Решение № 129452322, 23.07.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 рокуСправа №160/13240/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1. визнати протиправним та скасувати рішення від 03.04.2025 року № 046950004595 Головного управління ПФУ в Рівненській області про відмову йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2. зобов`язати Головне управління ПФУ в Рівненській області:

- зарахувати до його страхового стажу всі періоди трудової діяльності відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 30.05.1986 року: з 30.05.1986 року по 06.10.1986 року - у радгоспі "Більшовик"; з 12.02.1990 року по 12.04.2000 року - у радгоспі "Більшовик"; з 12.04.2000 року по 30.04.2001 року - у ТОВ "Україна";

- зарахувати до його пільгового стажу: з 30.05.1986 року по 06.10.1986 року - роботу помічником комбайнера в радгоспі "Більшовик"; з 12.02.1990 року по 12.04.2000 року - роботу трактористом ІІІ класу в цеху овочівництва радгоспу "Більшовик"; з 12.04.2000 року по 30.04.2001 року - роботу трактористом у ТОВ "Україна"; з 20.07.2009 року по 15.09.2014 року - роботу машиністом бульдозера в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат"; з 16.09.2014 року по 06.09.2024 року - роботу машиністом бульдозера в ТОВ "Інвестиційна Група "ТРАССТРОЙІНВЕСТ";

- повторно розглянути його заяву від 19.09.2024 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням усіх зазначених періодів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач досягши 55-річного віку, маючи страховий стаж 34 роки 2 місяці 13 днів, з яких пільговий стаж за Списком № 2 становить 27 років 7 місяців 22 дні (у тому числі 12 років 6 місяців 3 дні на посаді тракториста в сільськогосподарських підприємствах, 5 років 1 місяць 27 днів у металургійному виробництві в цеху екскавації на посаді машиніста бульдозера, 9 років 11 місяців 24 дні у ТОВ «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» на доменному виробництві), звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, рішенням Головного управління ПФУ в Рівненській області від 26.09.2024 № 046950004595 йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, вказавши, що страховий стаж позивача становить 33 роки 4 місяці 9 днів, а пільговий стаж за Списком №2 документально не підтверджено. Виконуючи вимоги відповідача, він надав додаткові документи.

Проте, рішенням від 03.04.2025 № 046950004595 позивачу знову було відмовлено в призначенні пенсії на тих самих підставах, при цьому зазначено, що його страховий стаж нібито становить 25 років 10 місяців 18 днів, а пільговий стаж лише 5 років 7 місяців 25 днів. Крім того, до страхового стажу не було зараховано: період з 12.02.1990 по 12.04.2000 - у зв`язку з відсутністю назви організації; період з 12.04.2000 по 30.04.2001 - через виправлення в номері наказу про прийняття; період з 30.05.1986 по 06.10.1986 - через виправлення в номері наказу про прийняття; період з 28.05.2020 по 06.09.2024 - через відсутність атестації робочих місць, хоча атестоване робоче місце було підтверджене актом перевірки №0400-011003-1/827 від 10.01.2025. Таким чином, позивач зазначає, що документи, які підтверджують пільговий характер його праці, були або проігноровані, або необґрунтовано відкинуті. Позивач зазначає, що його трудова книжка, заповнена належним чином відповідно до вимог постанови КМУ від 27.04.1993 №301, а також подані додаткові документи, достатньо підтверджують наявність у нього необхідного страхового і пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

17.06.2025 року третя особа надала копію пенсійної справи та пояснення на позовну заяву, в якому зазначила, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає саме підприємство шляхом надання оформленої належним чином уточнюючої довідки відповідно до Списків, затверджуваними КМУ на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві. Відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Рівненській області, згідно із наданими документами та індивідуальних відомостей встановило, що стаж роботи у позивача на дату звернення складає: загальний страховий стаж 25 років 10 місяців 18 днів, пільговий стаж за Списком №2 - 05 років 7 місяців 25 днів.

Так, до страхового стажу позивача не зараховано наступні періоди роботи згідно із записами його трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.05.1986 року: з 30.05.1986 по 06.10.1986, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: виправлення в номері наказу про прийняття; з 12.02.1990 по 12.04.2000, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: відсутня назва організації на прийняття; з 12.04.2000 по 30.04.2001, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: виправлення в номері наказу на прийняття. До пільгового стажу позивача не зараховано період роботи з 28.05.2020 по 06.09.2024 згідно із наданої довідки №01-2024 від 06.09.2024, оскільки пільговий період не підтверджено атестацією робочих місць (наказ про результати атестації робочих місць від 28.05.2015 № 50-ОП). Водночас пільговий стаж враховано згідно із актом перевірки № 0400-011003-1/827 від 10.01.2025. До означеного акту перевірки долучено нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з датою реєстрації 10.01.2024. Враховуючи те, що у позивача на дату звернення відсутній необхідний страховий та пільговий стаж у призначенні пенсії йому було відмовлено. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вважає, що оскаржуване позивачем рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.04.2025 №046950004595 є законним та обґрунтованим, складеним відповідно до норм чинного законодавства. За таких обставин, третя особа просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 08 та 13 травня 2025 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію третьої особи, викладену у поясненнях, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звертався 25.03.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та доданими до неї документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

03.04.2025 Головним управлінням ПФУ в Рівненській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за № 046950004595, оскільки у нього на дату звернення відсутній необхідний пільговий стаж, визначений абзацом першим пунктом другим частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV.

Спірним рішенням встановлено наступне:

«…Вік заявника 55 років 8 місяців 24 днів.

Страховий стаж особи становить 25 років 10 місяців 18 днів.

Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 складає 05 років 7 місяців 25 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 30.05.1986 по 06.10.1986 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: виправлення в номері наказу про прийняття;

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 12.02.1990 по 12.04.2000 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: відсутня назва організації на прийняття;

- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 12.04.2000 по 30.04.2001 згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: виправлення в номері наказу на прийняття;

до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 28.05.2020 по 06.09.2024 згідно довідки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах № 01-2024 від 06.09.2024, оскільки пільговий період не підтверджено атестацією робочих місць (наказ про результати атестації робочих місць від 28.05.2015 № 50-0П1).

Пільговий стаж враховано згідно акту перевірки №0400-011003-1/827 від 10.01.2025.

Водночас зазначаємо, що до акту перевірки долучено нову довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з датою реєстрації 10.01.2024.....

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст.8 Закону №1058-IV).

Частиною 1 ст.9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ч.1 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно із ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

В силу п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно із ч.1 ст.44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (ч.ч.2, 5 ст.45 Закону №1058-IV).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (далі Порядок № 22-1) (в редакції від 10.12.2021).

Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

За приписами пункту 2.1 Порядку №22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п.2.23 Порядку №22-1).

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі (пункт 24).

У тих випадках, коли періоди роботи зараховуються до трудового стажу на підставі показань свідків, один із яких свідчить про роботу заявника за більший період, ніж інші, встановленим вважається період, який підтверджений двома або більше свідками (пункт 25).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Щодо незарахування періодів період трудової діяльності позивача з 30.05.1986 по 06.10.1986, з 12.02.1990 по 12.04.2000, з 12.04.2000 по 30.04.2001 згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, оскільки записи до трудової книжки внесені з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: виправлення в номері наказу про прийняття, відсутня назва організації на прийняття, виправлення в номері наказу на прийняття, суд зазначає наступне.

Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Відповідно до п.2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.4.1 Інструкції № 58).

Відповідно до пункту 2.26 Інструкції №162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер. Днем звільнення вважається останній день роботи. Наприклад, трудовий договір з працівником припиняється у зв`язку із скороченням штату працівників 10.10.1993 є останнім днем його роботи. У трудовій книжці працівника має бути зроблений запис: у графі 1 розділу "Відомості про роботу" ставиться порядковий номер запису, у графі 2 - дата звільнення (10.10.93), у графі 3 записується: "Звільнений за скороченням штатів, п.1 ст.40 КЗпП України", у графі 4 зазначається дата і номер наказу (розпорядження) про звільнення.

За приписами пункту 2.6 Інструкції №162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Аналіз вищезазначених положень дає суду підстави для висновку, що обов`язок ведення трудових книжок законодавцем покладений на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Так, відповідно до постанови КМК від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Тому, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Так, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 30.05.1986 наявні наступні записи: у спірний період:

- з 30.05.1986 по 06.10.1986 - помічник комбайнера в радгоспі "Більшовик", на підставі наказу №71 від 30.05.1986;

- з 12.02.1990 року по 12.04.2000 року - робота трактористом ІІІ класу в цеху овочівництва радгоспу "Більшовик", на підставі наказу №33п від 12.02.1990;

- з 12.04.2000 року по 30.04.2001 року - тракторист у ТОВ "Україна ", на підставі наказу №4к від 12.04.1990.

Підставою для незарахування стажу роботи позивача діяльності з 30.05.1986 по 06.10.1986, з 12.02.1990 по 12.04.2000, з 12.04.2000 по 30.04.2001 згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року є виправлення в номері наказу про прийняття, відсутність назви організації на прийняття, виправлення в номері наказу на прийняття.

Суд зауважує, що виправлення у номері наказу про прийняття на роботу та відсутність назви організації на прийняття, не спростовує факту трудової діяльності позивача у наведений вище період, а лише є недоліком у заповненні трудової книжки підприємством.

Також відповідач не надав суду жодних доказів на спростування факту роботи позивача у радгоспі Більшовик та ТОВ Україна у період з 30.05.1986 по 06.10.1986, з 12.02.1990 по 12.04.2000, з 12.04.2000 по 30.04.2001.

Варто зауважити, що недоліки у заповненні трудової книжки, враховуючи відсутність сумніву та спору щодо належності трудової книжки позивачу, наявність інших обов`язкових реквізитів, є формальним та таким, що не спричиняє втрату юридичної сили всього документу. Зазначені відповідачем обставини щодо виправлення у номері наказу про прийняття на роботу, у даному випадку також є формальними.

Відтак суд вважає, що на працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань про зарахування стажу) за формальні недоліки оформлення записів трудової книжки, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства.

Так Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі №687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Враховуючи встановлені судом обставини та описані вище правові норми, суд доходить висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача роботу з 30.05.1986 по 06.10.1986, з 12.02.1990 по 12.04.2000, з 12.04.2000 по 30.04.2001 згідно із його трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року.

Щодо зарахування періодів роботи позивача в радгоспі «Більшовик», КСП «Більшовик», СООО «Україна» з 30.05.1986 по 06.10.1986; 12.02.1990 по 12.04.2000; з 12.04.2000 по 30.04.2001 до пільгового стажу, суд зазначає наступне.

Згідно із п.п.1, 2 роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України №7 від 20.01.1992 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракториста інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причетних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. Трактористи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних, транспортних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених пунктом 1 цього роз`яснення.

Єдина назва професії «тракторист - машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

З додатку до цього роз`яснення, яким встановлено форму такої довідки, вбачається, що в ній повинно бути зазначено періоди роботи трактористом-машиністом та те, що він був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві, і вказано, що зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно із пунктом «в» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, та на підставі яких документів видана довідка.

Положенням статті 62 Закону № 1788-ХІІ відповідають п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, з послідуючими змінами.

Крім того, пункт 20 вказаного Порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.

Отже, визначальними обставинами для встановлення пільгового характеру спірного стажу є: встановлення факту роботи позивача на посаді тракториста та встановлення безпосередньої його зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Суд зауважує, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №681/813/17 та від 20.02.020 у справі №182/6635/16-а, зазначено, що термін "механізатор" є загальновживаним й більш широким родовим поняттям професії тракториста, зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції. Також вказано, зокрема, що відповідно до "Загальносоюзного класифікатора професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів 186016", затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27.08.1986 №016, введеного в дію з 01.01.1987 року та класифікатора професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженого та введеного в дію наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, чинного на теперішній час, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва.

При цьому, суд зауважує, що Головне управління ПФУ в Рівненській області у спірному рішенні від 03.04.2025 року № 046950004595 взагалі не зазначило, з яких підстав спірні періоди роботи не були зараховані до пільгового стажу роботи позивача, що свідчить про неконкретизованність, нечіткість та необґрунтованість винесеного пенсійним органом рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Суд при вирішенні справи також виходить із того, що зазначене рішення пенсійного органу є актом індивідуальної дії.

На думку суду правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою такого акту є його конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або обов`язків особи при виконанні юридичного волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, та від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не приймалось рішення про відмову в їх зарахуванні, а тому суд, відповідно, не може надати оцінку підставам такого незарахування.

Матеріали справи не містять будь-яких розрахунків страхового та пільгового стажу, зробленого відповідачем, з якого можливо б було встановити періоди не зарахування стажу та визначити підстави такого не зарахування (крім оскаржуваного рішення).

Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посаді машиніста бульдозера в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 20.07.2009 по 15.09.2014, згідно із довідкою № Р-21/2-09/1195 від 13.08.2024, виданою Архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, а також період роботи з 16.09.2014 по 06.09.2024 в ТОВ «Інвестиційна Група «ТРАССТРОЙІЕВЕСТ», суд зазначає на таке.

В силу п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року (далі - Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до п.2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року з№ 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній.

Даним Порядком (пункт 20) передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

У постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а Верховний Суд висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а в постанові від 19.02.2020 року зробила висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачаються наступні записи за спірні періоди роботи з 20.07.2009 року по 15.09.2014 року в ВАТ «ДМКД», з 16.09.2014 року по 06.09.2024 року в ТОВ «Інвестиційна Група «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ»:

- 20.07.2009 року переведений в цех екскавації в ВАТ «ДМКД» машиністом бульдозера 5 розряду (запис № 22);

- 10.01.2011 року у зв`язку з удосконаленням управління комбінату переведений до автотранспортного цеху машиністом бульдозера 5 розряду (запис № 23);

Згідно із записом № 25 трудової книжки, робоче місце позивача було атестоване по Списку № 2 на підставі постанови від 05.11.2012 року № 555.

Вказані записи та відмітки у трудовій книжці позивача виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печаткою роботодавця.

Отже, відповідними записами трудової книжки позивача підтверджено факт роботи позивача з 20.07.2009 року по 15.09.2014 року в ВАТ «ДМКД», з 16.09.2014 року по 06.09.2024 року в ТОВ «Інвестиційна Група «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ».

Крім того, відповідачем було надано архівну довідку №Р-21/2-09/1195 від 13.08.2024, виданої Архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 20.07.2009 року по 15.09.2014 року працював в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» машиністом бульдозера. Шкідливі умови праці підтверджуються атестацією робочого місця постановою по комбінату від 05.11.2012 року №555, особовими картами за формою №1 та формою П-2.

Період роботи з 16.09.2014 року по 06.09.2024 року на посаді машиніста бульдозеру 5 розряду на доменному виробництві в ТОВ «Інвестиційна Група «ТРАНССТРОЙІНВЕСТ» підтверджується записами в позивача трудовій книжці серія НОМЕР_1 (запис №27), а також підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 розділ ІІІ підрозділ 1 поз. 3.1а затвердженого постановою КМУ від 16.01.2003 №36, відповідно до наказу по підприємству №50-ОП від 28.05.2015, а також довідкою №01-2024 від 31.10.2024.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 наявні відомості по спеціальному стажу за кодом підстави для обліку спецстажу вказано та ЗПЗ013Б1.

Згідно із Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013Б1» - проставлявся працівникам з 05 листопада 1991 року, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до Довідника кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, код підстави «ЗПЗ013Б1» з 05 листопада 1991 року проставлявся працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Отже, трудова книжка та Індивідуальні відомості про застраховану особу (Довідка форми ОК-5) містить всі необхідні відомості, що дає право на зарахування періодів роботи з 20.07.2009 року по 15.09.2014 року, з 16.09.2014 року по 06.09.2024 року до стажу на пільгових умовах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічну позицію підтримав і Верховний Суд у постановах від 31.05.2022 по справі № 227/2654/17, від 25.09.2018 по справі № 242/65/17, від 11.07.2019 по справі № 242/1484/17, від 12.12.2019 по справі № 423/405/17 та від 26.03.2020 по справі № 264/2643/17.

Окрім того, слід зазначити, що згідно із ст.62 Закону № 1788-XII та підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, відповідач формально підійшов до виконання своїх прав та обов`язків, ним не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково перевірити відомості, зазначені у трудовій книжці, архівних довідках та уточнюючій довідці.

У зв`язку з наведеним, рішення Головного управління ПФУ в Рівненській області від 03.04.2025 року № 046950004595 є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 25.03.2025 року зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 30.05.1986 р. по 06.10.1986 р., з 12.02.1990 р. по 12.04.2000 р., з 12.04.2000 р. по 30.04.2001 р. згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.07.2009 р. по 15.09.2014 р., з 16.09.2014 р. по 06.09.2024 р., та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви слід відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 211,20 грн.

Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву позивачем до суду подано через підсистему «Електронний суд», то в силу положень ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивач мав сплатити 968,96 грн. судового збору.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі у розмірі 484,48 грн. (968,96 грн. : 2), за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 242,24 грн., згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню за клопотанням позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 03.04.2025 року № 046950004595 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 року зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 30.05.1986 р. по 06.10.1986 р., з 12.02.1990 р. по 12.04.2000 р., з 12.04.2000 р. по 30.04.2001 р. згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 30.05.1986 року, до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 20.07.2009 р. по 15.09.2014 р., з 16.09.2014 р. по 06.09.2024 р., та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненський р-н, Рівненська обл., м.Рівне, вул.Борисенка Олександра, буд.7, код ЄДРПОУ 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма