Решение № 140387364, 06.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Справа № 915/527/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС (вх. № 3343/26 від 13.03.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС, вул. Громадянська, 119, офіс 109, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 32719869)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 45192910)

про визнання протиправним та скасування рішення, скасування донарахування обсягу природного газу

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, оформлене протоколом № 2 від 16.01.2025 року, яким задоволено акти про порушення № 01473 від 09.12.2024 року та № 01390 від 11.12.2024 року, на підставі якого складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу № 02-02/2025 від 16.01.2025 року.

2. Скасувати донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАЛЬГАМА ЛЮКС" об`єму та обсягу природного газу у розмірі 9 485, 92 м.куб. загальною вартістю 192 212, 11 грн., здійснені Миколаївською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України на підставі акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від № 02-02/2025 від 16.01.2025 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача усі судові витрати.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.03.2026 позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, оформлене протоколом № 2 від 16.01.2025 року, яким задоволено акти про порушення № 01473 від 09.12.2024 року та № 01390 від 11.12.2024 року, на підставі якого складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу № 02-02/2025 від 16.01.2025 року.

Скасовано донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "АМАЛЬГАМА ЛЮКС" об`єму та обсягу природного газу у розмірі 9 485, 92 м.куб. загальною вартістю 192 212, 11 грн., здійснені Миколаївською філією Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України на підставі акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу від № 02-02/2025 від 16.01.2025 року.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 45192910) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС, вул. Громадянська, 119, офіс 109, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 32719869):

- 4 844, 80 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

13.03.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від представника позивача адвоката Фігель С.І. надійшла заява (вх. № 3343/26 від 13.03.2026), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 915/527/25 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС 25 000, 00 грн. гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що під час прийняття рішення у даній справі питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалось.

Клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.03.2026 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвала суду від 30.03.2026 доставлена до електронних кабінетів сторін 31.03.2026.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

В позовній заяві позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомив, що судові витрати понесені позивачем у суді першої інстанції складаються із 1 650, 00 грн. витрат пов`язаних з перекладом доказів, 20 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4 844, 80 грн. судового збору за подання позовної заяви, що разом становить 26 494, 80 грн.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача усі судові витрати.

До закінчення судових дебатів у справі представник позивача усно в судовому засіданні 11.03.2026 зробив заяву про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

13.03.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від представника позивача адвоката Фігель С.І. надійшла заява (вх. № 3343/26 від 13.03.2026), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 915/527/25 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС 25 000, 00 грн. гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024 та додатковим договором № 1 від 30.12.2024 до договору № ЮО-566 566 від 05.01.2024 про надання правової допомоги;

- довіреністю від 02.01.2025;

- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК № 001081 від 07.03.2017;

- актом № 7 від 12.06.2025 здачі-прийняття виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024 на суму 5 000, 00 грн.;

- актом № 14 від 12.03.2026 здачі-прийняття виконаних робіт за договором про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024 на суму 20 000, 00 грн.;

- рахунком № 11 від 25.03.2025 на суму 20 000, 00 грн.;

- рахунком № 19 від 05.06.2025 на суму 5 000, 00 грн.;

- платіжною інструкцією кредитового переказу № 10306 від 27.03.2025 на суму 20 000, 00 грн.;

- платіжною інструкцією кредитового переказу № 10667 від 05.06.2025 на суму 5 000, 00 грн.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Фігель С.І. обліковується у Раді адвокатів Миколаївської області.

05.01.2024 між адвокатом Фігель С.І. та ТОВ АМАЛЬГАМА ЛЮКС (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024, відповідно до якого предметом цього договору є надання адвокатом правової допомоги клієнту, а саме, здійснення захисту прав та представництво інтересів клієнта в усіх державних органах та установах, недержавних організаціях, підприємствах усіх видів власності, а також в судах усіх юрисдикцій, в тому числі, на стадії апеляційного і касаційного провадження (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.5.3 договору клієнт зобов`язується оплатити гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання згідно з рахунками та актами виконаних робіт, підписаними клієнтом та адвокатом.

Відповідно до п. 4.1 договору обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором визначається у відповідних узгоджених клієнтом рахунках та актах, які є додатками цього договору та свідчать про виконання адвокатом своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткового договору № 1) цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2025 року.

Договір, який є обов`язковим для його сторін, містить в собі погоджені ними умови, на яких сторони домовилися реалізувати свої права та обов`язки, тобто виконати свою частину зобов`язання. Кожна зі сторін у зобов`язанні після узгодження своєї волі, вираженої у формі договору, має розумні сподівання добросовісного дотримання і виконання домовленостей з боку іншої сторони.

Водночас зобов`язання, невиконане боржником перед кредитором у повному обсязі протягом строку дії договору, продовжує своє існування до його повного і належного виконання або ж припинення в регламентований договором спосіб, якщо інше не визначено таким договором або законом. Верховний Суд наголошує, що таке невиконане зобов`язання має виконуватися або припинятися на вже погоджених сторонами у договорі умовах, незважаючи на визначений строк дії такого договору. Закінчення строку дії договору не дає сторонам права відійти від узгоджених в угоді умов, на яких має бути досягнута мета правовідношення, та діяти на свій власний розсуд (постанова КГС ВС від 14.02.2024 № 911/94/23).

Судом встановлено, що Адвокатом надано, а Клієнтом прийнято правничу (правову) допомогу на загальну суму 25 000, 00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

- Акт здачі-приймання виконаних робіт № 7 від 12.06.2025 за договором про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024, відповідно до якого адвокатом надано клієнту правничу (правову) допомогу у підготуванні та поданні двох адвокатських запитів та клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів до Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/527/25 на суму 5 000, 00 грн.;

- Акт здачі-приймання виконаних робіт 14 від 12.03.2026 за договором про надання правової допомоги № ЮО-566 від 05.01.2024, відповідно до якого адвокатом надано клієнту правову допомогу у Господарському суді Миколаївської області у справі № 915/527/25 про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, оформлене протоколом № 2 від 16.01.2025 року, зокрема: складання позовної заяви та інших процесуальних документів у межах відповідної справи, подання позову, представництво Клієнта у судових засіданнях на суму 20 000, 00 грн.

Для проведення оплати адвокатом виставлено клієнту рахунки № 11 від 25.03.2025 на суму 20 000, 00 грн. та № 19 від 05.06.2025 на суму 5 000, 00 грн., які оплачено клієнтом, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу № 10306 від 27.03.2025 на суму 20 000, 00 грн. та № 10667 від 05.06.2025 на суму 5 000, 00 грн.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова КГС ВС від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00 грн.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат.

Ухвала суду від 30.03.2026 про прийняття заяви про ухвалення додаткового рішення до розгляду отримана відповідачем ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України 31.03.2026, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку документа в кабінет електронного суду від 31.03.2026. Отже, відповідач мав достатньо часу для висловлення власної правової позиції щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000, 00 грн. у зв`язку з задоволенням позову слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 (код ЄДРПОУ 44907200) в особі Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, вул. Погранична, 159, м. Миколаїв, 54003 (код ЄДРПОУ 45192910) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю АМАЛЬГАМА ЛЮКС, вул. Громадянська, 119, офіс 109, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 32719869):

- 25 000, 00 грн. (двадцять п`ять тисяч грн. 00 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.

2. Наказ видати позивачу після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 06.10.2026

Суддя Е.М. Олейняш