Решение № 140744247, 20.10.2026, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 2/294/171/26

справа № 294/1915/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Білери І.В., за участі:

секретаря судового засідання - Івашкевич В.П.

представника позивача - Розмаїтої М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чуднів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на житловий будинок з будівлями та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Позов мотивує тим, що з 2011 року безперервно володіє та користується житловим будинком АДРЕСА_1 , в якому до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала мати позивача ОСОБА_2 , якій рішенням засідання виконкому виконавчого комітету Дубищенської сільської ради №24 від 18.03.2009 надай дозвіл на оформлення права власності на даний житловий будинок, однак матір не скористалася своїм правом, право власності не оформила та померла. Понад 10 років позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє, користується житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, за час користування вказаним житловим будинком за свої кошти проводив поточні ремонти, підтримував будинок та прибудинкову територію у належному технічному та естетичному стані, обробляв біля будинку земельну ділянку та сплачував за неї податок. За весь час володіння та користування позивачем будинком, жодна особа не заявляла вимог про право на майно та не перешкоджала у володінні нерухомим майном. Окрім позивача ніхто не претендує на вказаний об`єкт нерухомості і не заявляє претензій на нього. У зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, останній позбавлений можливості реалізувати своє право власності щодо нього, а тому звертається до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Ухвало судді від 23.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 03.09.2026.

Ухвалою суду від 03.09.2026 підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд справи на 14.10.2026.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити. Додатково пояснила, що позивач з 2013 року відкрито, добросовісно та безперервно володіє житловим будинком, здійснює поточні ремонти у ньому, протягом усього часу користування житловим будинком ніхто не претендує на нерухоме майно. Раніше у житловому будинку проживала мати позивача, однак після її смерті спадщину останній не прийняв у зв`язку з відсутністю на нерухоме майно будь яких правовстановлюючих документів. Визнання права власності за позивачем на житловий будинок не порушує прав та інтересів будь яких осіб.

Відповідач Чуднівська міська рада Житомирської області в судове засідання не з`явився, від представника ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами справи, щодо позовних вимог позивача не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Встановлено, що відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/016923605 від 14.11.2025 ОСОБА_1 з 25.12.2000 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).

18.03.2009 рішенням засідання виконавчого комітету Дубищенської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №24 «Про оформлення права власності ОСОБА_2 на житловий будинок» вирішено оформити право власності та видати свідоцтво на право власності ОСОБА_2 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок у Бердичівському БТІ (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , мати позивача, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 11.01.2013 виконкомом Дубищенської сільської ради Чуднівського району (а.с.10).

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №50699240 від 27.01.2018 вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину, номер у спадковому реєстрі 61919366, спадкоємець ОСОБА_1 (а.с. 11).

Довідкою Дубищанського старостинського округу №4 Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області №362 від 14.11.2025 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проживав без реєстрації по АДРЕСА_1 та прийняв спадщину на даний житловий будинок.

Згідно виписки з погосподарських книг Дубищенського старостинського округу №4 Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області №361 від 14.11.2025 з 01.01.2011 по даний час за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , значиться житловий будинок в АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,35 га, в т.ч. 0,25 га для ОЖБ та 0,10 га для особистого селянського господарства, та була в користуванні з 2011 року (а.с. 13).

05.12.2016 рішенням 12 сесії 7-го скликання Дубищенської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №143 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на території Дубищенської сільської ради» позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,35 га, в тому числі 0,25 га для обслуговування житлового будинку на території Дубищенської сільської ради, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 14).

За заявою позивача на його ім`я 02.05.2025 КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с.15-17).

Згідно довідки № 806 від 15.05.2025, виданої Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 про те, що станом на 31.12.2012 згідно наявних даних паперових носіїв, житловий будинок АДРЕСА_1 в БТІ не зареєстрований (а.с.18).

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність є однією із підстав набуття права власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Відтак, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 частини третьої статті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у ЦК України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Подібні правові висновки зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17, а також у постанові Верховного Суду від 10.01.2023 у справі №462/1720/21.

Аналізуючі виниклі у цій справі відносини, суд приходить до переконання про відсутність усіх обставин, передбачених статтею 344 ЦК України, необхідних для набуття ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю .

Так, як вбачається з рішенням засідання виконавчого комітету Дубищенської сільської ради Чуднівського району Житомирської області №24 від 18.03.2009, право власності на спірний житловий будинок набула мати позивача, ОСОБА_2 , однак за життя не оформила правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем усього майна після смерті матері ОСОБА_2 , та, відповідно до довідки Дубищанського старостинського округу №4 Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області №362 від 14.11.2025 прийняв спадщину на спірний житловий будинок.

Відповідно до ст. 344 ЦК України набувальна давність поширюється на безтитульне володіння чужим майном. Спадкоємець ОСОБА_1 же володіє майнам, у тому числі спірним житловим будинком, у силу закону як правонаступник через фактичне прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 . Тобто його володіння є похідним від прав спадкодавця ОСОБА_2 , а не «чужим» чи самовільним у розумінні набувальної давності.

Отже, позивач як спадкоємець після смерті матері чудово знає, кому належало майно та чиї права він продовжує реалізовувати, що виключає «добросовісність» заволодіння майном у розумінні ст. 344 ЦК України.

При цьому, відсутністю у спадкодавця ОСОБА_2 зареєстрованого права власності на житловий будинок не може слугувати підставою для висновку, що користування ОСОБА_1 таким майном було безтитульним. Якщо спадкодавець за життя з якихось причин не оформив своє право власності, але майно належало йому на законних підставах, це майно входить до складу спадщини. У такому разі захист прав спадкоємця має здійснюватися шляхом подання до суду позову про визнання права власності в порядку спадкування, предметом доказування у якому є законність набуття майна самим спадкодавцем та факт прийняття спадщини спадкоємцем, а не строки давності володіння.

Отже, суд вважає, що між сторонами виникли спадкові правовідносини, оскільки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав померлій матері ОСОБА_1 ОСОБА_2 , а отже таке майно не є чужим для спадкоємця, або майном, власник якого невідомий.

В контексті положень ст. 344 ЦК України ОСОБА_1 не є безтитульним добросовісним набувачем спірного житлового будинку, а сама по собі відсутність правовстановлюючих документів та відсутність державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, як і тривалість, відкритість і безперервність користування спірним майном за таких обставин, не є достатніми підставами для набуття права власності за набувальною давністю, оскільки позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

У зв`язку із зазначеним, судом також не приймається до уваги заява відповідача про визнання позовних вимог, оскільки це суперечить закону.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не доведені належними та допустимими доказами та заявлені з невірно обраним способом захисту, оскільки застосування норм статті 344 ЦК України до спадкових відносин є підміною інституту спадкового правонаступництва інститутом набувальної давності, а тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Ірина БІЛЕРА