Решение № 139434845, 03.09.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4318/25

Провадження 2/206/136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Соколова Д.Є.,

представника позивача - адвоката Ільїна О.М.,

представника відповідача - адвоката Товстого К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (далі - Відповідач, ОСОБА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Третя особа, Страховик), про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

У С Т А Н О В И В:

До Самарського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог Позивач просила стягнути з Відповідача 86 195,56 грн майнової шкоди, 4 800,00 грн витрат на складання висновку експертного дослідження, 30 000,00 грн моральної шкоди, 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 422,40 грн судового збору (а.с. 2-10, 88-89).

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

Позов обґрунтовано тим, що 01 листопада 2024 року приблизно о 14 годині 45 хвилин у місті Дніпрі на перехресті вулиць Андрія Сахарова та Сонячногірської ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не переконався у безпеці маневру та допустив зіткнення з автомобілем Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася у попутному напрямку. Внаслідок зіткнення автомобіль Позивача отримав механічні пошкодження.

Позивач посилалася на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 07 квітня 2025 року у справі № 206/6019/24, якою провадження щодо ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. У мотивувальній частині постанови встановлено порушення ОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху України та причинний зв`язок його дій із настанням ДТП (а.с. 51-52).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2108 була застрахована у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за полісом № ЕР-219516412 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну, 160 000,00 грн та франшизою 3 200,00 грн. Страховик визнав подію страховим випадком та сплатив ОСОБА_1 125 413,20 грн страхового відшкодування.

За твердженням Позивача, страхова виплата не покриває повної вартості відновлення автомобіля без урахування фізичного зносу. Розмір вимог визначено на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 2412/24, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 228 355,28 грн, з урахуванням зносу - 145 359,72 грн, а матеріальний збиток - 145 359,72 грн. Різницю між вартістю ремонту без зносу та вартістю ремонту зі зносом разом із франшизою Позивач визначила у сумі 86 195,56 грн (а.с. 14-49).

Позивач також зазначила, що через пошкодження автомобіля, тривалість його ремонту, неможливість повного відновлення за отриману страхову виплату, необхідність змінити звичний спосіб життя та складність пересування між місцем проживання у місті Синельниковому і містом Дніпром їй завдано моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги. Пояснив, що автомобіль після ДТП відремонтований лише частково, є придатним до руху, однак окремі елементи передньої частини, у тому числі фари, бампер та кузовні деталі, повністю не замінені. Визнав, що автомобіль до ввезення в Україну мав пошкодження у США, однак стверджував, що він був відновлений, пройшов сертифікацію та експлуатувався в Україні. Конкретно зазначити, які саме деталі були встановлені під час попереднього ремонту, представник не зміг.

Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні позов не визнали. Посилалися на отримання Позивачем страхового відшкодування, наявність у автомобіля значних попередніх пошкоджень у США, відсутність документів про фактичний ремонт та придбання нових оригінальних деталей, а також на ненадання автомобіля для проведення призначеної судом автотоварознавчої експертизи. Вважали висновок ОСОБА_3 неналежним доказом та просили застосувати наслідки, передбачені статтею 109 ЦПК України.

Крім того, Відповідач звертав увагу на можливе недотримання ОСОБА_1 заборони обгону на перехресті, передбаченої підпунктом «а» пункту 14.6 Правил дорожнього руху України, та заперечував доведеність моральної шкоди і розмір витрат на правничу допомогу. Разом із тим у судовому засіданні представник Відповідача визнав безспірність франшизи у сумі 3 200,00 грн та зазначив про готовність її сплатити навіть у позасудовому порядку.

У відповіді на відзив Позивач заперечила проти доводів Відповідача, наголошуючи, що обидва проведені після ДТП дослідження підтверджують пошкодження автомобіля та близький за значенням розмір відновлювального ремонту. Попередні пошкодження були усунені до набуття нею права власності та не спростовують факту нових пошкоджень 01 листопада 2024 року (а.с. 100-107).

Третя особа свого представника в судове засідання не направила. Надані Страховиком матеріали страхової справи містять акт огляду транспортного засобу, звіт оцінювача ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , розрахунок страхового відшкодування та підтвердження виплати 125 413,20 грн (а.с. 142-169).

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025 року справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В. (а.с. 61).

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с. 62).

25 вересня 2025 року представник Позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої остаточно просив стягнути 86 195,56 грн майнової шкоди, 4 800,00 грн витрат на складання експертного дослідження, 30 000,00 грн моральної шкоди та судові витрати (а.с. 53-55).

Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача. У залученні страхової компанії співвідповідачем відмовлено з огляду на заперечення Позивача та належне їй право визначати відповідача (а.с. 132).

У лютому 2026 року представник Відповідача заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, обґрунтовуючи його відмінністю двох розрахунків вартості ремонту та відомостями про попередні пошкодження автомобіля (а.с. 183-201).

Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року клопотання задоволено частково, призначено судову автотоварознавчу експертизу в Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України, на вирішення якої поставлено питання про вартість відновлювального ремонту без зносу, із зносом та розмір матеріального збитку. Витрати на проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 ; власника автомобіля зобов`язано надати експертам доступ до транспортного засобу; провадження у справі зупинено (а.с. 217-221).

Експертна установа звернулася з клопотанням про оплату дослідження та надання автомобіля. У повідомленні від 11 травня 2026 року зазначено про неможливість надання висновку через ненадходження оплати та відсутність можливості оглянути об`єкт дослідження. Позивач повідомила, що після часткового ремонту автомобіль не перебуває у стані, який існував безпосередньо після ДТП; представник Відповідача заперечував проти проведення дослідження лише за матеріалами справи (а.с. 291-294).

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року провадження у справі поновлено у зв`язку з поверненням матеріалів без виконання експертизи (а.с. 23-236).

Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 253).

01 вересня 2026 року справа розглянута по суті за участю представників сторін. За клопотанням представника Позивача долучено оригінал висновку № 2412/24. Суд дослідив письмові та електронні докази, заслухав пояснення представників сторін і судові дебати. Фіксування судового засідання здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Проголошення рішення призначено на 11.00 год. 03.09.2026.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 є власником автомобіля Nissan Rogue, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 13).

01 листопада 2024 року о 14 годині 45 хвилин у місті Дніпрі на перехресті вулиць Андрія Сахарова та Сонячногірської сталося зіткнення автомобіля ВАЗ 2108, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 07 квітня 2025 року у справі № 206/6019/24 встановлено, що ОСОБА_2 під час зміни напрямку руху не переконався у безпечності маневру, порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з автомобілем Позивача. Провадження за статтею 124 КУпАП закрито не через відсутність події або складу правопорушення, а у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с. 51-52).

Належний ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 2108 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-219516412 у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становив 160 000,00 грн, франшиза - 3 200,00 грн.

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Страховика із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування. 11 листопада 2024 року пошкоджений автомобіль оглянуто оцінювачем ОСОБА_4 , а 25 січня 2025 року складено звіт № YD03925 (а.с. 148-169).

За звітом № YD03925 ринкова вартість автомобіля до пошкодження становила 577 943,73 грн; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу - 221 411,39 грн; вартість ремонту з урахуванням фізичного зносу - 139 787,86 грн з ПДВ та 128 613,20 грн без ПДВ. Коефіцієнт фізичного зносу визначено на рівні 0,56. На підставі цього розрахунку Страховик виплатив Позивачу 125 413,20 грн, тобто 128 613,20 грн за мінусом франшизи 3 200,00 грн (а.с. 143-169).

Також 11 листопада 2024 року ОСОБА_1 замовила у судового експерта Дроздова Ю.В. дослідження для подання страховій компанії. У висновку № 2412/24 зазначено ринкову вартість автомобіля 594 063,08 грн, вартість ремонту без зносу 228 355,28 грн, вартість ремонту зі зносом 145 359,72 грн та 133 246,66 грн без ПДВ. Коефіцієнт фізичного зносу визначено на рівні 0,5438; втрата товарної вартості - 0 грн через наявність слідів попередніх ремонтів (а.с. 14-50).

На титульному аркуші висновку № 2412/24 та у його заключній частині зазначено дату 12 грудня 2024 року. Водночас у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог Позивач посилалася на цей документ як на висновок від 22 лютого 2025 року. Документ містить вказівку про його підготовку для подання страховій компанії, однак не містить твердження, що його підготовлено для подання до суду, та попередження експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Матеріали інформаційного звіту Cardetect підтверджують, що автомобіль Nissan Rogue у 2019 році у США мав значні пошкодження передньої частини та продавався на страховому аукціоні. Разом із тим у звіті містяться відомості про ввезення та реєстрацію автомобіля в Україні у 2020 році, а також оголошення про продаж від 29 серпня 2020 року з фотографіями автомобіля у зовні відновленому стані (а.с. 190-201).

Документів, які б дозволяли достовірно визначити перелік деталей, установлених під час ремонту автомобіля після пошкодження у США, матеріали справи не містять. Водночас сам факт попереднього пошкодження врахований обома оцінювачами через застосування коефіцієнта фізичного зносу та невизначення втрати товарної вартості.

Доказів фактичної оплати Позивачем повного відновлювального ремонту автомобіля, рахунків СТО, актів виконаних робіт або документів про придбання запчастин із ПДВ до матеріалів справи не надано. За поясненнями представника Позивача, автомобіль відновлений лише частково.

Призначена судом автотоварознавча експертиза не проведена. Витрати на експертизу, покладені ухвалою суду на Відповідача, не оплачені; автомобіль, доступ до якого мала забезпечити Позивач, експертам для огляду у післяаварійному стані не надано.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Згідно зі статтями 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.

За статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності. Жодний доказ не має для суду заздалегідь установленої сили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зазначила, що обставину слід вважати доведеною тоді, коли з урахуванням поданих доказів висновок про її існування є більш вірогідним, ніж протилежний.

Частиною шостою статті 82 ЦПК України встановлено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, постанова від 07 квітня 2025 року є обов`язковою щодо вчинення ОСОБА_2 установлених у ній дій, однак не визначає розміру майнової чи моральної шкоди. Такий розмір підлягає самостійному доказуванню в цій справі.

Посилання Відповідача на можливе порушення ОСОБА_1 підпункту «а» пункту 14.6 Правил дорожнього руху України не підтверджене висновком експерта, схемою ДТП або іншим належним доказом причинного зв`язку між її діями та зіткненням. Висновок про грубу необережність потерпілої не може ґрунтуватися лише на припущенні, тому підстав для зменшення розміру відшкодування за статтею 1193 ЦК України суд не встановив.

За частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа звільняється від відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. За статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу відшкодувати шкоду в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц наголосила, що покладення на страхувальника обов`язку відшкодувати шкоду в межах страхового відшкодування суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Разом із тим саме заподіювач шкоди відшкодовує різницю, яка не покривається страховиком, зокрема різницю між вартістю ремонту без урахування зносу та відшкодуванням, обчисленим зі зносом.

До правовідносин, що виникли 01 листопада 2024 року, підлягають застосуванню положення Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV у редакції, чинній на момент ДТП. Відповідно до статей 12, 22, 29, 36 цього Закону страховик відшкодовує витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу з урахуванням зносу, за мінусом франшизи; у разі виплати безпосередньо потерпілому та відсутності документів про фактично оплачений ремонт у платника ПДВ сума ПДВ до страхової виплати не включається.

У постанові від 12 липня 2023 року у справі № 591/1861/22 Верховний Суд дійшов висновку, що ПДВ у складі вартості ремонту підлягає компенсації після надання доказів фактичного ремонту на СТО, яке є платником ПДВ, та понесення витрат зі сплати цього податку. За відсутності таких доказів компенсувати ПДВ не повинен ані страховик, ані винуватець ДТП.

Вирішуючи питання про розмір майнової шкоди, суд оцінює висновок ОСОБА_3 № 2412/24 з урахуванням вимог статті 106 ЦПК України. Частина п`ята цієї статті вимагає, щоб у висновку експерта, складеному на замовлення учасника справи, було зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Верховний Суд у постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 307/2175/15-ц погодився з відхиленням висновку експертного дослідження, у якому не було зазначено про його підготовку для подання до суду та обізнаність експерта про кримінальну відповідальність.

У висновку № 2412/24 таких відомостей немає. Навпаки, у ньому прямо зазначено, що документ підготовлено для подання страховій компанії. У судовому засіданні представник Позивача підтвердив, що дослідження не призначалося судом і не готувалося у зв`язку з розглядом цієї цивільної справи. Тому суд не визнає його належним та допустимим висновком експерта в розумінні статті 102 ЦПК України та не покладає наведений у ньому розрахунок в основу визначення суми стягнення.

Водночас неприйняття зазначеного документа як процесуального висновку експерта не означає відсутності інших доказів розміру шкоди. Матеріали страхової справи містять звіт оцінювача ОСОБА_4 № НОМЕР_3 , складений після безпосереднього огляду автомобіля, акт огляду, калькуляції вартості ремонту, документи про кваліфікацію оцінювача та підтвердження виплати, точно розрахованої на підставі цього звіту.

Звіт № НОМЕР_3 оцінюється судом як письмовий доказ, створений у межах урегулювання страхового випадку, а не як висновок експерта, поданий учасником справи відповідно до статті 106 ЦПК України. Його дані узгоджуються з фактом пошкодження автомобіля, страховою виплатою та за загальним порядком величин не суперечать результатам дослідження ОСОБА_3 .

Доводи Відповідача про попередні пошкодження автомобіля суд враховує, однак вони не спростовують звіту Страховика. Відомості Cardetect підтверджують пошкодження у 2019 році, але водночас містять дані про наступне ввезення, реєстрацію та продаж автомобіля в Україні у відновленому зовнішньому стані. Автомобіль експлуатувався в Україні близько чотирьох років до спірної ДТП. Обидва оцінювачі оглянули його після події 01 листопада 2024 року та застосували близькі коефіцієнти фізичного зносу - 0,5438 і 0,56. Отже, попередня ремонтна історія врахована при оцінюванні.

Разом із тим відсутність повної історії попереднього ремонту та неможливість повторного огляду автомобіля після його часткового відновлення не дозволяють надати перевагу більшому розрахунку, на якому наполягає Позивач. За стандартом більшої вірогідності належним чином підтверджено саме показники звіту, на підставі якого Страховик здійснив виплату.

Щодо застосування статті 109 ЦПК України суд зазначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів або іншої участі в експертизі, якщо без цього провести її неможливо, суд залежно від того, хто ухиляється та яке значення має експертиза, може визнати факт, для з`ясування якого її призначено, або відмовити у його визнанні.

Наведена норма встановлює право суду оцінити процесуальну поведінку сторін, а не автоматичну підставу для відмови в позові. У цій справі експертиза не проведена внаслідок невиконання обов`язків обома сторонами: Відповідач не сплатив її вартість, хоча саме на нього ухвалою суду покладено витрати, а Позивач не надала автомобіль у стані після ДТП. Тому наслідки статті 109 ЦПК України не можуть бути застосовані виключно проти однієї сторони. Ці обставини враховуються при оцінці доказів і є додатковою підставою не покладати в основу рішення більший розрахунок Позивача, але не спростовують наявний звіт Страховика та факт виплати.

Оскільки Позивач не надала рахунків СТО, актів виконаних робіт та доказів сплати ПДВ, суд визначає вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу і без ПДВ за складовими звіту № YD03925. Вартість робіт становить 34 320,00 грн, додаткових робіт - 300,00 грн, фарбувальних робіт - 10 985,00 грн, фарбувальних матеріалів без ПДВ - 22 612,46 грн (27 134,95 грн / 1,2), запчастин та дрібних деталей без ПДВ - 123 892,87 грн (148 671,44 грн / 1,2). Загальна вартість ремонту без зносу та без ПДВ становить 192 110,33 грн.

Страховик сплатив Позивачу 125 413,20 грн. Отже, різниця між підтвердженою вартістю відновлення без зносу та страховою виплатою становить 66 697,13 грн (192 110,33 грн - 125 413,20 грн). До цієї суми вже входить франшиза 3 200,00 грн, оскільки страхова виплата була зменшена на її розмір.

Таким чином, вимога про відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню у сумі 66 697,13 грн. У решті заявленого розміру майнової шкоди слід відмовити через включення до розрахунку ПДВ, фактична сплата якого не підтверджена, та відсутність належного процесуального висновку експерта, який би доводив більший розмір.

Щодо 4 800,00 грн, сплачених ОСОБА_3 , суд виходить із того, що це дослідження було замовлене до виникнення спору в суді та для подання страховій компанії. Того самого дня автомобіль оглядався оцінювачем Страховика, звіт якого став підставою для страхової виплати. Позивач не довела, що замовлення другого дослідження було необхідною умовою отримання страхового відшкодування або що ці витрати перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з протиправними діями Відповідача. Через недотримання статті 106 ЦПК України такі витрати не можуть бути віднесені й до витрат на підготовку належного висновку експерта для розгляду цієї справи. Тому в цій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд ураховує положення статей 23, 1167 ЦК України, за якими моральна шкода, зокрема внаслідок пошкодження майна фізичної особи, відшкодовується за наявності протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини заподіювача. Розмір відшкодування визначається залежно від характеру правопорушення, глибини страждань, погіршення можливостей потерпілої особи, ступеня вини та інших істотних обставин з урахуванням розумності і справедливості.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц зазначила, що компенсація моральної шкоди є загальним способом захисту цивільного права у випадку його порушення, якщо інше прямо не передбачено законом.

Суд вважає доведеним, що пошкодження автомобіля, його тривале неповне відновлення, необхідність організації ремонту та участі у врегулюванні страхового випадку спричинили Позивачу душевні хвилювання і тимчасово змінили звичний спосіб життя. Водночас медичних документів, доказів тривалого погіршення здоров`я, неможливості користування іншим транспортом або інших виняткових наслідків не надано. Позивач особисто пояснень у судовому засіданні не давала; обставини моральних страждань викладені її представником.

За таких обставин заявлені 30 000,00 грн є завищеними. Керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, суд визначає достатнє відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн. У решті цієї вимоги слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір грошових вимог, без урахування судових витрат, становив 120 995,56 грн. Суд задовольняє вимоги на 71 697,13 грн, що становить 59,256 відсотка заявленого розміру. Тому з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 1 435,42 грн судового збору із фактично сплачених 2 422,40 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Позивач надала договір від 14 липня 2025 року, акт наданих послуг, документ про сплату 15 000,00 грн, ордер та свідоцтво адвоката (а.с. 57-60). Договором визначено фіксований гонорар; в акті зазначено 17 годин роботи, що охоплювали консультації, підготовку доказів і позову.

Доводи Відповідача про неналежний податковий статус отримувача коштів не спростовують факту укладення договору з адвокатом, надання правничої допомоги та сплати гонорару. Питання податкового обліку не визначає допустимість доказів понесення судових витрат у цій справі.

З урахуванням складності справи, обсягу поданих представником документів, тривалості розгляду, участі у засіданнях та часткового задоволення позову суд вважає витрати реальними і розумними та стягує їх пропорційно задоволеним вимогам у сумі 8 888,40 грн.

Представник Відповідача до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази власних витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення. Оскільки на час ухвалення цього рішення відповідні докази та заява про визначення їх розміру відсутні, питання про такі витрати в цьому рішенні не вирішується і може бути розглянуте у порядку, встановленому статтями 141, 246, 270 ЦПК України, у разі своєчасного подання належної заяви та доказів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192-1194 ЦК України, статтями 12, 22, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV у редакції, чинній на час ДТП, статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 102, 106, 109, 133, 137, 139, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 66 697 (шістдесят шість тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень 13 копійок майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 435 (одну тисячу чотириста тридцять п`ять) гривень 42 копійки судового збору та 8 888 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) гривень 40 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні вимоги про стягнення 4 800,00 грн витрат на складання висновку експертного дослідження та в решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.

Суддя: В.В. Гаркуша