Решение № 140339717, 05.10.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1140/25

Провадження № 2/584/165/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 Путивльський районний суд Сумської області:

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.,

за участю: секретаря Зікрати Я.В.,

позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача адвоката Юсан І.О., (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи Левченко І.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Путивльської міської ради, Відділ «Служба у справах дітей» Конотопської міської ради Сумської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 23 жовтня 2024 року Путивльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77, а також визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.

Спільне сімейне життя між ними не склалося, внаслідок чого вони втратили взаєморозуміння та повагу один до одного, їх подальше сумісне життя є не можливим, шлюбні відносини між ними фактично припинені. Вважає, що подальше подружнє життя та збереження родини неможливе і суперечить його інтересам, посилаючись на ці обставини, просить шлюб розірвати.

Разом з тим, позивач просить визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним, оскільки він має постійне місце проживання, має постійний дохід, офіційне працевлаштування і стабільну заробітну плату, чого не має відповідач.

18 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнала позовні вимоги в частині розірвання шлюбу. Разом з тим, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою у якій просила встановити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 . Рішення в частині відібрання дитини від батька допустити до негайного виконання. (т.1, а.с.73-77,107-111)

25 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про зміну предмета позову, у якій просила суд змінити предмет позову у зустрічній позовній заяві у справі № 584/1140/25 на зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , - про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини з матір`ю та відшкодування судових витрат. Зокрема, відповідач ОСОБА_2 просила встановити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 . Рішення в частині відібрання дитини від батька допустити до негайного виконання. Також відповідач ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати в сумі 26211 грн. 20 коп. (т.1, а.с.146-147).

23 квітня 2026 року на адресу Путивльського районного суду Сумської області надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_2 , у якій остання зазначила, що заявлені позовні вимоги вона визнає повністю. Вона погоджується на розлучення, оскільки проживає з іншим чоловіком в м. Красилів Хмельницької області. Також вона погоджується з тим, що дитина ОСОБА_3 буде проживати з позивачем (батьком) ОСОБА_1 . Також відповідач ОСОБА_2 зазначила, що від заявленого цивільного позову вона відмовляється і просить залишити його без розгляду. Розгляд справи просила провести у її відсутність (т.1, а.с.75, 224-225).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 24 вересня 2026 року закрито провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про визначення місця проживання дитини, у зв`язку з відмовою позивача від зустрічного позову.

Суд, заслухавши позивача та його представника, які позов підтримали, представника третьої особи, яка вважала, що слід визначити місце проживання дитини з позивачем, згідно з висновком органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2024 року Путивльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 », актовий запис № 77 (т.1 а.с.9).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.10).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору та довідки про доходи зазначено доходи ОСОБА_1 (т.1, а.с.27-29, т.2, а.с.2зв.).

Відповідно до акту від 24 листопада 2025 року складеного сусідами, зазначено, що за адресою по АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 . Дружина ОСОБА_2 разом з ними не проживає (т.1, а.с.169,т.2, а.с.31).

Відповідно до висновку органу опіки і піклування Конотопської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 5 травня 2026 року №01-14/257, орган опіки та піклування Конотопської міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 і це відповідає інтересам дитини (т.1, а.с.243зв.-245, т.2 а.с.21-24).

Згідно з висновком № 132 оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 спроможний виконувати обов`язки з виховання дитини ОСОБА_3 та догляду за ним (т.1, а.с.246зв.-247,т.2 а.с.27).

Відповідно до службової характеристики від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 за місцем проходження служби характеризується позитивно (т.1а.с.247зв., т.2 а.с.28).

Відповідно до довідки Конотопської центральної районної лікарні Конотопської міської ради від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря нарколога не перебуває (т.1,а.с.248,т.2 а.с.29).

Відповідно до довідки Конотопської центральної районної лікарні Конотопської міської ради від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 під наглядом лікаря психіатра не перебуває (т.1, а.с.248зв., т.2, а.с.30).

Згідно з актом обстеження умов проживання ОСОБА_1 від 14 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено, що для виховання та розвитку дитини створені належні умови, батько ОСОБА_1 належним чином виконує батьківські обов`язки (т.2 а.с.3зв.-4, 38).

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_2 від 16 квітня 2026 року за адресою: АДРЕСА_2 зазначено, що облаштованого місця для немовляти немає (т.2 а.с.10,44).

Згідно з актом оцінки потреб сім`ї ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності та державну допомогу по догляду за дитиною, будинок в якому проживає потребує косметичного ремонту (т.2, а.с.11-14, 45-48).

Відповідно до довідки КНП «Конотопська міська лікарня» Конотопської міської ради від 9 квітня 2026 року №01-17/22/354 зазначено, що на даний час ОСОБА_3 має вкладену декларацію з лікарем-педіатром ОСОБА_6 . На прийом лікаря з дитиною з`являється батько або бабуся. Вакцинація проведена згідно віку (т.2, а.с.25).

В силу статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Згідно з ч.2 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 109 цього Кодексу.

Частиною третьою ст.109 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Частиною другою ст.112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З`ясувавши фактичні взаємини сторін, які фактично припинили подружні стосунки, сторони спільно не проживають, збереження сім`ї не бажають та наполягають на розірванні шлюбу, суд дійшов висновку, що ця сім`я вже повністю розпалась, a подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін та засадам добровільності шлюбу, який повинен ґрунтуватися на вільній згоді жінки і чоловіка.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання шлюбу укладеного між позивачем та відповідачем підлягають задоволенню.

Виходячи з ч. 1 ст. 113 СК України, якою закріплено право особи, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, відповідачу слід залишити шлюбне прізвище, зважаючи на те, що про відновлення свого дошлюбного прізвища перед судом вона не клопотала.

Що стосується позовних вимог про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.51 Конституції України та положення Сімейного кодексу передбачають державну охорону сім`ї, дитинства, материнства і батьківства. При регулюванні сімейних відносин держава повинна максимально враховувати інтереси дитини.

Водночас міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли когось із батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю між їх учасниками та мають регулюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо дитина досягла десяти років, її місце проживання визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них проживатиме малолітня дитина, такий спір може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду спарави в суді дитина проживає разом з батьком, - позивачем по справі, та мати дитини, яка є відповідачем по справі, проти цього не заперечує.

Таким чином, судом не встановлено наявності між батьками реального спору щодо того, з ким має проживати дитина.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 2 лютого 2026 року у справі № 522/3747/22 Верховний Суд наголосив, що позов у справі, який стосується дитини, може бути задоволений лише тоді, коли суд дійде висновку, що судове втручання є необхідним і корисним для інтересів та благополуччя дитини.

Такі правові висновки Верховний Суд уже формулював у постановах від 4 грудня 2024 року у справі № 295/13519/22, від 26 серпня 2025 року у справі № 753/18526/21, від 1 жовтня 2025 року у справі № 760/18574/22, від 5 листопада 2025 року у справі № 645/5180/19, від 12 листопада 2025 року у справах № 202/2883/22 та № 686/31442/24, від 4 березня 2026 року у справі № 188/846/23, від 27 квітня 2026 року у справі № 501/2820/21 та від 3 липня 2026 року у справі № 752/13051/22.

Крім того, Верховний Суд послідовно виходить із того, що відсутність між батьками спору щодо місця проживання дитини свідчить саме про відсутність порушення прав позивача, а не є підставою для закриття провадження у справі.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2024 року у справі № 127/16211/23, від 10 грудня 2024 року у справі № 299/8679/23 та від 19 червня 2026 року у справі № 166/1168/25.

Враховуючи вищевикладене у сукупності та те, що інтереси дитини не потребують втручання держави у сімейні відносини, які вже врегульовані за згодою батьків, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання місця проживання дитини - ОСОБА_3 , разом з батьком, необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1211 грн. 20 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.150, 164, 165, 166 СК України, ст.ст. 141, 263-268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини, задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований 23 жовтня 2024 року Путивльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 77.

Після розірвання шлюбу визначити прізвище відповідача - " ОСОБА_5 ".

Після набрання рішенням суду законної сили його копію направити до Путивльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв