Постановление суда № 140701739, 13.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

13 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/2466/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши матеріали справи

за позовомХарківської окружної прокуратури (61098, м. Харків, Григорія шосе, 51) в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради (63202, Харківська обл., смт. Нова Водолага, вул. Донця Григорія, буд. 14)доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (63210, Харківська обл., с. Одринка, вул. Східна, буд. 2а)про за участю представників:усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, скасування державної реєстрації права власності.прокурор - Доннік А.В.;

позивач - Єфіменко А.В.;

відповідач - Тищенко О.І., Захаров П.В.

ВСТАНОВИВ:

Харківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", згідно вимог якої просить суд:

1. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2078516163242) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52186402 від 08.05.2020;

2. Усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження комунальним майном - гідротехнічною спорудою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 шляхом повернення сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) Нововодолазькій селищній раді (код ЄДРПОУ: 04397997) гідротехнічної споруди, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області.

Крім того, просить суд судові витрати покласти на відповідача. Про дату та час розгляду справи повідомити сторони, Харківську обласну прокуратуру, Харківську окружну прокуратуру Харківської області. Справу розглядати з обов`язковою участю прокурора.

Разом з тим, з позовною заявою подана заява про забезпечення позову, в якій прокуратура просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242 - гідротехнічна споруда (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташована за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.08.2026 об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 заяву Харківської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх. №2466 від 10.07.2026) задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242 - гідротехнічна споруда (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташована за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області.

29.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №18472), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Застосувати позовну давність до обох позовних вимог та відмовити у позові з цієї підстави. У разі встановлення судом відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави - залишити позовну заяву без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, судові витрати покласти на прокурора, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

29.07.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №18560), в якому просить суд залишити позовну заяву Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України. При постановленні ухвали вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до частини 2 статті 226 ГПК України.

03.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської окружної прокуратури зареєстровано відповідь на відзив (вх. №18880), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

04.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №18965), в яких просить суд заперечення прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи №922/2466/26. Доводи, викладені у відповіді Харківської окружної прокуратури на відзив, відхилити. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю, застосувавши позовну давність та граничний строк для витребування майна, встановлений пунктом 1 частини 3 статті 388 ЦК України, про застосування яких заявлено у відзиві, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

05.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Нововодолазької селищної ради зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19164), в якій просить суд розглянути заяву Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про участь представника у справі №922/2466/26 в режимі відеоконференції та надати Єфіменко Аліні Валентинівні доступ до участі в судовому засіданні у справі №922/2466/26, призначеному на 11.08.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". Використати систему відеоконференцзв`язку, що розміщена на сайті vkz.court.gov.ua "EasyCon", Нововодолазька селищна рада, код ЄДРПОУ 04397997, представник Єфіменко Аліна Валентинівна з вказівкою на засоби зв`язку.

05.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19169), в якій просить суд заяву директора СТОВ "Хлібороб" Тищенко Оксані Іванівні про участь в усіх судових засідань у справі справі №922/2466/26, в тому числі призначеному на 11.08.2026, в режим відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у сервісі EASYCON inbox@vkz.court.gov.ua із застосуванням власних технічних засобів задовольнити.

06.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" зареєстровано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19188), в якій просить суд забезпечити участь адвоката Захарова Павла Валентиновича - представника відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", у судовому засіданні у справі №922/2466/26, призначеному на 11 серпня 2026 року, а також у всіх наступних судових засіданнях у цій справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (сервіс EASYCON, inbox@vkz.court.gov.ua), логін ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2026 заяву Нововодолазької селищної ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19164 від 05.08.2026) задоволено. Заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №19188 від 06.08.2026, вх. №19169 від 05.08.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 11.08.2026 об 11:00 та наступних судових засідань, у режимі відеоконференції.

11.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської окружної прокуратури зареєстровано додаткові пояснення у справі (вх. №19569), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 08.09.2026 об 11:20.

11.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано додаткові пояснення на додаткові пояснення прокурора від 10.08.2026 (вх. №19685), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

21.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської окружної прокуратури зареєстровано заяву про зміну предмету позову (вх. №20563), в якій просить суд прийняти заяву прокурора про зміну предмета позову до розгляду та здійснювати судовий розгляд у справі №922/2466/26 з такими позовними вимогами: усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2078516163242) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52186402 від 08.05.2020.

Крім того, просить повернути Харківській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ: 02910108) з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого відповідно до платіжної інструкції №1789 від 03.07.2026 на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.09.2026 прийнято заяву Харківської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх. №20563 від 21.08.2026) до розгляду та подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з її врахуванням. Продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 22.09.2026 о 12:00. Запропоновано учасникам справи скористатися наданими ГПК України правами з огляду на прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову у 10-ти денний строк з дати постановлення даної ухвали. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Харківській обласній прокуратурі (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що сплачений до Господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції №1789 від 03.07.2026 на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

22.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано відзив на позовну заяву в редакції заяви прокурора про зміну предмета позову (вх. №23283), в якому просить прийняти відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи, долучити до матеріалів справи докази, зазначені у додатках 2 і 3 відзиву. Відмовити у задоволенні позову повністю та судові витрати покласти на прокурора, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, відкладено підготовче засідання на 13.10.2026 о 12:30.

25.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської окружної прокуратури зареєстровано відповідь на відзив (вх. №23677), в якій з обґрунтування заперечень зазначено про те, що доводи представника СТОВ "Хлібороб", наведені у відзиві на позовну заяву (з урахуванням заяви прокурора про зміну предмета позову) підлягають відхиленню, а позовні вимоги прокурора - задоволенню в повному обсязі, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

01.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заперечення на відповідь на відзив (вх. №24157), в яких просить суд прийняти заперечення до розгляду та долучити до матеріалів справи. Доводи, викладені у відповіді Харківської окружної прокуратури на відзив від 25 вересня 2026 року, відхилити. У задоволенні позовної заяви відмовити повністю. Судові витрати покласти на прокурора. У разі, якщо суд дійде висновку про пропуск строку подання заперечення, поновити строк, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Прокурор в судове засідання з`явився, проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечив, просив суд відмовити у задоволенні.

Представник позивача в судове засідання з`явився, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду залишив на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, клопотання про залишення позову без розгляду підтримав та просив суд задовольнити.

Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №18560 від 29.07.2026), дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.

Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац 2 частини 5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99).

Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов`язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов`язки суб`єктів спірних правовідносин, зобов`язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 15.01.2020 у справі №698/119/18, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

Узагальнюючи у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 висновки щодо застосування норм права, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

В обґрунтування клопотання зазначено, що прокурор не підтвердив підстав для представництва інтересів держави в цій справі. Прокурор зазначив у позовній заяві, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Нововодолазька селищна рада. Ухвалою суду від 13.07.2026 рада набула статусу позивача. На лист-повідомлення прокурора від 18.05.2026 №62-3009ВИХ-26 рада відповіла листом від 01.06.2026 №02-271259, у якому прямо повідомила, що не має наміру самостійно звертатися з позовом до суду за захистом інтересів держави в особі селищної ради до СТОВ "Хлібороб" про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою. Відповідь надано протягом дванадцяти днів. Рада не ухилилася від реагування - вона сформулювала і повідомила прокуророві власну позицію по суті питання.

Позиція ради узгоджується з її попередніми діями. Рішенням від 05.11.2025 р., ухваленим за зверненням директора СТОВ "Хлібороб", рада вирішила розробити паспорт водного об`єкта на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, визначила себе замовником розроблення і поклала фінансування робіт на СТОВ "Хлібороб". Менш ніж за сім місяців до звернення прокурора до суду рада розпоряджалася цією земельною ділянкою у власному інтересі та жодних перешкод не фіксувала. Представництво прокурором інтересів держави має субсидіарний характер.

У рішенні від 03 грудня 2025 року №6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом місцевого самоврядування, відтермінувавши втрату ними чинності до 01 січня 2027 року. Конституційний Суд України наголосив, що словосполучення "у виключних випадках" має обмежувальний характер, не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції.

Відтак, відповідач просить суд залишити позовну заяву Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України. При постановленні ухвали вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до частини другої статті 226 ГПК України.

Заперечуючи проти задоволення клопотання прокурором зазначено, що посилання відповідача у цьому контексті на Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки у пунктах 3, 4 резолютивної частини цього рішення зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, прокурором наголошено, що вказане рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема селищної ради, є забезпечення раціонального використання комунального майна та інших ресурсів (постанови Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).

Матеріали справи свідчать, що Харківською окружною прокуратурою на адресу Нововодолазької селищної ради направлено листа №62-3009ВИХ-2662-591-26 від 18.05.2026, у якому викладена інформація про викладені порушення законодавства у зв`язку державною реєстрацією права приватної власності на спірну гідротехнічну споруду.

З отриманої прокурором відповіді Нововодолазької селищної ради вих. №02-27/1259 від 01.06.2026 наміру самостійно звернутися до суду з позовом висловлено не було. За таких умов бездіяльність уповноваженого органу щодо звернення до суду з позовом вказує на нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави в даному випадку. Внаслідок нездійснення позивачем належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним, зазначено, що у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення цього позову.

Так, 10.07.2026 Харківська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Нововодолазької селищної ради звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить суд усунути перешкоди у здійсненні Нововодолазькою селищною радою (код ЄДРПОУ: 04397997) права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (код ЄДРПОУ: 00707082) на гідротехнічну споруду, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Харківського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2078516163242) із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52186402 від 08.05.2020.

Прокурором в обґрунтування позовної заяви зазначено наступне.

06.05.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право приватної власності СТОВ "Хлібороб" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242, а саме, гідротехнічну споруду (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташовану за адресою: провулок Східний 6, село Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району, Харківської області. Державна реєстрація права власності проведена на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САВ № 367249 від 26.09.2008, виданого Одринською сільською радою на навіс на гідротехнічній споруді. Вказана гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 площею 9,55 га (категорія земель: землі водного фонду, цільове призначення: 10.07 Для рибогосподарських потреб). Відповідно до паспорту водного об`єкта розташованого на вказаній земельній ділянці, а саме ставка площею 5,2 га, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 02.02.2026, на вказаному водному об`єкті наявна гребля (глуха, земляна, насипна, проїзна) з водоскидною спорудою.

Згідно з паспорту водного об`єкта, а саме ставка площею 5,2 га, погодженого Державним агентством водних ресурсів України 02.02.2026, на вказаному водному об`єкті наявна гребля (глуха, земляна, насипна, проїзна) з водоскидною спорудою. Вказана гідротехнічна споруда розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 площею 9,55 га (категорія земель: землі водного фонду, цільове призначення: 10.07 Для рибогосподарських потреб).

Таким чином, зазначено, що право власності на спірну гідротехнічну споруду, розташовану на земельній ділянці комунальної власності, належить виключно територіальній громаді Нововодолазької селищної ради на підставі закону, і є невідчужуваним. Спірна гідротехнічна споруда (гребля) нерозривно пов`язана з об`єктом водного фонду та не може бути відокремлена від нього. Існування ставка на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246 забезпечується гідротехнічною спорудою - греблею, яка в силу статей 187,188 ЦК України є приналежністю та складовою головної речі - водного об`єкта (ставка).

Окружною прокуратурою встановлено, що 06.05.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про право приватної власності СТОВ "Хлібороб" на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2078516163242 - гідротехнічну споруду на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: САВ №367249 від 26.09.2008, виданого Одринською сільською радою. При цьому, вказане свідоцтво про право власності на майно видано на навіс на гідротехнічній споруді, а не на саму гідротехнічну споруду.

Отже, прокурор стверджує, що державна реєстрація права приватної власності СТОВ "Хлібороб" на гідротехнічну споруду за адресою пров. Східний, буд. 6 у с. Одринка Нововодолазького (нині Харківського) району Харківської області проведена з порушенням вищевказаних вимог законодавства, на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття права власності на гідротехнічну споруду.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для прийняття державним реєстратором рішення (з відкриттям розділу) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення: 52186402 від 08.05.2020) на спірну гідротехнічну споруду стало свідоцтво про право власності серії САВ №367249 видане СТОВ "Хлібороб" 26.09.2008 Одринською сільською радою Нововодолазького району (нині - Харківський) Харківської області. Приймаючи до уваги, що відповідно до норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно правових відносин, до яких спірна гідроспоруда не відноситься, у державного реєстратора були відсутні правові підстави для відкриття розділу та первинної державної реєстрації права власності гідроспоруду ставка за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хлібороб".

Прокурор вважає, що оскільки власником земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, на якій розташована спірна гідротехнічна споруда, є Нововодолазька селищна рада, реєстрація за відповідачем права власності на таку споруду, яка не є окремим об`єктом права власності, є порушенням вимог законодавства.

Прокурором зазначено, що протиправна реєстрація права власності на спірне майно не може відповідати суспільному інтересу й порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права. Неправомірна реєстрація та оформлення речових прав на гідротехнічну споруду - греблю ставка за СТОВ "Хлібороб" фактично позбавляє Нововодолазьку селищну раду, як її власника земельної ділянки з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, можливості у повній мірі розпоряджатися належним їй майном.

Отже, на переконання прокурора, незаконна реєстрація права власності СТОВ "Хлібороб" на гідроспоруду - греблю ставку, створює передумови для отримання останнім земельної ділянки з розташованими на ній водним об`єктом на пільгових, позаконкуретних засадах. Реєстрація права приватної власності відповідача на греблю ставку унеможливлює максимальне наповнення місцевого бюджету, одним з джерелом доходу якого є орендна плата за землю визначена за результатами земельних торгів.

Крім того, зазначено, що утворена спірною гідротехнічною спорудою штучна водойма (ставок) забезпечує як використання водного об`єкта шляхом формування та наповнення ставку, так і захист від шкідливої дії води, а саме забезпечення тримання нормального підпірного рівня води у ставку завдяки можливості водоскиду та водонапуску, попередження можливості переповнення водойми, здійснення пропусків води та спорожнення водойми. Формальне перебування гідротехнічної споруди в приватній власності унеможливлює вирішення її дійсним власником питання ефективного функціонування та збереження водного об`єкту для загального та спеціального водокористування, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайних ситуацій, пов`язаних з водним фактором, повені та паводків на водних об`єктах тощо.

Вказано, що незаконне оформлення та реєстрація права приватної власності на гідроспоруду - греблю ставку, яка і утворює водний об`єкт, порушує права громади щодо ефективного використання та розпорядження комунальним майном (землею та водним об`єктом), а також ускладнює попередження аварійних ситуацій та усунення їх наслідків для територіальної громади, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Зазначено, що правовідносини, пов`язані з використанням комунального майна, становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а тому неправомірне, всупереч закону набуття речових прав на гідротехнічну споруду водних об`єктів, що розташовані на землях комунальної власності не відповідає суспільному інтересу та є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №810/2763/17 дійшла висновку про те, що за загальним визначенням "публічним інтересом" є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто, публічний інтерес є нічим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів. Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005).

Також прокурор наполягає, що у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно статті 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України право на звернення із позовом про захист права власності належить власнику цієї земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування встановлені статтею 122 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який набрав чинності з 27.05.2021 на підставі Закону №1423-ІХ, встановлено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Отже, зазначено, що Нововодолазька селищна рада є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6324282500:01:000:0246, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді. Зокрема, Велика палата зазначила, що прокурор звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Матеріали справи свідчать, що на виконання вимог абз. 4 ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" 18.05.2026 прокурором направлено лист-повідомлення №62-3009ВИХ-2662-591-26 від 18.05.2026 до Нововодолазької селищної ради про необхідність вжиття заходів судового захисту щодо скасування державної реєстрації права приватної власності СТОВ "Хлібороб" на гідротехнічну споруду (опис об`єкта: навіс - літ. "Б" площею 5,2 м2, споруда - літ. "В", гребля - №1), розташовану за адресою: пров. Східний, буд. 6 у с. Одринка Нововодолазького району Харківської області. Від Нововодолазької селищної ради отримано листа вих. №02-27/1259 від 01.06.2026 з якого наміру вжиття самостійного відповідних заходів судового захисту не простежується, що розцінюється прокурором як бездіяльність уповноваженого органу в даному випадку.

Враховуючи викладене, прокурором зазначено, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом у зв`язку із доведеною бездіяльністю відповідного компетентного органу та наявністю порушення інтересів держави в даному випадку.

Щодо виключності випадку для звернення прокурора з позовом до суду у позовній заяві прокурором наголошено, що Конституційний Суд України 03.12.2025 у п. 2 резолютивної частини рішення №6-р (ІІ)/2025 визнав неконституційними приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Разом з цим, дія п. 2 рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 відтермінована до 01.01.2027 (п. 3 цього ж рішення).

Водночас положеннями п. п. 4.2, 7.2-7.4 мотивувальної частини рішення акцентовано увагу на виключності випадку наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді та необхідності його обґрунтування в кожному конкретному випадку. Конституційним Судом України зазначено, що юридичне регулювання представництва прокурором інтересів держави в суді має чітко закріплювати його допоміжний (субсидіарний) характер, а також забезпечувати, щоб прокуратура, виконуючи цю функцію, не здійснювала функцій інших суб`єктів владних повноважень без наявності об`єктивних підстав.

Зокрема, виключність випадку представництва сформульована у постанові Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №160/4161/24 в якій наголошено, що представництво інтересів держави в суді, передбачене п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

У позовній заяві наголошено, що позовна заява пред`явлена прокурором "у виключному випадку" у зв`язку з тим, що Нововодолазька селищна рада є органом, наділеним відповідними повноваженнями у спірних правовідносинах, однак, у даному випадку, не вжила заходів на відновлення порушених інтересів держави. Звернення прокурора з позовною заявою до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу використання комунального майна в інтересах широкого кола осіб - територіальної громади Нововодолазької селищної ради.

Акцентовано увагу, що прокурор не втручається у дискреційні повноваження позивача, а діє виключно з метою усунення правового вакууму у захисті інтересів держави, який виник унаслідок невжиття компетентним органом належних заходів. У даному випадку прокурор звертається до суду не як альтернативний суб`єкт реалізації владних повноважень, а як гарант забезпечення судового захисту інтересів держави за умов, коли такий захист фактично не здійснюється органом, до компетенції якого він віднесений. Важливим є те, що звернення прокурора має чітко окреслені межі та зумовлене конкретною ситуацією, яка потребує невідкладного правового реагування- повернення майна, яке має стратегічне значення.

Тимчасове здійснення представницької функції не спрямоване на системне заміщення діяльності Нововодолазької селищної ради, а покликане усунути наслідки його бездіяльності у частині захисту інтересів держави в конкретних спірних правовідносинах. Тривале невнесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчить про неналежне здійснення уповноваженим органом своїх повноважень щодо захисту інтересів держави. За таких виключних обставин саме звернення прокурора до суду є єдиним ефективним механізмом поновлення порушених інтересів держави.

Прокурором наголошено, що в умовах збройної агресії російської федерації особливої актуальності набуло питання збереження та експлуатації важливих для життєдіяльності населення і держави об`єктів, дотримання порядку та підстав їх відчуження, надання в користування, набуття на них речових прав тощо. До таких об`єктів належать гідротехнічні споруди, які мають вагоме значення для забезпечення ефективного управління водними ресурсами, підтримання екологічного балансу, розвитку економіки країни, виконуючи такі важливі функції, як регулювання водного потоку, збереження водних ресурсів, захисту від шкідливої дії води, виробництво електроенергії, зрошення сільськогосподарських угідь, водопостачання населення, функціонування водного транспорту, використання для рибальства, туризму та інші.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 24.06.2026 у справі №908/450/25 про те, що згідно з пунктом 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025), до 1 січня 2027 року положення частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" залишаються чинними у редакції, що діяла до ухвалення цього рішення, а тому, підлягають до застосування всіма суб`єктами правової системи, у тому числі і при здійсненні господарського судочинства (пункт 6.23 постанови). Аналогічна правова позиція щодо правозастосування рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025 викладена у пункті 63 постанови Верховного Суду від 28.07.2026 у справі №908/1614/25.

Суд зазначає, що вказане рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Сам по собі факт ухвалення 03.12.2025 Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови, що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

Відтак, суд відхиляє обґрунтування відповідача щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на вище вказане рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025) як безпідставні.

Суд враховує, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період. В такій ситуації звернення прокурора до суду є єдиним реальним процесуальним механізмом, здатним трансформувати суспільний інтерес у судовий захист, забезпечити правову оцінку спірних правовідносин та відновити баланс публічних інтересів, що і становить сутність виключного випадку представництва інтересів держави.

З урахуванням вище викладеного, у даній справі прокурор належним чином обґрунтував представництво інтересів держави в суді відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Звернення прокурора з позовом відповідає вимогам статті 131-1 Конституції України, принципам верховенства права та пропорційності, а також не порушує баланс між повноваженнями органів державної влади та завданням судового захисту. Подання прокурором позовної заяви слід розцінювати як обґрунтоване та правомірне здійснення представницької функції у виключному випадку, а тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 4, 53, 174, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" про залишення позовної заяви без розгляду (вх. №18560 від 29.07.2026) - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за вед-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://coutr.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали підписано 19.10.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова