Решение № 140192275, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/6512/26

В справі 760/27063/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ІІ. Описова частина

30 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 07.02.2024-100000548 від 08 лютого 2024 року у розмірі 9.822,75 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 08 лютого 2024 року між ним та Відповідачем в електронній формі укладено Кредитний договір (оферту) № 07.02.2024-100000548, за умовами якого Відповідачу надано кредит у розмірі 12.000,00 грн строком на 56 днів. Відповідач заповнив заявку на вебсайті Кредитодавця, пройшов ідентифікацію із використанням Системи BankID Національного банку України та підписав кожну сторінку договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором E365, надісланим на вказаний ним фінансовий номер телефону 0639972522.

Позивач зазначає, що за умовами Заявки, яка є невід`ємною частиною договору, дата повернення (виплати) кредиту - 03 квітня 2024 року (пункт 4); період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня надання кредиту, тобто черговий період (пункт 5); процентна ставка - фіксована незмінна в розмірі 1 відсотка за один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит, і не може бути збільшена в односторонньому порядку (пункт 6); денна процентна ставка становить 0,99 відсотка і розрахована за формулою 0,99 % = (6641,43 / 12000) / 56 х 100 % (пункт 7); проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (залишку суми кредиту) на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку (пункт 8); комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 15 відсотків від суми кредиту і дорівнює 1.800,00 грн, нараховується та обліковується в день видачі кредиту (пункт 9); сума кредиту сплачується чотирма платежами не пізніше останнього дня кожного чергового періоду у розмірах 4.660,36 грн, 4.660,36 грн, 4.660,36 грн та 4.660,35 грн, а комісія - одним платежем у розмірі 1.800,00 грн (пункт 10); орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 14.322,85 відсотка, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 18.641,43 грн, загальні витрати за споживчим кредитом - 6.641,43 грн (пункт 13).

На підтвердження надання кредитних коштів Позивач надав квитанцію від 08 лютого 2024 року (ID операції 2423655163), згідно з якою о 14 год 50 хв через еквайра Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на платіжний інструмент Відповідача № 516874*68 перераховано 12.000,00 грн з призначенням платіжної операції «Видача за договором № 07.02.2024-100000548».

Позивач зазначає, що Відповідач здійснив часткову сплату за кредитним договором - 4.660,36 грн 21 лютого 2024 року та 4.660,36 грн 06 березня 2024 року, які враховані при формуванні довідки-розрахунку, проте зобов`язання в повному обсязі не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 9.822,75 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7.674,03 грн та заборгованість за процентами - 2.148,72 грн, нарахованими за період з 08 лютого 2024 року по 03 квітня 2024 року.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість та судовий збір у розмірі 2.422,40 грн; розгляд справи просить здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат Позивач зазначив також витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно в розмірі 6.000,00 грн, вказавши, що докази їх понесення будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін оплата правничої допомоги здійснюється після ухвалення рішення.

30 вересня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В.

01 жовтня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею; того самого дня до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачеві визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

16 квітня 2026 року до суду надійшла заява Позивача про пришвидшення розгляду справи та ухвалення рішення, обґрунтована спливом строку розгляду справи, встановленого статтею 275 ЦПК України.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку доказування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 12 названого Закону моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), Заявка, Паспорт споживчого кредиту та інформаційне повідомлення позичальника містять персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адресу та фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , а кожна сторінка договору підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором E365. Ідентифікацію Відповідача проведено з використанням Системи BankID Національного банку України. Персональні дані Відповідача збігаються з відомостями, отриманими судом з Єдиного державного демографічного реєстру.

Факт реального надання кредитних коштів підтверджується квитанцією від 08 лютого 2024 року про перерахування о 14 год 50 хв на платіжний інструмент Відповідача № 516874*68 суми 12.000,00 грн з призначенням платіжної операції «Видача за договором № 07.02.2024-100000548». Крім того, Відповідач двічі здійснив платежі на виконання договору - 21 лютого 2024 року та 06 березня 2024 року, чим підтвердив прийняття умов договору до виконання.

За таких обставин суд доходить висновку, що Кредитний договір № 07.02.2024-100000548 від 08 лютого 2024 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі 12.000,00 грн - доведеним.

Щодо комісії та розподілу здійснених Відповідачем платежів

Пунктом 9 Заявки передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 15 відсотків від суми кредиту, що дорівнює 1.800,00 грн, яка розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні та нараховується і обліковується в день видачі кредиту. Ця комісія є одноразовою платою за надання кредиту, а не платою за обслуговування (управління) кредитною заборгованістю; її розмір і порядок нарахування прямо визначені в договорі, вона врахована у складі загальних витрат за споживчим кредитом (6.641,43 грн) та орієнтовної загальної вартості кредиту (18.641,43 грн), розкрита в розділі 4 Паспорта споживчого кредиту і передбачена графіком платежів (пункт 10 Заявки).

Можливість встановлення такої комісії передбачена пунктом 4 частини першої статті 1, частиною другою статті 8, пунктами 9, 10 частини першої та частиною шостою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) виснувала, що умова договору про споживчий кредит про сплату комісії не є нікчемною, а може бути оспорена заінтересованою особою; зустрічного позову про визнання цієї умови недійсною Відповідач не заявляв.

Згідно з частиною першою статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Перевіркою розрахунку Позивача встановлено, що здійснені Відповідачем платежі розподілені таким чином. Станом на 21 лютого 2024 року за 14 днів користування кредитом нараховано проценти в розмірі 1.680,00 грн (12.000,00 грн х 1 відсоток х 14 днів); платежем від 21 лютого 2024 року в розмірі 4.660,36 грн погашено ці проценти, комісію в розмірі 1.800,00 грн, а залишок 1.180,36 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, внаслідок чого його залишок становив 10.819,64 грн. За наступні 14 днів нараховано проценти в розмірі 1.514,75 грн (10.819,64 грн х 1 відсоток х 14 днів); платежем від 06 березня 2024 року в розмірі 4.660,36 грн погашено ці проценти, а залишок 3.145,61 грн спрямовано на погашення тіла кредиту, внаслідок чого його залишок становив 7.674,03 грн. Розподіл платежів відповідає наведеній черговості та умовам договору, а арифметичних помилок у ньому не виявлено.

Щодо заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строк повернення кредиту, визначений пунктом 4 Заявки, - 03 квітня 2024 року - сплив, проте залишок тіла кредиту в розмірі 7.674,03 грн Відповідач не повернув.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7.674,03 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування кредитом

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, яка застосовується до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Заявлені до стягнення проценти в розмірі 2.148,72 грн нараховані за період з 07 березня по 03 квітня 2024 року (28 днів) на залишок тіла кредиту 7.674,03 грн за передбаченою пунктом 6 Заявки ставкою 1 відсоток за один день користування кредитом. Увесь період нарахування перебуває в межах строку, на який надавався кредит і який сплив 03 квітня 2024 року; після цієї дати Позивач проценти не нараховував.

Суд перевірив дотримання обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсоток. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено перехідний період з поетапним зниженням граничної величини денної процентної ставки, і до договорів, укладених у період з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, застосовується гранична величина 2,5 відсотка. Спірний договір укладено 08 лютого 2024 року, тому застосовною є саме ця межа.

Денна процентна ставка, обчислена самим Кредитодавцем на дату укладення договору, становить 0,99 відсотка (пункт 7 Заявки). Не перевищує зазначеної межі і денна процентна ставка, обчислена за фактично нарахованими сумами: загальні витрати за споживчим кредитом становлять 7.143,47 грн (проценти 5.343,47 грн, з яких 3.194,75 грн сплачено, та комісія 1.800,00 грн), що за формулою частини четвертої статті 8 Закону дає денну процентну ставку 1,063 відсотка (7.143,47 грн / 12.000,00 грн / 56 днів х 100 відсотків). Перевищення фактично нарахованих процентів над розрахунковою величиною зумовлене виключно тим, що Відповідач припинив погашення тіла кредиту за графіком, а отже база нарахування не зменшувалася, і порушенням наведеного обмеження не є.

Суд перевірив умови договору на предмет наявності нечітких або двозначних положень щодо розміру процентів і таких не встановив: процентна ставка, порядок її обчислення, графік платежів та показники загальної вартості кредиту викладені однозначно і узгоджуються між собою та з Паспортом споживчого кредиту. У наведеній вище постанові Об`єднана палата виснувала, що поза випадком нікчемності умови договору суд не вправі з власної ініціативи зменшити розмір процентів за користування кредитом, оскільки оспорюваність умови договору про споживчий кредит та зміну договору суд не може застосувати без відповідної позовної вимоги споживача; таких вимог Відповідач не заявляв. Проценти за користування кредитом за своєю правовою природою є платою за користування грошовими коштами, а не мірою цивільно-правової відповідальності, а тому підстав для їх зменшення в порядку статті 551 ЦК України немає.

Передбачену пунктом 14 Заявки неустойку в розмірі 120,00 грн за кожен день невиконання зобов`язання та проценти за статтею 625 ЦК України Позивач до стягнення не заявляв, а тому ці питання судом не вирішуються.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 2.148,72 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають задоволенню в повному обсязі - на суму 9.822,75 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 7.674,03 грн та заборгованість за процентами за користування кредитом - 2.148,72 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00041886 від 26 вересня 2025 року. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Витрати на професійну правничу допомогу Позивач у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат визначив орієнтовно в розмірі 6.000,00 грн, зазначивши, що докази їх понесення будуть надані після ухвалення судового рішення. Оскільки до ухвалення рішення такі докази до суду не надійшли, питання про розподіл цих витрат вирішується в порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України після подання Позивачем відповідних доказів у встановлений законом строк.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 534, 536, 610, 611, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 07.02.2024-100000548 від 08 лютого 2024 року у розмірі 9.822 (дев`ять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 75 коп., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту - 7.674,03 грн;

- заборгованість за процентами за користування кредитом - 2.148,72 грн.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2.422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя: