Решение № 107581790, 30.11.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2646/22

Провадження № 2/202/1515/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Кухтіна Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, в м. Дніпрі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АльфаБанк» про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,-

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «АльфаБанк» (далі - відповідач/банк) за результатом розгляду якого просив визнати дії банку неправомірними щодо ненадання позивачу та його представнику, адвокату Смірнову А.А., копій документів та інформації по кредиту (№500815864, укладеного 5 квітня 2019 року між сторонами), які запитувались в адвокатському запиті, та зобов`язати АТ «Альфа-Банк» надати документи та інформацію згідно адвокатського запиту від 26 липня 2021 року № 26-07/21 та від 15 вересня 2021 року № 15-09/21.

Відповідач повністю заперечував проти заявленого позову. Вважали позовні вимоги фактично надуманими, такими, що зводяться до надання роз`яснень щодо нарахування плати за кредитним договором, консультацію по якій позивач може отримати у будь-якому відділенні банку.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

5 квітня 2019 року між сторонами було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 500815864, оформлену відповідно до паспорта споживчого кредиту та акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту у розмірі 229192,63 грн., строком до 8 квітня 2026 року зі сплатою 23,00 річних.

31 травня 2022 року між позивачем та адвокатським бюро «Смірнов та партнери» в особі директора Смірнова Андрія Андрійовича укладено договір про надання правничої (адвокатської) допомоги.

26 липня 2021 року адвокатом Смірновим А.А., в інтересах позивача, було підготовлено та направлено до АТ «Альфа-Банк» цінним рекомендованим листом з описом вкладення адвокатський запит від 26.07.2021 №26-07/21 про надання інформації.

У відповідь на вказаний адвокатський запит було отримано лист начальника відділу розгляду клієнтських звернень та скарг АТ «Альфа-Банк» від 2 серпня 2021 року № 67542-23.1-б/б згідно якого у наданні інформації за запитом було відмовлено, враховуючи те, що до запиту не було додано належним чином завіреного дозволу клієнта на розкриття інформації.

16 вересня 2021 року адвокатом Смірновим А.А., в інтересах позивача, було підготовлено та направлено до АТ «Альфа-Банк» цінним рекомендованим листом з описом вкладення адвокатський запит від 15.09.2021 №15-09/21 про надання інформації із доданими ордером, копією свідоцтва.

Крім того до адвокатського запиту від 15.09.2021 №15-09/21 було долучено звернення підписане 19 вересня 2021 року позивачем, на ім`я Голови правління АТ «Альфа-Банк» Михайльо В.В., згідно змісту якого позивач просив розкрити банківську таємницю - інформацію про стан рахунку, іншу інформацію згідно договору про надання кредиту №500815864 його адвокату, ОСОБА_2 згідно адвокатського запиту від 15 вересня 2021 року №15-09/21.

У вказаному зверненні додатково зазначено ПІП та підпис співробітника, який прийняв дану заяву ( ОСОБА_3 ).

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Основними напрямами державної інформаційної політики є, зокрема, забезпечення доступу кожного до інформації (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про інформацію»).

Згідно ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію - ч.1 ст. 6 Закону України «Про інформацію».

Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про інформацію»).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Частинами 1 та ст. 21 вказаного Закону передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Частиною третьою статті 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

У відповідності до статті 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею, до якої належать відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України, і інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджені Постановою Правління Національного банку України 14 липня 2006 року № 267, зареєстровані У Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, розроблені відповідно до Цивільного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «;Про Національний банк України», «;Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» і визначають вимоги до захисту, зберігання, використання та розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до пункту 3.1. Правил № 267, письмовий запит та/або дозвіл клієнта про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої є такий клієнт, складається за довільною формою. Письмовий запит (дозвіл) фізичної особи - клієнта банку підписується цією особою. Її підпис засвідчується підписом керівника банку чи уповноваженою ним особою або нотаріально.

Таким чином, клієнт банку може або у відділенні банку звернутися із заявою у довільній формі про розкриття інформації, що містить банківську таємницю і власником якої він є, при цьому його підпис має бути засвідчено підписом керівника банку або уповноваженою ним особою на це, або надати банку дозвіл у формі заяви у довільній формі, завірений нотаріально.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи звернення (згода) позивача на розкриття банківської таємниці не відповідає пункту 3.1. Постанови Правління Національного банку України 14 липня 2006 року № 267, зареєстровані У Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809.

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідна згода не містить інформації про те, що підпис у даному зверненні позивача було засвідчено підписом керівника банку або уповноваженою ним особою, та / або завірено нотаріально.

Таким чином, наразі правових підстав для надання запитуваної позивачем інформації не має.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Додатково суд звертає увагу сторони, що неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит тягне за собою відповідальність передбачену законодавством.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «АльфаБанк» (м.Київ, вул.Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 30 листопада 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін