Решение № 140192276, 30.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 2/760/6064/26

В справі 760/22651/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

30 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

ІІ. Описова частина

18 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - Позивач) звернулося через підсистему «Електронний суд» до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на те, що 06 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем в електронній формі укладено Договір позики № 75911972 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав Відповідачеві грошові кошти в розмірі 6.000,00 грн на строк 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 відсотка в день (базова процентна ставка, фіксована). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором g6p10meEUY, надісланим 06 серпня 2021 року о 08 год 15 хв 04 с на електронну адресу Відповідача, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що того ж дня Позикодавець перерахував Відповідачеві 6.000,00 грн на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 7468bf8e-718f-4b53-8f17-571eacc6d6a7 від 06 серпня 2021 року, листом Позикодавця вих. № 15/07/25-88 від 15 липня 2025 року та довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000038569/ТНПП від 15 липня 2025 року.

Позивач посилається на те, що згідно з пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику, у редакції, що діяла на час укладення договору, у разі неповернення, повернення не в повному розмірі або несвоєчасного повернення позики та процентів Товариство має право нараховувати проценти в розмірі, передбаченому договором позики, за кожен день понадстрокового користування позикою до закінчення дня повернення позики та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.

Щодо переходу права вимоги Позивач посилається на те, що 21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» укладено Договір факторингу № 2112, а 31 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та Позивачем укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача.

Позивач стверджує, що Відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснив, у зв`язку з чим його заборгованість становить 20.328,00 грн, з яких 6.000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 14.328,00 грн - заборгованість за процентами.

Позивач просить стягнути з Відповідача зазначену заборгованість, а також судові витрати - судовий збір у розмірі 2.422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3.500,00 грн; крім того, Позивач заявив клопотання про витребування в Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відомостей щодо належності Відповідачеві карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписки за цим рахунком за період з 06 по 09 серпня 2021 року. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника Позивача.

18 серпня 2025 року автоматизованим протоколом розподілу судових справ між суддями головуючим у справі визначено суддю Коробенка С.В., 25 серпня 2025 року матеріали позовної заяви фактично отримані головуючим суддею.

01 вересня 2025 року до суду надійшла довідка відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача.

Ухвалою суду від 01 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, Відповідачеві визначено строк на подання відзиву - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзиву на позов Відповідач не подав, будь-яких заяв, клопотань або доказів до суду не надіслав. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою для встановлення відповідних обставин. Ненадання Відповідачем відзиву не звільняє Позивача від обов`язку довести обґрунтованість заявлених вимог і не є самостійною підставою для задоволення позову в недоведеній частині.

Щодо клопотання про витребування доказів

Відповідно до частин першої, другої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом; у клопотанні зазначаються обставини, які може підтвердити цей доказ, підстави, з яких випливає, що він має відповідна особа, та вживані заходи для його самостійного отримання.

Обставини, для підтвердження яких Позивач просить витребувати відомості, що становлять банківську таємницю, - належність Відповідачеві карткового рахунку та зарахування на нього кредитних коштів - установлені іншими наявними у справі доказами, зміст яких наведено нижче, а тому потреби у витребуванні таких відомостей немає і клопотання Позивача задоволенню не підлягає.

Щодо укладення договору позики та отримання коштів

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Згідно з частиною третьою статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною дванадцятою статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Відповідно до статті 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, а згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20) виснував, що підписання електронного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання, а такий договір за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Договір позики № 75911972 від 06 серпня 2021 року та Додаток № 1 до нього містять персональні дані Відповідача - прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, серію та номер паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адресу реєстрації, номер телефону, адресу електронної пошти та номер карткового рахунку, а також відмітку про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором g6p10meEUY. Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальника ідентифіковано, а одноразовий ідентифікатор надіслано 06 серпня 2021 року о 08 год 15 хв 04 с на зазначену в договорі електронну адресу Відповідача.

Факт реального надання коштів підтверджується електронною платіжною інструкцією № 7468bf8e-718f-4b53-8f17-571eacc6d6a7 від 06 серпня 2021 року, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 6.000,00 грн на платіжний інструмент № НОМЕР_1 , а також довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000038569/ТНПП від 15 липня 2025 року про завершення цієї платіжної операції та листом Позикодавця вих. № 15/07/25-88 від 15 липня 2025 року. Номер цього ж карткового рахунку зазначений у самому Договорі позики як рахунок Позичальника.

За таких обставин суд доходить висновку, що Договір позики № 75911972 від 06 серпня 2021 року є укладеним у встановленому законом порядку, а факт отримання Відповідачем коштів у розмірі 6.000,00 грн - доведеним.

Щодо переходу права вимоги до Позивача

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові свою грошову вимогу до третьої особи (боржника).

Перехід права вимоги за Договором позики № 75911972 від 06 серпня 2021 року підтверджується Договором факторингу № 2112 від 21 грудня 2021 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами», Договором факторингу № 310323-ФМ від 31 березня 2023 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Управління активами» та Позивачем, а також витягами з реєстрів прав вимог до цих договорів, у яких зазначено Відповідача та реквізити спірного договору позики. Пунктом 5.5 Договору позики сторони погодили право Позикодавця відступити право вимоги за договором без згоди Позичальника.

Неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не звільняє його від обов`язку погасити заборгованість (постанова Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15). Отже, Позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Щодо заборгованості за основною сумою боргу

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктами 2.2 Договору позики строк позики визначено в 30 днів, а датою повернення позики - 05 вересня 2021 року. Цей строк сплив, а згідно з розрахунком заборгованості жодного платежу на погашення позики Відповідач не здійснив, у зв`язку з чим заборгованість за основною сумою боргу становить 6.000,00 грн.

З огляду на викладене вимога про стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6.000,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо процентів за користування позикою

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таблицею основних параметрів Договору позики визначено: сума позики - 6.000,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова) - 1,99 відсотка на день, тип ставки - фіксована; дата видачі позики - 06 серпня 2021 року, дата повернення позики (останній день) - 05 вересня 2021 року; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) на день - 2,70 відсотка, яка не застосовується в період кредитування; орієнтовна реальна процентна ставка - 29.853,85 відсотка; орієнтовна загальна вартість позики - 9.582,00 грн. Згідно з Додатком № 1 до Договору позики (таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки) загальна сума платежу станом на 05 вересня 2021 року становить 9.582,00 грн, з яких сума кредиту - 6.000,00 грн та проценти за користування кредитом - 3.582,00 грн.

Позивач просить стягнути проценти за користування позикою в розмірі 14.328,00 грн. Ця сума складається з двох частин: 3.582,00 грн - проценти за 30 днів строку позики з 06 серпня по 05 вересня 2021 року (6.000,00 грн х 1,99 % х 30 днів), та 10.746,00 грн - проценти за 90 днів понадстрокового користування позикою з 06 вересня по 04 грудня 2021 року, нараховані за тією ж ставкою 1,99 відсотка в день (по 119,40 грн на день).

Перша складова нарахована в межах погодженого сторонами строку позики за погодженою ставкою, її розмір був доведений до відома Позичальника до укладення договору в таблиці основних параметрів та в Додатку № 1 до Договору позики, а розрахунок є арифметично правильним. Ця вимога є обґрунтованою.

Щодо другої складової суд виходить із такого. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53, 54) виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування, а в охоронних правовідносинах права кредитора забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічні висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 та від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).

Строк позики за спірним договором становить 30 днів і сплив 05 вересня 2021 року. Договірна умова, що дозволяє нараховувати проценти за користування позикою після спливу цього строку, сама по собі права на їх стягнення не створює. Показово, що й сам договір відмежовує таке нарахування від плати за користування позикою в межах строку: процентна ставка за понадстрокове користування позикою визначена окремо (2,70 відсотка на день) із прямим застереженням, що вона «не застосовується в період кредитування».

Суд перевірив також, чи не є період понадстрокового користування періодом договірної пролонгації, протягом якого нарахування процентів було б правомірним. Згідно з розрахунком заборгованості Відповідач за весь час дії договору не здійснив жодного платежу - ані на погашення позики, ані на сплату процентів, ані на оплату продовження строку користування позикою. Отже, продовження користування позиковими коштами після 05 вересня 2021 року не було наслідком волевиявлення Позичальника, спрямованого на пролонгацію, а стало виключно наслідком прострочення виконання ним грошового зобов`язання. Таке продовження строку не подовжує періоду правомірного нарахування процентів за користування позикою.

Вимог, що ґрунтуються на частині другій статті 625 ЦК України, Позивач не заявляв і відповідного розрахунку не наводив, а суд, керуючись частиною першою статті 13 ЦПК України, не вправі самостійно перекваліфікувати заявлену суму.

З огляду на викладене обґрунтованим є розмір процентів за користування позикою 3.582,00 грн; у задоволенні вимоги про стягнення процентів у розмірі 10.746,00 грн слід відмовити.

Суд перевірив і питання про застосування обмеження, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що за загальним правилом це обмеження поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені з 24 грудня 2023 року, а на договори, укладені раніше, - лише за умови, що строк кредитування було продовжено після цієї дати. Спірний договір укладено 06 серпня 2021 року, строк позики за ним сплив 05 вересня 2021 року і після 24 грудня 2023 року не продовжувався, а відтак зазначене обмеження до спірних правовідносин не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягають частковому задоволенню - на суму 9.582,00 грн, з яких заборгованість за основною сумою боргу - 6.000,00 грн та проценти за користування позикою - 3.582,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2.422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

Позов задоволено частково - на 47,14 відсотка від заявленої ціни позову (9.582,00 грн із 20.328,00 грн), а тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.141,85 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з частинами другою, третьою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження таких витрат Позивачем подано Договір про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений з адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною, ордер серії АХ № 1149961 від 01 листопада 2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року, витяг з Акта № 14-П від 19 травня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги та платіжну інструкцію на підтвердження оплати. Згідно з пунктом 4.1 Договору вартість послуг визначено у фіксованому розмірі 3.500,00 грн за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції та збір документів (500,00 грн) і підготовку та складання позовної заяви (3.000,00 грн).

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2.000,00 грн, які Позивач лише очікує понести у зв`язку з підготовкою відповіді на відзив, розподілу не підлягають, оскільки відзив на позов не подавався, а відповідні послуги фактично не надавалися.

Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України від Відповідача не надходило.

З урахуванням часткового задоволення позову з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 1.649,79 грн.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1049, 1077, 1078 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 8, 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 76-81, 84, 89, 133, 134, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики № 75911972 від 06 серпня 2021 року у розмірі 9.582 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят дві) грн 00 коп., з яких:

- заборгованість за основною сумою боргу - 6.000,00 грн;

- проценти за користування позикою - 3.582,00 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про стягнення процентів за користування позикою у розмірі 10.746,00 грн - відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 1.141 (одна тисяча сто сорок одна) грн 85 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1.649 (одна тисяча шістсот сорок дев`ять) грн 79 коп.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ: 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: