Решение № 140710736, 19.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 р.№ 400/4533/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ,04053, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м . Миколаїв,54008 ,провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (відповідач - 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач-2), у якому просила:визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо незарахування до її страхового стажу періодів роботи з 01.06.1992 по 01.04.1993, з 02.04.1993 по 31.08.1993, з 01.09.1993 по 31.03.1997 та з 01.04.1997 по 23.03.1998; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити донарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до загального страхового стажу зазначених періодів роботи з дати призначення пенсії, тобто з 30.04.2025 року.

?В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що призначення їй пенсії за віком здійснювалося за принципом екстериторіальності, під час якого Головне управління ПФУ в Миколаївській області безпідставно відмовило у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи з мотивів неналежного оформлення записів у трудовій книжці (відсутність назви підприємства у записі про прийняття, розбіжності дат наказу та запису про звільнення). Позивач наголошувала, що формальні неточності кадрового обліку не можуть позбавляти громадянина конституційного права на пенсійне забезпечення, оскільки працівник не несе відповідальності за порядок ведення трудових книжок підприємством.

Суд ухвалою від 30.04.2026 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

Від відповідача-1 (ГУ ПФУ в Миколаївській області) надійшов відзив на позовну заяву, у якому орган Пенсійного фонду просив відмовити у задоволенні позову та зазначав, що записи у трудовій книжці за спірні періоди внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58, а тому відсутні підстави для їх зарахування без додаткових підтвердних документів.

Також відповідач-1 зазначав про пропуск позивачем строку звернення до суду.

?Від відповідача-2 (ГУ ПФУ в м. Києві) надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано про відсутність з його боку протиправних дій, оскільки рішення про незарахування періодів стажу приймалося за принципом екстериторіальності іншим органом ПФУ, а виплата пенсії здійснюється виключно на підставі сформованої електронної пенсійної справи.

?Представник позивача подав відповідь на відзив з клопотанням про поновлення процесуального строку, вказуючи, що про порушення свого права позивач дізналася з листа-відповіді органів ПФУ, а також наголошуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

?Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

?Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду та постановами Верховного Суду у разі порушення органом ПФУ законодавства про пенсійне забезпечення суми пенсії виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком відповідно до частини другої статті 46 Закону № 1058-IV. Тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.

?Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком з 30.04.2025 року.

При вирішенні питання про призначення пенсії за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області не було зараховано до її страхового стажу такі періоди роботи:

?з 01.06.1992 по 01.04.1993 у ТОВ «Анабук ЛТД»;

?з 02.04.1993 по 31.08.1993 у ВкФ «СКС Лтд»;

?з 01.09.1993 по 31.03.1997 у ТОВ «Звента-Свентана»;

?з 01.04.1997 по 23.03.1998 у ТД «Альтран», з чим остання не погодилася та звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

?Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 48 Кодексу законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

?Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (зокрема, у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17) наявність технічних помилок або неточностей у записах трудової книжки, а також недотримання кадровою службою підприємства вимог Інструкції № 58 не може бути підставою для позбавлення громадянина його конституційного права на соціальний захист та пенсійне забезпечення. Працівник не несе відповідальності за порядок ведення кадрово-бухгалтерської документації підприємством.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 2ст. 24 Закону України № 1058-ІУ страховий стаж обчислюється територіальним органом Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону заданими, що містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.01.2004 року, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ст. 39 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 етап і 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота,виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі -Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29 липня 1993 року (далі - Інструкції № 58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

В той же час, даною нормою передбачено виключення з вказаного правила у випадку звільнення, а саме, у разі звільнення такий запис вноситься у трудову книжку в день звільнення, незалежно від дати наказу (розпорядження) про звільнення працівника.

Ведення трудових книжок працівників підприємства, усі записи в трудовій книжці про прийнятгя на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), оскільки записи до трудової книжки вносяться виключно власником або уповноваженим ним органом, наявність неправильно занесених записів до трудової, не може ставитись в провину власнику трудової книжки.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ № 301 «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітників, а отже, не може впливати на його особисті права.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17 (реєстраційний номер рішення 72028704), який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У зв`язку з наведеним вважаємо, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо неврахування періодів роботи ОСОБА_1 з 01.06.1992 року по 01.04.1993, з 02.04.1993 року по 31.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 31.03.1997 року, з 01.04.1997 року по 23.03.1998 року до загального страхового стажу є протиправними, тому ГУ ПФУ у м. Києві слід зобов`язати донарахувати та виплачувати пенсію позивачу із врахуванням до загального страхового стажу періодів з 01 .06.1992 року по 01.04.1993, з 02.04.1993 року по 31.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 31.03.1997року, з 01.04.1997 року по 23.03.1998 року.

В частині способу захисту прав позивача необхідно зазначити, що як зазначено у рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

?Оскільки трудову книжку позивача заповнено відповідно до вимог закону, записи містять відомості про прийняття та звільнення з посади, скріплені печатками організацій, а відповідачі не надали доказів на спростування факту виникнення трудових відносин, відмова у зарахуванні вказаних періодів до страхового стажу є протиправною.

Судом встановлено, що призначення та проведення розрахунків пенсії здійснювалося за участю ГУ ПФУ в Миколаївській області, а виплата пенсії проводиться за місцем перебування позивача на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням спірних періодів роботи з дати призначення пенсії з 30.04.2025 року.

?Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області, виною якого допущено суб`єктивне порушення прав позивача при обчисленні стажу.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ, 04053 код ЄДРПОУ 42098368, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008,код ЄДРПОУ 13844159 ) ( ) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) щодо не зарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу періодів роботи з 01.06.1992 року по 01.04.1993, з 02.04.1993 року по 31.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 31.03.1997 року, з 01.04.1997 року по 23.03.1998 року.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з зарахуванням до загального страхового стажу періоду роботи з 01.06.1992 року по 01.04.1993, з 02.04.1993 року по 31.08.1993 року, з 01.09.1993 року по 31.03.1997 року, з 01.04.1997 року по 23.03.1998 року, з дати призначення пенсії, тобто з 30.04.2025 року

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, код ЄДРПОУ 13844159 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко