сервіс» попередньої оплати у розмірі 685 941,60 грн, а також похідні вимоги про стягнення пені та штрафу. В обґрунтування заявленого позову відповідач посилається на невиконання відповідачем підрядних робіт за договором № 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

В силу вимог ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Господарським судом було встановлено, що 05.11.2025 між АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» та ТОВ «Альма-сервіс» було укладено договір підряду № 044-Єг/11.2025, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов`язання виконати підрядні роботи протягом 45-ти календарних днів, які слід розраховувати з дати підписання сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) та перерахуванням позивачем авансового платежу.

17.11.2025 АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» перерахувало на рахунок відповідача аванс у розмірі 685 941,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №689711071. Проте докази підписання між сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика (фронту робіт) в матеріалах справи відсутні. Водночас незважаючи на відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика позивач вважає, що підрядні роботи мали бути виконані у строк до 02.01.2026, тобто протягом 45-ти календарних днів від дати перерахування позивачем авансу.

05.02.2026 АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» звернулося до ТОВ «Альма-сервіс» з претензією, у якій позивачем було повідомлено про відмову від договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 ч. ч. 1, 2 ст. 849 ЦК України у зв`язку з невиконанням відповідачем підрядних робіт у строк до 02.01.2026, а також заявлено вимогу про повернення авансу та сплату неустойки.

Згідно зі ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При наданні оцінки доводам АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» про порушення ТОВ «Альма-сервіс» строків виконання підрядних робіт за договором №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 суд, з огляду на відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика, враховує наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 по справі №916/3027/21 наголосила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 25.11.2025 ТОВ «Альма-сервіс» просило позивача погодити прохід 8-ми працівників компанії для виконання робіт на території заводу терміном на 2 місяці, а також проїзд трьох транспортних засобів. Докази відмови позивача у погодженні проходу працівників та проїзду транспортних засобів в матеріалах справи відсутні. Навпаки з наявних в матеріалах справи копій знімків екрана з програми про надання перепусток на територію заводу, а також службової записки від 26.11.2025, можна встановити, що такий допуск був наданий.

Таким чином, відсутність підписаного між сторонами акта приймання-передачі будівельного майданчика не була для ТОВ «Альма-сервіс» перешкодою для виконання прийнятих на себе зобов`язань, що, в тому числі, підтверджується діями відповідача, направленими на отримання перепусток на територію заводу. При цьому з дати сплати позивачем авансового платежу, тобто з 17.11.2025, ТОВ «Альма-сервіс» не зверталося із повідомленнями/листами про необхідність передання йому будівельного майданчика. Проте лише під час розгляду судом даного спору відповідач заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, посилаючись на недоведеність обставини порушення строків виконання підрядних робіт.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово посилався на принцип римського права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який базується ще на римській максимі «ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці». По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище (постанови Верховного Суду у справах № 910/19179/17, № 914/2622/16, № 914/3593/15, № 237/142/16-ц, № 911/205/18).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц, постанову Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №754/13893/19).

Враховуючи принцип venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), суд доходить висновку, що поведінка ТОВ «Альма-сервіс» не відповідає попереднім діям, на які позивач міг добросовісно покладатися. Наведене дозволяє суду дійти висновку, що відповідач принаймні з 25.11.2025 був обізнаним із початком перебігу строку виконання виконання підрядних робіт, а, отже, в такому випадку, 45-денний календарний строк виконання робіт слід рахувати з 26.11.2022. Таким чином, визначений договором строк виконання робіт сплинув 09.01.2026.

АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» у претензії від 05.02.2026, проти отримання якої відповідач не заперечував, повідомляло про відмову від договору №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 та просило повернути аванс.

Підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

При цьому, сама лише наявність правочину не є достатньою підставою для висновку про віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі такого договору. Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 903/357/21.

Враховуючи реалізацію позивачем права на розірвання договору №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025, господарський суд доходить висновку, що підстава, на якій ТОВ «Альма-сервіс» набуло кошти відпала, а, отже, відповідач зобов`язаний їх повернути на підставі ст. 1212 ЦК України. Наведене дозволяє суду дійти висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Альма-сервіс» на користь АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» попередньої оплати у розмірі 685 941,60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

З посиланням на приписи чинного законодавства та умови договору 044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 78 855,09 грн, нараховану на підставі п. 11.2 договору, штраф у розмірі 274 376,64 грн на підставі п. 11.2 договору, штрафу у розмірі 68 594,16 грн на підставі пп. 13.2.1 п. 13.2 договору, штраф у розмірі 137 188,32 грн на підставі п. 13.2.1 п. 13.2 договору, штраф у розмірі 274 376,64 грн на підставі п. 13.2.1 п. 13.2 договору.

Згідно з п. 11.2 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 за порушення строків виконання робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених робіт, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 20% відсотків.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за період з 02.01.2026 до 11.03.2026, суд дійшов висновку, що пеню слід нараховувати з 10.01.2026, тобто після спливу 45-ти календарних днів для виконання робіт. Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню у розмірі 69 533,81 грн, нараховану судом протягом періоду з 10.01.2026 до 11.03.2026.

Положеннями пп. 13.2.1 п. 13.2 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 передбачено, що за порушення строків виконання робіт (у тому числі, за порушення строків виконання окремих етапів робіт згідно з договором) та/або строку передачі виконаних робіт Підрядник сплачує Замовнику штраф:

- у розмірі 5% (п`ять відсотків) від вартості робіт по даному договору, який сплачується Замовнику протягом 5 (п`яти) календарних днів після закінчення відповідного строку виконання робіт;

- у випадку якщо Підрядник затримує виконання та/або передачу робіт Замовнику більше ніж на 10 (десять) календарних днів Підрядник сплачує додатково Замовнику штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від вартості робіт по даному договору;

- у випадку прострочення виконання та/або передачу робіт Замовнику більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів, Підрядник додатково до попередніх штрафів сплачує штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від вартості робіт по даному договору.

З посиланням на умови п. п. 11.2, 13.2 договору підряду №044-Єг/11.2025 від 05.11.2025 АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» нараховано та заявлено до стягнення штраф у загальному розмірі 754 535,76 грн. За результатом оцінки позовних вимог в цій частині позову господарський суд дійшов висновку, що вказаними пунктами передбачено відповідальність за порушення строку виконання одного і того зобов`язання на 5 днів, на 10 днів, на 30 днів (відповідальність передбачена різними пунктами двічі).

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 дійшла висновку, що стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки, як уже зазначалося вище, з установлених судами обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за договором підряду на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 10 календарних днів. Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 10 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду. Тому є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання робіт з впровадження цілісного програмного продукту, затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів; у решті штрафу слід відмовити.

Враховуючи нарахування АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» штрафу за прострочення виконання відповідачем зобов`язання на строк понад 30 календарних днів, яке включає в себе прострочення виконання зобов`язання на 5 та 10 днів, господарський суд, керуючись ст. 61 Конституції України, доходить висновку про наявність підстав для присудження до стягнення з ТОВ «Альма-сервіс» штрафу у найбільшому із нарахованих розмірів, тобто у сумі 274 376,64 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 480 159,12 грн позивачу необхідно відмовити.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності часткового задоволення заявленого акціонерним товариством «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» позову шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-сервіс» попередньої оплати у розмірі 685 941,60 грн, пені у розмірі 69533,81 грн, штрафу у розмірі 274 376,64 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладатися на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альма-сервіс» (65029, Одеська область, м. Одеса, Приморський р-н, вул. Князівська, буд.32, офіс 8; код ЄДРПОУ 38695744) на користь акціонерного товариства «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнко, 2/10; код ЄДРПОУ 14307699) попередню оплату у розмірі 685 941,60 грн (шістсот вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот сорок одна грн 60 коп.), пеню у розмірі 69 533,81 грн (шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять три грн 81 коп.), штраф у розмірі 274 376,64 грн (двісті сімдесят чотири тисячі триста сімдесят шість грн 64 коп.), судовий збір у розмірі 12 358,23 грн (дванадцять тисяч триста п`ятдесят вісім грн 23 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 22 жовтня 2026 р.

Суддя С.П. Желєзна