№ 140338334, 05.10.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1167/26

Провадження № 3/604/355/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року селище Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: : АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

у с т а н о в и в:

18 вересня 2026 року о 15 год. 13 хв. на автодорозі М30 191 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Сумського районного суду Сумської області від 26 січня 2026 року у справі № 587/5/26, яка набрала законної сили 05 лютого 2026 року, строком на 5 років, та повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова серії ЕНА № 7513534 від 08 липня 2026 року), чим порушив п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом за наявними у матеріалах справи реквізитами, а також під особистий підпис під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у якому чітко визначено суд, що здійснюватиме розгляд справи.

Заяв, заперечень чи клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходило.

Справа за ст. 126 КУпАП не належить до категорії справ, визначених ч. 2 ст. 268 КУпАП, де присутність особи є обов`язковою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України" згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про дату, час та місце розгляду справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи.

Дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена повністю та підтверджується наступними доказами.

Даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 775120 від 18.09.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 .

Відеозаписом фіксації правопорушення на диску, відповідно до якого працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що останній керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, що не спростовувалось останнім.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7513534 від 08.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн.

Як вбачається з довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 23.09.2026, згідно бази даних Інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП постановою Сумського районного суду Сумської області № 587/5/26 від 26.01.2026, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років.

Згідно довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 23.09.2026 за ОСОБА_1 транспортні засоби не зареєстровано.

Відповідно до довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 23.09.2026, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Суд окремо звертає увагу на наступні обставини.

Щодо розмежування поняття «спеціальне право» та бланка «посвідчення водія». Відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про дорожній рух» та пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, закон чітко розрізняє суб`єктивне спеціальне право (допуск особи до керування транспортними засобами) та посвідчення водія (документ, що підтверджує наявність такого права). Позбавлення права керування як вид адміністративного стягнення це публічно-правове обмеження правоздатності особи у сфері дорожнього руху, яке полягає у забороні керувати транспортними засобами та отримувати посвідчення водія на визначений строк. Відсутність пластикового бланка посвідчення водія у правопорушника не означає відсутність щодо нього чинної судової заборони. Спеціальне право керування не є тотожним документу, який його посвідчує.

Щодо наявності самостійного складу повторності (ч. 4 та ч. 5 ст. 126 КУпАП). Постановою серії ЕНА № 7513534 від 08.07.2026 ОСОБА_1 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Вказана постанова не скасована та набрала законної сили. Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами 2-4 цієї статті. Отже, вчинення ОСОБА_1 нового правопорушення 18.09.2026 після застосування до нього стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП утворює склад ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому законодавець пов`язує повторність із самим фактом піддання особи адміністративному стягненню, а не з фактичним вчиненням нею однорідних дій удруге.

Щодо неприпустимості викривлення принципу рівності перед законом. Відповідно до статті 24 Конституції України та статей 1, 33 КУпАП тлумачення, за яким особа без посвідчення водія не може бути притягнута за ч. 5 ст. 126 КУпАП, створило б протиправний привілей для осіб, які свідомо не отримують посвідчення водія. Якщо погодитися з таким підходом, особа, яка свідомо не складала іспити, не отримала посвідчення і систематично сідає за кермо під час дії судової заборони, сплачувала б лише 3 400 грн (ч. 2 ст. 126 КУпАП), тоді як дисциплінований водій сплачував би 40 800 грн. Це прямо порушує засади рівності громадян перед законом та знецінює мету адміністративного покарання (запобігання повторним правопорушенням). Особи, які свідомо не отримують посвідчення водія, не можуть опинятися у привілейованому становищі порівняно з тими, хто його має.

Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

Обираючи правопорушнику вид стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. ст. 34-35 КУпАП судом не встановлено.

Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відомостей про належність такого на праві власності останньому матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 126, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 (за даними протоколу), РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопольського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя В.М. Сіянко