Постановление суда № 140387259, 02.10.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 жовтня 2026 рокуСправа № 912/1645/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" (пров. Залізничний, буд. 1, смт. Пантаіївка, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28023)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" (вул. Сєдова, буд. 8, офіс 2, м. Запоріжжя, 69005)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

Представники сторін

від позивача - Нартова І.О., адвокат, ордер серія ВН №1727062 від 22.06.2026, в режимі відеконференції;

від відповідача - Тимошенко А.А., адвокат, ордер серія ВА № 1159527 від 14.08.2026,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" з вимогою витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" (далі - ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ") виробничі будівлі, загальною площею 3462,9 кв. м, а саме: вісова - літ. "А"; підйомне улаштування - літ."Б"; башня - літ."В"; склад № 7 - літ. "Г"; склад № 8 - літ. "Д"; склад № 9 - літ."Е"; пожежне депо - літ."Ж"; вбиральня - літ."З"; замощення - літ."І"; огорожа - №1, які розташовані за адресою: пров. Залізничний, буд. 1, смт. Пантаївка, м. Олександрія, Кіровоградська обл. (реєстраційний номер ОНМ: 948173435103) у власність ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ", з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" зазначило, що виробничі будівлі вибули з володіння та власності підприємства на підставі підроблених документів і поза волею дійсного засновника та підлягають поверненню в судовому порядку.

Ухвалою від 02.07.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 30.07.2026, встановив сторонам строки для подачі заяв по суті справи.

03.07.2026 позивачем подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою від 30.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду; заяву позивача про зміну предмета позову залишено без руху; позивачу надано можливість усунути недоліки позовної заяви у строк, який не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви від 03.07.2026 без руху, а саме: подати докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 174 818,12 грн; докази, на підтвердження перебування майна, зазначеного у заяві на відповідальному збереженні; надати суду перелік індивідуальних ознак щодо майна (обладнання) зазначеного у заяві; підготовче засідання відкладено до 15.09.2026.

Ухвалою від 15.09.2026 заяву ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" про зміну предмету позову від 03.07.2026 повернуто без розгляду, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

15.09.2026 ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" подано письмові пояснення.

28.09.2026 ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" подано заяву про забезпечення позову.

29.09.2026 ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" подано: заяву про зміну предмету позову; клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження; клопотання про призначення експертизи.

29.09.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.10.2026.

02.10.2026 ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" подано заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

Розглядаючи письмові пояснення ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, суд повертає її заявнику без розгляду. Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч. 4 ст. 170 ГПК України).

Суд зазначає, що письмові пояснення ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" від 15.09.2026 не містять відомостей про наявність або відсутність у товариства електронного кабінету.

Крім того, суд за допомогою системи "Електронний суд" сформував запит на отримання інформації про наявність у ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС за результатами опрацювання якого отримав відповідь про відсутність у вказаної юридичної особи такого кабінету.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" письмових пояснень від 15.09.2026 без розгляду.

На виконання абз. 3 ч. 7 ст. 42 ГПК України суд повідомляє ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" про передбачений ч. 6 ст. 6 цього Кодексу обов`язок останнього зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

Розглядаючи заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ", суд зазначає про таке.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" зазначило, що товариство не має зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд". У зв`язку із безпековою ситуацією у м. Запоріжжя, з 02.10.2026 змінено юридичну адресу та керівника Товариства, директором призначено Єнацького Максима Олександровича. Після отримання електронного ключа буде зареєстровано електронний кабінет у системі Електронний суд. Договір про надання правничої допомоги укладено з представником відповідача лише 27.07.2026.

За ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 178 ГПК України відповідач має право подати до суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання.

За приписами ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд ухвалою від 02.07.2026 встановив строк для подання відзиву на позов з усіма документами (доказами) до нього - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

При цьому заяву про ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача подано 14.08.2026.

Останнім днем для подання відзиву є - 30.08.2026.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що заява відповідача про поновлення строку на подання відзиву задоволенню не підлягає.

Розглядаючи заяву ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" про забезпечення позову від 26.09.2026 суд зазначає таке.

Позивач подав заяву про забезпечення позову з вимогами:

- накласти арешт на належні ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" об`єкти нерухомого майна, а саме:

1. об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 3322786335080, загальною площею 94,4 кв. м, за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Пантаївка, вул. Магістральна, 2-Б;

2. об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 3322778135080, загальною площею 1175,5 кв. м, за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Пантаївка, вул. Магістральна, 2-Б;

3. об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 3322769335080, загальною площею 1197,3 кв. м, за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Пантаївка, вул. Магістральна, 2-Б;

4. об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 3322749435080, загальною площею 32,1 кв. м, за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Пантаївка, вул. Магістральна, 2-Б;

5. об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 3322760035080, загальною площею 28,0 кв. м, за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Пантаївка, пров. Залізничний, буд. 1.

- заборонити ТОВ "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження, передачу в іпотеку, заставу, внесення до статутного капіталу, передачу у власність чи користування третім особам, поділ, об`єднання, реконструкцію з утворенням нових об`єктів, зміну реєстраційних характеристик зазначених об`єктів нерухомого майна, а також будь-яким іншим способом розпоряджатися ними до набрання законної сили рішенням суду у справі.

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених об`єктів нерухомого майна, зокрема щодо: державної реєстрації переходу права власності; державної реєстрації інших речових прав; припинення права власності; поділу або об`єднання об`єктів; зміни їх технічних характеристик та адрес; утворення на їх основі нових об`єктів нерухомого майна; державної реєстрації обтяжень; державної реєстрації іпотеки; інших реєстраційних дій, наслідком яких може бути зміна правового статусу спірного майна або його вибуття з володіння Відповідача.

- накласти арешт на земельну ділянку площею 1,3885 га, кадастровий номер 3510345600:50:004:0005, на якій розташовані спірні об`єкти нерухомого майна.

- заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510345600:50:004:0005, які можуть призвести до зміни її власника, користувача, поділу, об`єднання, зміни меж, кадастрового номера, реєстрації нових речових прав або обтяжень, якщо такі дії можуть вплинути на правовий статус спірних об`єктів нерухомого майна або створити можливість їх подальшого відчуження чи перереєстрації.

Позивач зазначає, що після отримання додаткових пояснень від відповідача та перевірки актуальних відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено обставини, які мають істотне значення для ефективності вже застосованого заходу забезпечення позову. На сьогодні виникла нова фактична обставина: об`єкт, на який накладено арешт, більше не функціонує у ДРРП як єдиний об`єкт з реєстраційним номером 330500335103, а його складові частини оформлені як окремі об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Перелік заходів забезпечення позову наведений у ст. 137 ГПК України. Так, відповідно до цієї статті позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України). Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

За змістом положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обраний заявником захід забезпечення позову у цій справі не має наявності безпосереднього правового зв`язку з предметом позовних вимог, позаяк заявником не доведено яким чином вказаний захід може гарантувати виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заявником не доведено, що невжиття вказаних заходів до забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у даній справі.

Також суд враховує, що пояснення відповідача від 15.09.2026, на яких базується обґрунтування заяви про забезпечення позову, судом повернуто без розгляду.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Розглядаючи клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження суд зазначає таке.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач вказує, що обставини, які стали відомі позивачу лише після переходу справи до розгляду по суті та посилається на отримані письмові пояснення відповідача та долучений до них витяг, за яким, об`єкти нерухомого майна, щодо яких виник спір у цій справі, зазнали змін у частині їх адреси, статусу та таким об`єктам присвоєно новий реєстраційний номер .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Як передбачено нормами ст. 182 ГПК України саме у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, зокрема, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження у справі закрито 15.09.2026, що підтверджується відповідною ухвалою суду.

Як зазначив представник позивача у судовому засіданні 02.10.2026, письмові пояснення відповідача були отримані представником позивача через "Електронний суд" 15.09.2026, при цьому жодних заяв чи клопотань щодо отриманих пояснень до 28.09.2026 не було подано до суду.

Завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст. 194 ГПК України).

Відповідно до практики Верховного суду, зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі №910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20, враховуючи певні обставини суди можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження задля вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на цій стадії.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

За умовами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На думку суду, повернення до стадії підготовчого провадження порушить принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, надасть одній зі сторін у справі значну процесуальну перевагу, що є неприпустимим зважаючи на принципи господарського судочинства.

Враховуючи, що наявність вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження позивач не наводить і не доводить, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

Розглядаючи заяву ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" про зміну предмету спору від 28.09.2026 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Як вже зазначалось судом, ухвалою від 15.09.2026 заяву ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" про зміну предмету позову від 03.07.2026 повернуто без розгляду, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.09.2026.

При цьому у заяві про зміну предмету позову від 28.09.2026 додано чотири самостійні матеріально-правові вимоги.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку до заяви не додано.

Отже, оскільки зазначена заява про зміну предмету позову подана після закриття підготовчого провадження у справі, без дотримання процесуальних вимог щодо її подання, суд відмовляє у її задоволенні.

Розглядаючи клопотання ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" про призначення експертизи від 29.09.2026 суд зазначає таке.

В обґрунтування поданого клопотання ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" зазначає що необхідність проведення судової експертизи обумовлена тим, що у справі виникло принципове питання, яке неможливо достовірно вирішити виключно шляхом правового аналізу документів, а саме: чи є об`єкти нерухомого майна, які на теперішній час зареєстровані за іншими реєстраційними номерами, фактично тими самими будівлями та спорудами, які раніше входили до складу виробничого комплексу площею 3462,9 кв. м, реєстраційний номер 330500335103, чи вони є дійсно новоствореними об`єктами нерухомого майна.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях та лише для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Суд наголошує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21).

Позивачем на стадії підготовчого провадження у даній справі у порядку ст. 46 ГПК України не було змінено предмет або підстави позову.

За таких обставин, суд вважає, що ТОВ "АМБАР ІНВЕСТ" не доведено наявність сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи суд відмовляє.

Керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 119, 177, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву від 02.10.2026 - відмовити. Письмові пояснення відповідача від 15.09.2026 разом з додатками - повернути без розгляду

2. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" про забезпечення позову від 26.09.2026 - відмовити.

3. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" про повернення на стадію підготовчого провадження від 28.09.2026 - відмовити.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" про зміну предмету спору від 28.09.2026 - відмовити.

5. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ІНВЕСТ" про призначення експертизи від 28.09.2026 - відмовити.

6. Ухвала набирає законної сили в порядку норм ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню в частині відмови у поновленні пропущеного процесуального строку та в частині відмови у забезпеченні позову у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали надіслати позивачу та представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВАЙС КОНСАЛТ" адвокату Тимошенко А.А. через систему "Електронний суд".

Повний текст ухвали складено - 07.10.2026.

Суддя М.С. Глушков