Постановление суда № 138548871, 28.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

"28" липня 2026 р.

Справа № 644/9647/26

Провадження № 2-о/644/230/26

УХВАЛА

про залишення без руху

28 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Паляничко Д.Г. одноособово, дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Міністерство юстиції України Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора Нікуліна Олена Миколаївна (61089, м. Харків, вул. Біблика, б. 57, ЄДРПОУ 02900653) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 /заявниця) звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, та просить суд установити родинний зв`язок як доньки з матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_3 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що у свідоцтві про народження її прізвище записано з помилкою - ОСОБА_4 , де матір`ю записана ОСОБА_2 , а батьком - ОСОБА_3 . У свідоцтві про смерть матері, прізвище матері вказано як - ОСОБА_2 .

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, необхідно підтвердити факт родинних зв`язків між заявницею та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є її батьками.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 23.07.2026 справа № 644/9647/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Відповідно до ст.318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в ній обставини.

Окрім того, у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року №5 «Про судову практику в справах, про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.

Так, відповідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Заразом, ОСОБА_1 у заяві не зазначено відомості щодо наявності у неї електронного кабінету, наявності або відсутності електронного кабінету інших учасників справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 294 УРК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Суд роз`яснює, що коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявницею у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявниця може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявниці.

Також, відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах, про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту правовстановлюючого документа, ОСОБА_1 фактично просить суд встановити факт родинних відносин, що унеможливлює суд встановити, який саме факт заявниця просить встановити, зокрема факт належності правовстановлюючого документа заявниці, зокрема свідоцтва про народження, де її прізвище записано з помилкою - ОСОБА_4 , чи установити факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як її батьками.

Заразом, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 12 Постанови Пленум Верховного Суду України судами не встановлюється тотожність особи.

Аналогічну правову позицію підтримав і Верховний Суд. Зокрема в постанові від 08.12.2021 у справі № 464/6696/20. Суд зазначив, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме тотожність особи, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні. Наведене виключає можливість розгляду заяви про встановлення факту тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах, зокрема, факт що є однією і тією ж особою, в порядку цивільного судочинства.

Отже, заявниці слід визначитись із заявленими вимогами у відповідності до вказаних вище норм законодавства, із зазначенням обґрунтування та конкретної мети встановлення юридичних фактів, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують ці факти іншим способом.

Окрім цього, заявницею не зазначено доказів, що підтверджують факт неможливості внесення до актового запису - свідоцтва про народження заявниці, виправлення, а саме, що орган реєстрації актів громадянського стану не може внести до нього відповідне виправлення.

Суд роз`яснює заявниці, що порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюються Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі за текстом - Правила), затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.

Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №12 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» судам роз`яснено, що «суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків)».

З урахуванням викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, керуючись ст. 133, 186, 260-261, 293, 315, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересована особа: Міністерство юстиції України Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора Нікуліна Олена Миколаївна (61089, м. Харків, вул. Біблика, б. 57, ЄДРПОУ 02900653) про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом п`яти днів, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків, а також неподання про це відповідних документів у визначений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику, про що суд постановляє мотивовану ухвалу.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко