Постановление суда № 140710734, 19.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2026 р.№ 400/9671/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "НІКЮТАС", пров. Янтарний, 8,с. Калинівка (Єланецький),Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55553,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2026 №1451614290706, №1451714290706, №1451814290706,ВСТАНОВИВ:

В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НІКЮТАС" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.07.2026.

Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.09.2026.

Судове засідання 01.09.2026 не відбулось в зв`язку з неявкою представника позивача.

Наступне судове засідання призначено на 13.10.2026.

12.10.2026 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів. Позивач просить витребувати:

1. Акт від 23.04.2026 № 684/14-29-07-06/33132979 про неможливість розпочати та провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НІКЮТАС», разом із додатками, матеріалами та документами, що підтверджують обставини, викладені в акті.

2. Документи, що підтверджують фактичний вихід посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області 23.04.2026 за податковою адресою позивача, зокрема документи щодо складу посадових осіб, які здійснювали вихід, та матеріали, на підставі яких встановлено відсутність підприємства і його посадових осіб.

3. Документи, складені або направлені відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470, після складання акта від 23.04.2026, а саме документи щодо повідомлення керівника відповідного органу ДПС про неможливість проведення перевірки та запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «НІКЮТАС».

4. Відомості про орган, до якого направлявся запит щодо встановлення місцезнаходження позивача, із зазначенням дати, вихідного номера, способу направлення та доказів його отримання адресатом, а також копії відповідних запитів, супровідних листів, відповідей та інших документів, отриманих за результатами їх розгляду.

5. Доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Миколаївській області від 24.04.2026 № 1245/14-29-07-06-05, на яку відповідач посилається у відзиві як на документ, що передував прийняттю рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

6. Детальний розрахунок строків давності окремо за кожним податковим періодом, охопленим перевіркою, за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.07.2026, із зазначенням: виду податку, звітного періоду та відповідної податкової декларації; граничного строку подання декларації та фактичної дати її подання; дати початку перебігу строку давності; загальної тривалості строку давності, застосованої відповідачем; конкретних періодів, протягом яких перебіг строку давності, за позицією відповідача, зупинявся або не здійснювався; правової підстави для врахування кожного такого періоду; кількості календарних днів, які відповідач виключив із загального строку або додав до нього; кінцевої дати строку давності, визначеної відповідачем; обґрунтування того, чому станом на 21.07.2026 контролюючий орган вважав себе уповноваженим визначати відповідні грошові зобов`язання.

В судовому засіданні, яке відбулось 13.10.2026 за участю представника відповідача, останній проти задоволення клопотання заперечив.

Також, до суду надійшли письмові заперечення відповідача.

Представник позивача в судове засідання 13.10.2026 не з`явився, причини неявки не повідомив.

Частиною 6 ст. 243 КАС України передбачено, що для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву. Такі ухвали підписуються складом суду, який розглядає справу.

При розгляді клопотання позивача, суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено у ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України, у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Оцінивши клопотання позивача на предмет відповідності цим вимогам, суд зазначає, що в ньому не обґрунтовано, яке значення має кожен з доказів для вирішення справи по суті, також не зазначено заходів, яких відповідач вжив для отримання доказів самостійно, не додано доказів вжиття таких заходів, та (або) причин неможливості самостійного отримання доказів.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд враховує, що провадження у справі відкрито 10.08.2026, в судові засідання, які призначались на 01.09.2026, 13.10.2026 позивач не з`явився, доказів поважності причин неявки до суду не надав.

Позивач пов`язує необхідність витребування доказів з отриманням відзиву на позов. Суд встановив, що відзив надійшов до кабінету позивача 31.08.2026. Проте клопотання про витребування доказів підготовлено і направлено до суду лише 11.10.2026.

За таких обставин, суд вважає, що у позивача було достатньо часу для вжиття заходів для отримання доказів самостійно і лише в разі негативного вирішення цього питання були б наявні належні підстави звернутись з відповідним клопотанням до суду в межах підготовчого провадження.

При цьому, клопотання позивача не містить мотивів, з яких останній не дотримався передбачених ч. 2 ст. 80 КАС України вимог, які є необхідними передумовами для витребування доказів судом.

Крім того, суд звертає увагу, що, обґрунтовуючи необхідність витребування певних доказів (акт від 23.04.2026 № 684/14-29-07-06/33132979 про неможливість розпочати та провести документальну позапланову виїзну перевірку, доповідну записку від 24.04.2026) позивач виходить з того, що посилання на ці докази містяться у відзиві. Тобто, у клопотанні не зазначено, яке значення мають ці докази для справи за межами заперечень відповідача.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України відповідач, з огляду на принципи змагальності та диспозитивності має свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, наслідком ненадання відповідачем певних доказів, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, є вирішення справи на підставі наявних доказів.

Що стосується доказів, зазначених в пункті 2-4 прохальної частини клопотання про витребування доказів, а саме: документи, що підтверджують фактичний вихід посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області 23.04.2026 за податковою адресою позивача, зокрема документи щодо складу посадових осіб, які здійснювали вихід, та матеріали, на підставі яких встановлено відсутність підприємства і його посадових осіб; документи, складені або направлені відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470, після складання акта від 23.04.2026, а саме документи щодо повідомлення керівника відповідного органу ДПС про неможливість проведення перевірки та запит на встановлення місцезнаходження ТОВ «НІКЮТАС»; відомості про орган, до якого направлявся запит щодо встановлення місцезнаходження позивача, із зазначенням дати, вихідного номера, способу направлення та доказів його отримання адресатом, а також копії відповідних запитів, супровідних листів, відповідей та інших документів, отриманих за результатами їх розгляду, суд зазначає таке.

З матеріалів справи не встановлено, що за результатами фактичного виходу посадових осіб ГУ ДПС у Миколаївській області 23.04.2026 за податковою адресою позивача складались будь-які документи, а також що відповідачем направлялись запити для встановлення місцезнаходження платника податків і отримувались документи за результатми таких запитів.

Отже, витребування таких документів не має фактичних підстав.

Відносно детального розрахунку строків давності окремо за кожним податковим періодом, охопленим перевіркою, за результатами якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.07.2026, суд наголошує, що предметом витребування можуть бути конкретні наявні докази, які містять інформацію про обставини, що мають значення для справи. Стаття 80 КАС України не передбачає обов`язку сторони створювати документи, які раніше не складалися, формувати нові переліки або реконструювати внутрішній документообіг спеціально для виконання вимоги іншого учасника справи.

Натомість, з клопотання позивача в цій частині суд встановив, що йдеться про докази, які наразі не існують. Тобто, позивач просить суд зобов`язати відповідача створити певний доказ, що не узгоджується з ст. 80 КАС України.

Також суд, з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин справи, не вбачає підстав для самостійного витребування вказаних доказів. Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Керуючись статтями 79, 80, 248, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікютас» про витребування доказів від 12.10.2026 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Суддя Л.Л. Дерев`янко