Постановление суда № 140752548, 28.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/52202/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025000000002893 від 06.11.2025, про продовження строку тримання під домашнім арештом відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 , підозрювана ОСОБА_4 (в залі суду), захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження щодо ОСОБА_4 строку домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, до 29.10.2026.

Клопотання обґрунтоване наявністю обґрунтованої підозри у заволодінні бюджетними коштами шляхом обману, збереженням ризиків переховування, знищення, приховування чи спотворення доказів та незаконного впливу на свідків. Прокурор посилається на тяжкість можливого покарання, ділові зв`язки підозрюваної, відомості про перетин нею державного кордону та необхідність завершення слідчих і процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечувала із мотивів викладених у її письмових запереченнях, згідно яких остання просить відмовити у продовженні домашнього арешту та застосувати запобіжних захід у вигляді особистого зобов`язання. Зазначає про відсутність порушень попередньо встановлених обмежень, сталі соціальні зв`язки, роботу підозрюваної, необхідність допомоги 87-річній матері та здачу паспорта для виїзду за кордон. Заперечує належне обґрунтування ризиків і підозри, посилаючись, зокрема, на виконання підприємством умов грантової програми та сплату податків. Пропонує визначити обов`язки, які забезпечать належну поведінку та можливість пересування для роботи й допомоги матері.

Підозрювана підтримала думку захисника.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора, письмові заперечення захисника, дослідивши долучені до них матеріали, оцінивши їх у сукупності, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002893 від 06.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. ОСОБА_4 повідомлено про підозру саме за ч. 4 ст. 190 КК України у редакції, зазначеній у повідомленні про підозру як чинна на час інкримінованих подій.

За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_4 , будучи фізичною особою-підприємцем та працівником ТОВ «ФЕРМА САВИН АГРО», за попередньою домовленістю з керівником цього товариства ОСОБА_6 брала участь в оформленні документів про постачання обладнання для переробки насіння соняшнику з метою отримання та подальшого використання грантових коштів усупереч заявленим цілям.

Прокурор зазначає, що до пакета документів для отримання гранту було включено договір купівлі-продажу від 02.11.2022 № 02/11-1 між товариством та ФОП ОСОБА_4 . Наказом Міністерства економіки України від 23.01.2023 № 573 товариству надано грант у сумі 7 615 000 грн, який зараховано на його рахунок 04.04.2023. Того ж дня між товариством та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 04/04-1, а 10.04.2023 оформлено рахунок на обладнання загальною вартістю 15 325 000 грн.

За змістом підозри товариство перерахувало ФОП ОСОБА_4 15 325 000 грн, у тому числі 7 615 000 грн грантових коштів, після чого вона здійснила подальші платежі на користь інших суб`єктів господарювання. Сторона обвинувачення стверджує, що оформлені документи створювали видимість постачання обладнання, яке ОСОБА_4 фактично не придбавала та не поставляла, а державі заподіяно шкоду у розмірі суми гранту. Наведені обставини є змістом підозри, а питання доведеності вини під час цього розгляду не вирішується.

29.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру. Згідно з матеріалами клопотання ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42410/26-к до неї застосовано нічний домашній арешт із забороною залишати зазначене житло з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби до 29.09.2026 включно, з обов`язком прибувати за викликами та передбаченими ухвалою винятками для невідкладної медичної допомоги і слідування до укриття.

За наведеними прокурором відомостями 24.09.2026 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 29.10.2026. Для його завершення необхідно отримати результати оглядів мобільних телефонів, допитати працівників товариства щодо хронології поставок обладнання, одержати висновок балістичної експертизи, вирішити пов`язані з ним процесуальні питання, а також виконати інші необхідні дії та вимоги щодо відкриття матеріалів стороні захисту.

Відповідно до статей 177, 178, 194 КПК України застосування запобіжного заходу потребує встановлення обґрунтованої підозри, конкретних процесуальних ризиків та оцінки достатності більш м`яких заходів з урахуванням відомостей про особу й виконання нею раніше покладених обов`язків. Продовження домашнього арешту за ч. 6 ст. 181 КПК України здійснюється в межах строку досудового розслідування за процедурою ст. 199 цього Кодексу. Попередня ухвала не звільняє прокурора від обґрунтування актуальності ризиків і необхідності збереження саме цього запобіжного заходу.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя враховує досліджені матеріали, на які посилається прокурор: висновок аналітичного дослідження ДПС України від 02.04.2026 № 86/99-00-08-01-01-20/40823190, висновок судово-економічної експертизи КНДІСЕ від 29.04.2026 № 3031/26-70, протоколи допитів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 29.07.2026, ОСОБА_9 від 19.02.2026, ОСОБА_10 від 18.02.2026, у взаємозв`язку з відомостями про договори, отримання гранту та подальший рух коштів.

Ці відомості стосуються предмета розслідування, характеру фінансово-господарських операцій і можливої участі ОСОБА_4 як постачальника за договорами та одержувача коштів. У сукупності вони дають фактичну основу для припущення про її можливу причетність до описаних дій. При цьому назви висновків та сам факт проведення експертизи не підміняють оцінки сукупності матеріалів, а фінансові операції самі по собі не означають доведеності шахрайського умислу.

Доводи сторони захисту про виконання умов грантової програми, створення робочих місць і сплату податків у сумі понад 15 000 000 грн стосуються перевірки версії сторони обвинувачення. Однак подальша господарська діяльність товариства та податкові платежі самі по собі не спростовують можливості подання недостовірних відомостей при отриманні гранту або оформлення операцій, які не відповідали фактичному постачанню обладнання. Податкові зобов`язання, умови збереження грантової допомоги та фактичне цільове використання одержаних коштів є пов`язаними, але окремими обставинами, які мають оцінюватися у їх взаємозв`язку.

Тому наведене захистом не дає підстав лише на цій підставі визнати підозру необґрунтованою. Водночас остаточне встановлення факту обману, первісного умислу, реальності поставок та розміру шкоди виходить за межі питання про необхідний запобіжний захід і не може підмінятися прийняттям версії прокурора як доведеного обвинувачення.

Оцінюючи ризик переховування, слідчий суддя враховує тяжкість можливого покарання за повідомленою підозрою у сукупності з характером інкримінованих фінансових операцій та наведеними відомостями про можливість виїзду підозрюваної за кордон. Ці обставини зберігають значення для забезпечення її доступності органу розслідування та суду, однак не є достатніми для висновку про необхідність подальшої заборони залишати житло у нічний час.

Прокурор не навів даних про спроби ОСОБА_4 ухилитися від викликів, приховати місце перебування чи залишити житло з порушенням попередньої ухвали. За доводами захисту, перетин кордону був короткочасним: виїзд 09.05.2022 та повернення 13.05.2022, тобто задовго до повідомлення про підозру. Така поїздка із поверненням в Україну не доводить наміру переховуватися у цьому провадженні. Посилання на відсутність майна також не замінює оцінки фактичного місця проживання, роботи і сімейних зв`язків; відомості реєстру речових прав на нерухоме майно не дають самі по собі повної характеристики майнового стану особи.

Слідчий суддя враховує наведені захистом обставини здачі паспорта для виїзду за кордон, роботи підозрюваної, визначеного місця проживання та допомоги матері похилого віку. Відсутність даних про порушення встановлених обмежень протягом майже двох місяців, коли домашній арешт діяв лише в нічний період, є істотною для оцінки можливості забезпечити її явку без подальшого домашнього арешту. За сукупністю обставин потреба запобігати ризику ухилення зберігається в обмеженому ступені, який допускає застосування особистого зобов`язання із забезпеченням актуальності відомостей про місце перебування підозрюваної.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення доказів у клопотанні не конкретизовано, які саме речі чи документи залишаються у фактичному розпорядженні ОСОБА_4 , де вони перебувають та які дії вона може вчинити щодо них. Посилання на можливі чорнові записи без відомостей про їх існування і доступ до них недостатнє. Згадка про відомості щодо осіб, які сприяли заволодінню землями, не співвіднесена прокурором із предметом підозри щодо грантових коштів та не обґрунтовує відповідного ризику саме у цьому провадженні.

Необхідність отримати результати огляду мобільних телефонів також сама по собі не свідчить, що підозрювана може впливати на вже передані для дослідження носії. Даних про знищення або приховування доказів під час дії попередньої ухвали прокурор не навів. Отже, цей ризик не підтверджений конкретними обставинами, які вимагали б продовження домашнього арешту.

Щодо незаконного впливу на свідків прокурор посилається на трудові й ділові контакти ОСОБА_4 з працівниками товариства та його контрагентами. Однак обізнаність із цими особами не тотожна наявності фактичного впливу на їхню процесуальну поведінку. Клопотання не містить конкретних відомостей про погрози, схиляння до зміни показань, узгодження неправдивих пояснень чи використання залежності свідків від підозрюваної.

Сторона захисту зазначає, що ОСОБА_4 продовжує працювати у товаристві, а отже, під час дії нічного домашнього арешту могла мати робочі контакти вдень. За відсутності відомостей про використання таких контактів для перешкоджання розслідуванню сам намір слідства допитати працівників підприємства не доводить необхідності обмежувати пересування підозрюваної з 23:00 год. до 06:00 год. Прокурор не пояснив, як саме нічна заборона забезпечить запобігання заявленому впливу за наведених умов.

Окремо слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про потребу допомоги 87-річній матері, можливість її перевезення до безпечнішого місця у разі погіршення безпекової ситуації, а також поїздки підозрюваної для виконання трудових обов`язків до виробничих потужностей у Чернігівській області. У запереченнях наведено посилання на медичні та сімейні документи і довідку з місця роботи. Зазначені обставини мають значення для оцінки сімейних та соціальних зв`язків і співмірності подальших обмежень.

Загальна безпекова ситуація сама по собі не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу. Проте конкретні потреби допомоги матері та виконання роботи підлягають врахуванню разом з належною попередньою поведінкою підозрюваної та недоведеністю необхідності подальшого обмеження її пересування. За таких умов продовження домашнього арешту не обґрунтоване лише посиланням на тяжкість підозри та незавершеність слідчих дій.

Отримання експертних висновків, результатів оглядів і проведення допитів пояснює потребу в продовженні розслідування, але не доводить неможливості його завершення за особистого зобов`язання. Балістична експертиза та рішення щодо виявлених боєприпасів, за відсутності обґрунтування зв`язку ОСОБА_4 із відповідним епізодом, не можуть самостійно виправдовувати подальший домашній арешт за підозрою у шахрайстві.

Таким чином, обґрунтована підозра та обмежений ризик ухилення, який потребує забезпечення явки і відомостей про місце перебування, зберігаються. Разом із тим недостатність більш м`якого запобіжного заходу прокурором не доведена. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України належну процесуальну поведінку можна забезпечити особистим зобов`язанням із покладенням обов`язку прибувати за кожною вимогою та повідомляти про зміну місця проживання й роботи.

З урахуванням відомостей про попереднє виконання обов`язків та соціальні зв`язки необхідність додаткової заборони виїзду за межі певної території, загальної заборони спілкування зі свідками або іншого обмеження контактів належно не обґрунтована. Пропозиція захисту про можливість установлення таких обмежень сама по собі не створює підстав для їх покладення. Обсяг обов`язків визначається доведеною процесуальною потребою, а не лише переліком запропонованих сторонами умов.

Обов`язок повідомляти про зміну місця проживання та роботи до 29.10.2026 забезпечить актуальність контактних відомостей і можливість своєчасного виклику підозрюваної протягом продовженого строку досудового розслідування. Разом з обов`язком прибувати за кожною вимогою цього достатньо для забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 за встановлених обставин.

Керуючись статтями 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 199, 205, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зобов`язавши останню прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, а також строком до 29.10.2026 повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи.

У іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Визначити строк дії ухвали до 29.10.2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала в частині відмови в продовженні строку домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_11