Постановление суда № 140701738, 13.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________

УХВАЛА

"13" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2153/23

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши заяву Київської окружної прокуратури про вступ прокурора у розгляд справи (вх. №23413 від 29.09.2026), клопотання ТОВ "Енергопромзв`язок" про призначення комплексної експертизи (вх. №24623 від 06.10.2026) по справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" (61002, м. Харків. вул. Чернишевська, буд. 66)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" (61002, м. Харків, вул. Чорноглазівська, буд. 11) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7) 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон ХХІ" (61002, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 2)проусунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.за участю представників:

позивач - Гончаров Д.О.;

відповідач - Таш`ян Р.І.

треті особи - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" про зобов`язання ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача на вільне користування належним йому на праві власності майном, що полягає у неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.01.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №922/2153/23, позов ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" задоволено повністю.

Зобов`язано ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача на вільне користування належним йому на праві власності майном, що полягає в неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №922/2153/23, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквілон ХХІ" задоволено. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/2153/23 скасовано, справу №922/2153/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, для нового розгляду справи №922/2153/23 визначено суддю Сальнікову Г.І., про що оформлено Протокол з автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 прийнято справу №922/2153/23 до свого провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на "18" серпня 2026 р. о 11:30. Запропонувати учасникам справи у строк протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали подати до суду письмові пояснення по справі з урахуванням викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №922/2153/23 висновків та вказівок, зокрема, у пунктах 5.36, 5.40, 5.42, 5.43, 5.44., 5.48, 5.49, 5.65.

06.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про призначення комплексної експертизи (вх. №24623), в якому просить суд призначити по справі комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту (експертам) Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса " Міністерства юстиції України (вулиця Золочівська, 8A, м. Харків, 61177).

На вирішення експерта (експертів) поставити наступні питання:

1) Чи межують між собою земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030? Чи розмежовані вони між собою парканом, огородою або іншою перешкодою?

2) Чи відповідає фактичне розташування паркану, що огороджує земельні ділянки кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030, відносно меж цих земельних ділянок в правовстановлюючих документах та технічній документації із землеустрою? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

3) Чи розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030 будівлі, споруди або інші об`єкти нерухомості?

4) Чи є в користувача земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 можливість здійснювати проїзд від вулиці Чорноглазівській (колишня Маршала Бажанова) до земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 через земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:01:022:0030?

5) Чи пролягатиме проїзд від земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:01:022:0028 до вул. Чорноглазівській (колишня Маршала Бажанова) у м. Харкові по території Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби" (земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:01:022:0054)?

6) Чи розташований паркан ТОВ "Новаагро Україна" на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:01:022:0054?

Крім того, просить суд витрати на проведення експертизи до вирішення спору покласти на відповідача.

В обґрунтування клопотання про призначення експертизи у справі відповідачем зазначено, що постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2026 було передано дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй постанові суд касаційної інстанції звернув увагу на таке: 5.42. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро Україна", зазначили, що згідно з висновком експерта від 29.08.2025 № 21477/8742 раніше, до надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052 для будівництва житлового комплексу "Брюссель", у орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 була можливість здійснювати проїзд від вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська) до нежитлової будівлі, що належить позивачу та розташована на цій земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська), 5-Б. Проте без установлення на підставі належних та достатніх доказів фактичного власника (землекористувача) земельної ділянки, якою користувався позивач для проїзду до належної йому земельної ділянки, а також правових підстав використання цієї земельної ділянки для проїзду, який заблокований відповідачем, такі висновки судів є передчасними. 5.43. Отже, задовольняючи позов ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" на підставі статті 391 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій не встановили правового режиму земельної ділянки, на якій розташовано паркан, зокрема, не з`ясували, кому належить на праві власності чи користування земельна ділянка, на якій споруджено паркан, чи були правові підстави у позивача для користування проїздом по цій земельній ділянці, а також не встановили точного місцерозташування паркану та не з`ясували, чи паркан створює перешкоди позивачу повністю чи в частині. Тому доводи скаржників про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, щодо застосування положень статей 16, 391 ЦК України частково підтвердилися, оскільки, не встановивши зазначені фактичні обставини, суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ТБ "Новаагро Україна".

Таким чином, відповідачем наголошено, що під час нового розгляду справи необхідно встановити низку обставин щодо розташування земельних ділянок позивача та відповідача, розташування паркану позивача, а також території ботанічної пам`ятки. Встановлення зазначених обставин потребує спеціальних знань і може бути зроблено лише шляхом проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної судової експертизи.

Враховуючи зазначене, важливість та необхідність призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Отже, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Представник позивача у призначене підготовче судове засідання з`явився, заяву Київської окружної прокуратури про вступ прокурора у розгляд справи залишив на розсуд суду. Разом з тим, проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Представник відповідача у призначене підготовче судове засідання з`явився, проти заяви Київської окружної прокуратури про вступ прокурора у розгляд справи не заперечив. Разом з тим, підтримав клопотання про призначення експертизи, просив суд задовольнити.

Інші учасники справи в призначене підготовче засідання не з`явилися. Втім, про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, матеріали справи свідчать, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Розглянувши заяву Київської окружної прокуратури про вступ прокурора у розгляд справи (вх. №23413 від 29.09.2026), дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Отже, прокурор з метою реалізації покладених на нього конституційних функцій має право вступати за своєю ініціативою у розгляд справи, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи.

Водночас, ключовим для застосування цих норм є поняття інтереси держави.

У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи зміст поняття інтереси держави, висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів від 03.12.1984 №562 "Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області", ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", площею 0,15 га оголошено природно-заповідним об`єктом. Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації вказана пам`ятка природи передана під охорону товариству з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" від 16.06.1992р. №2456-ХІІ, зі змінами та доповненнями, до природно заповідного фонду України належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про природно - заповідний фонд України", управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти. Оголошення пам`яток природи проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів. Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби" знаходиться на землях комунальної власності Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 11.

Державним управлінням екологічної безпеки в Харківській області з метою забезпечення охорони та збереження території, ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби" площею 0,15 га передано під охорону товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" (код ЄДРПОУ 24125864), про що 12.09.2018 складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у Державному управлінні екологічної безпеки в Харківській області за №0401-25-07/ БППМЗ. За цим зобов`язанням ТОВ "Енергопромзв`язок" взяло під охорону заповідний об`єкт ботанічну пам`ятку природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби" площею 0,15 га та зобов`язалося зберігати його та дотримуватись екологічних вимог при використанні природних ресурсів згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України та частини 1 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Згідно з частинами 3, 5 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України, частини 1 статті 79-1 земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" ).

Відповідно до абз. 11, 15 частини 1 статі 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно пункту "в" частини 1 статті 2 Закону України "Про землеустрій" землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

В пункті "г" частини 1 статті 20 Закону України "Про землеустрій" вказано, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Згідно пункту "в" частини 1 статті 25 вказаного Закону видами документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з частиною 2 статті 47 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в)створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Так, 18.04.2024 Київська окружна прокуратура м. Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрація, Державної екологічної інспекції у Харківській області до ТОВ "Енергопромзв`язок" про зобов`язання відповідача провести роботи із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", та закріпити їх в натурі (на місцевості). Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.10.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 та постановою Верховного Суду від 12.02.2026 у справі №922/2153/24 позовні вимоги прокурора задоволено у повному обсязі. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопромзв`язок" відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", загальною площею 0,15 га, який знаходиться по вул. Маршала Бажанова, 11 в м. Харкові, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

На виконання судового рішення, 19.02.2026 сформовано та зареєстровано ДЗК земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:01:022:0054 загальною площею 0,1528 га (вул. Чорноглазівська, 11) за категорією "землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення" (ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби"). Водночас, встановлено що ТОВ "Торговий будинок "Новаагро Україна" звернулось до Господарського суду Харківської області до ТОВ "Енергопромзв`язок", треті особи: Харківська міська рада, ТОВ "Аквілон ХХІ" про усунення перешкод в користуванні. У своїй позовній заяві позивач ТОВ "Торговий будинок "Новаагро Україна" просить суд: усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача на вільне користування належним йому на праві власності майном, що полягає у неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.01.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі №922/2153/23, позов ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" задоволено повністю. Зобов`язано ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача на вільне користування належним йому на праві власності майном, що полягає в неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2026 у справі №922/2153/23, касаційну скаргу ТОВ "Аквілон ХХІ" задоволено. Касаційну скаргу ТОВ "Енергопромзв`язок" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/2153/23 скасовано, справу №922/2153/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 прийнято справу №922/2153/23 до свого провадження за правилами загального позовного провадження.

З відкритих джерел прокурором встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 загальною площею 0,1108 га (вул. Чорноглазівська, 5) розташована нежитлова будівля літ. "Б-3" загальною площею 649,1 кв.м., яка належить ТОВ "Новаагро Україна" на підставі свідоцтва №3098 від 28.11.2017. Право оренди земельної ділянки перейшло до ТОВ "Новаагро Україна" відповідно до ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України та ст. 7 Закону України "Про оренду землі" внаслідок реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться на вищевказаній земельній ділянці. Строк дії договору оренди до 01.10.2029. Територія вищевказаної будівлі огороджена парканом, який згідно даних Google Earth Pro з`явився орієнтовно наприкінці 2008 року початку 2009 року.

Поряд із земельною ділянкою розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0030 загальною площею 0,0164 га (вул. Чорноглазівська, 5), на якій згідно відкритих даних Google Earth Pro наявна огорожа та ворота, через які здійснюється заїзд на територію земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028, яка на праві оренди використовується ТОВ "Новаагро Україна". Опрацюванням даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0030 з 06.07.2005 по 25.03.2019 перебувала в оренді Іщенко Тетяни Владленівни, а у подальшому 25.03.2019 повернута останньою Харківській міській раді на підставі угоди про розірвання договору оренди землі. Станом на теперішній час вказана земельна ділянка в оренді не перебуває.

Встановлено, що позивач ТОВ "Новаагро Україна" користується земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0054 загальною площею 0,1528 га (вул. Чорноглазівська, 11) з метою проїзду транспортними засобами до будівлі ТОВ "Новаагро Україна" за адресою: м. Харків, вул. Чорноглазівська, 5.

Таким чином, прокурором зазначено, що використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0054, після її формування та державної реєстрації як земель природно-заповідного фонду, для забезпечення проїзду транспортних засобів до комерційного об`єкта нерухомості є використанням земель не за їх природоохоронним призначенням, не пов`язане із завданнями охорони та збереження ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", а відтак порушує встановлений законодавством режим охорони та використання територій природно заповідного фонду. Допущення використання території пам`ятки природи як під`їзного шляху фактично нівелює мету вжитих заходів на виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2153/24 щодо оформлення та охорони зазначеного об`єкта природно-заповідного фонду.

Правовідносини, пов`язані з використанням та охороною об`єктів природно заповідного фонду, становлять суспільний інтерес, а протиправна бездіяльність (якщо така буде встановлена) щодо збереження вказаних об`єктів, такому суспільному інтересу не відповідає. Таким чином, у даному випадку вбачається виключний випадок. При цьому уповноваженими органами не вжито належних та достатніх заходів, спрямованих на усунення вказаних порушень та забезпечення додержання природоохоронного режиму на території ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", що обумовлює необхідність вжиття прокурором представницьких заходів з метою захисту інтересів держави в судовому порядку.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстави для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Згідно зі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про природно-заповідний фонд належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до частини 1 статті 202 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пунктів 1,3 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідної області є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, основними завданнями Державної екологічної інспекції області є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Харківської області.

Враховуючи, що Державна екологічна інспекція у Харківській області, уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є органом, який повинен вживати певні дії, з метою захисту порушених інтересів.

Державна екологічна інспекція у Харківській області відповідно до абз. 2 п. 6 розділу ІІ Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, Державна екологічна інспекція у Харківській області як територіальний орган Держекоінспекції уповноважена звертатися до суду із позовом щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Пунктами 3, 5, 6, 9, 10 розділу ІІ "Положення про Державну екологічну інспекцію у Харківській області", затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №47 від 01.03.2023, передбачено, що Держекоінспекція має право проводити перевірки, вносити обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства, звертатись до суду із позовом про визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Так, Київською окружною прокуратурою міста Харкова на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 15.09.2026 №50100-5293ВИХ-26 повідомлено Державній екологічній інспекції у Харківській області про наявність порушень та підстав для вжиття заходів представницького характеру. Натомість, листом від 22.09.2026 №4091-13-16 Державна екологічна інспекція у Харківській області поінформувала окружну прокуратуру, що не заперечує проти вступу прокуратури у справу №922/2153/23.

Відповідно до частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Крім того, відповідно до статті 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

При цьому, з`ясовуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд у вирішенні відповідного питання має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Враховуючи викладене, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаною заявою для вступу у справу №922/2153/23 яка розглядається у Господарському суді Харківської області у зв`язку із доведеною бездіяльністю компетентного органу та необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку, а також залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Державну екологічну інспекцію у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6, код ЄДРПОУ 37999518). Крім того, суд вважає за необхідне встановити Київській окружній прокуратурі міста Харкова та Державній екологічній інспекції у Харківській області строк у п`ятнадцять днів з моменту отримання даної ухвали на надання письмових пояснень по суті спору.

Окрім того, розглянувши клопотання відповідача про призначення комплексної експертизи (вх. №24623 від 06.10.2026), дослідивши матеріали справи, а також заслухавши думку представників сторін, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 статті 100 ГПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи, про що зазначено Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №910/2605/17.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з частиною 2 статті 73 ГПК України дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо (аналогічна права позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі №920/611/19).

Суд зауважує, що в кожному конкретному випадку в силу приписів статті 99 ГПК України саме суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Торговий будинок "Новаагро Україна" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Енергопромзв`язок" про зобов`язання ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача на вільне користування належним йому на праві власності майном, що полягає у неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником нерухомого майна, яке перебуває на земельній ділянці площею 0,1109 га з кадастровим номером 610136600:01:022:0028. Ця земельна ділянка орендується позивачем відповідно до договору оренди землі від 28.12.2004 №66244/04. Суміжною із земельною ділянкою позивача є земельна ділянка, яка розташована за адресою: вул. Маршала Бажанова, 11, м. Харків, заг. площею 0,7812 га з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052. Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052 була передана 03.12.2029 Харківської міською радою в оренду ТОВ "Енергопромзв`язок" до 16.10.2022.

Касаційна скарга ТОВ "Енергопромзв`язок" у справі із підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили таких фактичних обставин справи:

- земельна ділянка з кадастровим номером 610136600:01:022:0028, яка орендується позивачем та щодо якої позивач просить усунути перешкоди в користуванні, й земельна ділянка з кадастровим номером 631013660:01:022:0052, орендарем якої є відповідач та на якій здійснюється будівництво житлового комплексу "Брюссель", не є суміжними земельними ділянками;

- між земельною ділянкою з кадастровим номером 610136600:01:022:0028 і земельною ділянкою з кадастровим номером 631013660:01:022:0052 розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0025 та територія ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби";

шлях (проїзд), яким позивач хоче здійснювати проїзд через земельну ділянку з кадастровим номером 631013660:01:022:0052, що орендується відповідачем, і через територію ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", не передбачає проїзду по ньому автомобільного транспорту, не є автомобільною дорогою, вулицею (дорогою), призначеною для руху транспортних засобів в розумінні закону, а тому демонтаж паркану не забезпечить позивачеві можливості здійснювати проїзд таким шляхом;

у позивача відсутнє право на користування чужими земельними ділянками (земельною ділянкою з кадастровим номером 631013660:01:022:0052 та територією ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби").

Як зазначено скаржником, внаслідок недослідження зібраних у справі доказів, необґрунтованого відхилення клопотань відповідача про призначення експертизи, недослідження обставин фактичного існування та правового режиму проїзду, фактичного ігнорування доказів і доводів щодо правового режиму території природно-заповідного фонду суди не встановили у повному обсязі фактичних обставин справи, які мають визначальне значення для вирішення спору.

Крім того, в доповненнях до касаційної скарги скаржником зазначено, що факт перекриття відповідачем єдиного проїзду до земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:01:022:0028) та перешкоджання встановленим парканом у здійсненні позивачем права користування судами достовірно не встановлений, оскільки:

1) суди помилково не взяли до уваги можливість позивача здійснювати під`їзд в інший спосіб через іншу суміжну використовувану ним земельну ділянку з кадастровим номером 631013660001:022:0030;

2) суди помилково погодилися з необґрунтованим висновком експертів та залишили поза увагою те, що позивач має можливість здійснювати під`їзд іншим шляхом через арку будинку №1 та між будинками №3 і №7 із боку вул. Маршала Бажанова (Чорноглазівська), де встановлено ворота з кодовими замками, що не виключає можливості фактичного проїзду (заїзду) від вул. Маршала Бажанова, незалежно від того, що на момент фактичного обстеження експертами вони були зачинені;

3) суди на основі висновку експертів помилково кваліфікували частину використовуваної відповідачем ділянки (кадастровий номер 63101366:01:022:0052) як "наявний раніше шлях", передбачений проєктом відведення земельної ділянки;

4) суди порушили вимоги статті 107 Господарського процесуального кодексу України, пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, та не врахували при цьому висновків щодо їх застосування, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у cправі №917/1823/23, при вирішенні питання стосовно повноти висновку експерта від 29.08.2025 №21477/8742 й відмовили в задоволенні клопотань відповідача про призначення додаткової експертизи.

ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Енергопромзв`язок" просило відмовити в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Енергопромзв`язок", постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/2188/25 залишити без змін. Позивач зазначає, що встановлений відповідачем паркан фактично перешкоджає не лише доступу ТОВ "Новаагро Україна", а й належному обслуговуванню самої ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби". За твердженням позивача, з огляду на фактичне розташування огорожі саме паркан відповідача обмежує можливість під`їзду спеціалізованого транспорту, у тому числі аварійних, пожежних, комунальних та природоохоронних служб, безпосередньо до території пам`ятки та самих дубів.

Господарські суди попередніх інстанцій під час первісного розгляду справи установили, що відповідно до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 28.11.2017 ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" на підставі свідоцтва від 28.11.2017 серія та №3098 набуло у власність нежитлову будівлю літ. "Б"-3 загальною площею 649,1 м2, яка розташована за адресою: вул. Бажанова Маршала, 5, м.Харків. Зараз нова назва вулиці Маршала Бажанова вулиця Черноглазівська.

Нерухоме майно ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" розміщене на земельній ділянці площею 0,1109 га (кадастровий номер 6310136600:01:022:0028), яка перебуває у користуванні позивача згідно з договором оренди землі від 28.12.2004 № 66244/04.

Право оренди щодо зазначеної земельної ділянки перейшло до позивача у зв`язку з набуттям права власності на розташоване на ній нерухоме майно відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про оренду землі".

Суміжною із земельною ділянкою позивача є земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Маршала Бажанова, 11, м. Харків, площею 0,7812 га (кадастровий номер 6310136600:01:022:0052), яка використовується відповідачем на праві оренди.

З обставин справи убачається, що з вересня 2020 року відповідач розпочав будівництво багатоквартирного житлового будинку з підземним гаражем житлового комплексу "Брюссель", генеральним підрядником якого є ТОВ "Аквілон ХХІ". У зв`язку зі здійсненням будівельних робіт ТОВ "Енергопромзв`язок" та ТОВ "Аквілон ХХІ" встановили огорожу вздовж будівельного майданчика, в тому числі в межах території, яка не перебуває в оренді ТОВ "Енергопромзв`язок" і є суміжною до земельної ділянки позивача, з перекриттям дороги, яка слугувала проїздом до нерухомого майна позивача.

Унаслідок встановлення зазначеного паркану доступ для заїзду автомобільного транспорту до земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 та до розташованого на ній нерухомого майна був заблокований.

Як зазначили суди під час первісного розгляду справи, адвокатське об`єднання, яке представляє інтереси позивача, надіслало адвокатський запит до Харківської міської ради щодо договору оренди земельної ділянки, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Енергопромзв`язок". У відповідь позивач отримав лист від Харківської міської ради від 07.02.2023 №1621/0/3-23, в якому вказано, що між Харківською міською радою та ТОВ "Енергопромзв`язок" укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052 строком до 16.10.2022. Додаткові угоди до цього договору оренди не укладалися. Земельна ділянка ТОВ "Енергопромзв`язок" не поверталася, договір оренди землі є чинним.

ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" зверталося до ТОВ "Енергопромзв`язок" з вимогою усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136600:01:022:0028) шляхом знесення зведеної бетонної огорожі, яка перешкоджає ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" під`їжджати до нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці. Проте, за твердженням позивача, відповіді він не отримав, жодних дій щодо розблокування проїзду відповідач так і не вчинив.

Як зазначили суди, згідно з висновком експерта від 29.08.2025 №21477/8742 за результатами проведення судової комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи паркан, розміщений за межами земельної ділянки відповідача, на суміжній території орієнтовною площею близько 0,0016 га, фактично унеможливлює будь-який проїзд транспортних засобів, у тому числі тих, для яких передбачено право доступу. Суди встановили, що експерт у висновку від 29.08.2025 №21477/8742 надав такі відповіді:

1) фактичне розташування паркану, що огороджує земельну ділянку з кадастровим номером 63101366:01:022:0052, надану для будівництва ЖК "Брюссель", не співпадає з межами цієї земельної ділянки відносно правовстановлюючих документів, відомості щодо якої внесено до Державного земельного кадастру. Площа неспівпадіння складає 15,9886 м2 (0,0016 га);

2) в орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 відсутня можливість фактично здійснювати проїзд (в тому числі для пожежних машин) від вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська) по наявному раніше шляху до нежитлової будівлі, що знаходиться в його власності та розташована на цій земельній ділянці за адресою: м Харків, вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська), 5-Б. Визначити можливість здійснювати проїзд в будь-який інший спосіб не видається можливим із причин, вказаних у дослідженні;

3) раніше, до надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052 для будівництва ЖК Брюссель, в орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 була можливість здійснювати проїзд (в тому числі для пожежних машин) від вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська) до нежитлової будівлі, що знаходиться в його власності та розташована на цій земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська), 5-Б.

Посилаючись на те, що створені відповідачем перешкоди у вигляді огорожі можуть існувати невизначений строк, оскільки будівельні роботи фактично не здійснюються, а проїзд до земельної ділянки позивача залишається заблокованим, ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" звернулося до суду з позовом про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" про зобов`язання ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує право позивача на вільне користування майном, що знаходиться в його власності, що полягає у неможливості заїзду на земельну ділянку позивача транспортних засобів, у тому числі екстрених служб.

У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро Україна". При цьому суди виходили з того, що позивач фактично позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою, наданою йому в оренду, а також належним йому на праві власності нерухомим майном, тому, за висновками судів попередніх інстанцій, позовні вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" спрямовані на захист порушеного права користування земельною ділянкою шляхом усунення незаконних перешкод, створених відповідачем, та відповідають приписам статей 15, 16, 391 ЦК України та статті 152 ЗК України.

Не погодившись із висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Аквілон ХХІ" та ТОВ "Енергопромзв`язок" звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.01.2026 у справі №922/2153/23.

Касаційна скарга ТОВ "Енергопромзв`язок" із підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили такі фактичні обставини справи:

земельна ділянка з кадастровим номером 610136600:01:022:0028, яка орендується позивачем та щодо якої позивач просить усунути перешкоди в користуванні, та земельна ділянка з кадастровим номером 631013660:01:022:0052, орендарем якої є відповідач та на якій здійснюється будівництво житлового комплексу "Брюссель", не є суміжними земельними ділянками;

між земельною ділянкою з кадастровим номером 610136600:01:022:0028 та земельною ділянкою з кадастровим номером 631013660:01:022:0052 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0025 і територія ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби";

шлях (проїзд), яким позивач хоче здійснювати проїзд через земельну ділянку з кадастровим номером 631013660:01:022:0052, що орендується відповідачем, та через територію ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", не передбачає проїзду по ньому автомобільного транспорту, не є автомобільною дорогою, вулицею (дорогою), призначеною для руху транспортних засобів в розумінні закону, а відтак демонтаж паркану не забезпечить позивачеві можливість здійснювати проїзд таким шляхом;

у позивача відсутнє право на користування чужими земельними ділянками (земельною ділянкою з кадастровим номером 631013660:01:022:0052 та територією ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби").

Відтак, як зазначає ТОВ "Енергопромзв`язок", унаслідок недослідження зібраних у справі доказів, необґрунтованого відхилення клопотань відповідача про призначення додаткової експертизи, недослідження обставин фактичного існування та правового режиму проїзду, фактичного ігнорування доказів і доводів щодо правового режиму території природно-заповідного фонду, суди не встановили в повному обсязі фактичні обставини справи, які мають визначальне значення для вирішення спору.

Крім того, в доповненнях до касаційної скарги ТОВ "Енергопромзв`язок" також зазначено, що факт перекриття відповідачем єдиного проїзду до земельної ділянки (кадастровий 6310136600:01:022:0028) та перешкоджання шляхом встановлення паркану у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою судами достовірно не встановлений, оскільки:

1) суди помилково не взяли до уваги можливість позивача здійснювати під`їзд в інший спосіб через іншу суміжну використовувану ним земельну ділянку з кадастровим 631013660001:022:0030;

2) суди помилково погодилися з необґрунтованим висновком експертів та не взяли до уваги можливість позивача здійснювати під`їзд іншим шляхом через арку будинку №1 та між будинками №3 і №7 із боку вул. Маршала Бажанова (Чорноглазівська), на яких улаштовані ворота з кодовими замками, що не виключає можливості фактичного проїзду (заїзду) від вул. Маршала Бажанова, незалежно від їх зачиненого стану на момент фактичного обстеження експертами;

3) суди на основі висновку експертів помилково кваліфікували частину використовуваної відповідачем ділянки (кадастровий 63101366:01:022:0052) як "наявний раніше шлях", запроектований проектом відведення земельної ділянки.

Як наголосив Верховний Суду у постанові від 30.06.2026 у даній справі, суди попередніх інстанцій задовольнили позов ТОВ "ТБ "Новаагро Україна", але при цьому не встановили точного місцезнаходження паркану, не встановили, на якій саме земельній ділянці розташований такий паркан, чи використовувалася раніше, до встановлення паркану, ця земельна ділянка позивачем для проїзду і на якій підставі.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги ТОВ "ТБ "Новаагро Україна", зазначили, що згідно з висновком експерта від 29.08.2025 №21477/8742 раніше, до надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052 для будівництва житлового комплексу "Брюссель", у орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 була можливість здійснювати проїзд від вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська) до нежитлової будівлі, що належить позивачу та розташована на цій земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Маршала Бажанова (Черноглазівська), 5-Б.

Проте без установлення на підставі належних та достатніх доказів фактичного власника (землекористувача) земельної ділянки, якою користувався позивач для проїзду до належної йому земельної ділянки, а також правових підстав використання цієї земельної ділянки для проїзду, який заблокований відповідачем, такі висновки судів є передчасними.

Отже, Верховний Суд зазначив, що задовольняючи позов ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" на підставі статті 391 ЦК України, суди попередніх інстанцій не встановили правового режиму земельної ділянки, на якій розташовано паркан, зокрема, не з`ясували, кому належить на праві власності чи користування земельна ділянка, на якій споруджено паркан, чи були правові підстави у позивача для користування проїздом по цій земельній ділянці, а також не встановили точного місцерозташування паркану та не з`ясували, чи паркан створює перешкоди позивачу повністю чи в частині. Тому доводи скаржників про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, щодо застосування положень статей 16, 391 ЦК України частково підтвердилися, оскільки, не встановивши зазначені фактичні обставини, суди дійшли передчасних висновків про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ТБ "Новаагро Україна".

Верховним Судом зазначено, що суди попередніх інстанцій, зобов`язали ТОВ "Енергопромзв`язок" усунути перешкоди в користуванні ТОВ "ТБ "Новаагро Україна" земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 шляхом знесення паркану, який порушує права позивача. Проте в резолютивній частині судового рішення не визначено, яка саме частина паркану створює перешкоди для користування земельною ділянкою позивача, адже суд в резолютивній частині зобов`язав знести паркан без зазначення його точного місцерозташування, відтак об`єкт знесення є невизначеним. Відтак, невизначення в резолютивній частині рішення суду про знесення паркану його точних координат, меж, інших характеристик унеможливлює виконання такого судового рішення.

Верховний Суд скеровуючи дану справу на новий розгляд також зазначив, що доводи скаржників про недослідження судами зібраних у справі доказів є частково обґрунтованими, оскільки суди попередніх інстанцій не перевірили на підставі поданих сторонами доказів обставини фактичного існування та правового режиму проїзду, відтак не ідентифікували цей проїзд як об`єкт права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, Верховний Суд резюмує, що під час нового розгляду справи судам слід урахувати висновки, викладені в цій постанові, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно й повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Позивачем у поданих поясненнях зазначено про те, що Верховний Суд звернув увагу, що у разі задоволення позову резолютивна частина рішення повинна містити чітке визначення об`єкта, який підлягає демонтажу. З урахуванням цього позивач просить суд у разі задоволення позову чітко визначити місце розташування частини паркану, яка створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою позивача, із зазначенням її індивідуалізуючих ознак відповідно до досліджених судом доказів, а саме зобов`язати відповідача знести встановлений паркан, який розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером - 6310136600:01:022:0054 та виходить за межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052.

Позивач наполягає, що протиправність дій відповідача полягає у тому, що спірний паркан встановлено не в межах належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0052, а на суміжній земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136600:01:022:0054, власником якої є Харківська міська рада. Зазначена земельна ділянка не передавалася ТОВ "Енергопромзв`язок" у власність, користування чи на будь-якому іншому речовому праві, що виключає наявність у відповідача повноважень здійснювати на ній будь-яке будівництво, встановлювати огорожі або іншим чином обмежувати доступ третіх осіб. Саме внаслідок самовільного встановлення паркану на земельній ділянці комунальної власності позивачу створено перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою та розташованим на ній нерухомим майном. Паркан створює перешкоди позивачу в частині, яка перекриває заїзд до нерухомого майна позивача.

Таким чином, позивач вважає, що у справі протиправність дій відповідача полягає не лише у створенні перешкод у користуванні майном позивача, а й у фактичному використанні земельної ділянки, яка не належить відповідачу та не надавалася йому у користування, шляхом розміщення на ній паркану.

Вказує, що позивач є законним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:01:022:0028. Як встановлено висновком судової земельно-технічної експертизи, до встановлення відповідачем паркану існувала фактична можливість здійснення транспортного проїзду від вул. Чорноглазівської до земельної ділянки та нежитлової будівлі позивача. Саме цей проїзд використовувався для забезпечення доступу до земельної ділянки. Відповідачем не доведено існування іншого рівноцінного транспортного доступу, який би забезпечував можливість використання земельної ділянки позивача за її цільовим призначенням. Верховний Суд звернув увагу на необхідність встановлення місця розташування паркану та правового режиму земельної ділянки, на якій його встановлено. Позивач зазначає, що на момент звернення до суду паркан був встановлений відповідачем поза межами земельної ділянки, яка перебувала у його користуванні для будівництва житлового комплексу, а саме на земельній ділянці ботанічної пам`ятки "Чорноглазівські дуби".

Стверджує, що у даному випадку відповідач, встановивши паркан, повністю перекрив єдиний існуючий транспортний доступ до земельної ділянки позивача, чим фактично унеможливив її повноцінне використання за цільовим призначенням та порушив принцип добросусідства, адже земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:01:022:0054 на якій відповідач встановив паркан є суміжною до земельної ділянки позивача. Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що будь-який проїзд механічних транспортних засобів нібито суперечить режиму використання ботанічної пам`ятки природи. Однак такі твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. У матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що короткочасний проїзд легкового автомобіля позивача існуючим шляхом створює реальну загрозу ботанічній пам`ятці природи або може призвести до деградації чи погіршення її стану. Таким чином, твердження відповідача про небезпечність такого проїзду є виключно припущеннями.

Позивач не ставить питання про відкриття загального автомобільного руху через територію ботанічної пам`ятки природи. Мова йде виключно про можливість доступу власника до належного йому нерухомого майна. Такий проїзд є короткочасним, здійснюється лише під час заїзду та виїзду, не має характеру транзитного руху, не використовується для масового руху транспорту, не пов`язаний із комерційним використанням території пам`ятки природи. Отже, фактичні обставини даної справи істотно відрізняються від тих випадків, на запобігання яким спрямовані обмеження статті 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Вважає, що відповідач фактично пропонує повністю позбавити позивача можливості автомобільного доступу до належної йому нерухомості. При цьому відповідачем не доведено, що саме такий короткочасний проїзд створює будь-яку реальну загрозу пам`ятці природи. Таким чином, повне блокування доступу до нерухомого майна є непропорційним обмеженням права власності. Проїзд до належної позивачу будівлі здійснюється існуючим шляхом із твердим покриттям.

Відповідачем не доведено, що експлуатація саме цього існуючого покриття спричиняє ущільнення ґрунту, пошкодження кореневої системи дубів, погіршення їх водного чи повітряного режиму. Навпаки, саме наявність твердого покриття свідчить про відсутність безпосереднього контакту транспортних засобів із відкритим ґрунтом уздовж траєкторії руху. Жодного доказу протилежного матеріали справи не містять.

Як убачається із матеріалів справи, два вікові дуби розташовані на значній відстані один від одного. Відповідачем не доведено, що траєкторія руху автомобілів проходить безпосередньо через охоронні зони кожного дерева або що неможливо організувати проїзд без негативного впливу на їх кореневі системи. Крім того, сам факт значної відстані між деревами свідчить про можливість організації доступу до нерухомості із врахуванням вимог природоохоронного законодавства.

Натомість відповідачем у поясненнях зазначено, що земельні ділянки позивача і відповідача не межують між собою, а між ними розташована земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:01:022:0054, що перебуває у власності комунальної громади м. Харкова, на якій розташована ботанічна пам`ятка природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", проїзд по якій автотранспорту взагалі заборонено. Відповідно до топографо-геодезичної зйомки спірної території, позивач бажає здійснювати проїзд саме по території культурної пам`ятки "Чорноглазівські дуби". Крім того, паркан самого позивача проходить через цю земельну ділянку.

Зазначено, що у користуванні позивача перебувають дві земельні ділянки кадастрові номери 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030, фактичне розташування паркану навколо яких не відповідає правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою.

Відповідачем вказано, що територія позивача складається з двох земельних ділянок кадастрові номери 6310136600:01:022:0028 та 631013660001:022:0030. Частину землі позивач використовує без правовстановлюючих документів, оскільки договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 631013660:01:022:0030 р. від 06.07.2005 р. було розірвано додатковою угодою від 25.03.2019 р. Крім того, як випливає з плану-схеми, розташування паркану позивача не відповідає межам зазначених земельних ділянок сам паркан розташований на маршруті проїзду.

З цього приводу відповідач вважає за потрібне зазначити, що паркан навколо будівельного майданчика становить кілька сотень метрів, і позивач дійсно не сформулював у позовній заяві, яку частину паркану він вимагає знести. Крім того, знесення хоча б частини паркану неодмінно створить загрозу для життя і здоров`я людей, оскільки будівельний майданчик розташований у центральній частині м. Харкова.

Відсутність у позивача документації щодо проїзду (виїзду, заїзду) з його території обумовлена тим, що він використовує нерухому будівлю без введення в експлуатацію. Із обставин справи вбачається, що предметом спору фактично є не усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером: 6310136600:01:022:0028, що знаходиться в оренді у позивача як такою, а забезпечення доступу (проїзду) до неї через земельну ділянку з кадастровим номером 631013660:01:022:0052, що орендується відповідачем та через територію ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби", що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Харкова. Тобто позивач фактично прагне отримати можливість користування її частиною для задоволення власних потреб проїзду до орендованої ним земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028.

Згідно п. 1.2.2 розділу І Інструкції затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98, (далі - Інструкція) та п. 5.1 розділу II Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, однією з видів (підвидів) експертизи, є будівельно технічна експертиза, основними завданнями якої, зокрема, є: визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

Для вирішення питань: про відповідність розробленої проектно кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об`ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об`єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт (п. 5.1.13 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Згідно п. 1.2.2 розділу І Інструкції та п. 6.1 розділу II Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, однією з видів (підвидів) експертизи, є земельно технічна експертиза, основними завданнями якої, зокрема, є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно правових актів у галузі будівництва.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Суд констатує, що встановлення обставин у їх сукупності без застосування спеціальних знань, якими володіють судові експерти, обмежившись виключно сферою права не вбачається за можливе, а тому доводи позивача про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях відхиляються судом як безпідставні.

Суд зазначає, що встановлення фактичного розташування огорожі відносно меж земельних ділянок, визначення її можливого накладення на земельну іншу ділянку, а також з`ясування технічної можливості організації проїзду транспортних засобів до відповідних земельних ділянок потребують спеціальних знань у сфері землеустрою, земельно-технічних досліджень та дослідження об`єктів нерухомого майна. При цьому одним із основних завдань земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення фактичного розташування земельних ділянок, будівель, споруд, огорож та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів і технічної документації із землеустрою, а також визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок.

З огляду на предмет заявлених позовних вимог, доводи сторін, а також необхідність встановлення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, суд приходить до висновку, що без застосування спеціальних знань встановити фактичні обставини щодо розташування спірного паркану, меж земельних ділянок, можливих шляхів проїзду, наявність або відсутність технічних перешкод для такого проїзду, а також розташування відповідних об`єктів відносно території ботанічної пам`ятки природи та їх співвідношення з територією ботанічної пам`ятки природи місцевого значення "Чорноглазівські дуби" неможливо.

При цьому суд зауважує, що в матеріалах справи відсутній висновок експерта з урахуванням вимог та заперечень сторін та поданих пояснень після направлення даної справи на новий розгляд та з урахуванням вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи, які суд зобов`язаний врахувати згідно частини 1 статті 316 ГПК України, а також з урахуванням наведених Київською окружною прокуратурою у заяві про вступ у справу обставин, які корелюються з поставленими на експертизу питаннями, вирішення яких дійсно у даному випадку потребує спеціальних знань та має вагоме значення для повного та всебічного з`ясування обставин справи, що є необхідним для досягнення окреслених у статті 177 ГПК України завдань підготовчого провадження та, з огляду на вимоги частини 1, 5 статті 236, частини 1 статті 237 ГПК України, необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого рішення за наслідками розгляду справи по суті.

Враховуючи зазначене, важливість та необхідність призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, як безпідставно вважає позивач, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Щодо посилань позивача про наявність в матеріалах справи доказів, які спростовують заперечення відповідача проти позову та свідчать про обґрунтованість позовних вимог та відсутність в необхідності отримання висновку експерта як доказу суд зазначає, що відповідно до вимог статті 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Саме в остаточному рішенні суду за змістом зазначеної норми, а також норми статті 237-238 ГПК України, суд має надати оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи під час розгляду поданого клопотання, суд дав відповідь на істотні та вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у матеріально-правовому та у процесуальному сенсах.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частин 1, 5 статті 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Отже, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Відповідно до положень статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно частини 1 статті 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин даної справи, враховуючи предмет і підстави позову, складність даної справи та її обставин в сукупності, ступінь важливість результатів розгляду справи для сторін, забезпечуючи рівність прав учасників справи на справедливе та неупереджене вирішення судом спору у даній справі, враховуючи положення статті 129 Конституції України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Згідно статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

У клопотанні про призначення судової експертизи відповідачем запропоновано доручити її проведення судовим експертам Національного наукового центру "Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

У суду відсутні будь-які підстави для призначення судової експертизи в іншій експертній установі, а тому вважає за доцільне доручити проведення цієї експертизи судовим експертам Національного наукового центру "Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, який має ліцензію на проведення експертизи.

Стаття 15 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, обов`язок по оплаті витрат на проведення судової експертизи суд вважає за необхідне покласти на відповідача, який звернувся до суду з відповідним клопотанням, з подальшим їх розподілом між сторонами за наслідками розгляду справи за правилами, передбаченими ст. ст. 123, 129 ГПК України.

Відповідно до статтей 228, 229 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи; на час проведення експертизи.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17 виснував, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом. При призначенні судової експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, а тому суд в такому випадку може скористатися своїм правом, наданим йому процесуальним законом, що не може вважатися порушенням норми права.

Таким чином, у зв`язку з призначенням судом комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, провадження у справі слід зупинити на підставі статтей 228, 229 ГПК України на час проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 46, 98, 99, 100, 177, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської окружної прокуратури про вступ прокурора у розгляд справи (вх. №23413 від 29.09.2026) - задовольнити.

2. Залучити до участі у справі №922/2153/23 Київську окружну прокуратуру міста Харкова (61002, м. Харків, вул. Сумська, 76; код ЄДРПОУ 0291010822).

3. Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Державну екологічну інспекцію у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Єніна Євгенія, 6, код ЄДРПОУ 37999518).

4. Встановити Київській окружній прокуратурі міста Харкова та Державній екологічній інспекції у Харківській області строк у п`ятнадцять днів з моменту отримання даної ухвали на надання письмових пояснень по суті спору.

5. Клопотання ТОВ "Енергопромзв`язок" про призначення комплексної експертизи (вх. №24623 від 06.10.2026) - задовольнити.

6. Призначити у справі №922/2153/23 комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:

6.1. Чи межують між собою земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030? Чи розмежовані вони між собою парканом, огородою або іншою перешкодою?

6.2. Чи відповідає фактичне розташування паркану, що огороджує земельні ділянки кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030, відносно меж цих земельних ділянок в правовстановлюючих документах та технічній документації із землеустрою? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності?

6.3. Чи розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136600:01:022:0028 та 6310136600:01:022:0030 будівлі, споруди або інші об`єкти нерухомості?

6.4. Чи є в користувача земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 можливість здійснювати проїзд від вулиці Чорноглазівській (колишня Маршала Бажанова) до земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:01:022:0028 через земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:01:022:0030?

6.5. Чи пролягатиме проїзд від земельної ділянки кадастровий номер 6310136600:01:022:0028 до вул. Чорноглазівській (колишня Маршала Бажанова) у м. Харкові по території Ботанічної пам`ятки природи місцевого значення Чорноглазівські дуби" (земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:01:022:0054)?

6.6. Чи розташований паркан ТОВ "Новаагро Україна" на земельній ділянці кадастровий номер 6310136600:01:022:0054?

7. Доручити проведення судової експертизи Національному науковому центру "Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, буд. 8-А) та направити матеріали справи для проведення судової експертизи.

8. Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

9. Витрати на проведення експертизи покласти на ТОВ "Енергопромзв`язок" (61002, м. Харків, вул. Чорноглазівська, буд. 11, код ЄДРПОУ 24125864) з подальшим розподілом витрат за наслідками розгляду справи за правилами, передбаченими ст. ст. 123, 129 ГПК України.

10. Зобов`язати Національний науковий центр Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом з матеріалами справи.

11. Запропонувати експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

12. Провадження у справі зупинити на час проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 19.10.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова