Решение № 140870722, 23.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2975/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/2975/26

За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 74, код ЄДРПОУ 45462724, електронна адреса: uzvs@uz.gov.ua)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтраст» (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 6, корпус 1, код ЄДРПОУ 42555674)

про стягнення 19 375,52 грн,

обставини справи:

21.07.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Акціонерного товариства (далі АТ) «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою (далі ТОВ) «Ексімтраст», в якій воно просить:

- стягнути суму боргу у розмірі 17 716,41 грн, 3% річних у розмірі 532,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 126,16 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги АТ «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Українська залізниця» посилається на невиконання договірних відносин, які виникли між ним та відповідачем у спрощений спосіб у розумінні ч.1 ст. 181 ГК України.

Ухвалою суду від 24.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

31.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 11.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/2975/26, справу постановив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

установив:

23.05.2025 та 09.06.2025 ТОВ «Ексімтраст» листами №19/05-2025 року та №12/05-2025 (далі Гарантійні листи) звернулося до АТ «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця», в яких повідомило про випадок затримки вагонів №61463980 та №61463873 по станції Козятин І, з причин нагріву буксового вузла колісної пари (код 157) та просили провести розслідування причин нагріву колісної пари.

У зазначених листах відповідач гарантував 100% оплату позивачу всіх документально підтверджених витрат, пов`язаних з обстеженням та технічним обслуговуванням вагону, після встановлення відповідальної сторони з оформленням відповідної документації (акт рекламації ф. ВУ41) на підставі рахунку, отриманого від вагонного депо, у тому числі збору за подачу й забирання вагонів на/з ремонтні/них колії/й підрозділу; збору за маневрову роботу, яка виконується не одночасно з подачею та збиранням вагонів на під`їзних коліях підрозділу, та/або на вимогу Замовника.

Згідно з вимогами пункту 6.1.8 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації - ЦВ-0043, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року № 417-Ц, при виявленні несправностей, що вимагають відчеплення вагонів, оглядач повідомляє по телефону чи радіозв`язку оператора ПТО про обсяг ремонту, виписує в двох екземплярах повідомлення форми ВУ-23М, якщо вагон загрожує безпеці руху, оглядач на звороті форми ВУ-23М вказує швидкість з якою вагон повинен прямувати до місця виконання ремонту і передає черговому по станції та оператору ПТО відповідному виробничому підрозділу за місцем розташування даного вагону.

Позивач зазначає, що для виконання технічного обслуговування під час підготовки вантажних вагонів до перевезень з відчепленням від складу потяга вагонів №61463980 та №61463873 відчеплено та подано на відповідні ремонтні колії.

На твердження позивача, беручи до уваги Гарантійні листи між сторонами склались господарські договірні відносини у спрощений спосіб у розумінні ч.1 ст. 181 ГК України (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

На підставі Гарантійних листів відповідачу виставлено рахунки на попередню оплату №497/038 від 31.05.2025 в сумі 2 072,86 грн, №615/038 від 24.06.2025 в сумі 1 640,83 грн.

Остаточна вартість технічного обслуговування вагонів №61463980 та №61463873 з урахуванням збору за подачу й забирання вагонів з/на ремонтні колії, станційних зборів, склала 17 716,41 грн.

Усі понесені витрати виставлені відповідачу за рахунками: від 31.05.2025 №497/038 на суму 2 072,86 грн плата за маневрову роботу та подавання вагону №6143980; від 16.06.2025 №536/038 на суму 6 047,27 грн плата за технічне обслуговування з відчепленням вагону №61463980; від 18.06.2025 №572/038 на суму 371,40 грн плата за забирання вагона №61463980; від 24.06.2025 №615/038 на суму 1 640,83 грн плата за подавання та маневрову роботу вагону №61463873; від 26.06.2025 №649/038 на суму 5 975,83 грн плата за технічне обслуговування з відчепленням вагону №61463873; від 30.06.2025 №678/038 на суму 1 608,22 грн плата за забирання та маневрову роботу вагону №61463873.

24.07.2025 позивач направив на електронну адресу та за адресою місцезнаходження відповідача лист №382 від 24.07.2025 з вимогою сплатити свої зобов`язання за отримані послуги.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач 23.04.2026 направив претензію щодо порушення оплати по Гарантійних листах, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №2210200054417.

Оскільки відповідач не сплачує заборгованість за надані послуги у розмірі 17 716,41 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Крім цього, посилаючись на ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних у розмірі 532,95 грн та інфляційні витрати у розмірі 1 126.16 грн, які також просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що за своєю правовою природою зазначені Гарантійні листи ТОВ «Ексімтраст» є односторонніми правочинами з відкладальною умовою та передбачають зустрічне виконання зобов`язань з боку перевізника (стаття 538 Цивільного кодексу України).

За змістом цих листів обов`язок ТОВ «Ексімтраст» щодо оплати вартості технічного обслуговування вагонів виникає не автоматично за фактом виконання будь-яких маніпуляцій з вагонами, а виключно за наявності сукупності двох обов`язкових умов:

1. Проведення повного, об`єктивного розслідування та офіційного встановлення винної (відповідальної) сторони у виникненні несправності (нагріві буксового вузла).

2. Складання та підписання належної документації Акта-рекламації форми ВУ-41, який єдиним легітимним документом суворої звітності на залізничному транспорті, що фіксує технічну вину сторону.

На думку відповідача, оскільки позивач не виконав зустрічних імперативних умов залізничного законодавства та умов самих Гарантійних листів щодо належного встановлення вини відповідача (а за вагоном № 61463980 взагалі офіційно спростував наявність несправності), обумовлена сторонами відкладальна обставина не настала.

Відповідно до норм цивільного права, якщо відкладальна умова не настала, права та обов`язки (у даному випадку обов`язок відповідача здійснити оплату) не виникають.

Отже, через невиконання позивачем умов правочину, у ТОВ «Ексімтраст» відсутні будь-які грошові зобов`язання за виставленими рахунками, а вимоги позивача про примусове стягнення коштів є прямим порушенням статей 212, 526 та 538 Цивільного кодексу України.

ТОВ «Ексімтраст» чітко обмежило межі свого волевиявлення. Оплата робіт була прямо обумовлена виключно фінальним результатом службового розслідування - встановленням відповідальної сторони та складанням Акта-рекламації форми ВУ-41.

21.03.2024 між ТОВ «Ексімтраст» та АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» було укладено Договір на надання послуг з ремонту вантажних вагонів № Л/В-24368п/НЮ.

На підставі Додаткової угоди № 2 від 07.02.2025 до вказаного Договору відбулася заміна сторони виконавця, і всі права та обов`язки за Договором у повному обсязі перейшли до Нового Виконавця філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

У межах цього Договору силами виробничого структурного підрозділу «Ремонтне вагонне депо Здолбунів» філії «УЗ Вагон-сервіс» вказаному вагону № 61463873 було проведено повноцінний капітальний ремонт, що підтверджується Повідомленням про приймання вантажних вагонів із капітального ремонту форми ВУ-36М № 540 від 28.02.2025.

Відповідно до пункту 4.2 Договору та пункту 9.1 Галузевого стандарту СТП 04-019:2018, вагоноремонтне підприємство, яке виконало капітальний ремонт вагона, несе повну гарантійну відповідальність за якість, надійність та роботоздатність відремонтованих вагонів, їх деталей та вузлів (включаючи буксові вузли колісних пар) до наступного планового виду ремонту.

08.06.2025, тобто менш ніж через чотири місяці після завершення капітального ремонту та в межах діючого гарантійного строку, вагон № 61463873 був відчеплений за показниками приладів КТСМ через нагрів буксового вузла колісної пари.

Комісійним розслідуванням, проведеним 17.06.2025 за участю представників залізниці, було встановлено, що причиною підвищеного нагріву буксового вузла є початкові надири типу «ялинка» на торцях роликів заднього підшипника.

Відповідно до Класифікатора основних несправностей вантажних вагонів К ЖА 2005, дана технічна несправність прямо пов`язана з якістю виконання попереднього планового або капітального ремонту у вагоноремонтному підприємстві.

Оскільки позивач усував власні недоліки в межах гарантії, у ТОВ «Ексімтраст» не виникло і не могло виникнути обов`язку оплачувати рахунки №649, №615 та №678 за нібито надані комерційні послуги.

Щодо безпідставності вимог стосовно вагона №61463980 та неправомірного нав`язування послуг за відсутності технічної несправності відповідач зазначає, що вагон був відчеплений 23.05.2025 по станції Козятин за превентивними показаннями засобів автоматичного контролю КТСМ з первинним діагнозом «нагрів підшипника».

ТОВ «Ексімтраст» керуючись принципом добросовісності та піклуючись про безпеку руху, направило залізниці гарантійний лист №19/05-25 від 23.05.2025, в якому просило провести виключно розслідування причин нагріву колісної пари та гарантувало оплату витрат у разі, якщо за результатами розслідування буде встановлено вину або відповідальність власника вагона.

30.05.2025 залізницею було проведено повний демонтаж та розслідування причин відчеплення, за результатами якого складено офіційний План розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар. У цьому документі комісія залізниці дійшла однозначного висновку: «Несправність «нагрів буксового вузла» не підтверджено. При демонтажі буксового вузла колісної пари порушень Інструкції ЦВ-0143 не виявлено. Монтаж буксового вузла відповідає Інструкції ЦВ-0143. Вагон знаходиться у технічно справному стані та готовий до випуску на колії загального користування».

Відповідно до пункту 7.3 діючого Галузевого стандарту СТП 04-021:2020 « Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням», у разі якщо після відчеплення вагона оглядачем залізниці за результатами детального огляду та демонтажу встановлено відсутність будь-яких бракувальних ознак несправності вузлів чи деталей, керівництво ПТО або начальник вагонного депо зобов`язані скасувати рішення про відчеплення вагона у зв`язку з відсутністю технічної необхідності у використанні ремонту, з подальшим оформленням повідомлення форми ВУ-36М з обов`язковою відміткою «розбракований».

Відповідач зазначає, що незважаючи на офіційне підтвердження повної технічної справності вагона та відсутність реального факту нагріву, працівники ВП «Ремонтне вагонне депо Козятин» філії «УЗ Вагон-сервіс» проігнорували вимоги власної інструкції, не здійснили процедуру розбракування вагона, а натомість примусово провели технічне обслуговування в обсязі ТОв-2 та виставили відповідачу акти виконаних робіт і рахунки (№ 536/038, № 497/038, № 572/038).

Позивач включив до рахунків по обох вагонах (№ 61463873 та № 61463980) вартість проведення маневрової роботи та станційних зборів (рахунки № 497/038, № 615/038, № 678/038).

Водночас, АТ «Укрзалізниця» видало обов`язкове для всіх філій Розпорядження № ЦД-14/2545н від 06.08.2025, яким прямо зазначив, що вартість маневрової роботи під час здійснення операцій з подачі та убрання вагонів не підлягає додатковому нарахуванню та стягненню з клієнтів.

ТОВ «Ексімтраст» на виконання первинних авансових рахунків позивача сплатило на користь філії «УЗ Вагон-сервіс» попередню оплату у загальному розмірі 5 435,06 грн: за рахунком № 445/038 від 26.05.2025 щодо вагона № 61463980 (сума 2 717,53 грн) та за рахунком № 509 від 09.06.2025 щодо вагона № 61463873 (сума 2 717,53 грн). Ці кошти перераховувалися залізниці як аванс під чітку договірну умову - проведення об`єктивного розслідування та встановлення технічної вини ТОВ «Ексімтраст» за актом форми ВУ-41.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Беручи до уваги направлення відповідачем на адресу позивача Гарантійного листа (вих.№12/05-25 від 09.06.2025) свідчить про укладення правочину у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, між сторонами у справі склалися правовідносини щодо надання послуг з обстеженням та технічним обслуговуванням вагонів №61463980 та №61463873.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Порядком експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування регламентують Правила експлуатації власних вантажних вагонів затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 року №17, відповідно до пункту 1.1 яких Правила є обов`язковими при перевезеннях вантажів вагонами, що перебувають у власності перевізників, операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4.1 СТП 04-021:2020 «Вагони вантажні залізниць колії 1520 мм. Правила з технічного обслуговування з відчепленням» підставою для проведення технічного обслуговування вагонів з відчепленням є повідомлення форми ВУ-23М.

Відповідно до пункту 4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред`явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу.

Ремонт (заміна) колісної пари через наявність понаднормативних дефектів осі, колеса або несправність буксового вузла внесено в Перелік ремонтних робіт (несправностей), за наявності яких власні вантажні вагони необхідно подавати для технічного обслуговування з відчепленням, який є Додатком №3 до Правил експлуатації власних вантажних вагонів (пункт 4.2 розділу IV).

Разом з тим, абзацом 1 п. 12.1 розділу 12 «Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу» Правил технічної експлуатації залізниць, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, визначено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.

Згідно вимог пункту 6.1.8 Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації - ЦВ-0043, затвердженої наказом Укрзалізниці від 25.09.2008 року № 417-Ц при виявленні несправностей, що вимагають відчеплення вагонів, оглядач повідомляє по телефону чи радіозв`язку оператора ПТО про обсяг ремонту, виписує в двох екземплярах повідомлення форми ВУ-23М, якщо вагон загрожує безпеці руху, оглядач на звороті форми ВУ-23М вказує швидкість з якою вагон повинен прямувати до місця виконання ремонту і передає черговому по станції та оператору ПТО відповідному виробничому підрозділу за місцем розташування даного вагону.

Відповідно до п. 7.3.1 наведеної Інструкції забороняється постановка в поїзд і пряму вання в ньому вагонів, у яких буксовий вузол з роликовими циліндричними підшипниками має хоча б одну з наступних несправностей:

- ослаблення болта кріплення оглядової або кріпильної кришки букси;

- підвищене нагрівання верхньої частини кор пусу букси. Температура верхньої частини букс у всьому составі повинна бути приблизно однако вою.

Порівняння температури букс прово дять з однієї сторони вагона чи состава. Дозволена експлуатація колісної пари з підвищеним нагрівом, якщо вона має пробіг не більше 600 км після повної ревізії букс за умов відсутності:

- несправностей підшипників;

- домішок і сторонніх тіл в мастилі;

- порушень складання візка.

Згідно з п. 7.3.5 наведеної Інструкції оглядач при русі пасажирських та ванта жних вагонів, а також на стоянках за зовнішніми ознаками виявляє несправні буксові вузли, темпера тура яких може і не відрізнятися від температури справних (температура визначається приладами безконтактного виявлення перегрітих букс).

Порядок технічного обслуговування букси:

- перевірити стан буксового вузла дотиком руки;

- оглянути корпус букси, лабіринтне кільце, перевірити нагрівання букси (за допомогою термометра для безконтактного вимірювання температури або контактного) і порівняти його з ін шими буксами цього ж вагона;

- шляхом простукування оглядової кришки ни жче її центра визначити справність торцевого кріплення.

Для виконання технічного обслуговування під час підготовки вантажних вагонів до перевезень з відчепленням від складу потяга вагонів №61463980 та №61463873 відчеплено та подано на відповідні ремонтні колії.

Господарський суд зазначає, що підтвердженням надходження вагонів на технічне обслуговування з відчепленням є повідомлення форми ВУ-36М №127 від 03.06.2025 та №237 від 21.06.2025, а також виходу його з ремонту.

Перелік ремонтних робіт, виконаних на по вагонах №61463980 та №61463873 вказано в дефектних відомостях на ремонт вантажних вагонів (форма ВУ-22) на вагон №61463980 від 03.06.2025 та на вагон №61463873 від 21.06.2026.

Також як убачається із матеріалів справи, позивач склав:

- щодо вагона №61463873: дефектну відомість на ремонт вантажного вагона (форма ВУ-22), план розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 17.06.2025, листок №57 обліку комплектації гальмівного обладнання вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням (форма ВУ-35Р-ГО-М), листок №57 обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням (форма ВУ-35Р-М).

- щодо вагона №61463980: дефектну відомість на ремонт вантажного вагона (форма ВУ-22), план розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 30.05.2025, листок №9 обліку комплектації гальмівного обладнання вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням (форма ВУ-35Р-ГО-М), листок №9 обліку комплектації вантажного вагона при всіх видах ремонту та технічному обслуговуванні з відчепленням (форма ВУ-35Р-М).

Крім того, позивач надав калькуляцію витрат на технічне обслуговування вантажного вагона №61463873 з відчепленням ТОв Козятин на суму 5 975,83 грн та калькуляцію витрат на технічне обслуговування вантажного вагона №61463980 з відчепленням ТОв Козятин на суму 6 047 грн.

Усі понесені витрати виставлені відповідачу за рахунками: від 31.05.2025 №497/038 на суму 2 072,86 грн плата за маневрову роботу та подавання вагону №6143980; від 16.06.2025 №536/038 на суму 6 047,27 грн плата за технічне обслуговування з відчепленням вагону №61463980; від 18.06.2025 №572/038 на суму 371,40 грн плата за забирання вагона №61463980; від 24.06.2025 №615/038 на суму 1 640,83 грн плата за подавання та маневрову роботу вагону №61463873; від 26.06.2025 №649/038 на суму 5 975,83 грн плата за технічне обслуговування з відчепленням вагону №61463873; від 30.06.2025 №678/038 на суму 1 608,22 грн плата за забирання та маневрову роботу вагону №61463873.

Розслідування випадків відчеплення вантажних вагонів через несправність або нагрівання буксового вузла здійснюється відповідно до галузевих регламентів Укрзалізниці, зокрема «Порядку дій працівників вагонного господарства під час розслідування випадків відчеплення вантажних вагонів по причині несправності буксового вузла колісної пари» та інструкції ЦВ-0143.

Цей процес чітко розмежований на кілька етапів: від виявлення на станції до повного демонтажу й встановлення винної сторони в депо.

Твердження відповідача про наявність у нього обов`язку з оплати за надані послуги тільки за наявності Акта-рекламації форми ВУ-41 береться судом до уваги щодо вагона №61463873.

Так, в плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 17.06.2025 вказано, що причиною нагріву або руйнування підшипника: початкові надири типу «ялинка» на торцях роликів заднього підшипника, які виникли внаслідок дії осьових «бокових сил» з послідуючим розривом масляної плівки. Також зазначено, що монтаж буксового вузла виконано згідно Інструкції ЦВ-0143.

Отже, комісія виявила порушення та, в силу вимог наведених нормативно-правових актів, мала скласти Акт рекламацію ВУ-41 або акт загальної форми ГУ-23, із зазначенням технічних причин несправності та встановити причетну (винну) сторону.

Проте, матеріали справи не містять Акт рекламацію ВУ-41 або акт загальної форми ГУ-23.

На підставі наведеного господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат щодо вагону №61463873 у розмірі 9 224,88 грн.

Водночас, в плані розслідування причин нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів від 30.05.2025 щодо вагона №61463980 установлено, що при демонтажі буксового вузла колісної пари порушення Інструкції ЦВ-0143 не виявлено. Монтаж буксового вузла виконано згідно Інструкції ЦВ-0143.

За відсутності несправності у позивача не виникає обов`язок щодо складення Акту рекламації ВУ-41 або акту загальної форми ГУ-23 та визначення винної сторони.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У зв`язку із чим, господарський суд приходить до висновку що підтвердженою належними доказами є заборгованість з витрат щодо вагону №61463980 у розмірі 8 491,53 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат господарський суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, № 646/14523/15- ц, у постановах Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов`язання в передбачений строк не виконав, у зв`язку із чим позивач правомірно нарахував 3% річних та інфляційні витрати.

Водночас, беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог суд здійснив власний розрахунок, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 256,14 грн та інфляційні витрати у розмірі 611,94 грн.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період (01.07.2025 - 02.07.2026, 367 днів):

IIc = (99.80000000 : 100) x (99.80000000 : 100) x (100.30000000 : 100) x (100.90000000 : 100) x (100.40000000 : 100) x (100.20000000 : 100) x (100.70000000 : 100) x (101.00000000 : 100) x (101.70000000 : 100) x (101.40000000 : 100) x (100.90000000 : 100) x (99.90000000 : 100) = 1.07206477

Інфляційне збільшення:

8491.53 x 1.07206477 - 8491.53 = 611.94

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де

С - сума заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов`язання:Кількість днів у періодіСумаз 01.07.2025 по 02.07.2026 8491.53 x 3 x 367 : 365 : 100367256.14Всього штрафних санкцій: 256.14 грн.

За таких обставин та правового регулювання, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

У силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд ураховує, що мінімальний розмір судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму 3 328 грн.

Керуючись ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтраст» (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 6, корпус 1, код ЄДРПОУ 42555674) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Є. Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (02092, м. Київ, вул. Алматинська, буд. 74, код ЄДРПОУ 45462724, електронна адреса: uzvs@uz.gov.ua) суму боргу у розмірі 8 491,53 грн, 3% річних у розмірі 256,14 грн, інфляційні витрати у розмірі 611,94 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 328 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23 жовтня 2026 р.

Суддя Т.І. Демченко