Решение № 129452323, 21.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2025 рокуСправа №160/13426/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 23.04.2025 р. №214/32-00-07-13.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що наказом Східного МУ ДПС по роботі з ВПП від 20.03.2025 р. № 63-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» було призначено проведення фактичної перевірки товариства. За результатами проведеної фактичної перевірки, ТОВ «ОМЕГА» отримало акт фактичної перевірки від 04.04.2024 р., відповідно до якого у магазині «Варус»: пров.Парусний, 10-Д у м.Дніпрі встановлено зберігання алкогольних напоїв (лікер Егермастер, 0,7 мл та віскі МакАртус, 0,5 мл), маркованих з відхиленням від вимог абз.4 п.20 Положення № 1251 та порушення ст.62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. №3817-ІХ. 01.05.2025 року ТОВ «ОМЕГА» отримало податкове повідомлення-рішення форми «С» від 23.04.2025 р. № 214/32-00-07-13, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 24 000 грн. за зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чинного законодавства (зберігання двох пляшок з пошкодженими марками акцизного податку).

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та протиправним, з огляду на таке. Відповідно до ч.16 ст.62 Закону №3817-ІХ алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом. Тобто з дня набрання чинності Законом №3817-ІХ Положення №1251 в частині, що стосуються порядку маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку, у т.ч. й пункт 20 цього Положення №1251, не застосовується, оскільки це питання має регулюватись виключно Законом №3817-ІХ. Тобто посилання контролюючого органу на Положення №1251 не відповідає правовому регулюванню спірних правовідносин, що існувало на дату фактичної перевірки. За таких обставин, оскільки вказані в акті перевірки алкогольні напої були марковані марками акцизного податку які містили в собі всі необхідні реквізити і такі реквізити не були пошкодженими, їх можливо було зчитати та ідентифікувати, з урахування змін правового регулювання, що відбулось з набранням чинності Закону №3817-ІХ. Жодних порушень з боку позивача і зберігання немаркованих марками акцизного податку алкогольних напоїв не було. Щодо правових підстав для накладення штрафу відповідно до оскарженого податкового повідомлення-рішення на позивача накладено штраф на підставі п.11 ч.1 ст.73 Закону №3817-ІХ за зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чиновного законодавства. Проте, положення п.11 ч.1 статті 73 Закону №3817-ІХ, не передбачають відповідальності суб`єктів господарювання «за зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чиновного законодавства (зберігання двох пляшок з пошкодженими марками акцизного податку)».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 19.05.2025 року виправлено описки в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року у справі №160/13426/25, шляхом зазначення найменування та реквізитів відповідача - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. О. Поля, 57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079, замість помилково вказаного "Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658)".

На виконання вимог ухвали суду 23.05.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що посадовими особами Східного МУ ДПС по роботі з ВПП відповідно до наказу від 20.03.2025 р. №62-п «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361)», направлень на перевірку від 20.03.2024 р. №31/32-00-07-13, №32/32-00-07-13, проведено фактичну перевірку магазину за адресою: пров.Парусний, буд.10-Д, м.Дніпро, за якою здійснює господарську діяльність ТОВ «ОМЕГА». За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 04.04.2025 р. №199/32-00-07-13/30982361. Перевіркою встановлено порушення вимог п.16 ст.62 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. №3817-IX та пп.226.6, 226.9 ст.226 ПК України, а саме: встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чинного законодавства (зберігання 2 пляшок з пошкодженими марками акцизного податку, алкогольні напої вважаються немаркованими). Східним МУ ДПС по роботі з ВПП прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 р. № 214/32-00-0708-20 на суму 24 000 грн., яке 24.04.2025 р. направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано платником податків 01.05.2025 р. У магазині «Варус» за адресою: пров.Парусний, буд.10-Д, м.Дніпро встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог абз.4 п.20 Положення №1251 та порушення ст.62 Закону №3817-IX: лікер Егермастер 0,7 мл, 35%, Німеччина, 1 шт., 599 грн., віскі МакАртус, 0,5 л, 40%, Великобританія, 319 грн., були наявні відкриті розриви навпіл, відсутні фрагменти марки, тощо. Таким чином, алкогольні напої з пошкодженими марками акцизного податку вважаються немаркованими, чим порушено п.16 ст.62 Закону № 3817-IX та пп.226.6, 226.9 ст.226 ПК України, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач з посиланням на постанову від 29.07.2024 р. у справі №160/23377/23 вказує на відсутність обов`язкового реквізиту фіскального чека - цифрового значення штрих коду марки акцизного податку на підакцизні товари (серія та номер), що взагалі не є предметом розгляду цієї справи та не фіксувалось, як порушення в акті перевірки. Таким чином, вказані твердження відповідача не стосуються обставин цієї справи та не мають жодного значення для її вирішення. Щодо інших тверджень відповідача, що марки акцизного податку містять передбачені чинним законодавством реквізити, які можливо прямо ідентифікувати і такі реквізити можливо зчитати/відтворити у фіскальному чеку. Тобто контролюючий орган мав усі можливості здійснити ідентифікацію як марки акцизного податку, так і адресата, якому ця марка акцизного податку видавалась, однак цього не зробив. Слід також вказати на помилковість твердження контролюючого органу про те, що Положення №1251 було прийнято на виконання вимог ст.62 Закону № 3817-ІХ. Так, положення ч.16 ст.62 Закону № 3817 набрали чинності 27.07.2024 р., тоді як Положення №1251 діє з 01.01.2011 р., що очевидно спростовує твердження відповідача. Крім того, імперативними приписами ч.16 ст.2 Закону №3817-ІХ встановлено, що алкогольні напої, що виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом. За таких обставин, посилання контролюючого органу на Положення №1251 не відповідає правовому регулюванню спірних правовідносин, що існувало на дату фактичної перевірки.

Ухвалою суду від 28.05.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361) зареєстровано юридичною особою 12.06.2000 року, дата запису: 27.01.2005 року. Основний вид економічної діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.03.2025 року №63-п, керуючись п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.1, п.80.2, п.80.5 та на підставі пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України наказано провести фактичну перевірку господарської одиниці ТОВ «ОМЕГА» (код ЄДРПОУ 30982361) за адресою: м.Дніпро, пров.Парусний, буд.10-Д, з 26.03.2025 року, тривалістю не більше 10 діб.

На підставі вищевказаного наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.03.2025 року №63-п та направлень на перевірку від 20.03.2025 р. №31/32-00-07-013, №32/32-00-07-13, посадовими особами Східного МУ ДПС по роботі з ВПП 26.03.2025 р. о 15 год. 20 хв. розпочато проведення фактичної перевірки ТОВ «ОМЕГА» за адресою: пров.Парусний. буд.10-Д, м.Дніпро.

За змістом вказаного акту, проведеною фактичною перевіркою встановлено порушення пп.226.6, пп.226.9 ст.226 ПК України, ст.62 Закону №3817-ІХ.

На підставі акту перевірки від 04.04.2025 р. №199/32-00-07-13/30982361, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми «С» №214/32-00-07-13 від 23.04.2025 р., яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 24 000 грн., встановлено порушення п.16 ст.62 Закону №3817-ІХ, пп.226.6, пп.226.9 ст.226 ПК України та зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог чинного законодавства (зберігання 2 пляшок з пошкодженням марками акцизного податку загальною вартістю 918 грн.).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 ПК України.

Згідно із п.80.1 ст.80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Отже, фактична перевірка суб`єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред`явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.

Щодо встановленого порушення та прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2025 р. № 214/32-00-07-13, суд зазначає на таке.

Так, за висновками контролюючого органу позивачем порушено вимоги статті 226 ПК України, та частини 16 статті 62 Закону №3817-ІХ, що полягає у зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку на загальну суму 24 000 грн., оскільки наявні відкриті розриви навпіл, відсутні фрагменти марки, тощо.

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України)

Згідно із пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

За змістом пунктом 226.11 статті 226 ПК України ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно із приписами пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

З 27.07.2024 року набрав чинності Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 18.06.2024 р. №3817-IX (далі - Закон № 3817-IX).

Цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Відповідно до пункту 11 частини 2 статті 73 Закону № 3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Згідно із вимогами частини 3 статті 73 Закону №3817-IX податкові органи застосовують та стягують фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачені частиною другою (крім пунктів 3, 6, 24) цієї статті, у порядку, визначеному ПК України.

При цьому, станом на дату винесення податкового повідомлення-рішення відсутні відомості стосовно приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом № 3817-IX Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пункту 20 постанови КМУ від 27.12.2010 р. № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі - Положення № 1251), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Пунктами 21, 22 цього Положення №1251 передбачено, що для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину.

У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Суд звертає увагу, що склад правопорушення, за яке пунктом 11 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ передбачена відповідальність, утворює факт виробництва, зберігання, транспортування чи реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку.

Водночас, необхідною передумовою для прийняття рішення про застосування до суб`єкта господарювання фінансових санкцій є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до акта перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що в магазині «Варус» за адресою: м.Дніпро, пров.Парусний, буд.10-Д встановлено зберігання алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог абз.4 п.20 Положення №1251 та порушення статті 62 Закону №3817-ІХ.

Пунктом 228.3 статті 228 ПК України визначено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Отже, ПК України зобов`язує контролюючий орган у разі виявлення факту реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку вилучити такий товар з вільного обігу з метою подальшої його конфіскації.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що посадовими особами відповідача проводилась виїмка товару (алкогольної продукції без марок акцизного податку), який зберігався з метою його подальшої реалізації.

Акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення ТОВ «ОМЕГА» правил реалізації алкогольних виробів з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, в тому числі посилань на документи, що підтверджують її придбання, опису дій, вчинених посадовими особами в ході фактичної перевірки.

Також, в акті перевірки відповідачем не конкретизовано, який саме пункт 20 Положення №1251 порушено позивачем, не вказано також номер партії та дату виробництва алкогольного напою, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

Складання посадовими особами фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо наявності відкритого розриву навпіл, відсутність фрагменти марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватись шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, відповідачем долучено лише фото лікера Егермастер 0,7 мл, 35%, Німеччина, та віскі МакАртус, 0,5 л, 40%, Великобританія, вилучення продукції, детального опису порушників, а також обставин, що перешкоджали таким діям, у разі якщо вони мали місце.

Утім, посадові особи відповідача під час перевірки вказаними правами не скористались, докази на підтвердження обставин, які зазначені в акті перевірки суду не надали.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12.03.2019 у справі №810/2728/15.

Відтак, наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, та не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність рішення про застосування фінансових санкцій від 23.04.2025 р. № 214/32-00-07-13, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, та як наслідок наявність підстав для його скасування.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2 422,40 грн.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2025 р. № 214/32-00-07-13, яке прийняте Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.Олександра Поля, буд.57, м.Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» (вул.Панікахи, буд.15, м.Дніпро, 49041, код ЄДРПОУ 30982361) судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма