Решение № 140338335, 06.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/804/26

Провадження № 2/604/605/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

08 липня 2026 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10442263 від 28.06.2025 у загальному розмірі 16 418,00 грн, яка складається з 12 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 418,00 грн заборгованості за відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 червня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-10442263, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові грошові кошти у сумі 10 000,00 грн, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти на умовах, визначених договором. Кредитодавець виконав свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку позичальника. Натомість відповідачка умови договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Крім того, 17 грудня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 17122025-МК/ЮнітКапітал, за яким до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, завчасно подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання. Правом на подання відзиву не скористалась, будь-яких заяв чи клопотань до суду від неї не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання не визнана судом обов`язковою, а матеріали справи містять достатньо доказів для її розгляду по суті, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором.

Судом встановлено, що 28 червня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, відповідач) укладено договір кредитної лінії № 00-10442263 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідачка за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства - https://lehko.credit, де пройшла процедуру реєстрації в Особистому кабінеті та заповнила заяву на видачу кредиту, вказавши свої персональні дані: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Під час реєстрації відповідачка пройшла процедури ідентифікації та верифікації.

Після ознайомлення з умовами кредитування, Паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору та Правилами надання коштів у кредит, відповідачка надала згоду на укладення Договору шляхом введення одноразового ідентифікатора. Відповідно до Довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «МАКС КРЕДИТ», клієнт ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким укладено договір № 00-10442263 від 28.06.2025, ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником здійснено з використанням одноразового ідентифікатора 81035, який відправлено 28.06.2025 о 09:30 на номер телефону НОМЕР_2 , що належить відповідачці.

Введення одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Таким чином, Кредитний договір № 00-10442263 від 28.06.2025 є укладеним у письмовій формі в електронному вигляді, підписаним відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про наявність її волі на укладення такого Договору на таких умовах.

Відповідно до п. 1.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у національній валюті у формі Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію, а також виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає 10 000,00 (десять тисяч) гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія (безвідклична). Цільове призначення - на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.3 Договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування) - 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Суму кредиту в останній день Строку кредитування - «23» червня 2026 року.

Згідно з п. 1.4 Договору Розрахунковий платіжний період становить 15 днів. Позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів у Періодичні дати платежів, які є останнім днем кожного Розрахункового платіжного періоду, тобто «13» липня 2025 року та кожного 15 дня після цієї дати протягом Строку дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка складає 0,94% (нуль цілих 94 сотих) від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом та застосовується у межах Строку дії кредитної лінії.

Згідно з п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,66% (нуль цілих 66 сотих) від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику як заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п. 1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом.

Відповідно до п. 1.5.3 Договору у разі здійснення Позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу до Позичальника як учасника Програми лояльності застосовується індивідуальна знижка (Знижена процентна ставка) на Стандартну процентну ставку. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання індивідуальної знижки користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою.

Згідно з п. 1.5.4 Договору у разі невиконання Позичальником умови Програми лояльності щодо отримання знижки, тобто несплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі, що був розрахований за Зниженою процентною ставкою, не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, Позичальник з дати видачі Кредиту сплачує проценти за Стандартною процентною ставкою, встановленою п. 1.5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 1.6 Договору Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від Суми кредиту, що складає 2 000,00 (дві тисячі) гривень.

Отже, сторони Кредитного договору узгодили всі істотні умови: розмір кредиту, грошову одиницю, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, розмір процентної ставки, порядок повернення кредиту. Це свідчить про наявність волі відповідача на укладення такого Договору і на таких умовах.

На підтвердження виконання ТОВ «МАКС КРЕДИТ» своїх зобов`язань позивачем надано підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 07.01.2026, видане ТОВ «ПрофітГід», з якого вбачається, що 28.06.2025 здійснено операцію з перерахування коштів ОСОБА_1 згідно Кредитного договору № 00-10442263 від 28.06.2025 у розмірі 10 000,00 грн на картку № НОМЕР_3 (призначення платежу - «Refill», код авторизації - 800412, код RRN - 517909417091).

Таким чином, кредитний договір № 00-10442263 від 28.06.2025 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

Тобто ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не виконувала умови взятого на себе зобов`язання, не погашала кредит та не сплачувала відсотки за користування кредитом. Доказів протилежного суду не надано.

Матеріали справи не містять відомостей, які б спростовували факт отримання 28.06.2025 кредитних коштів у сумі 10 000,00 грн. Доказів на підтвердження повного або часткового виконання зобов`язань за кредитним договором до матеріалів справи також не долучено.

Судом встановлено, що 17 грудня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (далі - Клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - Фактор) укладено Договір факторингу № 17122025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права вимоги, визначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги.

17 грудня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підписано Акт прийому-передачі Реєстру Боржників до Договору Факторингу № 17122025-МК/ЮнітКапітал від 17 грудня 2025 року.

Згідно з наданим Витягом з Реєстру Боржників до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 00-10442263 від 28.06.2025, укладеним з ОСОБА_1 , у загальному розмірі 20 418,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 4 418,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам, 4 000,00 грн - штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписами ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за кредитним договором № 00-10442263 від 28.06.2025 до ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12 000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.2 Договору сума кредиту становить 10 000,00 грн. Вказана сума підтверджується також Паспортом споживчого кредиту та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів від 07.01.2026.

Разом з тим, до складу заборгованості за тілом кредиту позивачем включено комісію за надання кредиту у розмірі 2 000,00 грн, яка відповідно до п. 1.6 Договору є окремим платежем та не входить до суми тіла кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, тіло кредиту - це сума грошових коштів, яка була фактично надана позичальнику. Комісія за надання кредиту є окремою платою за послугу кредитодавця та не збільшує суму тіла кредиту. Включення комісії до складу тіла кредиту штучно завищує базу для нарахування процентів та суперечить умовам договору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту становить 10 000,00 грн, а не 12 000,00 грн, як зазначено позивачем. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 2 000,00 грн (комісії, включеної до тіла кредиту) належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 4 418,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1.5.1 Договору стандартна процентна ставка складає 0,94% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом.

Згідно з п. 1.5.4 Договору у разі невиконання Позичальником умови Програми лояльності щодо отримання знижки Позичальник з дати видачі Кредиту сплачує проценти за Стандартною процентною ставкою, встановленою п. 1.5.1 цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка не здійснила жодного платежу за кредитним договором, у тому числі першого платежу, ані до 12.07.2025, ані до 13.07.2025, ані до 14.07.2025. За таких обставин умова договору про застосування зниженої процентної ставки не була виконана незалежно від тлумачення розбіжності між п. 1.4 Договору (13.07.2025) та Графіком платежів у Паспорті споживчого кредиту (12.07.2025). Посилання на нечіткість умов договору в цій частині не має правового значення, оскільки будь-яке з можливих тлумачень не змінює факту невиконання відповідачем умови про здійснення платежу. Принцип contra proferentem (ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів») застосовується лише тоді, коли нечіткість умови впливає на обсяг прав та обов`язків сторін. У цьому випадку такий вплив відсутній.

Крім того, відповідачка правом на подання відзиву не скористалась, будь-яких заперечень чи клопотань щодо розрахунку заборгованості, у тому числі в частині нарахування 420,00 грн донарахованих відсотків за пільговий період, до суду не надходило.

За своєю правовою природою сума 420,00 грн є платою за користування кредитними коштами (процентами), а не штрафною санкцією (штрафом чи пенєю). Стандартна ставка 0,94% є базовою ставкою за договором, визначеною сторонами при його укладенні (п. 1.5.1 Договору). Знижена ставка 0,66% є тимчасовим заохоченням (знижкою), що застосовується виключно за умови дотримання позичальником платіжної дисципліни (п. 1.5.3 Договору). Відповідно, перерахунок процентів за стандартною ставкою не є «збільшенням процентної ставки» в розумінні п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки стандартна ставка була визначена сторонами при укладенні договору та залишалася незмінною.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), яка виникла з грошового зобов`язання за кредитним договором. Разом з тим, зазначена норма не звільняє позичальника від обов`язку сплати процентів за користування кредитними коштами у базовому розмірі, передбаченому договором.

Перевіривши розрахунок заборгованості за відсотками, суд встановлює, що за період з 28.06.2025 по 13.08.2025 (47 днів) за стандартною процентною ставкою 0,94% від суми 10 000,00 грн:

10 000,00 грн ? 0,94% = 94,00 грн/день;

94,00 грн ? 47 днів = 4 418,00 грн.

Вказана сума включає донарахування відсотків за пільговий період у розмірі 420,00 грн (різниця між стандартною та зниженою ставкою за перші 15 днів: (0,94% ? 0,66%) ? 10 000,00 грн ? 15 днів = 420,00 грн).

За таких обставин нарахована сума відсотків у розмірі 4 418,00 грн є обґрунтованою, відповідає умовам договору та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо штрафних санкцій у розмірі 4 000,00 грн суд зазначає, що позивачем така вимога не заявлялась. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 00-10442263 від 28.06.2025 у розмірі 14 418,00 грн, яка складається з:

заборгованості за тілом кредиту - 10 000,00 грн;

заборгованості за відсотками - 4 418,00 грн.

В порядку ст. 141 ЦПК України під час ухвалення рішення суд проводить розподіл судових витрат між сторонами. Позивач при поданні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги задоволено на 87,8% (14 418,00 грн / 16 418,00 грн ? 100%).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 337,59 грн (2 662,40 грн ? 87,8% / 100%) судового збору.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

При вирішенні цього питання суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони.

Судом встановлено, що понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи: договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, протоколом погодження вартості послуг, додатковою угодою № 25771521706 від 20.04.2026, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026.

Отже, матеріалами справи дійсно підтверджується факт надання Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» правничої допомоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Клопотань та/або заперечень від ОСОБА_1 щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 6 146,00 грн (7 000,00 ? 87,8% / 100%), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 205, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1048, 1050, 1054, 1077, 1081, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за договором кредитної лінії № 00-10442263 від 28.06.2025 у загальному розмірі 14 418,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста вісімнадцять гривень 00 копійок), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок); заборгованості за відсотками у розмірі 4 418,00 грн (чотири тисячі чотириста вісімнадцять гривень 00 копійок),

а також суму судового збору в розмірі 2 337,59 грн (дві тисячі триста тридцять сім гривень 59 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 146,00 грн (шість тисяч сто сорок шість гривень 00 копійок), а всього - 22 901,59 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот одна гривня 59 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - у той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 06 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Сіянко