Решение № 140744250, 20.10.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/337/26

справа № 294/1826/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:

- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,

- позивачки ОСОБА_1 ,

- представника позивачки - адвоката Курези В.В.

- відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ставищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 17 від 20.03.2025, складеного Ставищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області, відомості про ОСОБА_3 як батька дитини; визнати ОСОБА_2 батьком дитини та внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог посилається на те, що ОСОБА_1 з початку 2024 року перебуває у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син, ОСОБА_4 . Однак на момент народження дитини ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , який з початку повномасштабної війни був мобілізований до лав Збройних Сил України та під час виконання бойових завдань у жовтні 2022 року пропав безвісти. У зв`язку з тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на момент народження дитини не було розірвано, при реєстрації народження дитини відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 СК України батьком дитини у її свідоцтві про народження було записано саме ОСОБА_3 . Фактично ж син був народжений від цивільного чоловіка ОСОБА_2 , який визнає, що є біологічним батьком дитини. Біологічне походження дитини від ОСОБА_2 підтверджується висновком експертного дослідження Медико-генетичного центру "Мама Папа" №50416 від 15.10.2025, яким встановлено, що ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 становить 99,9999997%.

Ухвалою судді від 18.06.2026 у справі відкрито провадження, призначено підготовче судове засідання на 24.08.2026.

У підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 04.09.2026.

Ухвалами суду від 04.09.2026 задоволено заяву представника позивачки про зміну предмету позову, залучено до справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 , підготовче судове засідання відкладено на 14.10.2026.

Ухвалою суду від 14.10.2026 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 14.10.2026.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав раніше подану до канцелярії суду 25.06.2026 заяву про визнання позову, пояснив, що дійсно є біологічним батьком дитини та просить суд задовольнити позовні вимоги позивачки.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, викликався судом шляхом скерування повістки за місцем реєстрації його проживання.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ставищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явилась, однак від представника 15.09.2026 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

У відповідності до вимог ст. 223 ЦПК України, зважаючи на думку учасників процесу, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених сторін, які не з`явились до суду.

Заслухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.2025 Ставищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , батьком значиться - ОСОБА_3 (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 30.04.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чуднівського районного управління юстиції у Житомирській області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 30.04.2014 укладено шлюб.

Відповідно до сповіщення сім`ї зниклого безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/2457 від 04.10.2022, з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командиром міномету 3 обслуги 2 мінометного взводу мінометної батареї військової частини НОМЕР_3 , поблизу АДРЕСА_1 в ході бою з ворожими силами було втрачено візуальний контакт. Вважати таким що зник безвісти. Вказаний факт також підтверджується долученим актом службового розслідування від 20.10.2022 (а.с. 20-22).

У відповідності до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022060470000189, 06.10.2022 внесено відомості за фактом втрати будь - якого зв`язку з ОСОБА_3 , розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, остаточне рішення не прийнято.

З висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №50416 від 15.10.2025 вбачається, що ймовірність того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в рамках проведеного дослідження складає 99,9999997%. (а.с.23- 39).

Статтею 51 Конституції України, частинами 2, 3 статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.

Статтею 125 СК України передбачено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою , походження дитини від батька визначається зокрема за рішенням суду . Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою яка утримує та виховує дитину , а також самою дитиною , яка досягла повноліття .

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Статтею 138 СК України передбачено, що жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Позивачка ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який на підставі ст. 122 СК України записаний батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, висновком експертного дослідження №50416, сповіщенням сім`ї зниклого безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 №3/2457 від 04.10.2022 та іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою, достовірно встановлено, що ОСОБА_3 не є біологічним батьком дитини, рахується зниклим безвісти з вересня 2022 року, а біологічним батьком дитини є ОСОБА_2 .

Сімейний кодекс України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Згідно роз`яснень, які містяться у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №478/690/18, висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

За таких обставин, а саме що запис про батька дитини ОСОБА_3 у свідоцтві про народження ОСОБА_4 був здійснений в порядку ст. 122 СК України прийнявши до уваги, що ОСОБА_2 визнав себе батьком, а також факт батьківства підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження, суд вважає за можливе визнати, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За тих же обставин, а також враховуючи дотримання позивачкою позовної давності, передбаченої ч. 3 ст. 138 СК України, суд приходить до висновку, що наявні всі підстави для задоволення вимоги ОСОБА_1 про виключення відомостей про ОСОБА_3 як батька з актового запису про народження її дитини.

Відповідно до пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011за № 55/18793), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

За приписом пункту 2.16.7 даних Правил, на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зважаючи на клопотання про залишення судових витрат за позивачкою, яке міститься в позові, суд не стягує судових витрат з відповідачів.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ставищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни в актовий запис № 17 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 20.03.2025 Ставищенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де у графі «прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », у графі «по батькові» з « ОСОБА_7 » змінити на « ОСОБА_8 », ім`я та дату народження дитини залишити без змін. Батьком дитини вказати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, виключивши попередні відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА