Решение № 140674016, 16.10.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/7302/25

провадження № 2/650/1005/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Андріяшева Ірина Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Андріяшева І.М. звернулася до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2010 року щодо земельної ділянки площею 8,7599 га з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017, право оренди на яку на час звернення до суду зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», номер запису про інше речове право 40588957 від 25 травня 2016 року.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,7599 га, кадастровий номер 6520687300:02:004:0017, розташованої на території колишньої Урожайненської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право власності підтверджується державним актом серії ХС № 013350 від 21 березня 2004 року та відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

01 вересня 2010 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» як орендарем укладено договір оренди цієї земельної ділянки строком на десять років. За договором про заміну сторони від 24 вересня 2015 року орендаря замінено на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а строк дії договору поновлено до 31 грудня 2024 року.

Додатковою угодою № 1300031 від 28 липня 2017 року за згодою орендодавця орендаря замінено на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а текст договору оренди викладено у новій редакції. Додатковою угодою № 1300031-3 від 23 березня 2018 року строк дії договору продовжено до 30 листопада 2027 року.

Відповідно до пункту 4.1 договору в редакції додаткової угоди від 28 липня 2017 року орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 493,00 грн за рік оренди. Пунктом 4.5 договору передбачено внесення орендної плати з 01 серпня до 31 грудня кожного року одним із передбачених договором способів.

Позивачка стверджує, що орендна плата за повні 2023 та 2024 роки їй не виплачена. За встановленим договором річним розміром загальна сума двох платежів становить 16 986,00 грн, однак вимога про стягнення цієї суми у даній справі не заявлена. На підтвердження відсутності нарахування та виплати доходу позивачка надала відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 13 листопада 2025 року.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за договором відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-11 відчужило ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» право оренди, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017. За пунктом 2.3 цього договору до набувача перейшли права та обов`язки орендаря за відповідним договором оренди зі змінами та доповненнями. Державну реєстрацію переходу права оренди підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14 листопада 2025 року № 452024884.

Крім систематичної несплати орендної плати, позивачка посилається на відчуження права оренди без її згоди та вважає, що така заміна орендаря суперечить статтям 520, 521 ЦК України та умовам договору оренди, а тому є окремою підставою для його розірвання.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у відзиві просило у задоволенні позову відмовити. Факту невиплати орендної плати за спірний період товариство по суті не заперечує, однак вважає, що обов`язок із внесення плати був відсутній через об`єктивну неможливість користування земельною ділянкою внаслідок збройної агресії рф, тимчасової окупації, мінної небезпеки, обстрілів та необхідності проведення розмінування.

Відповідач зазначив, що територія Урожайненської сільської ради Бериславського району перебувала під тимчасовою окупацією з 10 березня 2022 року до 09 листопада 2022 року, а з 11 листопада 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій. На думку відповідача, після деокупації потенційне забруднення земель вибухонебезпечними предметами та постійна небезпека обстрілів унеможливлювали проведення сільськогосподарських робіт.

На підтвердження заперечень ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося, зокрема, на відомості інтерактивної карти територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, розпорядження органів військової адміністрації про податкові пільги, розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 про доповнення переліку суб`єктів господарювання, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3, а також постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24.

Розпорядженням начальника Бериславської міської військової адміністрації від 23 лютого 2024 року № 65 ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги зі сплати місцевих податків і зборів на території Бериславської міської територіальної громади на 2024 рік. У розпорядженні зазначено, що включені до переліку земельні ділянки вважаються непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. У додатку до цього розпорядження міститься земельна ділянка з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також вказало, що право оренди було відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відповідно до частини п`ятої статті 93 ЗК України, яка прямо допускає відчуження права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без погодження з власником. У зв`язку з переходом усіх прав та обов`язків орендаря ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважає себе неналежним відповідачем за вимогою про розірвання договору.

У відповіді на відзив представник позивачки заперечив проти доводів ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ». Зазначив, що сам по собі загальний статус території, її віднесення до територій можливих бойових дій, податкові пільги та ймовірність забруднення вибухонебезпечними предметами не доводять повної неможливості використання конкретної земельної ділянки у 2023 та 2024 роках. На думку позивачки, відповідач не надав акта обстеження, акта виявлення вибухонебезпечних предметів або іншого документа, який би підтверджував фактичне мінування саме спірної земельної ділянки.

Представник позивачки також звернув увагу, що частина документів, на які посилався відповідач, стосуються Новорайської сільської територіальної громади, тоді як село Урожайне входить до Бериславської міської територіальної громади. Водночас щодо розпоряджень Бериславської міської військової адміністрації представник позивачки зазначив, що вони прийняті у сфері оподаткування і самі по собі не припиняють приватноправового обов`язку зі сплати договірної орендної плати.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 06 травня 2026 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Представник позивачки подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових документів до зареєстрованого електронного кабінету товариства в підсистемі «Електронний суд». Товариство скористалося правом на подання відзиву та доказів, у яких виклало свою позицію по суті спору.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився. Судові документи неодноразово направлялися на зареєстровану юридичну адресу товариства, однак поштові відправлення поверталися до суду з відмітками про відсутність адресата за відповідною адресою. Відзиву, доказів сплати орендної плати або інших пояснень по суті спору ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не подало.

Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд виходить також із положень частини шостої статті 14 ЦПК України, відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» такого обов`язку не виконало та електронний кабінет не зареєструвало. Негативні процесуальні наслідки невиконання юридичною особою встановленого законом обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету прямо передбачені ЦПК України та не можуть бути підставою для безпідставного відкладення розгляду справи. Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2024 року у справі № 752/11445/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 520/11344/23 та від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, з урахуванням відмінностей відповідного процесуального регулювання.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, наявність письмової позиції ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», заяву представника позивачки про розгляд справи за її відсутності, а також відсутність обставин, які відповідно до статті 223 ЦПК України перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши доводи учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 8,7599 га, кадастровий номер 6520687300:02:004:0017, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Договір оренди укладено 01 вересня 2010 року. Після послідовної заміни орендарів додатковою угодою № 1300031 від 28 липня 2017 року орендарем стало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а текст договору викладено у новій редакції. Додатковою угодою № 1300031-3 від 23 березня 2018 року строк оренди продовжено до 30 листопада 2027 року.

Пунктом 4.1 чинної редакції договору орендна плата визначена у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 8 493,00 грн за рік, а пунктом 4.5 встановлено строк її внесення з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Отже, на час виникнення спірної заборгованості сторони мали чинне орендне правовідношення з однозначно визначеними розміром та строком внесення орендної плати.

Факт повної невиплати орендної плати за 2023 та 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» по суті не заперечує. Заперечення товариства стосуються наявності, на його думку, законних підстав для звільнення від плати. Доказів внесення орендної плати за будь-який із цих років ані ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ані ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» суду не надали.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 96 ЗК України передбачено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а статті 21, 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» визначають орендну плату як платіж за користування земельною ділянкою, надають орендодавцеві право вимагати її своєчасного внесення та покладають на орендаря обов`язок своєчасно і в повному обсязі її сплачувати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 уточнила, що систематична несплата означає два та більше випадки повної несплати орендної плати у строки, визначені договором, і така спеціальна підстава є самостійною та достатньою для розірвання договору. У випадку повної систематичної несплати додаткове встановлення істотності порушення за частиною другою статті 651 ЦК України не є необхідним.

Разом з тим оцінка невнесення орендної плати за період збройної агресії потребує встановлення, чи існували обставини, які відповідно до закону об`єктивно виключали можливість використання конкретного об`єкта оренди.

За змістом статті 617 ЦК України непереборна сила за наявності причинного зв`язку з порушенням може звільняти боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Частина шоста статті 762 ЦК України передбачає інший правовий наслідок: наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 та Верховний Суд у постановах від 12 квітня 2023 року у справі № 910/14244/20 і від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 виходили з того, що для застосування частини шостої статті 762 ЦК України має бути встановлена саме об`єктивна, безпосередня та повна неможливість користування конкретним майном з незалежних від орендаря причин. Обов`язок доведення обставин, які свідчать, що майно не використовувалося і не могло бути використане, покладається на орендаря.

Суд враховує, що територія розташування земельної ділянки була тимчасово окупована у 2022 році. Однак позовні вимоги не ґрунтуються на несплаті орендної плати за 2022 рік, а позивачка прямо визнає об`єктивну неможливість ведення сільськогосподарської діяльності у період окупації. Предметом оцінки у цій справі є повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Після деокупації загальний статус території як території можливих бойових дій, наявність мінної небезпеки у Херсонській області, обстрілів або складної безпекової ситуації не є автоматичним доказом повної неможливості користування кожною конкретною земельною ділянкою протягом усього календарного року.

Суд не применшує реальність і масштаб небезпеки, пов`язаної з вибухонебезпечними предметами та обстрілами. Водночас застосування частини шостої статті 762 ЦК України означає повне звільнення орендаря від основного майнового обов`язку за договором, тому потребує встановлення не лише загального ризику, а факту об`єктивної неможливості використання саме орендованого майна протягом конкретного періоду.

Розпорядження начальника Бериславської міської військової адміністрації від 23 лютого 2024 року № 65 дійсно охоплює спірну земельну ділянку та містить висновок про непридатність включених до переліку земель до використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Цей документ є належним доказом існування підвищеного безпекового ризику стосовно конкретної земельної ділянки та підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами.

Разом з тим наведене розпорядження прийнято з метою реалізації повноважень органу місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків та зборів і визначення об`єктів оподаткування. Підставою для включення земельних ділянок до переліку в самому розпорядженні визначена потенційна загроза забруднення вибухонебезпечними предметами. Воно не є актом технічного чи нетехнічного обстеження земельної ділянки, не фіксує фактичного виявлення на ній вибухонебезпечних предметів, не містить відомостей про межі небезпечної території, характер забруднення чи період, упродовж якого користування конкретною ділянкою було повністю неможливим.

Суд не ототожнює звільнення від земельного податку, єдиного податку четвертої групи, мінімального податкового зобов`язання або орендної плати за землі державної чи комунальної власності зі звільненням від договірної орендної плати за земельну ділянку приватної власності. Такі правовідносини мають різну правову природу.

Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, на яку посилається ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», стосувалася стягнення орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та застосування спеціального податкового регулювання щодо плати за землю. Тому наведений у цій постанові підхід не означає автоматичного звільнення орендаря земельної ділянки приватної власності від цивільно-правового обов`язку сплачувати погоджену сторонами договірну орендну плату.

Розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 підтверджує включення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до переліку суб`єктів господарювання, які постраждали внаслідок обставин непереборної сили. Однак цей акт характеризує наслідки війни для підприємства в цілому і не встановлює повної неможливості використання саме земельної ділянки з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017 протягом повних 2023 та 2024 років.

Частина наданих відповідачем розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації стосується земель, розташованих у межах Новорайської сільської територіальної громади. Спірна земельна ділянка розташована на території Бериславської міської територіальної громади, а тому такі розпорядження самі по собі не доводять стан саме цієї земельної ділянки.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3 також не містить підтвердження фактичного забруднення спірної земельної ділянки. З його змісту вбачається, що піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт із гуманітарного розмінування на зазначених товариством територіях не залучалися, роботи проводилися іншими фаховими відомствами, а вказані земельні ділянки лише ймовірно можуть бути потенційно забрудненими. ДСНС також повідомило, що через щоденні обстріли з боку рф не може гарантувати безпеку проведення польових робіт на відповідних територіях.

Зазначена відповідь ДСНС підтверджує складну безпекову ситуацію, однак не є актом обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017 і не містить висновку про те, що її використання було повністю неможливим упродовж усього 2023 або 2024 року. Більше того, сама відповідь датована червнем 2025 року та відображає стан організації робіт із розмінування на час надання відповіді, а не встановлює ретроспективно фактичний стан конкретної ділянки протягом кожного зі спірних років.

Інтерактивна карта територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, має інформаційний характер та відображає зони ризику. Вона не замінює індивідуального обстеження конкретної земельної ділянки і сама по собі не встановлює, що земельна ділянка позивачки протягом 2023 та 2024 років була повністю недоступною або непридатною для будь-якого використання.

У матеріалах справи відсутні акт нетехнічного чи технічного обстеження спірної земельної ділянки, акт виявлення або знищення на ній вибухонебезпечних предметів, документ про встановлення заборони доступу саме до цієї ділянки на весь 2023 чи 2024 рік, а також інший документ компетентного органу, який би встановлював фактичну та повну неможливість користування об`єктом оренди протягом усього відповідного періоду.

Матеріали справи також не містять доказів того, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» повідомляло орендодавця про неможливість використання саме її земельної ділянки, пропонувало змінити умови договору, тимчасово врегулювати питання орендної плати або вчиняло інші дії, спрямовані на узгодження наслідків стверджуваної неможливості користування майном. Ця обставина сама по собі не створює обов`язку зі сплати плати, якщо об`єктивна неможливість дійсно існувала, однак у сукупності з відсутністю індивідуальних доказів не підтверджує доведеність умов частини шостої статті 762 ЦК України.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року про засвідчення військової агресії рф як форс-мажорної обставини також не встановлює причинного зв`язку між воєнними подіями та неможливістю виконання конкретного договору у конкретний період. Для застосування правового наслідку, передбаченого частиною шостою статті 762 ЦК України, визначальним є не сам факт існування війни або воєнного стану, а доведена неможливість використання конкретного майна.

Отже, сукупність наданих відповідачем доказів переконливо підтверджує існування воєнних ризиків, мінної небезпеки та об`єктивних труднощів у веденні господарської діяльності в Бериславському районі. Водночас ці докази не є достатніми для висновку про повну об`єктивну неможливість використання саме земельної ділянки позивачки протягом усього 2023 та 2024 років у розумінні частини шостої статті 762 ЦК України.

Відтак підстави для повного звільнення орендаря від орендної плати за 2023 та 2024 роки судом не встановлені. Повна несплата орендної плати за кожний із цих років є окремим випадком невиконання грошового зобов`язання у визначений договором строк і в сукупності утворює систематичну несплату у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Суд окремо зазначає, що не покладає в основу висновку про систематичність можливу несплату орендної плати за 2025 рік. Позов подано 14 листопада 2025 року, тоді як за умовами договору строк внесення річної орендної плати за 2025 рік спливав 31 грудня 2025 року. Для вирішення заявленої вимоги достатньо встановлених судом випадків повної несплати за 2023 та 2024 роки.

Щодо посилань позивачки на незаконність відчуження права оренди без її згоди суд зазначає таке.

На час укладення між відповідачами договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року частина п`ята статті 93 ЗК України у редакції Закону України № 3065-IX прямо передбачала, що право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки. Відчуження здійснюється за письмовим договором між користувачем та особою, на користь якої відчужується право, і такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди.

Отже, твердження позивачки про те, що законодавством України не передбачено випадку відчуження права оренди без згоди орендодавця, не відповідає змісту спеціальної норми земельного законодавства, чинної на час укладення договору від 17 квітня 2025 року.

Наведені позивачкою висновки Верховного Суду щодо застосування статей 520, 521 ЦК України стосуються загального інституту переведення боргу. Відчуження зареєстрованого речового права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення після набрання чинності спеціальним регулюванням частини п`ятої статті 93 ЗК України є іншим правовим механізмом. Спеціальна норма прямо визначає можливість такого відчуження без погодження з власником, а тому загальні правила про переведення боргу не можуть тлумачитися як такі, що нівелюють спеціально передбачений законом спосіб переходу права оренди.

Сам по собі пункт 12.1 договору, який передбачає зміну його умов за взаємною згодою сторін, не спростовує встановленого законом механізму переходу права оренди. Внаслідок відчуження не змінюються погоджені сторонами об`єкт оренди, строк, розмір орендної плати чи інші умови договору, а відбувається передбачений законом перехід зареєстрованого речового права та пов`язаних із ним прав і обов`язків до нового орендаря.

Тому суд не встановив порушення прав позивачки самим фактом укладення договору відчуження права оренди без її згоди та не визнає цю обставину самостійною підставою для розірвання договору.

Разом з тим законність переходу права оренди не усуває правових наслідків порушень договору, які виникли до його відчуження. 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». З цього моменту саме це товариство є поточним носієм права оренди та стороною орендного правовідношення, яке позивачка просить припинити.

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 198/346/24 дійшов висновку, що після відчуження права оренди попередній орендар не є належним відповідачем за вимогою про розірвання договору, а належним відповідачем є набувач права оренди як правонаступник прав та обов`язків попереднього орендаря. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 02 липня 2026 року у справі № 732/1364/25.

Таким чином, ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є належним відповідачем за вимогою про розірвання чинного договору оренди. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», право оренди якого припинилося внаслідок відчуження 17 квітня 2025 року, не є належним відповідачем щодо вимоги про припинення на майбутнє чинного орендного правовідношення.

При цьому обставини виконання договору ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у 2023 та 2024 роках досліджуються судом не з метою покладення на нього у цій справі грошового обов`язку, а як фактичні підстави для визначення наявності передбаченої законом підстави для розірвання договору, права та обов`язки за яким у подальшому перейшли до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

За таких обставин позовна вимога про розірвання договору оренди підлягає задоволенню щодо належного відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а у задоволенні позову до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» слід відмовити як пред`явленого до неналежного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. Оскільки задоволена немайнова вимога про розірвання договору стосується припинення права оренди, носієм якого є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», зазначені витрати підлягають стягненню з цього товариства на користь позивачки.

Належних доказів понесення інших судових витрат, які підлягали б розподілу при ухваленні рішення, матеріали справи не містять.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 15, 16, 526, 617, 629, 651, 762, 792 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 1, 13, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», статтями 12, 13, 14, 76-81, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Андріяшева Ірина Михайлівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 01 вересня 2010 року щодо земельної ділянки ОСОБА_1 площею 8,7599 га з кадастровим номером 6520687300:02:004:0017, право оренди за яким на час ухвалення рішення належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-11 від 17 квітня 2025 року, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 40588957 від 25 травня 2016 року.

У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя: _____ О.О. Сікора