Решение № 140680208, 16.10.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Дата принятия
16.10.2026
Номер дела
279/2905/26
Номер документа
140680208
Форма судопроизводства
Гражданское
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины Єдиний державний реєстр судових рішень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2905/26

Провадження № 2/279/2223/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/2905/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", в інтересах якого діє представник Паладич А.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначає, що 07.05.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" та ОСОБА_1 в порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено договір № 2267668 про надання споживчого кредиту.

Зокрема, відповідач здійснив реєстрацію в інформаційно телекомунікаційній системі первісного кредитора, заповнив електронну заявку на отримання кредиту на сайті первісного кредитора (https://sloncredit.ua), ознайомився з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Акцептував кредитний договір шляхом використання електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора, надісланого на зазначений у заявці номер мобільного телефону.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн, строком на 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ "Пейтек", яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, своєчасно не здійснював передбачені ним платежі, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

27 січня 2026 року між ТОВ "Слон Кредит" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-4/26, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року ТОВ "Свеа Фінанс" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 року в сумі 51480 грн, з яких: 12000 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 33480 грн - сума заборгованості за відсотками та 6000 грн - сума заборгованості за пенею/штрафом.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, новим кредитором не здійснювалося жодних додаткових нарахувань.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "Свеа Фінанс" за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 року в сумі 51480 грн.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором залишається непогашеною, оскільки відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання та добровільно не погашає прострочену заборгованість, позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту від 07.05.2025 року в сумі 51480 грн. Одночасно позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. Розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності його представника.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а також письмових та електронних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений строк правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань, що стосуються розгляду справи, до суду не подав.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.

07 травня 2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Слон Кредит" було укладено договір № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний". Договір укладено в порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами договору, ТОВ "Селфі Кредит" надає відповідачу кредит у розмірі 12000 гривень, строком на 360 днів, зі стандартною 3,00 % та денною 0,971 % в день процентною ставкою, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, шляхом його переказу на картковий рахунок, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.1-1.5.1 lоговору).

Дата надання кредиту : 07.05.2025 року або 08.05.2025 року (п. 2.2 договору).

Укладаючи договір, сторони погодили порядок і конкретні строки (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначивши їх у графіку платежів, наведеному в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору, можливість застосування зниженої 1,80 % в день процентної ставки (п. 1.4, 1.5.2 договору).

Пунктом 1.4.1 договору передбачено, що у споживача (відповідача) відсутнє право продовжувати строку кредитування, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку визначеного в п. 5.3 договору (п. 5.1 договору).

Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день (п. 3.1, 3.2 договору).

У випадку повного дострокового повернення кредиту споживач зобов`язаний сплатити проценти нараховані на дату повного дострокової повернення кредиту (включно) за фактичний строк користування кредитом. У випадку часткового дострокового повернення кредиту, споживач повинен сплатити проценти нараховані за користування кредитом до дати такого часткового повернення кредиту (включно), в порядку передбаченому п.5.3. договору. При цьому, після здійснення такого часткового, повернення кредиту здійснюється перерахунок зобов`язань споживача зі сплати процентів, розмір яких вказаний в графіку платежів у бік зменшення, на умовах та в порядку, передбачених в п. 5.2 цього договору. Після здійснення коригування зобов`язань споживача новий графік платежів, що складається за формою визначеною в п. 5.2 договору, розміщується товариством в особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу споживача, що вказана в цьому договорі (п. 3.3 договору).

Розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку (п. 3.4 договору).

Сторони погодили, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (п. 5.4 та п.п. 8 п. 4.1 договору).

Договір діє з моменту підписання електронними підписами сторін і до строку, вказаного в п. 1.3 договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконанні грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слон Кредит" зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.

Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Пейтек" про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта, відповідно до змісту якої вбачається, що на платіжну картку, маска картки № НОМЕР_1 , зазначену відповідачем у договорі (п. 2.1 договору), було перераховано кредитні кошти в розмірі 12000 грн відповідно до договору з ТОВ "Слон Кредит" із призначенням платежу: "виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2267668 від 07.05.2025 року".

Відповідач кредитними коштами скористався, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої, за розрахунком позивача становить 51480 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 33480 грн - заборгованість за відсотками та 6000 грн - сума заборгованості за пенею/штрафом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 07.05.2025 по 27.01.2026 року, в межах строку на який надається кредит, а також, що відповідач не здійснював платежі для погашення кредитної заборгованості.

27 січня 2026 року між ТОВ "Слон Кредит" (клієнт) та ТОВ ''Свеа Фінанс'' (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-4/26, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (у формі електронного документу) і діє протягом 1- го (одного) року після його укладання, але не менше, ніж до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір може бути змінений або розірваний виключно за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (п. 12.1, 12.2 Договору).

Відповідно до змісту договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року:

- "Права вимоги" - всі права грошової вимоги (боргових зобов`язань) клієнта за кредитними договорами до боржників щодо погашення заборгованостей (право грошової вимоги клієнта до боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога)), які виникли на підставі кредитних договорів, виконання зобов`язань за кредитними договорами та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами, які клієнтом відступаються факторові за цим договором;

- "Реєстр боржників" - погоджений сторонами перелік боржників, їх кредитних договорів, договорів забезпечення, прав вимог за якими відступаються за цим договором, особистих даних і розмір грошових зобов`язань кожного з них із зазначенням суми заборгованості, а також інших даних у разі їх наявності у клієнта, за формою, наведеною в додатку 1 до цього договору.

Пунктом 3.1.3 договору передбачено, що право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору після чого фактор стає кредиторомпо відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим договором.

Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимог за цим договором не проводиться з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржників від реалізації прав вимог, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від розміру фінансування, та меншими від загального розміру заборгованостей.

Фінансування та порядок оплати здійснюється відповідно до розділу 4 договору.

Сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 2 714 987,64 грн (Два мільйони сімсот чотирнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім гривень 64 копійки)(п. 4.1 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що фактор сплачує клієнту фінансування, шляхом перерахування клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього договору, на рахунок клієнта, вказаного в розділі 14 цього договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами цього договору.

Порядок оформлення відступлення прав вимоги здійснюється відповідно до Розділу 3 договору.

Відповідно до п. 3.1.1 договору права вимоги відступаються (передаються) в розмірі заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені кредитними договорами.

Загальний розмір заборгованостей складає 41 058 938,83 грн (Сорок один мільйон п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот тридцять вісім гривень 83 копійки), згідно з реєстром боржників, який складається сторонами у формі електронного документа (п. 2.2 договору).

Порядок обміну документацією та виконання договору здійснюється відповідно до Розділу 5 договору.

27 січня 2026 року ТОВ "Слон Кредит" (клієнт) та ТОВ ''Свеа Фінанс'' (фактор) підписали реєстр прав вимог (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року.

Відповідно до витягу з указаного реєстру, до ТОВ "Свеа Фінанс" (фактор) перейшло право вимоги до відповідача за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року в сумі 51480 грн, з яких: 12000 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 33480 грн - заборгованість за відсотками та 6000 грн - сума заборгованості за пенею/штрафом.

Факт переходу права вимоги також підтверджується платіжною інструкцією про оплату фінансування згідно з договором факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року, яка свідчить про здійснення оплати фінансування за відступлення права вимоги у строки та в розмірах, що відповідають розділу 4 зазначеного договору.

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Свеа Фінанс" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача за договором за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року, а отже, є належним позивачем у справі.

Позивач суму заборгованості за кредитним договором не змінював.

Факт укладання кредитного договору № 2267668 від 07.05.2026 року та отримання кредиту в розмірі 12000 грн відповідачем не заперечується.

Правильність нарахування заборгованості станом на час розгляду справи судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення позичальника було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.

Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем вчинено дії, спрямовані на укладення договору. Зокрема, відповідач, ознайомившись з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, шляхом введення коду підтвердження "С274", який є одноразовим ідентифікатором, підписав договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту, зазначивши реквізити банківської картки, на рахунок якої в подальшому йому було перераховано кредитні кошти в розмірі, визначеному договором.

Тобто відповідач вчинив ряд дій без здійснення яких договір не був би укладеним.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма істотними умовами договору та що йому надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Частиною 2 ст. 18 Закону України "Про факторинг" передбачено, що споживач за договором про споживчий кредит зобов`язаний здійснити платіж новому кредитору, за умови що він отримав повідомлення від кредитодавця про факт відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит з дотриманням вимог, визначених абзацом другим цієї частини.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Відповідно до п. 5 та п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах, шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).

Предметом позову є захист порушеного права ТОВ "Свеа Фінанс", яке полягає у невиконанні договірних зобов`язань відповідачем за кредитним договором, шляхом стягнення з останнього заборгованості за ним. Договір укладено в електронній формі, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію". Факт укладення та підписання кредитного договору відповідач не заперечує.

З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов`язання кредитодавець - ТОВ "Слон Кредит" виконало своєчасно та в повному обсязі, надало відповідачу кредитні кошти.

Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується наявними у справі доказами, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, чим допустив істотне порушення умов кредитного договору. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подав.

Кредитний договір (окремі умови договору) у відповідності до вимог чинного законодавства недійсним не визнавався, тобто в силу ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Принцип свободи договору та обов`язковості його виконання закріплені ст. 627, 629 ЦК України.

Оскільки кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд доходить висновку, що останній погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати.

В матеріалах справи відсутні та суду не надані належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.

Станом на день розгляду справи будь-які докази, що підтверджували б повне або часткове виконання відповідачем умов договору, у матеріалах справи також відсутні.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, уклавши з позивачем договір про надання споживчого кредиту, достовірно знаючи про його умови, користуючись наданими йому грошовими коштами, порушив умови договору.

Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов кредитного договору, в результаті чого заборгованість не була погашена відповідачем добровільно, вимога позивача щодо стягнення заборгованості за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року є правомірною.

Водночас суд не може погодитися з правомірністю нарахування та стягнення процентів за вказаним договором у заявленому розмірі з огляду на таке.

Як установлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 360 днів, тобто до 01.05.2026 року включно.

Проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 07.05.2025 року до 27.01.2026 року включно. Нарахування процентів за вказаний період відповідно до умов договору є правом кредитодавця за умови дотримання вимог законодавства.

22.11.2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX, яким внесено зміни та доповнення до Закону України "Про споживче кредитування". Зазначений Закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Зокрема, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої згідно з частиною четвертою цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому п. 17 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року включно максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року включно - 1,5 %, а починаючи з 21.08.2024 року - 1 %.

Пунктом 2 Розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом.

З розрахунку заборгованості вбачається, що кредитодавець протягом окремого періоду нараховував проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 3,00 % на день, передбаченою умовами договору.

Оскільки договір № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Комфортний" був укладений 07.05.2025 року, враховуючи внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", зміни та доповнення до Закону України "Про споживче кредитування" максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1,00 %.

За таких обставин визначаючи розмір заборгованості за процентами за період із 07.05.2025 року до 27.01.2026 року включно, суд виходить із необхідності дотримання встановленого законом обмеження денної процентної ставки.

Враховуючи, що сторонами в договорі було погоджено денну процентну ставку 0,971 %, яка не перевищує встановленого законом граничного розміру, відсотки за користування кредитом мають становити 30994,32 грн (12000 грн * 0,971 % * 266 днів).

Суд звертає увагу, що законодавством України встановлено обмеження: сукупний розмір штрафів і пені за прострочення споживчого кредиту, яке не може перевищувати подвоєну суму кредиту (тіла кредиту). Однак це стосується саме штрафних санкцій, а не нарахованих відсотків за користування кредитом, розмір та порядок нарахування яких були узгоджені сторонами при укладенні договору.

Суд також відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування та стягнення за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року штрафних санкцій (штраф, пеня) за кожен день невиконання/ неналежного виконання зобов`язання з огляду на таке.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

24 лютого 2022 року Указом Презедента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитодавцем - ТОВ "Слон Кредит" не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нараховано неустойку (пеню, штраф) за кожен день невиконання/ неналежного виконання грошового зобов`язання у розмірі 6000 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що такі стягненню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року в сумі 42994,32 грн, яка складається з : 12000 грн - заборгованості за основним боргом (тілом) та 30994,32 грн - заборгованості за процентами.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2223,64 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог (83,52 %) з розрахунку :

42994,32 грн (сума задоволених позовних вимог) * 100 % / 51480 грн (сума заявленої заборгованості) = 83,52 %.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" заборгованість за договором № 2267668 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний" від 07.05.2025 року в сумі 42994,32 грн, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2223,64 грн, а всього: 45217,96 грн (Сорок п`ять тисяч двісті сімнадцять гривень 96 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", місце знаходження: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ: 37616221;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ

Часті запитання

Який тип судового документу № 140680208 ?

Документ № 140680208 це Решение

Яка дата ухвалення судового документу № 140680208 ?

Дата ухвалення - 16.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140680208 ?

Форма судочинства - Гражданское

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140680208 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Информация о судебном решении № 140680208, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Судебное решение № 140680208, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області было принято 16.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.

Судебное решение № 140680208 относится к делу № 279/2905/26

то решение относится к делу № 279/2905/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа:


Наша платформа позволяет поиск по разным критериям, таким как регион или название суда. Также в личном кабинете есть возможность подробной настройки, что существенно ускоряет процесс поиска данных. Это позволяет результативно экономить ваше время при получении необходимой информации из реестра судебных решений и других официальных источников.

Предыдущий документ : 140680207
Следующий документ : 140695167