Решение № 140744248, 20.10.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/166/26

справа № 294/496/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.,

представника позивача- адвоката Розмаїтої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чуднів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок з будівлями та господарськими спорудами АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що разом з дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживає у будинку за вищевказаною адресою з 2010 року, тобто більше десяти років, добросовісно, відкрито та безперервно володіючи даним житловим будинком. За час проживання у вказаному будинку позивачка за власні кошти проводила поточні ремонти, сплачувала комунальні послуги, підтримувала будинок та прибудинкову територію у належному технічному та естетичному стані, обробляла земельну ділянку та сплачувала за неї податок. Також за весь час користування вказаним об`єктом нерухомості претензій до ОСОБА_1 ніхто не заявляв. Замовником технічного паспорта на будинок був чоловік позивачки, який був мобілізований та загинув під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини.

Ухвалою судді від 23.06.2026 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 03.09.2026.

Ухвалою суду від 03.09.2026 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 14.10.2026.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Розмаїта М.В. позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, звернула увагу суду, що позивачка добросовісно, відкрито, безперервно володіє і користується будинком з 2010 року, протягом усього часу будь які інші особи на будинок не претендують, позивачка утримує будинок в належному стані, здійснює поточні ремонти, оформила технічну документацію на будинок, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач Чуднівська міська рада Житомирської області в судове засідання не з`явився. Від представника відповідача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи без участі представника Чуднівської міської ради за наявними матеріалами справи, проти заявлених вимог ОСОБА_1 не заперечують.

Заслухавши учасників процесу, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до довідки № 914 від 04.06.2020, виданої Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації, станом на 31.12.2012 згідно наявних даних паперових носіїв житловий будинок АДРЕСА_1 (до змін Чуднівського) району по праву приватної власності в БТІ не зареєстрований (а.с.17).

На ім`я чоловіка позивачки ОСОБА_5 на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 виготовлено технічний паспорт (а.с.10-14).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 04.06.2024Центром надання адміністративних послуг Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16).

Згідно сповіщення №3/2318 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.05.2024, солдат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойових завдань у районі населеного пункту Мала Токмачка Роботино Пологівського району Запорізької області (а.с.15).

Відповідно до довідки № 44, виданої 06.03.2025 Стовпівським старостинським округом №7 Чуднівської міської ради Чуднівського району Житомирської області ОСОБА_1 , 1987 року народження, жительці АДРЕСА_1 про те, що вона дійсно проживає та зареєстрована за вищевказаною адресою більше 10 ти років утримує будинок в належному стані та сплачує земельний податок з фізичних осіб. Житловим будинком загальною площею 59,3 разом з прибудовами користується, володіє постійно, відкрито і безперервно. Староста старостинського округу не заперечує проти оформлення права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 . Інші особи, які претендують на даний будинок відсутні. Земля за вищевказаною адресою не приватизована (а.с.9).

Згідно з довідкою № 917/7 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 27.02.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.03.2022 Виконавчим комітетом Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянин України ОСОБА_5 та громадянка України ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 10.12.2012 Виконавчим комітетом Стовпівської сільської ради Чуднівського району Житомирської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянин України ОСОБА_5 та громадянка України ОСОБА_1 (а.с.8).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що проживає в АДРЕСА_2 , працює в Стовпівському старостинському окрузі з листопада 2010 року. В 2011 році позивачка ОСОБА_1 з чоловіком та маленькою дитиною приїхала до села та придбала будинок у ОСОБА_7 , який на даний час помер. Документів на даний будинок не було, право власності не оформлено, про те, що придбавали будинок позивачка з сім`єю, немає. Після смерті ОСОБА_8 його дочка ОСОБА_9 , яка проживає в м. Чуднів, спадщину не прийняла. Таким чином, з 2010 року будь яких документів на будинок немає, згідно погосподарських книг будинок нікому не належав. Після фактичного придбання позивачкою будинку ОСОБА_1 з дітьми постійно в ньому проживає, працює у школі в м. Чуднів поваром, чоловік її загинув у 2023 році. Позивачка проводить постійні ремонти будинку, утримує його.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надала показання, що проживає у АДРЕСА_3 , є сусідкою позивачки через дорогу. Пам`ятає, що приблизно з 2011 року ОСОБА_11 та її чоловік заселились у будинок разом з дитиною. Знає, що позивачка за будинок домовлялась з ОСОБА_9 , дочкою померлого ОСОБА_7 , який перед цим там проживав. ОСОБА_9 , дочка покійного ОСОБА_12 , висловлювалась, що продала для позивачки будинок. З моменту заселення ОСОБА_1 у спірний будинок постійно у ньому проживає з дітьми, чоловік позивачки загинув на війні у 2023 році. Будинок доглянутий, позивачка здійснює там ремонти, обробляє город.

Частина 1 ст. 344 ЦПК України визначає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі №910/17274/17 зробила висновок стосовно умов набуття права власності за набувальною давністю, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності. Це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ. Воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, а саме: - наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; - законність об`єкта володіння; - добросовісність заволодіння чужим майном; - відкритість володіння; - безперервність володіння; - сплив установлених строків володіння; - відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як підставу для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб?єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов?язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. До цього висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 27.09.2018 у справі № 571/1099/16-ц.

Зважаючи на викладену вище практику Верховного Суду, враховуючи принцип «найбільш вірогідних доказів» суд дійшов висновку, що наданими позивачем та зібраними у цій справі доказами підтверджується факт добросовісного заволодіння ОСОБА_1 житловим будинком АДРЕСА_1 , а також те, що у самого добросовісного набувача на момент заволодіння майном були відсутні передбачені законом підстави для набуття власності на нього, оскільки придбавав майно у особи, в якої відсутнє право власності, однак він не знав і не міг знати про це.

З 2010 року позивач добросовісно та безперервно користується будинком, здійснює його утримання та ремонт. Обставин, які б свідчили, що позивачка вселена та користується будинком протиправно, судом не виявлено, будь які інші особи на вказане майно не претендують.

Отже, враховуючи, що позивачка фактично володіє майном - житловим будинком, на дане майно не претендують інші особи, вона відкрито, безперервно і тривало володіє ним, поводиться з ним як власник, закон не обмежує і не забороняє таке набуття права власності, як набувальна давність, суд вбачає передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачем права власності за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на житловий будинок з будівлями та господарськими спорудами АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА