Решение № 140478728, 01.10.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/922/26

Провадження 2/718/422/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Мінів О.І.,

при секретарі судових засідань Анучкіній Л.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кіцмань, в режимі відео конференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), інтереси якої представляє адвокат Тарновецький В.І., до АТ «Сенс Банк» (м.Київ вул.Велика Васильківська, 100) про захист прав споживачів та стягнення коштів (стягнення банківського вкладу),

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Тарновецького В.І.

представника відповідача, адвоката Самокиші В.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог позивача, заперечень відповідача

В березні 2026 року адвокат Тарновецький В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства «Сенс - Банк» про захист прав споживачів та стягнення банківського вкладу.

Позовні вимоги мотивує тим, що 13.12.2010 ОСОБА_1 звернулась в Кіцманське відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») з приводу розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро. Начальник Кіцманського відділення Василькова Г.В. роз`яснила умови розміщення коштів на депозит, на які позивач погодилась, після чого позивач передала начальнику Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» 10 000 євро для поміщення їх на депозит, а ОСОБА_2 прийняла кошти та підготувала банківський документ (розпорядження) про розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро.

Після розміщення коштів на депозит, позивач один раз на квартал приходила в Кіцманське відділення№933 ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та отримувала відсотки по депозиту.

Востаннє ОСОБА_1 отримала відсотки по депозиту 15 липня 2014 року, що підтверджується письмовим банківським розпорядженням на виплату відсотків по депозиту, яке містить всі необхідні реквізити, та фактично є довідкою (випискою) по відповідному депозитному рахунку.

Позивач зазначає, що у листопаді 2014 року їй стало відомо, що керівник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькова Г.В. зникла, привласнивши депозити вкладників, внаслідок чого позивач 28.11.2014 року звернулась до ПАТ «Укрсоцбанк» з заявою про повернення вкладу в сумі 10 000 євро, на що отримала відповідь 28.12.2014, що Банком вживаються заходи для вирішення даного питання.

Однак, питання щодо повернення позивачу банківського вкладу банком так і не було вирішено.

Позивач також зазначає, що за ініціативою ПАТ «Укрсоцбанк» 20.11.2014 було відкрите кримінальне провадження відносно начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькової Г.В. щодо факту привласнення депозитних коштів фізичних осіб, як у гривні, так і у іноземній валюті. Зазначалось, що ОСОБА_2 від імені банку заключала депозитні угоди, при цьому кошти на банківські рахунки не надходили, але угоди завірялись її підписом та банківською печаткою.

ОСОБА_1 визнана потерпілою в даному кримінальному провадженні від 21.11.2014 року №120142260110000622, допитана в якості потерпілої органом досудового розслідування 09.12.2014 року. ОСОБА_1 , на вимогу слідчого, передала оригінал банківського розпорядження від 15.07.2014 року для проведення судових експертиз, що підтверджується протоколом огляду документів від 19.12.2014. На даний час оригінал банківського розпорядження від 15.07.2014, що виданий на ім`я ОСОБА_3 на суму вкладу 10 000 євро, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні, приєднаний до матеріалів кримінального провадження №120142260110000622 (м.д.р. том 5 а.с. 181) постановою слідчого від 27.02.2015 року.

В ході проведення слідства, було проведено комплексну судово- почеркознавчу експертизу документів №98-К від 28.01.2015 року згідно якої встановлено, що підпис, який виконаний на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року , виданому на ім`я ОСОБА_3 , від імені банку належать начальнику Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковій Галині Вікторівні.

Згідно судово-технічної експертизи документів №209-К від 24.02.2015 року встановлено, що відбитки банківської печатки, що нанесені на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року виданому на ім`я Станчук М.Т., від імені банку нанесені кліше печатки ПАТ «Укрсоцбанк», зразки якої надано на дослідження.

Окрім того, позивач зазначає, що під час досудового розслідування, ПАТ «Укрсоцбанк» з власної ініціативи долучив до кримінального провадження результати матеріалів внутрішнього службового розслідування від 06.03.2015 року, проведеного банком, за фактами порушень, допущених співробітниками Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», які мали місце впродовж 2008 2014 років, згідно яких підтверджується, що ОСОБА_2 з 2001 року по дату проведення службового розслідування (06.03.2015 року) обіймала посаду начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», і до її посадових обов`язків входило, зокрема, підпис документів фінансового та розрахункового характеру та договорів банківського вкладу, право від імені банку укладати договори банківського вкладу.

Станом на 30.01.2015 року до банку звернулось 127 осіб із заявами про повернення банківського вкладу, серед яких, під номером 105, зазначена позивач ОСОБА_1 з вимогою про повернення банківського вкладу в розмірі 10 000 євро, згідно її заяви від 28.11.2014 року №432.

Посилається також і нате, що станом на сьогодні в провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області на розгляді перебуває кримінальне провадження №120142260110000622 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.191, ч.4ст.191, ч.5ст.191ч.2ст.200 КК України . Згідно обвинувального акту, який переданий на розгляд суду, позивач ОСОБА_1 має статус потерпілої в кримінальному провадженні, якій незаконними діями ОСОБА_2 спричинена майнова шкода в розмірі 10 000 євро через наповнення банківського вкладу.

Позивач вказує, що основною підставою неповернення коштів є твердження банку, що між сторонами не було укладено договору банківського вкладу. Дії банку вважає неправомірними, оскільки банк не виконав своїх зобов`язань за договором банківського вкладу, а тому звернулася до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача суму неповернутого банківського вкладу у розмірі 10 000 євро та 3% річних у розмірі 3392,88 євро.

Короткий зміст відзиву відповідача

Представником АТ «Сенс Банк» - Самокишою В.Ю. скеровано на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вказує на те, що АТ « Сенс Банк» не погоджується з доводами позивача та вважає позовні вимоги необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначає, що заявлені до стягнення кошти не обліковуються в банку, договір з позивачем не укладався, а кошти на рахунок банку 13.12.2010 року в сумі 10 000 євро не вносилися, не існувало відсоткових ставок за депозитом у розмірі 12% річних в іноземній валюті не тільки в ПАТ «Укрсоцбанк», а і в інших банках України в 2010-2014 роках.

Вказує, що надане позивачем розпорядження від 15.07.2014 до позовної заяви видане на ім`я ОСОБА_3 , яке зовсім не стосується позивача, оскільки ім`я , по батькові позивача ОСОБА_1 .

Розпорядження надане позивачем банк не складав, відсутність його в обліку не підтверджує жодної господарської (банківської) операції, і воно не являється первинним бухгалтерським документом.

Зазначає, що договір банківського вкладу носить реальний, оплатний характер, який вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми. В даній справі договір вкладу відсутній. Прикладена до позову копія розпорядження не може бути доказом у справі, адже не відповідає вимогам закону.

Відповідач звертає увагу на те, що відносно колишнього начальника Кіцманського відділення банку ОСОБА_2 за ч.ч.3-5 ст.191 КК України розглядається кримінальна справа №718/470/17 у Заставнівському районному суді Чернівецької області. Вироку відносно ОСОБА_2 не постановлено. Вважає, що експертні висновки №98-К від 28.01.2015 та №209-К від 24.02.2015 року, проведені у кримінальному провадженні, не можуть бути доказами у даній справі, оскільки при проведенні експертиз було порушено порядок їх проведення, оскільки об`єкти та зразки були доставлені на дослідження нарочним не в упакованому вигляді.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимоги про стягнення банківського вкладу, оскільки на думку відповідача такі заявлені після спливу строку позовної давності, що є підставо для відмови у задоволенні цих вимог.

Враховуючи наведене, просить в цілому відмовити в задоволенні позову.(а.с.151-155)

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

08.06.2026 року представник позивача адвокат Тарновецький В.І. подав відповідь на відзив, в якому наполягав на обґрунтованості позовних вимог (а.с.177-1)

Представник відповідача, адвоката Самокиша В.Ю. подала відзив на позовну заяву, а також низку письмових заяв та клопотань, у яких просила: зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №718/470/17 по обвинуваченню колишнього начальника відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 за ч.ч.3-5 ст.191, ч.2 ст.200 КК України; та призначити комплексну почеркознавчу та судово-технічну експертизу документів.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 29.06.2026 року усі заявлені клопотання представника відповідача АТ «Сенс Банк» Самокиші В.Ю. - залишено без задоволення. Окрім того, даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. (а.с.231-233)

Позиція позивача, представників сторін в судовому засіданні

Представник позивачки адвокат Тарновецький В.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Окрім того, зазначив, що наявність кримінального провадження відносно колишнього начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 не впливає на договірні правовідносини між сторонами та не припиняє їх. Необліковування банком депозитних коштів не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу.

Представник позивачки вказував, що під час досудового слідства було проведено комплексну судово-почеркознавчу та технічну експертизу документів згідно висновків якої підтверджується підписання уповноваженою особою банку договору банківського вкладу та банківської квитанції, а також проставляння на даних документах кліше печатки банку. Також представник позивачки зазначив, що під час досудового слідства сам банк долучив до матеріалів кримінального провадження докази того, що керуюча Кіцманського відділення банку Василькова Г.В. була уповноважена на укладення договорів банківського вкладу та здійснення розрахункових операцій. Також посилався на те, що надане розпорядження містить всі необхідні реквізити щодо внесення коштів на депозит, та підтверджує наявність банківського вкладу в банку у позивачки в розмірі 10 000 євро, який не повернуто. А тому, просив позов задовольнити.

Також зазначив, що в межах кримінального провадження слідчим було перевірено та встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , на ім`я якої видано розпорядження від 15.07.2014 року, є однією і тією самою особою. За результатами проведеного досудового розслідування слідчий дійшов висновку про те, що саме ОСОБА_1 було завдано шкоди незаконними діями керуючої банком ОСОБА_2 , у зв`язку з чим визнав її потерпілою від злочину, зазначивши про це в обвинувальному акту.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала повністю, пояснила, що в 2010 році внесла 10 000 євро на депозит банку, кошти передала особисто керуючій відділення ОСОБА_2 , яку особисто знала. ОСОБА_2 зі слів вказала її по батькові « ОСОБА_4 », замість вірного « ОСОБА_5 », адже її тоді всі так називали і в свідоцтві про народження вона була зазначена по батькові « ОСОБА_4 ». Востаннє вона отримала відсотки по депозиту 15.07.2014, депозит їй так і не було повернуто, а тому просить позов задоволити в повній мірі.

Представник відповідача АТ «Сенс- Банк» - ОСОБА_6 просила відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позовні вимоги являються необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

На підтримання поданого відзиву представник відповідача пояснила, що Договір банківського вкладу позивачем не укладався, надане позивачем розпорядження від 15.07.2014 взагалі її не стосується, так як видане іншій особі. Кошти не вносились в касу банку. Зазначила, що наданий позивачем висновок комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів не може підтверджувати підписання договору банківського вкладу колишнім начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 , оскільки при його проведенні було допущено порядок проведення експертизи так як об`єкти на експертизу були надані слідчим нарочним способом та в неупакованому вигляді.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Матеріали справи свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 постійно з 1998 року. (а.с.14-15)

Судом встановлено, що 13.12.2010 ОСОБА_1 звернулась в Кіцманське відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») з приводу розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро. Начальник Кіцманського відділення Василькова Г.В. роз`яснила умови розміщення коштів на депозит, на які позивач погодилась, після чого позивач передала начальнику Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» 10 000 євро для поміщення їх на депозит, а ОСОБА_2 прийняла кошти та підготувала банківський документ (розпорядження) про розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро.

Після розміщення коштів на депозит, позивач один раз на квартал приходила в Кіцманське відділення№933 ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та отримувала відсотки по депозиту.

Востаннє ОСОБА_1 отримала відсотки по депозиту 15 липня 2014 року, що підтверджується письмовим банківським розпорядженням на виплату відсотків по депозиту, яке містить всі необхідні реквізити, та фактично є довідкою (випискою) по відповідному депозитному рахунку.

15.07.2014 згідно банківського розпорядження ОСОБА_1 по договору від 13.12.2010 №11 було виплачено відсотки по депозиту в сумі 300 євро. Загальна сума депозиту після виплати склала 10 000 євро. (а.с.17)

Дане розпорядження від 15.07.2014 містять підпис начальника Кіцманського відділення Василькової Г.В., відбиток кліше печатки «Укрсоцбанк», а також підпис клієнта ОСОБА_1 .

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач 28 листопада 2014 року письмово зверталася до ПАТ «Укрсоцбанк» (заява від 28.11.2014р.) стосовно повернення грошових коштів, про що відображено у службовому розслідуванні ПАТ «Укрсоцбанк» від 06.03.2015 року проведеного Управлінням банківської безпеки у Західному регіоні (м.Львів) Департаменту безпеки ПАТ «Укрсоцбанк» за фактом порушень, допущених співробітниками Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк», які мали місце впродовж 2007-2014 років (порядковий номер за яким ОСОБА_1 зазначена у службовому розслідуванні у списку осіб, які звернулися до ПАТ «Укрсоцбанк» - №105 із заявою на повернення, в тому числі, 10 000 євро банківського вкладу). (а.с.18, 118-127)

Повернення позивачу банком коштів матеріали справи не містять.

Натомість в справі є лист ПАТ «Укрсоцбанку» від 28.12.2014 року на ім`я ОСОБА_1 , у відповідь на її звернення щодо повернення банківського кладу, про те, що співробітниками банку вживаються заходи для вирішення її питання в найкоротші строки. (а.с.19)

Судом також встановлено, що 20.11.2014 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області із заявою про вчинення злочину, у зв`язку із тим, що 20.11.2014 в ході проведення попередньої перевірки встановлено, що начальник Кіцманського відділення №933 Василькова Г.В., зловживаючи своїм службовим становищем, на протязі тривалого часу отримувала у фізичних осіб значні суми коштів, як у гривні, так і у іноземній валюті, і від імені банку заключала з ними фіктивні депозитні угоди. При цьому, кошти на банківські рахунки не надходили, але угоди завірялися її підписом та банківською печаткою. ОСОБА_2 періодично цим особам виплачувались депозитні проценти. Просив прийняти заяву про злочин та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.190-192 КК України. (а.с.20-21)

За даною заявою ПАТ «Укрсоцбанк» внесено відомості до ЄРДР за №12014260110000622 від 21.11.2014 року відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 200 КК України .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка с.Нижні Станівці Кіцманського району, була допитана як потерпіла в кримінальному провадженні №12014260110000622 від 21.11.2014 09 грудня 2014 року, про що свідчить протокол допиту потерпілого, яку допитав старший слідчий СУ УМВСУ в Чернівецькій області ОСОБА_7 .

Так, в протоколі допиту йдеться про те, що при зміні паспорта зі старого на новий була допущена помилка в написанні по батькові позивача ОСОБА_1 . Однак, ОСОБА_2 знала її як « ОСОБА_3 » , тому й видала розпорядження на ім`я ОСОБА_3 15.07.2014 року на депозитний вклад в розмірі 10 000 євро. Оригінал даного розпорядження від 15.07.2014 ОСОБА_1 передала слідчому для доручення до кримінального провадження.

19.12.2014 року старший слідчий СУ УМВСУ в Чернівецькій області Семенюк В.Г. провів огляд оригіналу документу розпорядження на ім`я ОСОБА_3 від 15.07.2014 року на виплату відсотків, про що свідчить протокол огляду документів.

В подальшому 27 лютого 2015 року старший слідчий СУ УМВСУ в Чернівецькій області Семенюк В.Г. визнав та прилучив до матеріалів кримінального провадження №12014260110000622 від 21.11.2014 в якості речового доказу документу наданого потерпілою ОСОБА_1 , а саме : розпорядження на виплату відсотків, видане на ім`я ОСОБА_3 Кіцманським відділенням ПАТ «Укрсоцбанк» датоване 15.07.2014 року. (а.с.25-28)

06.03.2015 року ПАТ «Укрсоцбанк» проведено службове розслідування за фактом порушень, допущених співробітниками Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк», які мали місце впродовж 2008-2014 років. Встановлено, що ОСОБА_2 з 2001 року (Наказ №34-ОС від 14.08.2001 року) постійно обіймає посаду начальника Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк».

В матеріалах службового розслідування також зазначено, що відповідно до п.34 Посадової інструкції до її обов`язків відноситься затвердження підписом документів фінансового, розрахункового характеру, листів, договорів відповідно до наданої довіреності, а згідно довіреності ОСОБА_2 надано право від імені Банку укладати договори банківського вкладу на умовах «Правил надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб в ПАТ «Укрсоцбанк».

Станом на 30.01.2015 до Банку звернулось 128 осіб із заявами щодо перевірки наявності депозитних вкладів та їх повернення, серед яких є і ОСОБА_1 із претензією на неповернутий вклад в розмірі 10 000 євро.

Станом на сьогоднішній день в провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області перебуває кримінальна справа №718/470/17 (кримінальне провадження №12014260110000622 від 21.11.2014 по обвинуваченню колишнього начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 200 КК України).

Згідно скерованого на розгляд суду обвинувального акту по обвинуваченні ОСОБА_2 , затвердженого прокурором 22.02.2017 року, досудовим розслідуванням встановлено, що 13.12.2010 року ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк», будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні банку , отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 євро, що згідно курсу НБУ становило 105331 грн., для відкриття депозитного рахунку на її ім`я та внесення зазначених коштів на цей рахунок, однак ввірені їй кошти ОСОБА_2 в касу банку не внесла, не відобразила дану операцію по обліках банку та зловживаючи своїм службовим становищем , заволоділа даними коштами, звернувши їх на свою користь, розпорядившись ними на власний розсуд. З метою створення видимості законності своїх дій, ОСОБА_2 , в службовому кабінеті банку склала розпорядження на внесення коштів на депозит, в якому зазначила , що ОСОБА_1 внесено в банк кошти 10 000 Євро, підписала розпорядження від свого імені, завірила печаткою та передала ОСОБА_1 , при цьому запевнила останню, що видача розпорядження на внесення коштів на депозит є спрощеною формою укладення договору банківського вкладу.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою с.Нижні Станівці, Кіцманського району визнана потерпілою особою від кримінального правопорушення, адже їй спричинена майнова шкода на суму 105331 грн. (а.с.130-136)

В ході проведення слідства, було проведено комплексну судово- почеркознавчу експертизу документів №98-К від 28.01.2015 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області в межах кримінального провадження №12014260110000622, згідно якої встановлено, що підпис, який виконаний на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року , виданому на ім`я ОСОБА_3 , від імені банку виконані начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Галиною Вікторівною. (а.с.57-83)

Згідно судово-технічної експертизи документів №209-К від 24.02.2015 року встановлено, що відбитки банківської печатки, що нанесені на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року виданому на ім`я Станчук М.Т., від імені банку нанесені кліше печатки ПАТ «Укрсоцбанк», зразки якої надано на дослідження. (а.с.84-115).

Норми права, які застосував суд при ухваленні рішення.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Статтею 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно дост.55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ст.203 ч.4 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.1058 ч.2 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Згідно з п.2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 року №516 (далі Положення) передбачено, що грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та облік на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку (ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України, п.2.1 Положення).

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року №492та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 року за №1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції);договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту;

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 року №174та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 року за №790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 року №337, банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Розділу IV Інструкції № 174 касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати, зокрема, своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів і належний внутрішній контроль за касовими операціями (пункт 8 розділу I Інструкції №174).

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 розділу IV Інструкції №174 банк (філія) визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати касові документи, і визначає систему контролю за виконанням касових операцій.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц зроблено висновок, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України). У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним (частина друга цієї статті). Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми (див. пункти 67, 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19).

Суди мають у порядку, передбаченому процесуальним законом, перевіряти доводи сторін і досліджувати докази стосовно додержання письмової форми договорів банківського вкладу, враховуючи, що недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору (див. пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19)).

Схожі за змістом висновки викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15.

Дана позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №463/5896/14-ц, неодноразово враховувалася Верховним Судом при розгляді аналогічних справ за позовом вкладників ПАТ «Укрсоцбанк» до правонаступника АТ «Сенс банк»: (див.постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2026 року у справі №716/1842/24; постанова ВС від 19.02.2024 року у справі №716/1876/24; постанова ВС від 13.01.2025 року у справі №718/435/24, постанова ВС від 08.01.2025 року у справі №718/2555/23, постанова ВС від 26.11.2024 року у справі №718/1862/22 , Постанова ВС від 04.09.2024 року у справі №718/4344/23; постанова ВС від 04.09.2024 року у справі №718/2832/23).

Звертаючись до банківської установи для розміщення вкладу, позивач правомірно сподівалась на належне оформлення вказаного депозитного договору з банком, а обов`язок забезпечення належного виконання працівниками відповідача посадових інструкцій покладено на банківську установу.

При цьому, саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій. Недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення ними вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу), та неналежне виконання ними своїх посадових обов`язків не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.

Таким чином, неналежна організація роботи структурних підрозділів банківських установ, відсутність належного рівня контролю зі сторони правління банків за роботою працівників своїх структурних підрозділів, неякісний підбір кадрів для роботи у зазначених підрозділах, низький рівень програмного комп`ютерного забезпечення роботи структурних підрозділів та інше, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні позовів споживачів про повернення банківських вкладів у разі зловживання банківськими працівниками, наділеними правами на укладання цивільно-правових угод своїми службовими обов`язками.

У постанові від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15 (провадження № 14-20цс21) Велика Палата Верховного Суду, не знайшовши підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16, наголосила, що в разі пред`явлення позову про стягнення коштів за договорами банківського вкладу, у тому числі відсотків та інфляційних втрат, які не були повернуті вкладнику внаслідок злочину (кримінального правопорушення), вчиненого службовими особами банку, застосуванню до спірних правовідносин між вкладником та банком підлягають норми цивільного законодавства, які регулюють договірні, а не деліктні зобов`язання,оскільки вчинення працівниками банку злочину (кримінального правопорушення) із заволодіння внесеними на депозит коштами не впливає на договірні правовідносини вкладника і банку, не спростовує їх існування та не припиняє їх.

Отже, наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх (див. також постанову Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 308/6023/15-ц (провадження № 61-4447сво18)).

При цьому, питання про ступінь вини працівника банку, який привласнив кошти фізичних осіб (клієнтів), не впливає на обов`язок банку щодо належного виконання взятих на себе зобов`язань за відповідними договорами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що є недопустимою одностороння відмова від зобов`язання.

Мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення

У даній справі, яка розглядається, судом встановлено, що 13.12.2010 ОСОБА_1 звернулась в Кіцманське відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») з приводу розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро. Начальник Кіцманського відділення Василькова Г.В. роз`яснила умови розміщення коштів на депозит, на які позивач погодилась, після чого позивач передала начальнику Кіцманського відділення №933 ПАТ «Укрсоцбанк» 10 000 євро для поміщення їх на депозит, а ОСОБА_2 прийняла кошти та підготувала банківський документ (розпорядження) про розміщення коштів на депозит в сумі 10 000 євро.

Після розміщення коштів на депозит, позивач один раз на квартал приходила в Кіцманське відділення№933 ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та отримувала відсотки по депозиту.

Востаннє ОСОБА_1 отримала відсотки по депозиту 15 липня 2014 року, що підтверджується письмовим банківським розпорядженням на виплату відсотків по депозиту, яке містить всі необхідні реквізити, та фактично є довідкою (випискою) по відповідному депозитному рахунку.

Встановлено, що між сторонами у справі існують договірні відносини з розміщення банківського вкладу. Відсутність реєстрації банку договору банківського вкладу та необлікування банком коштів позивача не свідчить про відсутність договірних відносин з розміщення банківського вкладу , при наявності у позивача банківського розпорядження про виплату відсотків по депозиту від 15.07.2014.

Після цього кошти вкладені ОСОБА_1 в розмірі 10 000 євро залишались в якості депозиту в банку і до сьогодні ОСОБА_1 не повернуті.

Розпорядження на виплату відсотків від 15.07.2014 року видане на ім`я ОСОБА_3 , за яким сума депозиту становила 10 000 євро, начальник Кіцманського відділення банку Василькова Г.В. підписала від імені банку, завірила банківською печаткою, видала копію позивачеві. Суду не надано доказів на спростування цієї обставини.

Навпаки, матеріали справи містять висновок комплексної судово- почеркознавчої експертизи документів №98-К від 28.01.2015 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України у Чернівецькій області в межах кримінального провадження №12014260110000622, згідно якої встановлено, що підпис, який виконаний на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року , виданому на ім`я ОСОБА_3 , від імені банку виконані начальником Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Васильковою Галиною Вікторівною. (а.с.57-83)

Згідно судово-технічної експертизи документів №209-К від 24.02.2015 року встановлено, що відбитки банківської печатки, що нанесені на банківському розпорядженні від 15.07.2014 року виданому на ім`я Станчук М.Т., від імені банку нанесені кліше печатки ПАТ «Укрсоцбанк», зразки якої надано на дослідження. (а.с.84-115).

Суд відхиляє твердження відповідача, що незрозумілим є те, що досліджував експерти, оскільки документи на експертизу надійшли в неупакованому вигляді.

Як вбачається з висновку даної комплексної судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів, в даному висновку експертом детально описано, які документи були предметом експертизи, з зазначенням їх реквізитів, та на ім`я кого вони були видані, а також в дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що кількість та перелік документів наданих на експертизу відповідає кількості та переліку, вказаному в постанові про призначення експертизи слідчим.

Вищевказані обставини спростовують твердження відповідача про те, що є незрозумілим, що за документи досліджував експерт, і чи досліджував їх взагалі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що передача письмових документів на експертизу в не упакованому вигляді не має наслідком обов`язкову недійсність такої експертизи. Сторона у справі, яка оскаржує висновок експертизи з такої підстави повинна навести обґрунтовані підстави, які викликають сумнів у результатах такої експертизи (зокрема, суперечність її висновків іншим доказам у справі, тощо). Сама по собі не згода з результатом експертизи не є підставою для призначення повторної експертизи.

Суд не вважає правильним застосовувати «надмірний формалізм» щодо форми та змісту документів банківського вкладу про що стверджує відповідач, оскільки споживач у правовідносинах з банком є слабшою стороною договору, і йому може бути невідомо про всі банківські деталі при оформленні банківських документів. Тим більше, обов`язок щодо належного оформлення банківських документів лежить саме на банківській установі.

При цьому, станом на момент звернення ОСОБА_1 до Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» 13.12.2010 року з приводу розміщення коштів на депозит в розмірі 10000 євро , а також видачі розпорядження ОСОБА_1 15.07.2014 року, начальник Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» Василькова Г.В. у силу своїх посадових обов`язків була наділена повноваженнями на оформлення та підписання документів щодо залучення депозитів від фізичних осіб.

Позивач на підтвердження наявності депозиту в банку на суму 10 000 євро надала банківське розпорядження від 15.07.2014 року на виплату відсотків згідно договору 11 від 13.12.2010 року, за яким загальна сума депозиту склала 10 000 євро, сума виплати відсотків 300 євро, складене банком та підписане уповноваженою особою банку керівником Кіцманського відділення ОСОБА_2 з проставлянням відбитка штемпеля печатки банку, в якому зазначено, що сума депозиту станом на 15.07.2014 року складала 10 000 євро.

Разом з тим, судом також встановлено, що в межах кримінального провадження № №12014260110000622 від 21.11.2014 по обвинуваченню колишнього начальника Кіцманського відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 191, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 200 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулась із заявою про вчинення злочину, надала слідчому оригінал розпорядження від 15.07.2014 року , видане на ім`я ОСОБА_3 , яке було долучено до кримінального провадження та визнано речовим доказом. За результатами досудового розслідування слідчий дійшов висновку, що саме ОСОБА_1 було завдано шкоди внаслідок протиправних дій керуючої банком ОСОБА_2 . У зв`язку з цим ОСОБА_1 було визнано потерпілою від кримінального правопорушення, про що також зазначено в обвинувальному акті, адже незаконними діями ОСОБА_2 їй було завдано майнової шкоди на суму 10 000 євро.

Отже вищевказане банківське розпорядження від 15.07.2014 року містить всі необхідні реквізити «банківської виписки», а також відповідні реквізити «Іншого документа» в розумінні Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 року №174, тобто документа, який підтверджує наявність у фізичної особи банківського вкладу в банку.

А тому факт укладення договорів банківського вкладу та внесення позивачем коштів підтверджено належними та допустимими доказами, тобто у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт наявності договірних відносин між банком та позивачем, які виникли на основі укладеного між сторонами договору, за умовами якого було внесено грошові кошти на депозит, а оскільки грошові кошти за договором банківського вкладу позивачці на її вимогу не виплачені, суд приходить до переконання про стягнення вказаних коштів (суми банківського вкладу) з відповідача.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до чч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

У даній справі, на підставі зібраних та поданих сторонами доказів,висновок про наявність між позивачем та банком договірних відносин, а також висновок про внесення позивачем до банку банківського вкладу, є більш вірогіднішим ніж протилежний.

Щодо позовної давності

Починаючи з моменту звернення позивача до ПАТ «Укрсоцбанк» про повернення вкладу (25.11.2014 року), сума вкладу внесена позивачем до даного банку залишається неповернутою. Відповідачем у поданому відзиві заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом з тим, згідно пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 02.02.2026 року у справі №716/1842/24 зроблено висновок про те, що: «Правопорядок виключає застосування позовної давності до вимог про повернення вкладів, щоб гарантувати їх збереження у довгостроковій перспективі та стимулювати довіру до банків. Тобто в основі виключення вимог вкладника із сфери дії позовної давності є політико-правовим. Цей «імунітет» має поширюється на будь-яку вимогу вкладника щодо видачі (повернення) вкладу банком, іншою фінансовою установою. Зазначена гарантія охорони прав вкладника не залежить від обраного ним способу захисту прав, підстав пред`явлення такої вимоги, розірвання договору про банківський вклад за взаємною домовленістю сторін або в судовому порядку, відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом, чи навіть недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

На вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі частини другої статті 625 ЦК України, які нараховані та заявлені у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання про видачу вкладу позовна давність не поширюється відповідно до пункту 2 частини першої статті 268 ЦК України, оскільки інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання».

Таким чином, суд відхиляє твердження представника відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Щодо стягнення 3% річних в межах строку позовної давності суд зазначає наступне

Відповідно до ст.625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 29.11.2014 по 21.03.2026 року у розмірі 3392,88 євро.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідачем не надано доказів на спростування розрахунку 3% річних позивача, а тому такий взятий до уваги судом.

Щодо судового збору

Як передбачено ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову .

При зверненні до суду з даним позовом позивач звільнений від сплати судового збору.

З огляду на вказані вимоги, з відповідача Акціонерного товариства «Сенс-Банк» на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 6763, 83 грн.

На підставі викладеного, ст.ст.4, 15, 16, 509, 526, 608, 610, 625, 1058, 1059, 1060, 1061, 1068, 1070 ЦК України, ст.ст.1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.2, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму неповернутого банківського вкладу в розмірі 10 000 (десять тисяч) євро; 3392, 88 євро - три проценти річних, а всього стягнути 13392, 88 (тринадцять тисяч триста дев`яносто два євро 88 центів).

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м.Київ вул.. Велика Васильківська, 100) в дохід держави витрати по сплаті судового збору в сумі 6763 (шість тисяч сімсот шістдесят три) гривні 83 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 09 жовтня 2026 року.

Суддя О.І.Мінів